Рішення

від 05.11.2024 по справі 921/486/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/486/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства в розмірі 25045 грн 04 коп.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: Мартинюк Зеновій Іванович, довіреність №1-1-15-29 від 01.01.2024 (дійсна до 31.12.2024), виписка з ЄДР;

Відповідача: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ,

Свідок: ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 від 10.09.1997.

1. Суть та рух справи.

Позивач Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства в розмірі 25 045 грн 04 коп.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.09.2024, яке, в порядку статті 183 ГПК України, відкладалось на 17.09.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 розпочато розгляд справи по суті. У відповідності до статті 216 ГПК України, судові засідання по суті неодноразово відкладались з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 05.11.2024.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 05.11.2024 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 05.11.2024 відповідач проти позову заперечує.

Суд, у судовому засіданні 05.11.2024 вийшов у нарадчу кімнату та після виходу з нарадчої кімнати, оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2.Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.

У позовній заяві (№1-1-11-2274 від 01.08.2024 (вх.№555 від 06.08.2024) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 внаслідок незаконного вирубування дерев (не зазначених у матеріалах відводу) на вибірковій санітарній рубці 2023 року у кварталі 5 виділ 13 площа 9,0 га лісових насаджень Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" пошкодження до ступені припинення росту (шляхом зрізання) одного дерева породи "береза" не призначеного в рубку, нанесено шкоду лісу, яка згідно проведеного розрахунку становить - 25045,04 грн.

На підставі зазначеного, позивач в порядку статті 107 Лісового кодексу України та статей 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача зазначеної суми шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства.

2.2. Правова позиція відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, однак проти заявлених вимог щодо стягнення шкоди у розмірі 25 045,04 грн заперечує із посиланням на таке.

Так, присутній у судових засіданнях ФОП ОСОБА_1 , вказує, що на виконання договору поставки №27 від 01.08.2024, здійснював порубку дерев.

При цьому, підтверджує, що без отримання спеціального дозволу, було зрізано і дерево "береза", через те, що на ньому зависло інше дерево, яке могло б завдати тілесних ушкоджень. Тому заради власної безпеки, було прийнято рішення щодо зрізу "берези".

Одночасно, зазначає, що свідком даної порубки дерев був водій - ОСОБА_2 .

На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволені позовних вимог, відмовити.

2.3. Покази свідка - водія ОСОБА_2 .

Ухвалою від 30.09.2024 суд, враховуючи усні пояснення відповідача, з метою з`ясування всіх обставин справи, прийшов до висновку про виклик та допит свідка, а тому викликав для допиту в судовому засіданні в якості свідка - водія ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 05.11.2024 водія - ОСОБА_2 (с.Беримівці, Тернопільського р-н., Тернопільської обл.) допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної ним присяги свідка.

Так, свідок ОСОБА_2 надаючи свідчення стосовно зрізаної берези, зазначив, що спірне дерево мало клеймо, проте спеціальними знаннями, які б давали можливість встановлювати, яке саме клеймо було проставлено на дереві, не володіє.

Заслухавши на надавши оцінку свідченням водія - ОСОБА_2 , беручи до уваги, що свідок є водієм та не володіє спеціальними знаннями у сфері лісового господарства, а тому покази ОСОБА_2 , суд до уваги не приймає.

3. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Із змісту статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами частин 1,2 статті 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

У відповідності до статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Відповідно до частини 1 статті 211 ГПК України, допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Із змісту статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частинами 1,2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «е» статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування у встановленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Із змісту частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Згідно приписів пункту 1 статті 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини шляхом вирубки, вважається спеціальним використанням лісових ресурсів, яке у відповідності до вимог статті 69 Лісового кодексу України, проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

У відповідності до статті 68 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів.

Тож, із змісту зазначеної статті, на виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до частини 1 статті 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Виходячи з приписів пункту 2 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані в тому числі забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Вирубування дерев не призначених у матеріалах відводу дерев у рубку є порушенням вимог статей 69, 68 Лісового кодексу України та пункту 2 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів».

Згідно вимог частини 1 статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до Постанови КМ України від 14.09.2011р № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції», Інспекції утворено як юридичні особи публічного права як територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693), запис про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено 19.12.2011.

Згідно частини 1 Розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №125, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

У відповідності до пункту 15 частини 2 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 року № 44, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог:про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісових господарствах.

