Рішення

від 11.11.2024 по справі 611/723/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/723/24

Провадження №2/611/249/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

05 листопада 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «ДОНЕЦЬКМІСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА», Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ БУДЬОННІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ДОНЕЦЬКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «ДОНЕЦЬКМІСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА», Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ БУДЬОННІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ДОНЕЦЬКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу належить на праві приватної власності земельна ділянка. При звернені до приватного нотаріуса з метою продажу земельної ділянки, ОСОБА_1 , було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, так як на все майно позивача накладено арешт. Крім того, неодноразово при зупиненні авто правоохоронними органами та перевіркою документів виникали проблеми.

Згідно даних АСВП в Будьонівському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) перебували виконавчі провадження.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зроблене за пошуком « ОСОБА_1 » вбачається, що арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми боргу, зареєстрований 08.12.2010 року Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер документа АА836902 виданої відділом ДВС Будьонівського районного управління юстиції у м. Донецьк.

Позивачу абсолютно нічого не відомо про існуючі виконавчі провадження та обтяження та внаслідок чого воно утворилося. Зазначену заборону накладено на іншу особу, повне ім`я якого збігається з його, до якого він немає ніякого відношення, а зазначена суперечність є суто технічною. Таким чином, наявність вказаного арешту порушує цивільні права позивача та інтереси, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 09 серпня 2024 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явився.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми боргу, реєстраційний номер 10584906 зареєстрований 08.12.2010 року Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер документа АА836902 виданої відділом ДВС Будьонівського районного управління юстиції у м. Донецьк.

На адресу Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області, було направлено заяву № 2 від 12.04.2024 про зняття арешту з майна. З листа Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області від 15.04.2024 № 22.7-15061, в якому зазначено, що 29.09.2021 шляхом злиття Будьонівський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Ворошиловський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Київський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Кіровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків),Куйбишевський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Ленінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Петровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Пролетарський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Ясинуватський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Амвросїївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),Харцизький міський відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) утворено Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2022 Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) увійшов до складу перейменованого Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із збереженням статусу юридичної особи та перейменуванням у Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За даними Системи, здійснюючи пошук за параметрами « ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » знайдено наступну інформацію: Згідно даних АСВП в Будьонівському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (нині - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) перебувало виконавче провадження № 26571328 з примусового виконання виконавчого постанови ДАІ м. Донецька№ АВ 1 016471 від 22.03.2011 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( інші дані відсутні) на користь держави у розмірі 260,00 грн.

Згідно даних АСВП в Будьонівському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (нині - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) перебувало виконавче провадження № 28755469 з примусового виконання судового наказу Будьоннівського районного суду м. Донецька № 2н-974 від 04.06.2009 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (інші дані відсутні) на користь ККП ТМ у розмірі 2584.57грн, Згідно даних АСВП в Будьонівському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (нині - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) перебувало виконавче провадження № 28793581 з примусового виконання виконавчого листа Будьоннівського районного суду м. Донецька № 2-2766 від 04.11.2009 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( інші дані відсутні) на користь КП КК "Буд.р-ну "у розмірі 1424.17 грн.

Згідно даних АСВП в Будьонівському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (нині - Донецький відділ державної виконавчої служби Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) перебувало виконавче провадження № 32090799 з примусового виконання судового наказу Будьоннівського районного суду м. Донецька № 2н-974 від 04.06.2009 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( інші дані відсутні) на користь ККП "Донецькміськтепломережа" у розмірі 2584.57 грн.

Виконавчі провадження, матеріальна технічна база та інше майно відділу ДВС знаходиться на непідконтрольній тимчасово окупованій території України, здійснити вивезення майна та виконавчих проваджень не уявляється можливим.

Відповідно дост.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно достатті 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

У відповідності до вимогст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4ст. 334 ЦК Українипередбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закона.

Статтею 391 ЦК Українивстановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями316-320,321,328 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013року в справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першоїстатті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Суд дійшов висновку про те, що наявність арешту на належне позивачу нерухоме майно, перешкоджає останньому в реалізації ним своїх прав власника щодо вказаного нерухомого майна.

Судом встановлено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер НОМЕР_2 , винесена 08 грудня 2010 року відділом ДВС Будьонівського РУЮ у м. Донецьк.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 2006 року, що підтверджено копією паспорту.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції станом на 08 грудня 2010 року, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Отже, враховуючи, що виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно позивача, відкрито не за місцем постійного проживання останнього, суд погоджується з доводами представника позивача в тій частині, що зазначену заборону накладено на іншу особу, повне ім`я якого збігається з повним ім`ям позивача, а зазначена суперечність є суто технічною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вище викладеного, з урахуванням того, що арешт накладений на все майно іншої особи, а відносно позивача немає відкритого жодного виконавчого провадження, беручи до уваги, що арешт накладено на все майно помилково в межах виконавчого провадження про стягненням коштів, учасником якого він не є, наявність такого обтяження перешкоджає позивачу вільно розпоряджатись своїм майном, тому суд приходить до висновку, про наявність підстав для зняття арешту з майна позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-179, 354, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «ДОНЕЦЬКМІСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА», Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ БУДЬОННІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ДОНЕЦЬКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна, задовольнити повністю.

Зняти арешт (обтяження) та заборону відчуження накладений на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження 10584906, зареєстроване 08.12.2010 року реєстратором: Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА 836902 , відділ ДВС Будьонівського РУЮ у м. Донецьк, тип майна: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу, заявник ВДВС Будьонівського району управління юстиції у м. Донецьку .

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна від 12.08.2010 за реєстраційним номером 10584906.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.А. Коптєв