Рішення

від 02.12.2024 по справі 517/1105/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1105/24

Провадження № 2/517/218/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року с-ще Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, яку в подальшому виклала у новій редакції.

Свої вимоги мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Балашове Фрунзівського району Одеської області померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказане право належало їй на підставі сертифікату серії ОД № 0197170, як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» с. Стоянове Фрунзівського району Одеської області, виданого на підставі розпорядження голови Фрунзівської районної адміністрації № 364/96 від 12 вересня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 292 від 25 лютого 1997 року.

Спадкоємцем 1/1 частки майна ОСОБА_2 був її син та батько позивачки ОСОБА_3 , проживаючий в с. Балашове Фрунзівського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 за життя оформив спадкові права та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, в тому числі на право на земельну частку (пай) за вказаним вище сертифікатом.

Після смерті ОСОБА_3 , з метою оформлення спадщини позивачка звернулась до Захарівської нотаріальної контори, однак державним нотаріусом Романовою І.С. своєю постановою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай).

За таких обставин позивачка вимушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, так як оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі у неї немає змоги у зв`язку із втратою оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай).

Отже, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким: визнати за нею, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах та була посвідчена сертифікатом серії ОД № 0197170 від 25 лютого 1997 року.

Ухвалою Фрунзівського районного суду від 20 серпня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк на усунення недоліків (а.с. 34-35).

Ухвалою Фрунзівського районного суду від 30 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та вирішено питання про витребування доказів (а.с. 46-47).

Ухвалою Фрунзівського районного суду від 29 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с 151).

У судове засідання позивачка не з`явилась, про дату,час імісце судовогозасідання повідомляласьналежним чином(а.с.157).Водночас позивачкадо позовноїзаяви додалазаяву, у якій вказала, що вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі наполягає на їх задоволенні, просять суд розглядати справу без її участі (а.с. 31).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату,час імісце судовогозасідання повідомлявсяналежним чином(а.с.156). Разом з тим, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 143-144).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16 січня 2007 року, у селі Балашове Фрунзівського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 7 (а.с. 7).

Відповідно до інформаційного листа № 34-15-0.192-423/185-17 наданого Міжрайонним відділом у Великомихайлівському та Захарівському районах, вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0197170 від 25 лютого 1997 року, розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах на території Захарівської (Фрунзівської) селищної ради Одеської області, колишнього КСП «Авангард», відповідно до розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації № 364/96 від 12 вересня 1996 року був виданий ОСОБА_2 (а.с. 21).

Згідно із копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0197170 від 25 лютого 1997 року, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах на території із землі КСП Авангард» с. Стоянове Фрунзівського району Одеської області (а.с. 23).

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем 1/1 частки її майна став батько позивачки ОСОБА_3 , який за життя оформив спадкові права та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, в тому числі на право на земельну частку (пай) відповідно до сертифікату ) серії ОД № 0197170 від 25 лютого 1997 року (а.с. 24).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 26 грудня 2016 року, у смт Захарівка Захарівського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що складено актовий запис № 280 (а.с. 62).

Родинні зв`язки позивачки із ОСОБА_3 підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00045398361 від 07 червня 2024 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 30 вересня 2008 року, згідно яких ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 12, 13).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00045397636 від 07 червня 2024 року, позивачка своє родове прізвище « ОСОБА_6 » змінила на « ОСОБА_7 » після укладення нею з ОСОБА_8 шлюбу, зареєстрованого 15 червня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області (а.с. 11).

Згідно із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 10 листопада 2015 року позивачка своє прізвище « ОСОБА_7 » змінила на « ОСОБА_9 » після укладення нею з ОСОБА_10 шлюбу, зареєстрованого 10 листопада 2015 року Відділом РАЦС, міста Кантемір Р. Молдова (а.с. 14, 15).

Після смерті батька ОСОБА_3 , з метою оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулась до Захарівської нотаріальної контори, однак постановою державного нотаріуса Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області № 355/02-31 від 01 червня 2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0197170 від 25 лютого 1997 року (а.с. 141).

З примірника газети «Новинар» № 26 (8702) від 29 червня 2024 року вбачається, що позивачкою розміщено оголошення, відповідно до якого втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0197170, виданий на підставі рішення Фрунзівської РДА 12 вересня 1996 року №364/96 на ім`я ОСОБА_2 слід вважати недійсним (а.с. 28).

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів» від 19 травня 2016 року № 1377-VIII, в Одеській області смт Фрунзівка і Фрунзівський район Одеської області перейменовані в смт Захарівка і Захарівський район.

Згідно п. 15 ч. 1 і п. 15 ч. 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Затишанської селищної, Захарівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район.

Оцінюючи досліджені докази та визначаючи існуючі між сторонами правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, особи мають право на спадкування за законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

З матеріалів спадкової справи № 89/2017 заведеної щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що заповіт щодо майна спадкодавця не посвідчувався, інші спадкоємці крім позивачки із заявами про прийняття його спадщини або відмову від неї не зверталися (а.с. 59-142).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється його дочка ОСОБА_1 .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області № 2344 від 05 травня 2017 року, тобто остання вважається такою, яка фактично прийняла спадщину (а.с.65).

Разом з тим, постановою державного нотаріуса позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.141).

Положеннями пунктів 4.12. і 4.14. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» не передбачена можливість видачі дубліката при втраті сертифіката.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено судам, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X «Перехідні положення» ЗК України).

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Зазначене положення також закріплено в ст.ст. 81 та 131 ЗК України, п. 22-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно яких громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За вимогами ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Встановивши вказані обставини та ураховуючи, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , суд дійшов до висновку, що у іншому порядку, окрім судового, позивачка не має іншої можливості встановити своє право на спадщину, яке у неї виникло у зв`язку із смертю батька, а відтак позов є законним і обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивачку.

Керуючись статтями 1216, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Новопавлівка Фрунзівського району Одеської області, право у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 11,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0197170, виданого згідно розпорядження голови Фрунзівської районної державної адміністрації за № 364/96 від 12 вересня 1996 року на ім`я ОСОБА_2 , яке перейшло до ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 серпня 2007 року за реєстровим номером 1411.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фрунзівський районний суд Одеської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони у справі:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378882, місцезнаходження: вул. Центральна, 69, с-ще Захарівка Роздільнянського району Одеської області, 66700.

Суддя: