Рішення

від 12.11.2024 по справі 477/1491/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1491/24

Провадження №2-о/477/85/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Клюсевич-Шараповою Н.М.,

за участю: заявниці ОСОБА_1 ,

представниці заявниці ОСОБА_2 ,

свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Галицинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просила суд встановити факт постійного її проживання з матір`ю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2001 року по день її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заяви вказувала, що є спадкоємицею після смерті матері на спадкове майно, яке складається із земельних ділянок:

-загальною площею 7,53 га, яка розташована в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384200:04:000:0179;

-загальною площею 0,80га, яка розташована в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384200:05:000:0062.

Вищевказане майно її мати прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила свої спадкові права.

При оформленні в нотаріальному порядку спадкового майна їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що вона не подала доказів того, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тому звернулася до суду і просила встановити вказаний факт постійного її проживання із ОСОБА_6 .

В судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, заяву задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та доводи її представниці, дослідивши докази справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи і про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

В ч. 1 ст. 315 цього ж Кодексу визначено які суд розглядає факти, що мають юридичне значення, однак цей перелік не є вичерпним, бо частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис 23, виданого Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області.

Померла ОСОБА_6 є рідною матір`ю заявниці, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 08 грудня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно п. 1.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 26 лютого 2024 року №75974324 приватним нотаріусом Реуковою Н.А. заведено спадкову справу № 16/2024, номер у спадковому реєстрі 72056633, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті останньої відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із земельних ділянок: загальною площею 7,53 га, яка розташована в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384200:04:000:0179; загальною площею 0,80га, яка розташована в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384200:05:000:0062.

Вищевказане майно мати заявниці прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила свої спадкові права.

Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №021917, виданого 02 серпня 2004 року на підставі розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 21 травня 2004 року за №218-р.

Відповідно до ч.1 ст. 298 ЦК України за загальним правилом місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до довідки № 942 від 10 жовтня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з №5 від 02 квітня 2008 року, дійсно на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На день відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому будинку за вищевказаною адресою зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки №2/173-02-42 від 09 квітня 2024 року, виданої Галицинівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживали з 2001 року без реєстрації з донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту опитування від 09 квітня 2024 року Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили наступне: ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Їх родина з 50-х років постійно проживала в с. Прибузьке (Жовтневого) Вітовського району Миколаївської області. Відносини в сім`ї були добрі, завжди один одному допомагали. З часом, коли батьки почали погано себе почувати у 2001 році, донька ОСОБА_1 забрала їх жити до свого будинку по АДРЕСА_1 . Батьки постійно жили з донькою, вели спільне господарство, мати доглядала онуків, донька піклувалась про батьків та їх здоров`я. Коли батьки померли ОСОБА_1 за власний рахунок здійснювала їх поховання. Похорони здійснювали з будинку по АДРЕСА_1 .

Аналогічні пояснення свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дали у судовому засіданні.

Встановлення постійного спільного проживання заявниці з померлою матір`ю є необхідним для нотаріального оформлення спадщини, яка залишилася після її смерті.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити свої спадкові майнові права, тому відповідно до ст. 165 ЦК України, вони підлягають захисту шляхом встановлення юридичного факту згідно зі ст. 315 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити юридичний факт, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала із матір`ю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2001 року по день смерті останньої, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Р.В. Козаченко