Ухвала

від 02.12.2024 по справі 920/1043/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024м. СумиСправа № 920/1043/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1043/24

за позовом Акціонерного товариства Сумиобленерго (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 851 244 грн 14 коп.,

представники сторін:

від позивача Мовчан Г.І., Андрієнко Н.О.;

від відповідача Наталич Г.В.;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 851 244 грн 14 коп. вартості необлікованої електричної енергії на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1211546 від 14.01.2022, укладеного між сторонами, акту про порушення № 005241 від 15.02.2024, рішення комісії філії "Конотопський РЕМ" АТ "Сумиобленерго", оформленого протоколом № 17 від 02.05.2024, розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунку № 8197270890001 від 02.05.2024. Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 12 768 грн 66 коп. та витрати пов`язані з проведенням трасологічного експертного дослідження в сумі 2271 грн 85 коп.

Ухвалою від 05.09.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1043/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 03.10.2024, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

27.09.2024 відповідач подав відзив (вх. № 2922 від 27.09.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

30.09.2024 відповідач подав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (вх. № 4326 від 30.09.2024).

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 4325 від 30.09.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 03.10.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

01.10.2024 позивач подав заяву (вх. № 4358 від 01.10.2024) про продовження строку для подання відповіді на відзив.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 09 год. 15 хв. до 19 год. 48 хв. 03.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.10.2024 не відбулось.

04.10.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3023 від 04.10.2024), в якій підтримує позовні вимоги.

Ухвалою від 04.10.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 31.10.2024, 11:00; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 31.10.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

25.10.2024 позивач подав заперечення (вх. № 3386 від 25.10.2024) на клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.

31.10.2024 представник відповідача подав клопотання (вх. № 3358 від 31.10.2024) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання через хворобу.

У судовому засіданні 31.10.2024, за участю представника позивача, суд запропонував позивачу подати додаткові пояснення в обґрунтування звернення з позовом до господарського суду, зокрема щодо використання споживачем об`єкта надання послуг за договором для здійснення підприємницької діяльності, про що позивач зазначає у позовній заяві; постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.11.2024, 12-00, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні 20.11.2024 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

19.11.2024 представник позивача подав клопотання (вх. № 3601 від 19.11.2024) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання через хворобу.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 12 год. 01 хв. до 12 год. 35 хв. 20.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.11.2024 не відбулось.

Ухвалою від 21.11.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 02.12.2024, 10:30; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 02.12.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

29.11.2024 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 3753 від 29.11.2024) в обґрунтування звернення з позовом до господарського суду.

02.12.2024 відповідач подав заяву (вх. № 5179 від 02.12.2024), в якій зазначає, що ОСОБА_1 фактично не є підприємцем, тому позовна заява не підсудна господарському суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №820/5586/16).

В обґрунтування звернення до господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи позивач посилається на правові позиції Верховного Суду у постановах від 14.02.2023 у справі № 591/1068/22, від 29.02.2024 у справі № 920/657/23, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18. Позивач зазначає, що між сторонами договір № 1211546 від 14.01.2022 укладений з метою електроживлення об`єкта, що використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності. Відповідач є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, вул. Комунальна, буд. 13 ( "Будівлі і споруди виробничої бази"), який не є об`єктом житлової нерухомості. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії укладений з метою електроживлення цього об`єкта нежитлової нерухомості. Між сторонами укладені додатки до договору, що не укладаються зі споживачем, який є побутовим. Крім цього, відповідач розраховується за спожиту електроенергію за тарифом на послуги постачальника універсальних послуг згідно з 2-им класом напруги як для непобутового споживача. Отже, відповідач хоча і укладав договір як фізична особа, але за цим договором позивачем послуги з розподілу електричної енергії надаються відповідачу не для забезпечення власних побутових потреб, а для обслуговування нежитлового об`єкта: "Будівлі і споруди виробничої бази", з дозволеною потужністю 45 кВт, який використовується відповідачем у господарській діяльності. Відповідно до даних ЄДРПОУ ОСОБА_1 з 19 червня 2019 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а 12 лютого 2021 року до ЄДР був внесений запис про державну реєстрацію припинення діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця за його рішенням. В Україні хоча і забороняється здійснення господарської діяльності фізичною особою без реєстрації як суб`єкта господарювання, але інколи особи, здійснюючи підприємницьку діяльність аргументують, що вона не вважається підприємницькою.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статті 20 ГПК України закріплено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

За приписами вказаної норми господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа-сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 916/1261/18.

За приписами ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд встановив, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 була припинена 12.02.2021, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між сторонами укладений 14.01.2022, тобто через 11 місяців після припинення відповідачем підприємницької діяльності.

Нежитлове приміщення, яке є об`єктом постачання послуг, також придбане відповідачем після припинення підприємницької діяльності за договором купівлі-продажу від 30.09.2021.

Після 12.02.2021, як на дату укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, так і на дату складання акту про порушення та прийняття рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а також на дату звернення з позовом до суду відповідач статусу фізичної особи-підприємця не набував, такі відомості в ЄДРПОУ відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Закон визначає таких споживачів як побутовий споживач, малий непобутовий споживач, непобутовий споживач.

Малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.

Непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Відповідач є малим непобутовим споживачем, що підтверджує позивач. 14.01.2022 відповідач уклав з ТОВ «Енера Суми» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (лист ТОВ «Енера Суми» від 14.01.2022).

Суд надав можливість позивачу подати докази на підтвердження використання відповідачем нежитлового приміщення у господарській діяльності. Доказів на підтвердження використання об`єкта нерухомого майна не в цивільному, а в господарському обігу, здійснення підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні, що є об`єктом надання послуг за договором, позивач не подав, в тому числі доказів передачі нерухомого майна в оренду.

З урахуванням викладених обставин суд не встановив факту виникнення між сторонами правовідносин, що є господарськими, не встановив тієї обставини, що відповідач виступає у відповідних відносинах як суб`єкт господарювання.

Враховуючи суб`єктний склад правовідносин, характер спірних матеріальних правовідносин, господарський суд закриває провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За приписами частини першої статті 4, частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Таким чином спір у справі підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 у справі № 299/451/19 згідно з якою фізичні особи, які на час пред`явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності. Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням того, що спірні правовідносини виникли за період, коли фізична особа не була суб`єктом підприємницької діяльності, а суд не встановив здійснення нею у зазначений період підприємницької діяльності у приміщенні магазину, до якого здійснювалося постачання природного газу, зазначила про помилковість висновку судів про приналежність спору між сторонами до господарської юрисдикції.

Водночас суд зазначає, що правовідносини у справах № 920/657/23, № 591/1068/22 не є подібними до правовідносин сторін у справі № 920/1043/24. У справі № 591/1068/22 АТ «Сумиобленерго» у 2016 році було укладено договір про постачання електричної енергії саме з фізичною-особою підприємцем, підприємницька діяльність якого припинялася, однак на дату звернення до суду з позовом відповідач знову набув статусу фізичної особи-підприємця. У справі № 920/657/23 Верховний Суд направив справу на новий розгляд зазначивши, з урахуванням наявних доказів у справі, про необхідність встановити використання/невикористання майна відповідача у його господарській діяльності. При цьому відповідач у справі № 920/657/23 був зареєстрований як ФОП на дату приєднання 01.01.2019 до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 24.02.2016; в матеріалах справи був наявний договір про передачу відповідачем частини нежитлового приміщення в оренду за договором.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі № 920/1043/24 закрити.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 03.12.2024.

СуддяД.В. Вдовенко