Рішення

від 25.11.2024 по справі 643/8447/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8447/24

Провадження № 2/643/3937/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Каратаєвої Я. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Акчуріна І. І.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом до АТ «Укрзалізниця» в особі виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія», у якому просить:

визнати незаконним та скасувати наказ № 30-КМ від 14 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є працівником виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», керівництво якого видало незаконний наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, чим порушено права позивача. Зокрема зазначила, що наказом 01.07.2020 № 281-ОС від 01.07.2020 ОСОБА_1 була прийнята інкасатором до Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» у порядку переведення з Виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця». З 24.02.2022 після повномасштабного вторгнення рф працівників відправили у простій. У квітні 2022 року старший квитковий касир дальнього сполучення повідомила їй, що з 18 квітня 2022 року потрібно стати до роботи. Коли вона вийшла на роботу у квітні 2022 року, то старший касир квитковий ОСОБА_3 сказала, що роботи інкасатором для неї на цей час не має, а тому вона буде виписувати пільгові абонементи (що не входить в обов`язки інкасатора). Ніяких наказів чи розпоряджень щодо її переведення не надавали для ознайомлення. Графік роботи був щоденно по 8 годин на день з понеділка по суботу. Наказом від 25.09.2023 № ПКУЦОП-2/284 впроваджено ОСОБА_1 , в посадові обов`язки інкасатора локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський, виконання функцій з продажу проїзних документів в приміському сполученні. Оплату праці проводити по виконуваній роботі за фактично відпрацьований час. Зміни до її посадової інструкції інкасатора у зв?язку з цим наказом не вносились. На підставі вказаного наказу вона здійснювала тільки продаж проїзних документів в приміському сполученні та інкасацію коштів каси, в якій працювала. 14.05.2024 наказом № 30-КМ ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за систематичне порушення п. 5.22, 5.31 Посадової інструкції, п. 10.2 Інструкції квиткового касира, затвердженої наказом від 31.12.08 № 558-Ц інкасатору локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський Південного регіону останній, керуючись ст. 147 КЗпПУ оголошено догану (п. 1 наказу). Інкасатору ОСОБА_1 надати начальнику УЦОП особисте письмове пояснення щодо встановлених порушень. Термін 14.05.2024 (п. 2 наказу). Із спірним наказом ознайомлена під підпис 18.05.2024 та зазначила, що не згодна з ним. Письмові пояснення до прийняття спірного наказу не відбиралися. Підставою для прийняття цього наказу стали рапорти старших касирів квиткових ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.05.2024, та доповідна записка старшого інкасатора ОСОБА_5 від 06.05.2024, а також протокол оперативної наради, проведеної дистанційно засобами мобільного зв?язку при начальнику ВП Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті від 14.05.2024 № ПКУЦОП-20/112, з якими ОСОБА_1 не було ознайомлено. У цьому наказі зазначено, що згідно рапорту старшого інкасатора ОСОБА_5 від 06.05.2024 встановлено, що при здачі виручки інкасатору після зміни ОСОБА_1 залишає кошти з виторгу і книгу ЛУ-8а не дочекавшись перерахунку коштів та підтвердження зданої суми з підписом в книзі продажу ЛУ-8а, чим порушує вимоги п. 5.31 Посадової інструкції та вимоги п. 10.2 Інструкції квиткового касира. На нараді зазначено, що при здачі зміни ОСОБА_1 не вносить встановленим порядком у журнал оперативних даних інформацію щодо продажу квитків з виділенням ПДВ згідно розпорядження від 03.04.2024 № ППК-09/684. Зауваження старшого касира квиткового ОСОБА_3 щодо невиконання складання звітності ОСОБА_1 ігнорує, чим порушує вимоги п. 5.33 Посадової інструкції касира квиткового. Проте позивач не порушувала вимог посадової інструкції квиткового касира, оскільки за посадою вона інкасатор. Відтак, з посиланням на положення вимог законодавства та позиції Верховного Суду, вважає спірний наказ незаконним.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2024 року відкрито провадження у справі, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та призначено розгляд справи на 10 вересня 2024 року.

