Рішення

від 19.11.2024 по справі 921/466/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/466/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА, вул. Далекосхідна, буд. 18, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС, с. Токи, Підволочиський р-н., Тернопільська обл., 47823

про стягнення заборгованості у сумі 456 768 грн 09 коп., з яких: 407 347 грн 60 коп. сума боргу, 26 193 грн 02 коп. пеня, 6 012 грн 71 коп. 3% річних, 17 214 грн 76 коп. збитки від інфляції

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: адвокат Верба Андрій Петрович;

Відповідача: адвокат Бойчук Віталій Ігорович.

1. Рух справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС, у якій просило суд стягнути заборгованість у сумі 553 572 грн 44 коп., з яких: 537 347 грн 60 коп. сума боргу, 7 247 грн 99 коп. пеня, 1 640 грн 58 коп. 3% річних, 7 336 грн 27 коп. збитки від інфляції.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання вперше на 27.08.2024.

Відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи строк визначений статтею 177 ГПК України та відкриття провадження у справі 27.08.2024 строк підготовчого провадження у справі, у тому числі продовжений, закінчувався 27.11.2024. При цьому судом неодноразово відкладалося та продовжувалося підготовче провадження у справі.

Так, у процесі розгляду справи відповідачем 27.08.2024, 10.09.2024, 29.10.2024, 14.11.2024, 19.11.2024 долучались докази часткової оплати суми боргу. З огляду на долучення, відповідачем, доказів часткової оплати боргу,практично перед кожним судовим засідання, підготовче засідання суду відкладалось, востаннє на 07.10.2024.

07.10.2023 (ще до завершення визначеного законом строку підготовчого засідання) суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, однак із неявкою сторін у судове засідання, відкладено розгляд справи по суті на 29.10.2024.

Відповідно до ч. 2 статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Згідно частини 5 статті 216 ГПК України, якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

У зв`язку з відсутністю у минулому засіданні представників сторін суд 29.10.2024 розпочав розгляд справи по суті спочатку із стадії «Вступного слова». Проте, у зв`язку із черговим поданням відповідачем клопотання про долучення доказів часткової оплати суми боргу та одночасним подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог у судовому засідання оголошено перерву до 19.11.2024 із призначенням стадій «Дослідження доказів» та «Судових дебатів».

В судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням раніше поданих заяв про зменшення розміру позовних вимог, та просив про їх задоволення. Крім цього, представник позивача просив прийняти заяву про зменшення позовних вимог від 29.10.2024 (вх. № 8278від 29.10.2024), та розгляну справу з урахуванням такої заяви. Також, просив занести до протоколу судового засідання, заперечення щодо дій головуючого та забезпечити додержання послідовності, і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав, і виконання ними обов`язків, спрямувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та просив відмовити у задоволенні витрат пов`язаних із участю у розгляді справ у розмірі 12 000грн. Крім цього, просив долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції про часткове погашення суми боргу у розмірі 20 000,00грн.

Суд, у судовому засіданні 19.11.2024, після проведення дослідження доказів та судових дебатів та видалення і виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Розгляд клопотання та заяв сторін з процесуальних питань.

2.1. Клопотання відповідача про долучення доказів часткової оплати суми боргу.

27.08.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання від 37.08.2024 (вх.№ 6868 від 27.08.2024) яким долучив платіжну інструкцію №Ф2136 від 26.08.2024 на суму 20 000,00грн.

10.09.2024 відповідачем, клопотанням від 10.09.2024 (вх.. № 7029 від 10.09.2024) долучено докази часткової оплати заборгованості, а саме копію платіжної інструкції №Ф2406 від 10.09.2024 на суму 20 000,00грн.

10.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою суд: долучив до матеріалів справи докази часткової оплати відповідачем заборгованості, а саме копію платіжної інструкції № ф2406 від 10.06.2024 на суму 20 000грн 00коп. додану до клопотання відповідача (вх. № 7029 від 10.09.2024).

01.10.2024 відповідачем, клопотанням від 30.09.2024 (вх. № 7546 від 01.10.2024) долучено докази часткової оплати заборгованості, а саме копію платіжної інструкції № ф2627 від 30.09.2024 на суму 30 000грн 00коп.

29.10.2024 відповідачем, клопотанням від 29 жовтня 2024 (вх. № 8258 від 29.10.2024) долучено докази часткової оплати заборгованості, а саме копію платіжної інструкції № ф2959 від 26 жовтня 2024 на суму 20 000грн 00коп.

14.11.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання від 14.11.2024 (вх. № 8772 від 15.11.2024) у якому просить зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) вдвічі та відмовити у відшкодуванні 12 000грн 00коп. витрат, пов`язаних із участю у розгляді справи.

19.11.2024 відповідачем клопотанням від 18.11.2024 (вх. № 8870 від 19.11.2024) долучено докази часткової оплати заборгованості, а саме копію платіжної інструкції № ф3154 від 18 листопада 2024 на суму 20 000грн 00коп.

Судом, у кожному випадку долучено до матеріалів справи та враховано при прийнятті рішення, зазначені клопотання відповідача та долучені ним докази, у тому числі, і ті що долучені відповідачем на стадії розгляду справи по суті, так як вони містили об`єктивну інформацію про сплату відповідачем суми боргу, а звідси відповідно - зменшення суми боргу, і відповідно зміни предмету спору у частині розміру суми позовних вимог (боргу) відповідача перед позивачем. Крім того суд враховував, що сплата боргу відповідачем відбувалася саме під час розгляду справи, а тому, такі докази не могли бути долучені завчасно відповідачем раніше на стадії підготовчого провадження. Таким чином, були наявні поважні причини, чому такі заяви не подані відповідачем під час розгляду справи у підготовчому провадженні та заявлені лише при розгляді по суті (стаття 207 ГПК України).