Відповідно до частин 9, 10 розділу II «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інспекція вправі:

- пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків, і витрат заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовними заявами; вживає вимог має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції;

- вживає у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спору, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Враховуючи вимоги пункту а) частини 11 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про природно заповідний фонд України.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частинами 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідача, заслухавши покази свідка, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шкоди завданої навколишньому природному середовищу у розмірі 25 045 грн 04 коп. на користь спеціального фонду Зборівської міської територіальної громади.

Таким чином судом встановлено, що спір виник внаслідок порушення відповідачем ФОП ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, шляхом незаконної порубки дерева "береза" в кварталі 5 виділі 13 лісових насаджень площею 9,0 га на вибірковій санітарній рубці 2023 року Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" на території Зборівської міської ради (ТГ) Тернопільського району.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина у завдаванні шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Як встановлено судом, Відділенням поліції №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211070000165 від 05.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України.

22.01.2024 Відділенням поліції №2 (м.Зборів) Тернопільського РВП ГУНП у Тернопільській області, на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (далі по тексту - Інспекції), супровідним листом від 19.01.2024 за вих.№630/107/03/2024, скеровано копію постанови Старшого слідчого СВ ВП №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області - ОСОБА_3 про виділення матеріалів для притягнення до адміністративної відповідальності; копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_1 , для вжиття заходів адміністративної відповідальності відносно ФОП - ОСОБА_1 та РКАП «Зборіврайагроліс», які допустили порушення вимог природоохоронного законодавства при проведенні лісогосподарського заходу у кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень РКАП «Зборіврайагроліс».

Як вбачається із постанови про виділення матеріалів для притягнення до адміністративної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.09.2023 у ВП №2 (м.Зборів) надійшло повідомлення працівника ГРПП ВП №2 (м.Зборів) про те, що автомобіль марки "ГАЗ 53" р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , 1966 р.н., житель с.Беримівці, Зборівської ТГ перевозить лісову продукцію без відповідних документів.

До проведення огляду земельної ділянки на котрій ймовірно здійснювали незаконну порубку деревини, для визначення розміру шкоди, спричиненої природному навколишньому середовищу та встановлення приналежності місця вчинення кримінального правопорушення до території лісових насаджень, що перебувають у користуванні РКАП "Зборіврайагроліс" залучено спеціаліста Державної екологічної інспекції.

Так, уповноваженою особою Інспекції ОСОБА_4 , в межах повноважень, у відповідності до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення №264 від 05.07.2004 року, 25.01.2024 року, відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) складено протокол про адміністративне правопорушення №007336, за вчинене адміністративне правопорушення, а саме: порушення встановленого порядку заготівлі деревини під час розробки вибіркової санітарної рубки 2023 року у кварталі 5 виділ 13 площею 9,0 га, лісових насаджень Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства «Зборіврайагроліс» - пошкодження до ступеня припинення росту (шляхом зрізання) одного дерева породи "береза" не призначеного в рубку з діаметром пня біля шийки кореня 60 - см, що є порушенням вимог п. 2 "Порядку спеціального використання лісових ресурсів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року.

Із складеним протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлено особу правопорушника - ОСОБА_1 , примірник протоколу ним отримано.

Крім того, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Дудою В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №6 від 25.01.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 64 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272 грн.

З примірником постанови про адміністративне правопорушення особу правопорушника ознайомлено. Примірник постанови вручено під розписку - ФОП ОСОБА_1 .

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вжиття заходів з оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення особою правопорушника не вживалося. Встановлена сума адміністративного стягнення сплачена добровільно в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.34631363031 від 11.02.2024.

Слід зауважити і те, що при дослідженні доказів, відповідачем не заперечувався той факт, що ним всупереч вимог лісового законодавства, без відповідного дозволу, прийнято одноосібно рішення щодо незаконного зрубу дерева "берези" (не зазначеного в матеріалах відводу), чим завдано шкоду лісу.

При цьому, присутній в судових засіданнях відповідач, зазначив, що необхідність зрубу "берези" у нього виникла з міркувань власної безпеки, оскільки дерево могло впасти та завдати тілесних ушкоджень. Також стверджує про наявність на дереві клейма, що дозволило прийняти рішення по зрубу дерева. Проте, жодних доказів на підтвердження своїх доводів, відповідач суду не надав.