02 вересня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, з якими остання ознайомилася 10 вересня 2024 року.

10 вересня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справу для підготовки відзиву.

Розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2024 року.

26 вересня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних.

Відзив обґрунтований тим, що на початку збройної агресії російської федерації на території України у лютому 2022 в окремих підрозділах акціонерного товариства «Українська залізниця», які знаходилися в зоні безпосередньо активних бойових дій, в тому числі м. Харків, рішенням керівництва АТ « Укрзалізниця» було запроваджено простій для окремих професій працівників. При цьому, АТ «Укрзалізниця» продовжувала функціонувати у звичайному режимі, забезпечувала вивіз громадян м. Харкова і Харківської області у більш безпечні місця України та за кордон безкоштовно спеціальними евакуаційними поїздами. В цей час проїзні документи на території Харківської області підрозділами АТ «Укрзалізниця» - Українським центром по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті (далі- УЦОП) не продавалися, квиткові каси не працювали, продаж квитків з цього напрямку залізничним транспортом через Інтернет не здійснювався. Тому з метою збереження контингенту та кваліфікованих кадрів, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» як виняток було застосовано простій, в тому числі і для Позивача. Не відповідає дійсності твердження Позивача, що її до закінчення режиму простою викликала на роботу з 18 квітня 2022 старший квитковий касир ОСОБА_3 так як Позивач не надала до суду жодного доказу з зазначеного питання, а саме листа виклику, наказу, інше), а ОСОБА_3 за своїми посадовими обов`язками не наділена правом виклику на роботу працівників, в тому числі, з простою. Позивач прибула на роботу до заступника начальника УЦОП Південного регіону ОСОБА_6 з проханням допустити її до роботи через скрутне матеріальне становище, низький рівень пенсійного забезпечення, а простій відповідно до наказів зазначених вище сплачувався у розмірі 2/3 посадового окладу без нарахування інших заохочувальних виплат. Позивачу було роз`яснено, що інкасатори продовжують знаходитися у простої тому, що АТ «Ощадбанк» припинив роботу відділень банку у м. Харкові і виручка в іншій спосіб передавалася на інші локації УЦОП, без залучення інкасаторів. Позивач наполягала на виведенні її з простою і надання роботи яку можливо було їй виконувати, а саме виписувати абонементні квитки для пасажирів як інкасатор і підготовлювати виручку для передачі у банк на інших локаціях. Пізніше Відповідачем було видано наказ від 25.09.2023 №ПКУЦОП -2/284 відповідно до якого Позивачу було впроваджено у посадові обов`язки інкасатора локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський виконання функцій з продажу проїзних документів у приміському сполученні. Окремі доручення роботодавець може доручати працівнику шляхом видання відповідних вказівок, під час воєнного стану, при цьому робота яку додатково виконувала Позивач не суперечила її стану здоров`я і Позивач мала відповідний фах для виконання цієї функції за трудовим договором. Позивач, під особистий підпис ознайомлена з наказом від 25.09.2023 №ПКУЦОП-2/284, остання не просить визнати даний наказ незаконним та скасувати його більш того, навіть після подачі позову до суду Позивач продовжувала дотримуватися вимог вказаного наказу жодним чином не оскаржуючи його ні в КТС, ні до суду. Посилання Позивача, що при виданні наказу допущено порушення вимог ст.149 КЗпП України, спростовується актом від 14.05.2024 складеним заступником начальника УЦОП Полупан О., менеджером з персоналу ОСОБА_7 , провідним інженером ОСОБА_8 , ст. касиром ОСОБА_9 , старшим інкасатором ОСОБА_10 , головою профспілки Південного регіону Ольховіковою Н., які власними підписами засвідчили в акті , що Позивач цього числа відмовилась надати письмові пояснення щодо виявлених в її роботі порушень, а пункт другий в наказі є технічною помилкою (даний пункт технічним працівником з підготовки проекту наказу автоматично перенесено з протоколу оперативної наради від 14.05.2024 до наказу). Наказ на притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача видано повноважною особою відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України. 15.05.2024 наказ комісією зачитано Позивачу вголос, ознайомитися з наказом під особистий підпис 15.05.2024 Позивач відмовилася, складено акт. Щодо допущеного порушення Позивачем на підставі чого вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності: старший інкасатор ОСОБА_5 в рапорті від 06.05.2024 вказала, що інкасатор ОСОБА_1 при здачі виручки інкасатору залишає кошти з виторгу і книгу ЛУ-8а не дочекавшись перерахунку коштів та підтвердження зданої суми з підписом в книзі продажу ЛУ-8а, та залишає робоче місце з непереданими коштами відповідальній особі, що може призвести до фінансових втрат АТ«Укрзалізниця». Тобто з її боку допущено фінансове порушення а саме, кошти АТ«Укрзалізниця» мають передаватися з рук в руки від одного працівника до іншого відповідно до п.10.2 наказу Укрзалізниці від 31.12.2008 №588Ц. ОСОБА_1 , як інкасатор зі стажем роботи за професією з 2008 року не могла цього не знати і зобов`язана дотримуватися фінансової дисципліни. У позові ОСОБА_1 не привела жодного доказу, що нею не було допущено фінансового порушення виявленого перевіркою. Дисциплінарне стягнення застосовано відповідно до законодавства за допущене порушення.

