Ухвала

від 02.12.2024 по справі 922/3400/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

"02" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3400/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши заяву Компанії Varile UG (haftungsbeschrankt) про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІНІКОМ» , код ЄДРПОУ 43913805

за участю:

заявника - Філатова Т.М. в режимі відеоконференції

боржника - Царук А.І.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла заява Компанії VARILE UG (Республіка Німеччина) (вх. №3400/24 від 29.08.2024) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІНІКОМ" в якій заявник просить суд:

- прийняти до розгляду заяву Компанії VARILE UG (Zschortauer Str., 1, 04129 Leipzig, Germany, Vat Num. DE352470401) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІНІКОМ» (код ЄДРПОУ 43913805, адреса: 61109, м. Харків, вул. Садова, будинок 6), призначити підготовче засідання, вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби;

- відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІНІКОМ» (код ЄДРПОУ 43913805, адреса: 61109, м. Харків, вул. Садова, будинок 6);

- визнати грошові вимоги Компанії VARILE UG (Zschortauer Str., 1, 04129 Leipzig, Germany, Vat Num. DE352470401) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІНІКОМ» (код ЄДРПОУ 43913805, адреса: 61109, м. Харків, вул. Садова, будинок 6) у розмірі 795 260,70 грн. із віднесенням їх до 4 (четвертої) черги задоволення вимог кредиторів;

- витрати Компанії VARILE UG (Zschortauer Str., 1, 04129 Leipzig, Germany, Vat Num. DE352470401) пов`язані із провадженням у справі про банкрутство у розмірі 85 714,96 грн., які складаються із: 30280,00 грн. судового збору та 55 434,96 грн. (1200 єврох46,1958) витрат на професійну правничу допомогу віднести до І (першої) черги задоволення вимог кредиторів;

- призначити розпорядником майна боржника «ТІНІКОМ» (код ЄДРПОУ 43913805, адреса: 61109, м. Харків, вул. Садова, будинок 6) - арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2043 від 08.11.2021, адреса: вул. Клінічна, 25 м. Київ, 03110, тел. НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 26.09.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3400/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 01.10.2024 прийняти заяву Компанії Varile UG про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

22.10.2024 від ТОВ "ТІНІКОМ" надійшов відзив на заяву Компанії Varile UG, який було сформовано в системі "Електронний суд" адвокатом Царук А.І.

В своєму відзиві боржник заперечує проти заяви Компанії Varile UG, вважає, що у заяві про банкрутство не було надано достатніх доказів для підтвердження наявності ознак неплатоспроможності ТОВ "ТІНІКОМ".

01.11.2024 заявником подано відповідь на відзив боржника (вх. №27528).

В підготовчому засіданні представник заявника підтримала заяву та просила суд відкрити справу про банкрутство ТОВ "ТІНІКОМ".

В підготовчому засіданні представник ТОВ "ТІНІКОМ" просив суд відмовити у відкритті справи, зазначав про наявність спору між сторонами.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, суд виходив з наступного.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Так, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч. 5, ч. 6 ст. 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.

Також, обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Правова категорія "спір про право" може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Як вбачається з заяви Компанії Varile UG та наявних в матеріалах докуменів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІНІКОМ» (Боржник, Постачальник) та VARILE UG (Заявник, Покупець) 24.01.2024 було укладено Договір поставки №4D (Далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язався передавати, Покупець приймати та оплачувати на умовах цього Договору вироби із пластмас - люки оглядових колодязів в асортименті, далі за текстом Товар.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплату товару буде здійснено покупцем згідно з рахунком-фактурою у валюті платежу у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на кожну партію товару на умовах: 100% вартості партії товару - не пізніше 5 банківських днів із моменту виставлення рахунку-фактури.

Постачальник надсилає Покупцеві рахунок-фактуру факсом або електронною поштою. Положення п.3.5. Договору передбачають, що Товар передається Покупцеві не пізніше 21 робочого дня моменту отримання Постачальником, 100% оплати згідно з п.5.1., 5.2. Договору, а також належним чином оформлених документів.

Згідно п. 3.3 Договору місцем передачі товару Постачальником перевізнику є склад ТОВ «ТІНІКОМ» розташований за адресою: 61177, Україна, місто Харків, вулиця Залютинська, 4.

Відповідно до п.3.6. Договору постачання вважається здійсненим, коли товар завантажений у транспортний засіб, наданий Покупцем.

Так, Компанія VARILE UG на виконання п. 5.1. Договору на підставі інвойсу Постачальника № 42 від 24.01.2024 р. 07.02.2024 р. сплатив на користь останнього грошові кошти у розмірі 17 215 ЄВРО (сімнадцять тисяч двісті п`ятнадцять євро) в якості 100% попередньої оплати за товар.

В своїй заяві Компанія VARILE UG зазначає, що неодноразово повідомляв Постачальника про можливість вивезення товару, та двічі надавав заявку на перевезення відповідному перевізнику, однак будь-яких доказів такого повідомлення до матеріалів справи надано не було.

При цьому суд звертає увагу, що згідно п. 3.2 Договору поставки сторони обумовили, що саме Покупець, яким є Компанія VARILE UG зобов`язаний зазделегідь письмово повідомити Постачальнику всю необхідну інформацію про перевізника.

Доказів виконання Компанією VARILE UG цього пункту договору до матеріалів справи надано не було, що свідчить про порушення умов договору з боку самого заявника, а відповідно й ставить під питання можливість виконати свої обов`язки за договором Постачальником товару у встановлені договором строки, за відсутності таких даних про перевізника.

Також, заявником зазначається про те, що з моменту здійснення Компанією VARILE UG попередньої оплати, від Постачальника не надходило жодних повідомлень про готовність продукції до відвантаження, попри сплив строку на поставку товару, що передбачений п.3.5. Договору, однак суд приймає до уваги, що такого обов`язку Постачальника й не передбачено Договором поставки.

Відповідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Постановою ОП КЦС ВС від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.

Постановою ОП КЦС ВС від 23 січня 2019 року в справі № 355/385/17 зазначено: тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Таким чином, із підписанням договору між сторонами виникли взаємні права та обов`язки - у Покупця виник обов`язок здійснити попередню оплату товару, а у Постачальника обов`язок поставити цей товар, але як було зазначено вище, умовою виконання такого обов`язку боржником є саме письмове повідомлення Постачальнику всієї необхідної інформації про перевізника, за відсутності якого виконання такого обов`язку є неможливим.

Доказів здійснення такого повідомлення Постачальника заявником надано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи боржником 06.10.2024 року відправлено лист на адресу Покупця за договором про необхідність отримання товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Таким чином, встановлення обставин щодо моменту виникнення у боржника грошового зобов`язання перед заявником, настання відповідальності за порушення виконання умов договору, в даному випадку повинно відбуватися за нормами права, яке регулюють договірні правовідносини та вирішуватися у порядку позовного провадження.

Суд звертає увагу, що однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на висновки Верховного Суду в постановах від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22, від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21, в яких Суд касаційної інстанції зауважив, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:

- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);

- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах між сторонами Договору поставки, вбачається необхідність встановлення дійсних правовідносин що мали місце, належного виконання обов`язків за договором не лише з боку Постачальника, а і зі сторони Покупця, встановлення моменту виникнення у боржника грошового зобов`язання перед заявником у зв`язку з чим суд вбачає наявність між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у справі відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України Господарський.

Керуючись ст. 2, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73-79, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Компанії Varile UG (haftungsbeschrankt) у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТІНІКОМ".

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 02.12.2024.

Ухвала може бути оскарженню до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 02.12.2024

Суддя Прохоров С.А.