2.2. Заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

27.08.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву від 26.08.2024 (вх. № 6759 від 27.08.2024) про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що після звернення позивача із позовом, відповідачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн), що призвело до часткового погашення заборгованості і надає позивачу право на зменшення позовних вимог, відтак просить, прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 482 347грн 60коп, пеню в розмірі 7 247грн 99грн., 3% річних 1640грн 58грн, збитки від інфляції в розмірі 7 336грн 27коп., а всього: 498 572грн 44коп.

Протокольною ухвалою від 10.09.2024 судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та постановив наступний розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви.

10.09.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано клопотання від 09.09.2024 (вх. № 7021від 10.09.2024) яким позивач долучив докази оплати витрат на професійну правничу допомогу - платіжні інструкції № 1608 від 13.08.2024 на суму 15 000грн 00коп., № 1655 від 06.09.2024 на суму 15 000грн 00коп. та заяву від 09.09.2024 (вх. № 7025 від 10.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що після звернення позивача із позовом, відповідачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн та 26.08.2024 20 000,00грн), що призвело до часткового погашення заборгованості і надає позивачу право на зменшення позовних вимог відповідно просить, прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 462 347грн 60коп, пеню в розмірі 7 247грн 99грн., 3% річних 1 640грн 58грн, збитки від інфляції в розмірі 7 336грн 27коп., а всього: 478 572грн 44коп.

Протокольною ухвалою від 10.09.2024 судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та постановив наступний розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви.

01.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву від 30.09.2024 (вх. № 7547 від 30.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що після звернення позивача із позовом, відповідачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн та 10.09.2024 20 000,00грн), що призвело до часткового погашення заборгованості і надає позивачу право на зменшення позовних вимог, відтак просить, прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 442 347грн 60коп, пеню в розмірі 7 247грн 99грн., 3% річних 1640грн 58грн, збитки від інфляції в розмірі 7 336грн 27коп., а всього: 458 572грн 44коп.

01.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву від 30.09.2024 (вх. № 7550 від 30.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що після звернення позивача із позовом, відповідачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн, 10.09.2024 20 000,00грн та 30.09.2024 30 000,00грн), що призвело до часткового погашення заборгованості і надає позивачу право на зменшення позовних вимог, відтак просить, прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 427 347грн 60коп, пеню в розмірі 7 247грн 99грн., 3% річних 1640грн 58грн, збитки від інфляції в розмірі 7 336грн 27коп., а всього: 443 572грн 44коп.

Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог (без номера від 30.09.2024, вх. №7547 від 01.10.2024) з додатками та заяву про зменшення розміру позовних вимог (без номера від 30.09.2024, вх. №7550 від 01.10.2024) з додатками у справі №921/466/24.

30.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву від 29.10.2024 (вх. № 8278 від 30.10.2024) про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив, що після звернення позивача із позовом, відповідачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн, 10.09.2024 20 000,00грн, 30.09.2024 30 000,00грн та 28.10.20254 20 000,00грн), що призвело до часткового погашення заборгованості і надає позивачу право на зменшення позовних вимог.

Крім цього, зазначив, що у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог і визначеної судом дати наступного судового засідання по справі, позивач надає суду актуальні розрахунки на відповідну дату, а саме: розрахунок пені, 3% річних станом на 19.11.2024 та розрахунок збитків від інфляції станом на 29.10.2024, відтак просить, прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 407 347грн 60коп, пеню в розмірі 26 193грн 02грн., 3% річних 6 012грн 71грн, збитки від інфляції в розмірі 17 214грн 74коп., а всього: 456 786грн 09коп.

У судовому засідання 19.11.2024 судом прийнято заяву від 29.10.2024 (вх. № 8278 від 30.10.2024) позивача про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням зміни періодів нарахування та розміру нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.

2.3. Клопотання позивача про долучення доказів.

01.10.2024 позивачем, заявою без номера від 30.09.2024 (вх. № 7552 від 01.10.2024), долучено докази понесених судових витрат (акт виконаних робіт від 30.09.2024), яку судом прийнято до розгляду.

2.4. Клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу.

14.11.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання від 14.11.2024 (вх. № 8772 від 15.11.2024) у якому просить зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) вдвічі та відмовити у відшкодуванні 12 000 грн 00коп. витрат, пов`язаних із участю у розгляді справи.

2.5. Заява позивача без номера від 07.11.2024 (вх. № 8545 від 08.11.2024) щодо заперечення дій головуючого.

08.11.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву без номера від 07.11.2024 (вх. № 8545 від 08.11.2024) заперечення дій головуючого, у якій вказав, що відповідач, зловживаючи процесуальними правами, напередодні судового засідання або в день призначення слухання справи подає до суду докази часткової оплати. Натомість, головуючий суддя Гевко В.Л. залишає поза увагою і не надає належної правової оцінки таким діям представників позивача, приймає докази відповідача за відсутності направлення позивачеві та стадії судового процесу яка не передбачає їх прийняття. Суд всупереч визначеній законом процедурі задовольняє навіть усні клопотання представника відповідача. Наголошує, що безпідставне затягування або невжиття головуючим суддею заходів щодо розгляду позовної заяви і справи протягом строку, встановленого законом, унеможливлює реалізацію позивачем як учасником судового процесу наданого йому права на судовий захист та призвело до істотних негативних наслідків у вигляді спричинення збитків через неповернення коштів за поставлений товар і як внаслідок, відсутність у позивача обігових коштів на сплату податків і військового збору у період оголошеного воєнного тану і збройної агресії російської федерації відносно України. З огляду на наведене позивач просить, занести його заперечення щодо дій головуючого до протоколу судового засідання та забезпечити додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Розглянувши зазначену заяву позивача суд вважає її безпідставною і розглядає критично з огляду на таке.

2.5.1. Щодо строку розгляду справи.

Як уже зазначалося судом вище із змісту 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Враховуючи строк визначений статтею 177 ГПК України та відкриття провадження у справі 27.08.2024 строк підготовчого провадження у справі, у тому числі продовжений, закінчувався 27.11.2024. При цьому судом неодноразово відкладалося та продовжувалося підготовче провадження у справі, і не лише у зв`язку із поданням клопотань відповідачем але і з метою реагування на заяви позивача про зменшення позовних вимог, які подавалися ним неодноразово. 07.10.2023 (ще до завершення визначеного законом строку підготовчого засідання) суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

Таким чином підготовче провадження у справі проведено судом в межах строку визначеного ГПК України для підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Згідно частини 5 статті 216 ГПК України, якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

07.10.2023, суд після переходу до розгляду справи по суті, у зв`язку із неявкою жодної із сторін у судове засідання (при цьому у судове засідання не з`явився і представник позивача) відклав розгляд справи по суті на 29.10.2024.

У зв`язку з відсутністю у минулому засіданні представників сторін суд 29.10.2024 розпочав розгляд справи по суті спочатку із стадії «Вступного слова». Проте, у зв`язку із черговим поданням відповідачем клопотання про долучення доказів часткової оплати суми боргу та одночасним подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог у судовому засідання 29.10.2024 судом оголошено перерву до 19.11.2024 із призначенням стадій «Дослідження доказів» та «Судових дебатів». У свою чергу, у судовому засіданні 19.11.2024, після проведення дослідження доказів та судових дебатів та видалення до нарадчої кімнати, і виходу з нарадчої кімнати, суд ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Таким чином, розгляд справи по суті у справі проведено судом відповідно до вимог визначених ГПК України для підготовчого провадження.

2.5.2. Щодо розгляду маніпулютивних заяв відповідача.

Щодо тверджень позивача, що головуючий суддя залишає поза увагою і не надає належної правової оцінки діям представників відповідача по поданні заяв і клопотань в день засідання та приймає докази відповідача за відсутності направлення позивачеві а також та стадії судового процесу, яка не передбачає їх прийняття, то суд має за необхідне зазначити таке.

Як зазначалося вище відповідачем неодноразово подавались суду клопотання, якими долучались докази сплати суми основного боргу. При цьому судом, у кожному випадку долучено до матеріалів справи та враховано при прийнятті рішення, зазначені клопотання відповідача та долучені ним докази, у тому числі, і ті що долучені відповідачем на стадії розгляду справи по суті, так як вони містили об`єктивну інформацію про сплату відповідачем суми боргу, а звідси відповідно - зменшення суми боргу, і відповідно зміни предмету спору у частині розміру суми позовних вимог (боргу) відповідача перед позивачем. Крім того суд враховував, що сплата боргу відповідачем відбувалася саме під час розгляду справи, а тому, такі докази не могли бути долучені завчасно відповідачем раніше на стадії підготовчого провадження. Таким чином, були наявні поважні причини, чому такі заяви не подані відповідачем під час розгляду справи у підготовчому провадженні та заявлені лише при розгляді по суті (стаття 207 ГПК України).

Одночасно, слід зазначити, що судом, у кожному випадку, надавалась можливість і позивачу відреагувати на усі зави, клопотання, доказі відповідача, чим позивач і користав та подавав суду свої заяви про зменшення суми позовних вимог, які суд також поетапно розглядав. А тому, суд вважає безпідставними твердження позивача, що у діях головуючого містяться будь які ознаки упередженості щодо будь якої із сторін.

В частині тверджень позивача про ту обставину, що відповідач подавав такі заяви і докази сплати боргу, як правило, у день судового засідання то суд надасть їм оцінку у даному рішенні нижче - при розподілі судових витрат у справі.

3. Аргументи сторін.

3.1. Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» було укладено Договір поставки №01/02/23.

На виконання умов договору починаючи з 01.02.2023 позивачем здійснювалось постачання товару, а відповідачем проводилась часткова оплата. Зокрема, відповідно до умов договору, покупцем було отримано товар відповідно до вказаних нижче видаткових накладних:№225 від 15.04.2024 на суму 40 608,00грн;№238 від 22.04.2024р. на суму 133 407,30грн;№251 від 01.05.2024р. на суму 51 951,30грн;№253 від 01.05.2024р. на суму 53 347,20грн;№272 від 10.05.2024р. на суму 41 317,20грн;№273 від 13.05.2024р. на суму 47 001,60грн;№290 від 23.05.2024р. на суму 49 775,56грн;№295 від 24.05.2024р. на суму 28 814,40грн;№297 від 27.05.2024р. на суму 91 857,60грн;№303 від 29.05.2024р. на суму 20 460,00грн;№305 від 03.06.2024р. на суму 27 993,00грн;№339 від 18.06.2024р. на суму 53 802,00грн;№353 від 24.06.2024р. на суму 41 966,10грн;№356 від 25.06.2024р. на суму 142 203,60 грн.

