Ухвала

від 03.12.2024 по справі 916/5230/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"03" грудня 2024 р. м. Одеса № 916/5230/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 5363/24 від 28.11.2024

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Нежданової, буд. 32; код ЄДРПОУ 02008342)

про стягнення 2 462 417,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» про стягнення 2 462 417,66 грн, з яких: 1 440 066,03 грн заборгованості за спожиту у січні лютому 2022 р. електроенергію; 461 064,79 грн інфляційних втрат; 561 286,84 грн 15% річних.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд виснує про наявність правових підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).

Підписання та/або подання до суду позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Частиною 3 ст. 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особи, які можуть бути представниками, визначені частиною першою статті 58 ГПК України, а саме представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частинами 1, 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже, підписувати від імені позивача позовну заяву можуть: представники-адвокати, повноваження яких мають підтверджуватись документами, визначеними в частині четвертій статті 60 ГПК України, або в порядку самопредставництва керівник чи інша уповноважена особа, відповідно до документів, визначених в частині третій статті 56 ГПК України.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/10553/18, від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20, від 17 вересня 2020 року у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Позовну заяву від імені Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» підписала ОСОБА_1 .

У якості доказів наявності повноважень підписанта позовної заяви до суду надано:

1) довіреність від 04.07.2023 № 58 (діяла до 31.12.2023);

2) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі виписка з Реєстру);

3) довіреність від 26.12.2023 № 62 (діє до 31.12.2024).

Згідно виписки з Реєстру ОСОБА_1 , як представник юридичної особи, має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (представляти інтереси в судах України без права визнання позову та/або відмови від позову (без права підписання договорів)).

Разом з тим, додана до матеріалів позовної заяви виписка з Реєстру не підтверджує в даному випадку наявності повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва, оскільки виходячи з правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Аналогічну позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2023 у справі № 910/5851/22.

Отже, документів на підтвердження повноважень у ОСОБА_1 діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, до матеріалів позовної заяви не додано.

Крім того, довіреність від 26.12.2023 № 62, долучена до матеріалів позовної заяви на підтвердження наявності у ОСОБА_1 представляти інтереси Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», не містить інформації про те, що вказана особа має статус адвоката. Також, згідно з інформацією, наявною в Єдиному реєстрі адвокатів України станом на час постановлення даної ухвали, ОСОБА_1 не є адвокатом.

Таким чином, до матеріалів позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у даній справі має право відповідно до закону статуту, положення, трудового договору (контракту) представляти Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» у якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва, а тому, відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати.

З цього приводу суд зазначає, що частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

За таких обставин, з огляду на недостатність доданих до позовної заяви доказів наявності повноважень у ОСОБА_1 представляти Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» в порядку самопредставництва, суд залишає позовну заяву без руху з метою надання позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду доказів уповноваження Валентинової Олени Миколаївни діяти від імені позивача в порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), або доказів того, що вказана особа діє як адвокат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 5363/24 від 28.11.2024) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів уповноваження Валентинової Олени Миколаївни діяти від імені позивача в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), або доказів того, що вказана особа діє як адвокат.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 03.12.2024 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Волков