Рішення

від 26.11.2024 по справі 346/3245/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/3245/24

Провадження № 2-а/346/50/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайоннийсуд Івано-Франківськоїобласті,у складі:головуючогосудді КоваленкаД.С.,секретарка судовихзасідань ІвантишинД.Р.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні,у приміщеннізали судовихзасідань Коломийськогоміськрайонного судуІвано-Франківськоїобласті,адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 якийдіє вінтересах ОСОБА_2 до Головногоуправління Національноїполіції вІвано-Франківськійобласті проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області (адреса: місто Івано-Франківськ, вулиця Української Перемоги, 15) яким просив скасувати постанову серії ЕНА № 2293598 від 01 червня 2024 року, якою накладено штраф в розмірі 340 гривень. Підставою позову вказує те, що подія і склад правопорушення відсутні. (а.с.1-5).

Постанова була накладена за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, через порушення ним правил дорожнього руху, передбаченого п.31.4.1. Правил дорожнього руху, зокрема у зв`язку із тим, що позивач керував транспортним засобом з технічно несправністю, а саме несправністю гальмівної системи автомобіля (а.с.11).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17 червня 2024 року суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 27 червня 2024 року на 09 годину 30 хвилин (а.с.20), однак відклав його останній раз на 26.11.2024 року.

Стислі позиції учасників у справі.

Аргументи позивача. Він не порушував п.31.4.1 Правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні докази несправності гальмівної системи. В його присутності не проводили дослідження та огляд транспортного засобу, а також не проводили будь-яких випробувань в умовах, визначених в примітках п.31.4.1. Разом з цим транспортний засіб під керуванням позивача не був вилучений працівниками поліції, оскільки на момент керування автомобіль був у справному стані. У зв`язку із чим з наданих доказів неможливо встановити, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП за вказаних у постанові обставин.

Аргументи відповідача. Зупинивши транспортний засів, відповідач підійшов до автомобіля, належним чином представився водію проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адімінстративного правопорушення, яке передбачене ч.1 статті 121 КУпАП, поліцейським було роз`яснено позивачу його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268,289 КУпАП, заслухано пояснення позивача та відповідно до вимог ст.ст. 278,279 КУпАП розглянуто та винесено постанову серії ЕАН № 2293598 від 01.06.2024 року у справі про адміністративне правопорушення. Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаних з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. З огляду на вище зазначене, слід звернути увагу суду на те, що ОСОБА_3 , керуючи тим самим автомобілем 30.01.2023 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме керував транспортним засобом та у якого на переднє вітрове скло встановлено додаткові предмети у вигляді чорної пілки, що зменшує його прозорість та обмежує оглядовість з місця водія, чим порушив п.31.4.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.

Оцінка суду щодо фактів.

01 червня 2024 року, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), у якості водія, керував транспортним засобом, автомобілем, марки:Audi, моделі: A4 (номерний знак: НОМЕР_2 ) у с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області (а.с.19).

Однак він був зупинений при виконанні службових обов`язків інспектором Косівського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Григоруком Т.А, який вважаючи, що ОСОБА_2 керує транспортним засобом, що має несправність системи гальмового керування, склав відносно нього постанову серії ЕНА № 2293598 від 01.06.2024 року, якою визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП та наклав штраф у розмірі 340 гривень, у зв`язку із порушенням ОСОБА_2 п.31.4.1 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів (а.с. 19).

Проте вважаючи, що в його діях відсутній склад правопорушення, зазначеного у постанові, ОСОБА_2 оскаржив вказану постанову до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (а.с.1-14).

Зміст спірних правовідносин сторін.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли публічні правовідносини, в межах яких між ними виник спір, у якому позивач не погодився із рішенням суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушенняправил дорожнього руху.

Оцінка суду щодо права.

Відповідно до положень частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частинами другою і третьоюстатті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення(надалі за текстом -КУпАП), провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положення частини 1 статті284та частини 1 статті283 КУпАПпередбачають, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення виноситься органом (посадовою особою) тільки після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

А в силу положень частини 1статті 280 цього ж кодексу, при розгляді такої справи орган (посадова особа), у першу чергу, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення. При цьому встановлення такої обставини, з огляду на зміст статей251та252 КУпАП, здійснюється тільки на підставі оцінки органом (посадовою особою) доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, але керуючись законом і правосвідомістю.

А тут суд враховує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це передбаченостаттею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

І, з урахуванням правової природи такого акту як постанова у справі про адміністративне правопорушення, що описана устаттях 283-284 КУпАП, ні орган (чи посадова особа), що розглядали справу про адміністративне правопорушення), ні суд не можуть розглядати і приймати постанову у справі про адміністративне правопорушення, саму по собі, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки в силу вже вказаних вище положеньстатті 251 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення до доказів у такій справі не відноситься, а є актом правозастосовчої діяльності.

Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 2статті 77 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Таким чином, у цій справі, в якій позивач оскаржує постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності, докази правомірності свого рішення повинен надати суду саме відповідач. І зокрема докази того, що позивачем дійсно було вчинено те адміністративне правопорушення, за яке на нього було накладено адміністративне стягнення постановою, яку оскаржує позивач.

Як вже було встановлено судом, відповідач прийняв оскаржувану позивачем постанову, оскільки вважав, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП та наклав штраф у розмірі 340 гривень, у зв`язку із порушенням ОСОБА_2 п.31.4.1 Правил дорожнього руху.

Положеннями частини 1статті 121 КУпАПвстановлено, що порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу є адміністративним правопорушенням та тягне за собою адміністративну відповідальність.

Однак, відповідно до положеньп.31.4 ПДРУкраїни, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п. 31.4.1. щодо гальмових систем: а) змінена конструкція гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення гальмівного шляху: Легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажів 14,7м; Автобуси -18,3м; Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 12 т включно - 18,3м; Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 12 т -19,5м; Автопоїзди, тягачами яких є легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажу - 16,6м; Автопоїзди, тягачами яких є вантажні автомобілі -19,5м; Двоколісні мотоцикли і мопеди - 7,5м; Мотоцикли з причепом - 8,2м; в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу; г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0, 5 кГс/см2) за 15 хв. у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою; ґ) не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням на уклоні не менше ніж 16 %; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані на уклоні не менше ніж 23%; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані на уклоні не менше ніж 31 %; е)не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні.

Отже, адміністративним правопорушенням за порушення пункту 31.4.1 (бо саме за порушення вказаного правила відповідач склав постанову (а.с.19), являється не будь-яка експлуатація транспортного засобу за наявності технічних несправностей гальмових систем, а виключно та експлуатація,я ка має місце за наявності конкретної технічної несправності гальмівних систем, яка вказана у підпунктах 31.4.1. а) - е).

Тому відповідач повинен був встановити факт керування позивачем транспортним засобом у якого була така технічна несправність гальмівних систем, яка передбачена у підпунктах а) - е) п.31.4.1. і надати суду докази цього, аби стверджувати, що позивач дійсно порушив вказане вище правило Правил дорожного руху.

Але суд констатує, що відповідач не надав суду жодних, передбачених статтею 251 КУпАП доказів, на підтвердження того, що позивач 01 червня 2024 року дійсно керував транспортним засобом, автомобілем, марки: Audi, моделі: A4 (номерний знак: НОМЕР_2 ) у с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області з будь-якою технічною несправністю гальмівних систем, яка передбачена у підпунктах 31.4.1. а) - е). Поліцейський не визначив її навіть у протоколі.

Отже відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів перед судом правомірність свого рішення та висновку про те, що позивач вчинив діяння, передбачене частиною 1статті 121 КУпАП, у вигляді порушення правил дорожнього руху, зокрема п.31.4.1.

В силу положень частини 3статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінка суду щодо позовних вимог.

Отже, оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності в діянні позивача 01 червня 2024 року складу правопорушення, передбаченого частиною 1статті 121 КУпАП, суд погоджується із вимогами позову про необхідність скасування постанови (серії ЕНА № 2293598) від 01.06.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Оцінка і висновок суду щодо судового збору.

Враховуючи, що рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, зокрема на користь позивача, то саме на його користь слід присудити здійснені ним документально підтверджені витрати у виді судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок (а.с.6), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, як це визначено частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, керуючись положеннями статей1,2,7,9,12,14-1,23,33,122,217,222,245-252,254-256,268,276-280,283,284,287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положеннями статей2,4,6,12,32,72-90,241-243,255,257-263,286,292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову (серії ЕНА №2293598) від 01 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, що передбачена частиною 1статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (місцезнаходження юридичної особи: 76000, м.Івано-Франківськ, вулиця Української Перемоги, 15; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108798) стягнути на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений ним 07 червня 2024 року, квитанція №0.0.3688264069.1, через АТ КБ "ПриватБанк".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів, з дня отримання судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя: Коваленко Д. С.