Позивач наголошує, що після отримання поставленого Товару відповідач періодично здійснював часткові оплати отриманого товару. У зв`язку із чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на 25.07.2024 склав 537 347грн 60коп.

Так як відповідач, за отриманий товар, в повному обсязі не розрахувався, позивачем нараховано пеню в сумі 7 247грн 99коп., три проценти річних в сумі 1 640грн 58коп. та інфляційні збитки в сумі 7 336грн 27коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 537 347грн 60коп, пеню в розмірі 7 247грн 99грн., 3% річних 1 640грн 58грн, збитки від інфляції в розмірі 7 336грн 27коп., а всього: 553 572грн 44коп.

3.2. Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проте, у судовому засіданні його представник проти позову не заперечив.

15.11.2024 відповідачем через систему електронний суд подано клопотання (вх. № 8772 від 15.11.2024) у якому він просив зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) вдвічі та відмовити у відшкодуванні 12 000,00грн. витрат пов`язаних із участю у розгляді справи.

4. Обставини справи встановлені судом та докази, які їх підтверджують.

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» (далі за текстом позовної заяви «Позивач», «Постачальник», «Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» (далі за текстом позовної заяви «Відповідач», «Покупець») було укладено Договір поставки №01/02/23 (далі за текстом позовної заяви «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору Постачальник зобов`язався виготовити і поставити у встановлений строк (строки) продукцію Покупцю,а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах даного Договору прийняти продукцію та сплатити за неї певну грошову суму.

Загальний обсяг Товару, що продається за цим Договором, визначається протягом строку дії даного договору з урахуванням кількості та асортименту(номенклатури) Товару за всіма проданими відповідно до умов Договору окремими партіями Товару. (п.1.4 Договору)

На виконання умов Договору починаючи із 01.02.2023 Постачальником здійснювалось постачання Товару, а Покупцем проводилась його часткова оплата. Зокрема, відповідно до умов Договору Покупцем було отримано товар відповідно до вказаних нижче видаткових накладних:

№225 від 15.04.2024р. на суму 40 608,00 грн;

№238 від 22.04.2024р. на суму 133 407,30 грн;

№251 від 01.05.2024р. на суму 51 951,30 грн;

№253 від 01.05.2024р. на суму 53 347,20 грн;

№272 від 10.05.2024р. на суму 41 317,20 грн;

№273 від 13.05.2024р. на суму 47 001,60 грн;

№290 від 23.05.2024р. на суму 49 775,56 грн;

№295 від 24.05.2024р. на суму 28 814,40 грн;

№297 від 27.05.2024р. на суму 91 857,60 грн;

№303 від 29.05.2024р. на суму 20 460,00 грн;

№305 від 03.06.2024р. на суму 27 993,00 грн;

№339 від 18.06.2024р. на суму 53 802,00 грн;

№353 від 24.06.2024р. на суму 41 966,10 грн;

№356 від 25.06.2024р. на суму 142 203,60 грн.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару, поставленого за цим Договором, на підставі рахунків,виписаних Постачальником, на умовах оплати (якщо інше не передбачено у специфікаціях) у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів здати фактичного отримання Товару Покупцем відповідно до п. 2.7. цього Договору.

Зобов`язання Покупця по оплаті за партію Товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. (п.3.6.Договору)

Відповідно до п. 2.7. Договору Сторони домовились, що датою отримання партії Товару Покупцем вважається дата виписки видаткової накладної Постачальником.

Згідно з п.6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань заданим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України і умовами даного Договору.

За порушення строку оплати партії Товару, визначеного в п.3.3. цього Договору,Покупець зобов`язується сплатити Постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення. (п.6.2. Договору)

Сплата неустойки, штрафу та пені не звільняє жодну із Сторін від виконання своїх обов`язків за цим Договором в повному обсязі. (п. 6.5. Договору)

У розділі 9 Договору сторони визначили, що цей Договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині невиконаних зобов`язань до остаточного їх виконання.

Якщо жодна зі Сторін Договору письмово не заявила про намір припинити договір за один тиждень до закінчення його строку,дія договору продовжується до 31 грудня наступного календарного року. Кількість таких пролонгацій необмежена.

Як стверджує позивач, на його адресу не надходило повідомлень з приводу розірвання або припинення договору, а тому він є чинним на сьогодні і підлягає виконанню Сторонами.

На виконання умов Договору від 01.02.2023, позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними та іншими письмовими доказами, що додаються до позовної заяви.

Як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем, після отримання поставленого Товару відповідач періодично здійснював часткові оплати отриманого товару. У зв`язку із чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед Позивачем, загальний розмір якої станом на 25.07.2024 складав 537.347,60 грн.

Як зазначено позивачем, відповідач Листом від 07.06.2024р. Відповідач визнав наявність простроченої заборгованості і гарантував оплату протермінованих накладних (15.04 6450,74 грн., 22.04 133407,30 грн., 01.05 51951,30 грн., 01.05 53347,20 грн.). Дана обставина підтверджується копією листа.

Окрім того, як слідує з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію із вимогою про оплату заборгованості від 13.06.2024. Дана обставина підтверджується описом вкладень,фіскальним чеком АТ «Укрпошта» та відомостями про надіслання і вручення рекомендованого поштового відправлення №5192506083782, а також зворотнім повідомленням про його вручення №3120002453092.