Разом з тим, наведені вище обставини та наявні у справі докази, свідчать про те, що відповідачем - ФОП ОСОБА_1 визнано вчинення адміністративного правопорушення, а саме пошкодження до ступеня припинення росту (шляхом зрізання) одного дерева породи "береза" не призначеного в рубку та без без наявності на це відповідного дозволу.

У відповідності до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року, порубка деревини визнається незаконною, якщо така вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Керуючись додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" за пошкодження до ступеня припинення росту (шляхом зрізання) одного дерева породи «береза» не призначеного в рубку з діаметром пня біля шийки кореня 60 см, Інспекцією нараховано суму заподіяної лісу шкоди внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, що складає 25045,04 грн збитків заподіяні внаслідок незаконної порубки дерева в кварталі 5 виділі 13 лісових насаджень площею 9,0 га на вибірковій санітарній рубці 2023 року Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" на території Зборівської міської ради (ТГ) Тернопільського району.

Як вбачається із листа від 27.05.2024р. за №1/1-1-11-1495 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, в рамках досудового врегулювання спору, вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом надсилання відповідачу примірника досудової вимоги разом із розрахунком шкоди, проте остання залишена відповідачем без розгляду та реагування.

Станом на час розгляду спору, зазначена сума шкоди у розмірі 25 045,04 грн не відшкодована, докази на підтвердження протилежного, у суду відсутні.

Разом з тим суд, надавши оцінку наявним у справі доказам та запереченням відповідача, зокрема що стосуються того, що на зрубаному дереві "береза" була проставлена мітка, яка б дозволяла зрубати вказане дерево, то суд таке заперечення відповідача відхиляє з таких підстав.

Як вбачається із наявних у справі доказів, відповідач ані у протоколі допиту свідка від 20.12.2023, ані у підписаному ним протоколі про адміністративне правопорушення №007336 від 25.01.2024, ані при підписанні та отриманні Постанови про накладення адміністративного стягнення жодним чином не посилався на те, що на зрубаному ним дереві "береза" була така мітка (клеймо), яка б вказувала, що дерево є аварійним та підлягає зрізу. Зокрема, як вбачається із протоколу допиту свідка від 20.12.2023, ОСОБА_1 даючи покази наполягав на тому, що рішення зрізати дерево "березу" ним було прийнято одноосібно, бо на ньому зависло інше дерево "граб". При цьому, повідомляв, що затиски з клеймами були на інших деревах, а не на березі.

Одночасно, на думку суду, та обставина, що накладений на відповідача штраф за вчинене адміністративне правопорушення в розмірі 272,00 грн, самостійно та в добровільному порядку сплачений ним без будь яких оскаржень чи заперечень, вказує на визнання вини ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Щодо наданих свідком ОСОБА_2 , у судовому засіданні 05.11.2024 показів, щодо наявності спеціальної мітки на дереві "береза", то суд розцінює їх критично, оскільки як встановлено судом та підтверджено самим свідком, спеціальними знаннями у сфері лісового господарства, які б давали можливість встановлювати, яка саме мітка (клеймо) була проставлена на дереві і про що вона могла свідчити, свідок не володіє.

5. Висновок суду.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд, з огляду на встановлену наявність вини відповідача у завданні шкоди лісу через незаконну вирубку дерева, що не заперечено самим відповідачем, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме : стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата та номер запису державної реєстрації - 04.03.2010 року № 26430000000001469, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , (адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 ) 25045,04 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства на користь спеціального фонду Зборівської міської ТГ на р/р UA618999980333139331000019733, код класифікації доходів бюджету 24062100, ідентифікаційний код отримувача 37977599, ГУК у Тернопільській області.

6. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому суд, використовуючи право, надане йому статтею 129 ГПК України судові витрати у вигляді 3 028 грн 00 коп. судового збору покладає на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 211, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата та номер запису державної реєстрації - 04.03.2010 року № 26430000000001469, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , (адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 ) 25045 (двадцять п`ять тисяч сорок п`ять) грн 04коп. шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства на користь спеціального фонду Зборівської міської ТГ на р/р UA618999980333139331000019733, код класифікації доходів бюджету 24062100, ідентифікаційний код отримувача 37977599,ГУК у Тернопільській області.

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата та номер запису державної реєстрації - 04.03.2010 року № 26430000000001469, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , (адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 ) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рахунок - UA 878999980333199331000019757 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008, (код ЄДРПОУ 37977693) ;

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата та номер запису державної реєстрації - 04.03.2010 року № 26430000000001469, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , (адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 02.12.2024. Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко