Рішення

від 29.11.2024 по справі 470/916/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/245/24

Справа № 470/916/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Березнегуватська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2024 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5004 га кадастровий номер 4821180700:06:00:0224, розташовану на території Висунської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Спадкова справа після смерті матері відкрита за її заявою, але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку було видано після смерті ОСОБА_3 . Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5004 га, кадастровий номер 4821180700:06:000:0224, розташовану в межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 604284, виданого 22 травня 2007 року.

Позивачка в судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи, або про поважність причин неприбуття в судове засідання від нього не надходило.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з`явились, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи суд доходить наступного.

З матеріалів справи, а саме з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 31 травня 1968 року Висунською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області убачається, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, її батьком є ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_3 ( а.с.15-19).

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07 червня 2005 року Висунською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області ( а.с.6).

Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області заведена спадкова справа №19/2022, на підстави заяви позивачки від 27 січня 2022 року, у якій вона зазначила, що приймає спадщину, що залишилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки на день смерті проживала разом з нею, крім неї інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає. Та просила видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану в межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку ( а.с.35).

Згідно довідки виданої 25 січня 2022 року виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради за № 108, померла ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала з 03 липня 1986 року по день смерті за адресою АДРЕСА_1 , на день смерті разом з нею проживала її донька ОСОБА_1 позивачка по справі та ОСОБА_5 внук (а.с.21).

З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 4800323922022 від 15.02.2022 року убачається, що на підставі розпорядження Березнегуватської районної державної адміністрації від 02 червня 2006 року №325, 22 травня 2007 року на ім`я ОСОБА_6 , було видано Державний акт ЯГ №604284 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4.5004 га розташовану в межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821180700:06:000:0224 ( а.с.8-9).

Відповідно до роз`яснення завідувача Снігурівською державною нотаріальною конторою, яка вчиняє нотаріальні дії в порядку заміщення державного нотаріуса Березнегуватською державною нотаріальною конторою, від 15 травня 2024 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку видано після смерті ОСОБА_3 (а.с.20).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 11постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України(далі -ЗК України),Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(далі - Указ № 720/95).

Відповідно до пунктом 2Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами вказаного підприємства, кооперативу, товариства, згідно зі списком, який прикладається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.

За змістом статей22,23 ЗК України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

У пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»судам роз`яснено, що член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

В постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 692/565/21 (провадження № 61-7303св22) зазначено, що посилання позивача на те, що за нею слід визнати право власності на конкретно визначену земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, що значиться за спадкодавцем, є передчасними, оскільки спадкодавець за життя не оформив належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретну земельну ділянку, а лише набув майнові права на її отримання, а отже, успадковується це саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену земельну ділянку в натурі.

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість розпорядження Березнегуватської райдержадміністрації № 325 від 02 червня 2006 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №604284 від 22 травня 2007 року було видано після смерті спадкодавця, тобто після припинення її цивільної право і дієздатності, відтак вказана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.5004 га, не увійшла до складу спадщини, а тому не може бути успадкована позивачкою. За життя ОСОБА_3 не набула право власності на конкретно визначену в натурі земельну ділянку, тому вказаний позов позивачки не може бути задоволений.

В разі якщо спадкодавець, за життя, набула право на земельну частку (пай), що підтверджується відповідним сертифікатом, виданим у передбачених законом випадках та порядку, спадкоємці померлої особи можуть набувати в порядку спадкування за законом право власності на таку земельну частку (пай).

Крім цього, в тому разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, однак не права власності на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛ И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач :

Березнегуватська селищна рада - адреса місцезнаходження: 56203, Соборно Миколаївська площа, 10 с ще Березнегувате Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375808.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Березнегуватська державна нотаріальна контора Миколаївської області: адреса місцезнаходження: 56203, Соборно Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область.

Суддя С. Ф. Орлова

Повний текст рішення суду складено 02 грудня 2024 року.