Як встановлено судом, відповідач листом від 19.06.2024, визнав наявність простроченої заборгованості і гарантував в оплату протермінованих накладних на загальну суму 303475,34 грн. (з 22.04 по 13.05) періодичними платежами,протягом двох наступних тижнів, орієнтовно по05.07.2024. Дана обставина підтверджується копією листа.

Натомість, відповідач зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, виконав не в повному обсязі та допустив прострочену заборгованість в сумі 537347,60 грн.

У зв`язку із невиконання взятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 7 247грн 99коп., 3% річних в сумі 1640грн 58коп. та збитків від інфляції в сумі 7 336грн 27коп.

В процесі розгляду справи, відповідачем проведено часткові оплати заборгованості, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями 26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн, 10.09.2024 20 000,00грн, 30.09.2024 30 000,00грн, 28.10.20254 20 000,00грн та 18.11.2024 20 000,00грн.

З огляду на погашення частини заборгованості, позивачем подавались заяви про зменшення позовних, які судом прийнято, та розгляд справи відбувався з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості за Договором поставки №01/02/23.

Крім цього, позивачем, з урахування часткового погашення відповідачем боргу, змінено період нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Відтак, станом на 19.11.2024 просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА» суму боргу в розмірі 407 347грн 60коп, пеню в розмірі 26193грн 02грн., 3% річних 6012грн 71грн, збитки від інфляції в розмірі 17 214грн 74коп., а всього: 456 786грн 09коп.

Відповідач проти позову не заперечував.

5. Норми права та судова практика, які застосував суд.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно пункту 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт(зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно до пункту 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документ тому розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із частини 1 статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщовін не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк,встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 1,2 Закону України від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.

За змістом частини 3 пункту 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому(яких) мала місце інфляція.

Крім того, слід врахувати, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Отже, якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов`язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. по справі №917/1667/14.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункти 3.1., 3.2.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013р.).

6. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставин справи.

6.1. Щодо основної суми заборгованості.

Як встановлено судом, 01.02.2023 між ТОП «ПАК ТРЕЙД Україна» та ТОВ «Агробізнес» укладеного договір поставки № 01/02/23,згідно п.1.1. якого, постачальник зобов`язався виготовити і поставити у встановлений строк(строки) продукцію Покупцю, а Покупець зобов`язався в порядку та на умовах даного договору прийняти продукцію та сплатити за неї певну грошову суму.

На виконання умов Договору Постачальником здійснювалось постачання Товару, а Покупцем прийняв товар та частково його оплатив. Зокрема, відповідно до умов Договору Покупцем було отримано товар відповідно до вказаних нижче видаткових накладних:

№225 від 15.04.2024р. на суму 40 608,00 грн;

№238 від 22.04.2024р. на суму 133 407,30 грн;

№251 від 01.05.2024р. на суму 51 951,30 грн;

№253 від 01.05.2024р. на суму 53 347,20 грн;

№272 від 10.05.2024р. на суму 41 317,20 грн;

№273 від 13.05.2024р. на суму 47 001,60 грн;

№290 від 23.05.2024р. на суму 49 775,56 грн;

№295 від 24.05.2024р. на суму 28 814,40 грн;

№297 від 27.05.2024р. на суму 91 857,60 грн;

№303 від 29.05.2024р. на суму 20 460,00 грн;

№305 від 03.06.2024р. на суму 27 993,00 грн;

№339 від 18.06.2024р. на суму 53 802,00 грн;

№353 від 24.06.2024р. на суму 41 966,10 грн;

№356 від 25.06.2024р. на суму 142 203,60 грн.

Факт укладення договору, передачі товару, часткової оплати сторонами не запречується.

Як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем станом на 24.07.2024(дата звернення позивача із позовною заявою до суду) заборгованість відповідача перед позивачем складала 537 347грн 60коп.

З моменту відкриття провадження у справі № 921/466/24 та до 19.11.2024 відповідачем сплачено (26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн, 10.09.2024 20 000,00грн, 30.09.2024 30 000,00грн, 28.10.2024 20 000,00грн, 18.11.2024 20 000,00грн).

Позивачем з врахуванням часткових оплат26.07.2024 20000,00грн, 31.07.2024 20000,00грн, 13.08.2024 15000,00грн, 26.08.2024 20 000,00грн, 10.09.2024 20 000,00грн, 30.09.2024 30 000,00грн, 28.10.2024 20 000,00грн, подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог, які судом прийнято до розгляду.

Крім цього, 19.11.2024 відповідачем до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції Ф3154 від 18.11.2024 про оплату за пакувальні матеріали згідно договору № 01.02.23 від 01.02.2023 на суму 20 000грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, вказані обставини зумовлюють необхідність саме закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 20 000грн 00коп. основної суми боргу.

Відтак залишок непогашеної заборгованості складає 387 347 (триста вісімдесят сім тисяч триста сорок сім) грн 60 коп.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

6.2. Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.2. Договору поставки № 01/02/23 від 01.02.2023, за порушення строку оплати партії Товару, визначеного п.3.3. цього Договору, Покупець зобов`язується сплатити Постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких нараховується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню, за накладними:

- № 225 від 15.04.2024 на суму 40 608,00грн за період з 16.05.2024 13.06.2024 - на суму боргу 6450,74грн 69грн 31коп.; за період з 14.03.2024 16.06.2024 на суму боргу 6450,74грн. 6грн 90коп.;

- № 238 від 22.04.2024 на суму 133 407грн 30коп. за період з 23.05.2024 13.06.2024 на суму 133 407грн 30коп. 1 085грн 48коп.; за період з 14.06.2024 16.06.2024 на суму 133 407грн 30коп. 142грн 53коп.; за період з 17.06.2024 25.06.2024 на суму 106 858грн 014коп. - 342грн 54коп.; за період з 26.06.2024 26.06.2024 на суму 56 858грн 04коп. 20грн 25коп.; за період з 27.06.2024 по 07.07.2024 на суму 36 858грн 04коп. 144грн 43коп.;

- № 251 від 01.05.2023 на суму 51 951грн 30коп. за період з 01.06.2024-13.06.2024 на суму 51951грн 30коп. 249грн 73коп.; за період з 14.06.2024 07.07.2024 на суму 51 951грн 30коп. 444грн 00коп.; за період з 08.07.2024 08.07.2024 на суму 38 809грн 34коп. 13грн 82коп.;

- № 253 від 01.05.2024 на суму 53 347грн 20коп.; за період з 01.06.2024 13.06.2024 на суму 53 347грн 20коп 256 грн 49коп.; за період з 14.06.2024 08.07.2024 на суму 53 347грн 20коп. 475грн 00коп.; за період з 09.07.2024 17.07.2024 на суму 42 156грн 54коп. 135грн 09коп.;

- № 272 від 10.05.2024 на суму 41 317грн 20коп. за період з 10.06.2024 13.06.2024 на суму 41 314грн 20коп. 61грн 12коп.; за період з 14.06.2024 -17.07.2024 на суму 41 317грн 20коп. 572грн 90коп.; за період з 18.07.2024 25.07.2024 на суму 33 473грн 74коп. 95грн 36коп.; за період з 26.07.2024 30.07.2024 на суму 13 473грн 74коп. 24грн 00коп.;

- № 273 від 13.05.2024 на суму 47 001грн 60коп. за період з 13.06.2024 13.06.2024 на суму 47 001грн 60коп. 17грн 38коп.; за період з 14.06.2024 30.07.2024 на суму 47 001грн 60коп. 786грн 79коп.; за період з 31.07.2024 25.08.2024 на суму 40 475грн 34коп 374грн 81коп.; за період з 26.08.2024 09.09.2024 на суму 20 475грн 34коп. 109грн 39коп.;

- № 290 від 23.05.2024 на суму 49 775грн 56коп. за період з 23.06.2024 29.09.2024 на суму 49 775грн 56коп. 1 755грн 10коп.; за період з 30.09.2024 27.10.2024 на суму 20 250грн 90коп. 201 грн 95коп.; за період з 28.10.2024 19.112024 на суму 250грн 90коп. 2грн 05коп.;

- № 295 від 24.05.2024 на суму 28.814грн 40коп. за період з 24.06.2024 19.11.2024 на суму 28 814грн 40коп. 1529грн 14коп.;

- № 297 від 27.05.2024 на суму 91 857грн 60коп. за період з 27.06.2024- 19.11.2024 на суму 91 857грн 60коп. 4 776грн 60коп.;

- № 303 від 29.05.2024 на суму 20 460грн 00коп. за період з 29.06.2024 19.11.2024 на суму 20 460грн 00коп. 1049грн 35коп.;

- № 305 від 03.06.2024 на суму 27 993грн 00коп. за період з 04.07.2024 19.11.2024 на суму 27 993грн 00коп. 1 385грн 85коп.;

- № 339 від 18.06.2024 на суму 53 802грн 00коп. за період з 19.07.2024 19.11.2024 на суму 53802грн 00коп. 2376грн 13коп.;

- № 353 від 24.06.2024 на суму 41 966грн 10коп. за період з 25.07.2024 19.11.2024 на суму 41 966грн 10коп. 1 763грн 73коп.;

- № 356 від 25.06.2024 на суму 142 203грн 60коп. за період з 27.06.2024 19.11.2024 на суму 142 203грн 60коп. 5 925грн 80коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у сумі 26 193грн 02коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним, та підлягає стягненню штраф у заявленій позивачем сумі.

6.3. Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат :

-№ 225 від 15.04.2024 на суму 40 608грн 00коп. за період з червень 2024року - 141грн 92коп.;

-№ 238 від 22.04.2024 на суму 133 407грн 30коп. за період червень 2024року 2 934грн 96коп.;

-№ 251 від 01.05.2024 на суму 51 951грн 30коп. за період червень 2024 року 1 142грн 93коп.;

-№ 253 від 01.05.2024 на суму 53 347грн 20коп. за період червень 2024року 1 173грн 64коп.;

-№ 272 від 10.05.2024 на суму 41 317грн 20коп. за період червень 2024 року - 908грн 98коп.;

-№ 273 від 13.05.2024 на суму 47 001грн 60коп. за період червень липень 2024 року- 1034грн 04коп., за період серпень 2024 на суму 40 475грн 34коп. 242грн 85коп.;

-№ 290 від 23.05.2024 на суму 49 775грн 56коп.за період липень вересень 2024 1049грн 77коп.;

-№ 295 від 24.05.2024 на суму 28 814грн 40коп. за період липень вересень 2024 року 607грн 70коп.;

-№ 297 від 27.05.2024 на суму 91 857грн 60коп. за період липень 2024 вересень 2024 19387грн 28коп.;

-№ 303 від 29.05.2024 на суму 20 460грн 00коп. за період липень вересень 2024 року 431грн 50коп.;

-№ 305 від 03.06.2024 на суму 27993грн 00коп. за період липень вересень 2024 року 590грн 37коп.;

-№339 від 18.06.2024 на суму 53802грн 00коп. за період серпень вересень 2024 1134грн 68коп.;

-353 від 24.06.2024 на суму 41 966грн 10коп 885грн 047коп.;

-№ 356 від 25.06.2024 на суму 142 203грн 67коп 2999грн 07коп.

та 3% річних:

- № 225 від 15.04.2024 на суму 40 608,00грн за період з 16.05.2024 16.06.2024 на суму боргу 6450,74грн. 16грн 96коп.;

- № 238 від 22.04.2024 на суму 133 407грн 30коп. за період з 23.05.2024 16.06.2024 на суму 133 407грн 30коп. 274грн 00коп.; за період з 17.06.2024 25.06.2024 на суму 106 858грн 014коп. - 79грн 02коп.; за період з 26.06.2024 26.06.2024 на суму 56 858грн 04коп. 4грн 67коп.; за період з 27.06.2024 по 07.07.2024 на суму 36 858грн 04коп. 33грн 33коп.;

- № 251 від 01.05.2023 на суму 51 951грн 30коп. за період з 01.06.2024-07.07.2024 на суму 51951грн 30коп. 157грн 99коп.; за період з 08.07.2024 08.07.2024 на суму 38 809грн 34коп. 3грн 19коп.;

- № 253 від 01.05.2024 на суму 53 347грн 20коп.; за період з 01.06.2024 08.07.2024 на суму 53 347грн 20коп 166грн 44коп.; за період з 09.07.2024 17.07.2024 на суму 42 156грн 54коп. 31грн 14коп.;

- № 272 від 10.05.2024 на суму 41 317грн 20коп. за період з 10.06.2024 17.07.2024 на суму 41 314грн 20коп. 129грн 20коп.; за період з 18.07.2024 25.07.2024 на суму 33 473грн 74коп. 22грн 00коп.; за період з 26.07.2024 30.07.2024 на суму 13 473грн 74коп. 5грн 54коп.;

- № 273 від 13.05.2024 на суму 47 001грн 60коп. за період з 13.06.2024 30.07.2024 на суму 47 001грн 60коп. 185грн 43коп.; за період з 31.07.2024 25.08.2024 на суму 40 475грн 34коп 86грн 50коп.; за період з 26.08.2024 09.09.2024 на суму 20 475грн 34коп. 25грн 24коп.;

- № 290 від 23.05.2024 на суму 49 775грн 56коп. за період з 23.06.2024 29.09.2024 на суму 49 775грн 56коп. 405грн 02коп.; за період з 30.09.2024 27.10.2024 на суму 20 250грн 90коп. 46 грн 60коп.; за період з 28.10.2024 19.11.2024 на суму 250грн 90коп. 0грн 47коп.;

- № 295 від 24.05.2024 на суму 28.814грн 40коп. за період з 24.06.2024 19.11.2024 на суму 28 814грн 40коп. 352грн 88коп.;

- № 297 від 27.05.2024 на суму 91 857грн 60коп. за період з 27.06.2024- 19.11.2024 на суму 91 857грн 60коп. 1102грн 29коп.;

- № 303 від 29.05.2024 на суму 20 460грн 00коп. за період з 29.06.2024 19.11.2024 на суму 20 460грн 00коп. 242грн 15коп.;

- № 305 від 03.06.2024 на суму 27 993грн 00коп. за період з 04.07.2024 19.11.2024 на суму 27 993грн 00коп. 319грн 81коп.;

- № 339 від 18.06.2024 на суму 53 802грн 00коп. за період з 19.07.2024 19.11.2024 на суму 53802грн 00коп. 548грн 34коп.;

- № 353 від 24.06.2024 на суму 41 966грн 10коп. за період з 25.07.2024 19.11.2024 на суму 41 966грн 10коп. 407грн 01коп.;

- № 356 від 25.06.2024 на суму 142203грн 60коп. за період з 27.06.2024 19.11.2024 на суму 142 203грн 60коп. 1367грн 49коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 17 214грн 76коп. та 3% річних у розмірі 6 012грн 71коп.грн підлягають задоволенню.

7. Загальний висновок.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до частин 1,2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА заборгованість у загальній та 436 768 грн 09 коп., з яких: 387 347 (триста вісімдесят сім тисяч триста сорок сім) грн 60 коп. сума боргу, 26 193 (двадцять шість тисяч сто дев`яносто три) грн 02 коп. пеня, 6 012 (шість тисяч дванадцять) грн 71 коп. 3% річних, 17 214 (сімнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн 76 коп. збитки від інфляції.

В частині стягнення 20 000,00 грн основного боргу закрити провадження у справі.

8. Судові витрати.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.1. Щодо судового збору.

8.1.1. Щодо повернення судового збору

За приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем, при поданні позовної заяви, сплачено 8510грн 79коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1546 від 19 липня 2024 року.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення 553 572грн 44коп. заборгованості.

1,5 % ціни позову становить 8 303,59грн.

Відтак, з наведеного слідує, що позивачем зайво сплачено судового збору на 207грн 20коп.

Крім цього, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 8237 грн 16коп. Проте позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 8 510 грн. 79 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп.

На час розгляду справи позивачем заявлено відповідне клопотання щодо повернення частини судового збору.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 8 237грн 16коп. - витрат на сплату судового збору.

З огляду на наведене, та врахування заявленого позивачем клопотання, останньому підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 273грн 63 коп.

8.1.2. Щодо розподілу судового збору.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору 8510грн 79 коп. (платіжна інструкція № 1546 від 19 липня 2024 року).

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, беручи до уваги дії відповідача, такі як оплата заборгованості після звернення позивача з позовом у суд, а також, систематичну сплату боргу відповідачем та долучення доказів такої оплати заборгованості напередодні чи у день судових засідань перед їх початком а не завчасно, що мало наслідком відкладення підготовчих судових засідань, підготовкою позивачем заяв про зменшення суми боргу, їх розгляду судом, і відповідно спричинило збільшення строку розгляду спору, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача, є такими, які спричинили виникнення спору і є направильними у розумінні частини 9 статті 129 ГПК України. Крім цього, відповідач, не оплачуючи вартість поставленого позивачем товару, спонукав звернення позивача з позовом до суду. А тому, суд вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Тому, з огляду на наведене, судовий збір в сумі 8 237 грн 16 коп. покладається судом в порядку частини 9 статті 129 ГПК України повністю на відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС.

8.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн 00коп. та витрат пов`язаних із участю у розгляді справи у розмірі 12 000грн 00коп.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 45 000грн. 00коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою та витрат пов`язаних із участю у розгляді справи у розмірі 12 000 грн 00коп.

Згідно частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.1. договору про надання правничої допомоги від 10 червня 2024 року за №117 укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Верба і партнери» за послуги за цим договором з урахуванням представництва у компетентному господарському суді, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч ) гривень 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено виконавцю за договором (адвокатському бюро) 45 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №1545 від 19 липня 2024 року, № 1608 від 13 серпня 2024 року та 1655 від 06 вересня 2024 року.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини 3 статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Представником відповідачем, 15.11.2024 подано клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) вдвічі та відмовити у відшкодуванні 12 000,00грн витрат, пов`язаних із участю у розгляді справи.

В обґрунтування, заявленого клопотання, відповідач вказує на те, що дана категорія є типовою та нескладною, стосується стягнення заборгованості за декількома накладними, а відтак час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець є незначним. При цьому Відповідачем не заперечувалися позовні вимоги.

Проте, судом, такі заперечення відповідача відхиляються, оскільки, саме відповідач своїми діями, а саме, непогашення заборгованості вчасно спричинив звернення позивача з позовом у суд, а у подальшому саме відповідач спричинив ускладнення і затягування строку розгляду даної справи, адже систематична сплата ним боргу та долучення ним про це доказів відбувалась напередодні або безпосередньо у день судових засідань, перед їх початком, а не завчасно, що мало наслідком постійних відкладень та перерв у справі, та призвело до того, що типова та нескладна справа, ускладнилась неодноразовим зменшенням позовних вимог, зміною періодів нарахування заявлених до стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції. А тому суд вважає, що саме перелічені дії відповідача спричинили ускладнення даної справи.

Слід зазначити, що частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, беручи до уваги дії відповідача, такі як оплата заборгованості після звернення позивача з позовом у суд, а також, систематичну сплату боргу відповідачем та долучення доказів такої оплати заборгованості напередодні чи у день судових засідань перед їх початком, а не завчасно, що мало наслідком відкладення підготовчих судових засідань, підготовкою позивачем заяв про зменшення суми боргу, їх розгляду судом, і відповідно спричинення збільшення строку розгляду спору, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача, є такими, які спричинили виникнення спору і є направильними у розумінні частини 9 статті 129 ГПК України. А тому, суд вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

З огляду на наведене, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45000грн 00коп. на відповідача повністю.

Щодо витрат пов`язаних із участю у розгляді справи у розмірі 12 000грн 00коп. (відрядження, транспортні витрати, оренда житла, поштові витрати), то суд відмовляє у задоволенні таких, оскільки представник позивач брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, відповідно таких витрат не поніс, звідси вони не є реальними.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕСна користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА заборгованість у загальній сумі 436 768грн 09 коп., з яких: 387 347 (триста вісімдесят сім тисяч триста сорок сім)грн 60 коп. сума боргу,26 193 (двадцять шість тисяч сто дев`яносто три)грн 02 коп. пеня, 6 012 (шість тисяч дванадцять)грн 71 коп. 3% річних, 17 214 (сімнадцять тисяч двісті чотирнадцять)грн 76 коп. збитки від інфляції.

3. В частині стягнення 20 000,00 грн основного боргу закрити провадження у справі.

4. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА 8237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн 16 коп. судового збору та 45000 (сорок п`ять тисяч)грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

6. В частині стягнення 12 000грн 00 коп. (відрядження, транспортні витрати, оренда житла, поштові витрати, тощо), відмовити.

7. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА з Державного бюджету України 273 (двісті сімдесят три)грн 63 коп. судового збору, надмірно сплаченого згідно платіжної інструкції №1546 від 19 липня 2024 року.

8. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ПАК-ТРЕЙД УКРАЇНА, вул. Далекосхідна, буд. 18, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900, (код ЄДРПОУ 40076494) ;

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОБІЗНЕС, с. Токи, Підволочиський р-н., Тернопільська обл., 47823, (код ЄДРПОУ 30915832).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повний текст рішення, враховуючи перебування судді у відрядженні та вихідні дні складено на протязі чотирьох робочих днів - 03.12.2024.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко