Рішення

від 28.11.2024 по справі 395/1876/24

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1876/24 Провадження № 2/395/448/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

за участю секретаря Понури Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс Південний Буг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросервіс Південний Буг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 14359 гривень 04 копійки, 3 % річних в розмірі - 639 гривень 20 копійок та інфляційне збільшення боргу в розмірі - 1360 гривень 14 копійок та судові витрати у розмірі 3028 гривень 00 копійок судового збору і витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок. Позовні вимоги мотивовано тим, що на початку липня 2023 року, до ТОВ «Євросервіс Південний Буг» звернувся ОСОБА_1 з проханням здійснити технічне обслуговування належного йому вантажного транспортного автомобіля Volvo, модель FH 12.380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою виявлення несправностей, що виникли в процесі його експлуатації. Так, для можливості ознайомлення з переліком послуг, що будуть надані позивачам, останній сформував та надав відповідачу рахунок № НОМЕР_2 від 25.07.2023 р., в якому містився перелік робіт та послуг, а також запчастин, які необхідні для виконання робіт з ремонту та обслуговування, загальна вартість яких становила 18059,04 грн. з ПДВ. Дослідивши перелік робіт, послуг та запчастин, які необхідні для ремонту вантажного транспортного засобу та погодившись з їх вартістю, відповідач сплатив за рахунком № НОМЕР_2 від 25.07.2023 р.: 20.05.2024 року - 200 грн.; 28.06.2024 року - 2000 грн.; 30.07.2024 року - 1500 грн. При цьому, оплата була здійснена не в повному обсязі, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 14359,04 грн. В добровільному порядку виконати свої зобов`язання в повному обсязі та сплатити залишкову суму боргу відповідач відмовляється, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом до суду.

Представник позивача повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, проте до суду направив заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно зворотнього повідомлення Укрпошти ОСОБА_1 отримав судову повістку-повідомлення про дату, час і місце судового засідання - 09.11.2024 року. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що до ТОВ «Євросервіс Південний Буг» звернувся ОСОБА_1 з метою здійснити технічне обслуговування належного йому вантажного транспортного автомобіля Volvo, модель FH 12.380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою виявлення несправностей, що виникли в процесі його експлуатації. Так, для можливості ознайомлення з переліком послуг, що будуть надані позивачам, останній сформував та надав відповідачу рахунок № НОМЕР_2 від 25.07.2023 р., в якому містився перелік робіт та послуг, а також запчастин, які необхідні для виконання робіт з ремонту та обслуговування, загальна вартість яких становила 18059,04 грн. з ПДВ (а.с.7).

25 липня 2023 року роботи з обслуговування транспортного засобу було завершено, а відповідачу було надано акт виконаних робіт №КG-2300190 від 25.07.2023 р. (а.с.9) та калькуляцію до акту (а.с.10).

Оглянувши автомобіль після технічного обслуговування та отримавши акт приймання передачі з калькуляцію до нього, відповідач прийняв виконану роботу, про що свідчить відсутність жодних претензій щодо якості виконаних робіт. Окрім цього, факт належним чином виконаних робіт підтверджується не лише відсутністю претензій з боку відповідача, а також фактом частково здійсненої оплати за виконану роботу.

Так, вже після отримання акту приймання - передачі виконаних робіт відповідач сплатив за рахунком № НОМЕР_2 від 25.07.2023 р.: 20.05.2024 року - 200 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №@2РL541079 (а.с.8); 28.06.2024 року - 2000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №@2РL961606 (а.с.8); 30.07.2024 року - 1500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №@2РL296819 (а.с.9).

В призначенні вищенаведених платежів встановлено, що сплата здійснюється за послуги, які визначені в рахунку №КG-2300236 від 25.07.2023 р., що дає підстави вважати, що відповідач погодився на виконання робіт, на умовах, що були визначені у рахунку.

При цьому, оплата була здійснена не в повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 14359,04 грн.

05.01.2024 року позивачем на адресу відповідача було повторно направлено підписані з боку позивача акти виконаних робіт №КG-2300190 від 25.07.2023 та калькуляцію до нього, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладень, спілкування у месенджері Вайбер (а.с.11-13).

Разом з первинними документами, відповідачу додатково було направлено лист з проханням повернути один екземпляр акту та калькуляції на поштову адресу підрядника. У супровідному листі позивач акцентував увагу, на необхідності погашення заборгованості за надані ТОВ «Євросервіс Південний Буг» послуги, а у разі не задоволення цих вимог позивач попереджав про можливе звернення до суду за примусовим її стягненням.(а.с.10)

Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, з огляду на відсутність жодних заперечень зі сторони відповідача щодо правильності арифметичних обчислень.

Згідно зі статтею 11 Цивільного Кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Таким чином, виставлення рахунку на оплату, в якому містились істотні умови майбутнього договору підряду (предмет робіт та їх вартість) фактично було пропозицією позивача укласти з ним договір. В свою чергу, акцептом відповідача стала безпосередня передача вантажного автомобілю (майна) позивачу, а також здійснення ним часткової оплати за роботи, що будуть надані у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що договір було укладено у спрощений спосіб на підставі статті 184 Господарського кодексу України (далі ГК України), але з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 ГК України.

Аналогічна правова позиція, щодо можливості укладання договорів підряду у спрощений спосіб міститься у Постанові від 10.05.2012 р. № 21/5005/14068/2011 Вищого господарського суду України, Постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.05.2020 р. № 922/1467/19.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що договір підряду це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір який складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Також з вищенаведених норм вбачається, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт), при цьому такий обов`язок покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, договір підряду було укладено у спрощеній формі, а тому строки та порядок розрахунків регулюються положенням ЦК України.

Так, відповідно до ст. 854 ЦК України, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як вбачається зі змісту акта виконаних робіт №КG-2300190, роботи були виконані 25.07.2023 р., а претензії щодо якості та строків їх виконання відсутні.

Враховуючи це, обов`язок відповідача щодо оплати наступає з 25.07.2023 року, а тому нарахування 3% річних та інфляційного збільшення боргу починається з 26.07.2023 року.

Отже, через невиконання належним чином відповідачем свого грошового зобов`язання, в порядку ст. 625 ЦК України відповідачу було нараховано: 639 гривень 20 копійок - 3% річних.; 1360 гривень 14 копійок - інфляційного збільшення боргу (а.с.14).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив договірні зобов`язання, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день ухвалення судом рішення доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі, суду не надано, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Згідно до ст.133 ч.3 п.1 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суду надано: Договір № 26/07 про надання правової (правничої) допомоги від 26.07.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 10 жовтня 2024 року (а.с. 20-22).

Проаналізувавши зроблений адвокатом розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики з розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, суд вважає, що вказані вище витрати на правничу допомогу є обґрунтованими. Проте позивач не надав суду докази оплати послуг адвоката Пирожок О.С. (квитанції, платіжне доручення, тощо), а тому суд відмовляє в стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Крім того, згідно вимог ЗУ «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс Південний Буг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс Південний Буг» заборгованість в розмірі 14359 гривень 04 копійки, 3 % річних в розмірі 639 гривень 20 копійок та інфляційне збільшення боргу в розмірі 1360 гривень 14 копійок, а всього стягнути 16358 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс Південний Буг» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 03 грудня 2024 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області Орендовський В.А.