У судовому засіданні 01 жовтня 2024 року, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про відмову у задоволенні усного клопотання представника позивача щодо залишення відзиву без розгляду, через пропуск строку його подачі та задоволено клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу підготовки відповіді на відзив.

07 жовтня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позивних та зазначала, що відзив є безпідставним та таким що вводить суд в оману.

15 жовтня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова від представника відповідача надійшла заява про виклик свідків та заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 15 жовтня 2024 року судом частково задоволено клопотання представника відповідача та усне клопотання позивача про виклик свідків.

У судовому засіданні 25 листопада 2024 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях на відповідь.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався, як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за наявності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, встановив таке.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Судовим розглядом встановлено, що наказом від 01.07.2020 № 281-ОС ОСОБА_1 була прийнята інкасатором до Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» у порядку переведення з Виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця».

Згідно наказу УЦОП від 31.03.2022 № ПКУЦОП 2/95/1 про оголошення часу вимушеного простою працівникам, оголошено час вимушеного простою, з причин що не залежать від працівника, починаючи з 01.04.2022 і до 30.04.2022 в установленому порядку, працівникам виробничого підрозділу згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною цього наказу. Згідно додатку 1 цього наказу, інкасатору ОСОБА_1 визначено строк простою терміном з 01.04.2022 по 17.04.2022 (а. с. 127, 128).

Відповідно до графіку виходу на роботу, затвердженого заступником начальника ПК УЦОП Південного регіону О. М. Полупан, інкасатору ОСОБА_1 встановлено робочий графік з 18.04.2022.

За твердженням позивача і представника відповідача, ОСОБА_1 починаючи з 18.04.2022 вийшла на роботу на посаді інкасатора, але виконувала обов`язки квиткового касира, оскільки через закриття банківських відділень, які обслуговували відповідача у м. Харкові, усі інкасатори були виведені у вимушений простій. Виконання позивачем обов`язків квиткового касира, згідно пояснень сторін та ніким не ставить під сумнів, стало можливим, окрім особистого бажання ОСОБА_1 , наявністю в останньої відповідного фаху.

При цьому, будь яких наказів про виконання позивачем обов`язків квиткового касира, розпоряджень інших розпорядчих документів, окрім усної домовленості між сторонами, роботодавцем не виносилося та не видавалося.

З пояснень учасників справи у судовому засіданні, судом встановлено, що починаючи з01червня 2022 року, працівники відповідача, які перебували на посадах інкасаторів вийшли з простою та приступили до роботи. При цьому, ОСОБА_1 продовжувала виконувати обов`язки квиткового касира, поєднуючи їх із своїми обов`язками інкасатора.

За твердженням сторони відповідача, позивач не зверталася до керівництва щодо припинення виконання обов`язків квиткового касира, а продовжувала їх виконувати.

В подальшому, наказом від 25.09.2023 № ПКУЦОП-2/284 про закріплення посадових обов`язків, з метою забезпечення належної організації роботи в частині обслуговування пасажирів в приміському сполученні по локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський виробничого підрозділу УЦОП, з метою збереження робочого потенціалу та забезпечення роботою, впроваджено в посадові обов`язки інкасатора локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський ОСОБА_1 виконання функцій з продажу проїзних документів в приміському сполученні. Пунктом 2 цього наказу визначено старшому касиру квитковому ОСОБА_3 забезпечити належні умови праці, ознайомити з даним наказом причетного працівника, ознайомити з посадовою інструкцією касира квиткового. Оплату праці провести по виконуваній роботі (п. 3 наказу).

Наказом начальника виробничого підрозділу Українського центру по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті ОСОБА_11 видано наказ від 15.05.2024 № 30-КМ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким за систематичне порушення п.п.5.22, 5.31 Посадової інструкції, п. 10.2 Інструкції квиткового касира, затверджену наказом від 31.12.08 № 558-Ц інкасатору локації на вокзалі станції Харків-Пасажирський Південного регіону Буланкіній В. І. керуючись ст. 147 КЗПП України оголошено догану (п .1 наказу). Пунктом 2 цього наказу визначено: інкасатору ОСОБА_1 надати начальнику УЦОП особисте письмове пояснення щодо встановлених порушень. Термін 14.05.2024.

Підставою для видання спірного наказу зазначено: протокол оперативної наради, проведеної дистанційно засобами мобільного зв`язку при начальнику ВП Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті від 14.05.2024 № ПКУЦОП-20/112, рапорт старшого касира квиткового ОСОБА_3 від 07.05.2024, рапорт старшого інкасатора ОСОБА_5 від 06.05.2024, рапорт старшого касира квиткового ОСОБА_4 від 07.05.2024.

З копії спірного наказу також встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлена з ним 22.05.2024 року та не згодна в частині виконання функцій квиткового касира згідно інструкції № 558-Ц.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Оскільки позивач прийнята на роботу начальником виробничого підрозділу Українського центру по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті ОСОБА_11 , відтак спірний наказ видано повноважним керівником, який має право застосовувати дисциплінарні стягнення, що не заперечується позивачем.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов`язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Такий захід дисциплінарного стягнення, як оголошення догани, є менш жорстким у порівнянні зі звільненням.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани передбачає наступне: 1. Необхідно зафіксувати факт вчинення (виявлення) порушення трудової дисципліни (такий факт може бути зафіксований актом, протоколом, доповідною запискою); 2. Отримати пояснення від працівника щодо факту порушення трудової дисципліни; 3. Видати розпорядчий документ про оголошення догани; 4. Ознайомити працівника з розпорядчим документом.

Перераховані дії роботодавця для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани відповідачем дотримано, про що зазначено в оскаржуваному наказі та що визнається і самим позивачем.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

З оскаржуваного наказу вбачається наступний зміст: «для розгляду рапортів старших касирів квиткових ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо порушень діючої технології роботи з боку інкасатора (касира квиткового) ОСОБА_1 07.05.2024 на 10 год. Було призначено оперативну нараду. З метою неупередженого розгляду наданих документів та забезпечення гарантій працівнику при виконанні своїх обов`язків 07.05.2024 о10 год 21 хв заступником начальника УЦОП ОСОБА_6 здійснено телефонний дзвінок голові вільної профспілки залізничників ОСОБА_12 . Проаналізувавши режим роботи ОСОБА_1 було запропоновано проведення наради на різні дати та погоджено проведення 14.05.2024 о09год 00 хв.

Згідно рапорту старшого інкасатора ОСОБА_5 від 06.05.2024 встановлено, що при здачі виручки інкасатору після зміни ОСОБА_1 залишає кошти з виторгу і книгу ЛУ-8а не дочекавшись перерахунку коштів та підтвердження зданої суми з підписом в книзі продажу ЛУ-8а, чим порушує вимоги п. 5.31 Посадової інструкції та вимоги п. 10.2 Інструкції квиткового касира.

На нараді зазначено, що при здачі зміни ОСОБА_1 не вносить встановленим порядком в журнал оперативних даних інформацію щодо продажу квитків з виділенням ПДВ згідно розпорядження від 03.04.2024 № ППК-09/684. Зауваження старшого касира квиткового ОСОБА_3 щодо невиконання складання звітності ОСОБА_1 ігнорує, чим порушує вимоги п. 5.33 Посадової інструкції касира квиткового.

У процесі наради працівник ОСОБА_1 на конструктивний діалог не пішла.

Додатково на нараді повторно ознайомлено ОСОБА_1 з наказом від 25.09.2023 № ПКУЦОП-2/284, згідно якого інкасатору ОСОБА_1 впроваджено до посадових обов`язків виконання функцій з продажу проїзних документів у приміському сполученні. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис.

Під час проведення заходу зазначено, що 21.02.2024 було проведено аналогічну нараду в частині порушення ОСОБА_1 порядку здачі виручки. За результатами розгляду складено протокол № ПКУЦОП-20/42, в якому ОСОБА_1 попереджено, що при повторних порушеннях діючої технології роботи її буде притягнуто до цисциплінарної відповідальності. Збоку працівника ОСОБА_1 зазначене попередження було проігноровано.

З метою недопущення ескалації конфлікту між працівником та роботодавцем ще раз опрацьовано інформацію технології роботи, кадрової дисципліни та висвітлені питання щодо прав, обов`язків та умов праці під час воєнного стану із зазначенням нормативних документів, які їх регулюють.

Враховуючи рапорти старших касирів квиткових ОСОБА_3 від 19.04.2024, ОСОБА_4 від 07.05.2024 та старшого інкасатора ОСОБА_5 від 09.04.2024, 21.04.2024, 06.05.2024 нарада встановила, що працівник ОСОБА_1 повністю ігнорує норми Посадової інструкції та положення виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті».

Дослідивши мотиви притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд відмічає, що у спірному наказі не зазначено пункти якої саме Посадової інструкції порушила ОСОБА_1 , що унеможливлює встановити наявність чи відсутність у позивача порушень, які слугували підставою для притягнення до відповідальності.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він, як представник профспілки, не зміг з`явитися на оперативну нараду 14.05.2024 через незадовільний стан здоров`я, а одне з питань, що мало бути предметом наради це розгляд рапорту ОСОБА_5 саме від 07.05.2024 щодо порушень зі сторони ОСОБА_1 , копію якого йому було надіслано на телефон.

Допитані у судовому засідання свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 пояснили, що позивач в порушення вимог посадової інструкції касира квиткового, несумлінно виконує покладені на неї обов`язки щодо здачі готівкових коштів після закінчення робочої зміни. Також свідки підтвердили обставини викладені у відзиві відповідача щодо обставин проведення оперативної наради 14 травня 2024 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 761/24929/20, «Посадові обов`язки працівників мають бути відображені в посадових інструкціях, які згідно з пунктом 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - ДКХП), які були затверджені разом з Випуском 1 «Професії, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, мають складатися для працівників усіх посад, що зазначені у штатному розписі. При цьому до посадових інструкцій може бути внесено зміни та/або доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства та тільки за згодою працівника».

Згідно, ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.1, ч. 6, ч.7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.

Відповідно до статті 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Отже, у даному випадку на відповідача покладено обов`язок доведення факту не виконання позивачем посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією.

На підтвердження правомірності оспорюваного наказу відповідачем до заяв по суті справи було надано ряд документів, які проаналізовано судом, а саме: наказ про оголошення часу вимушеного простою від 24.02.2022 № ПКУЦОП-2/88 та від 31.03.2022 № ПКУЦОП-2/95/1; довідку № 30 від 09.09.2024 про те, що ОСОБА_1 займає посаду інкасатора; наказ про закріплення обов`язків від 25.09.2023 № ПКУЦОП-2/284; копію протоколу оперативної наради № ПКУЦОП-20/112 від 14.05.2024; акт від 14.05.2024 щодо відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень; акт від 15.05.2024 про відмову ознайомлюватись із спірним наказом; доповідна записка ОСОБА_13 від 06.05.2024; протокол оперативної наради від 21.02.2024 №ПКУЦОП-20/42; довідка від 09.09.2024 № 29 щодо позбавлення премії позивача за листопад 2023 року, лютий 2024 року та травень 2024 року.

Крім того, у судовому засіданні 25 листопада 2024 року представником відповідача долучено до матеріалів справи посадову інструкцію касира квиткового ІІ категорії № 90; інструкцію квиткового касира № НОМЕР_1 ; інформаційну довідку щодо виходу на роботу в 2022році інкасаторів (не підписану та не зареєстровану); рапорт Світлани Дворнікової від 07.05.2024 та ОСОБА_14 від 06.05.2024.

Проте, відповідачем не надано суду рапорт ОСОБА_3 саме від 07.05.2024, який зазначено підставою для винесення спірного наказу.

Крім того, суд зауважує, що результати оперативної наради, які стали однією з підстав спірного наказу (зазначено у самому наказі), містять суперечності та неузгодженості. Так, порядком денним наради визначено: розгляд рапортів старших касирів квиткових ОСОБА_3 від 07.05.2024 та Дворнікової від 19.04.2024 щодо порушень діючої технології роботи з боку касира квиткового касира ОСОБА_1 . Проте, в кінці наради зазначено, що розглядалися рапорти старших касирів квиткових ОСОБА_3 від 19.04.2024, Дворнікової від 07.05.2024 та старшого інкасатора ОСОБА_5 від 09.04.2024, 21.04.2024, 06.05.2024, що не узгоджується з метою наради та, як наслідок, підставою для винесення спірного наказу.

Так, за приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ не містить посилань та положень на п.5.22 Посадової інструкції у мотивувальній частині, за який притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності у резолютивній частині наказу. Крім того, висновок резолютивної частини спірного наказу, в якому перелічені рапорти працівників, які лягли в основу винесення спірного наказу не узгоджуються з підставою притягнення до відповідальність, що зазначені в кінці наказу.

З урахуванням зазначеного, за відсутності деталізації обставин, які позивачу ставляться у провину щодо порушень п. 5.22; не зазначення порушення якої саме інструкції вчинено позивачем; суперечності щодо підстав притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем порядку та строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 КЗпП України.

З огляду на викладене, оскаржений наказ не може бути визнано законним.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, який у постановах від 08.01.2020 у справі № 153/1339/17, від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17, від 13.05.2022 у справі №331/2395/20, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення, оскільки оскаржувані накази про дисциплінарне стягнення щодо позивача не містять повних і точних відомостей, які саме порушення вчинив позивач, які із функціональних обов`язків він порушив відповідно до кожної із посад. Верховний Суд зазначив, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Оскільки оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останньою положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує згідно положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 12, 76 81, 89, 133, 141, 263 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ виробного підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 14 травня 2024 року № 30-КМ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»

Стягнути з виробного підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач виробничий підрозділ Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 41022990, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 38/40.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 грудня 2024 року.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО