Ухвала

від 28.11.2024 по справі 306/1969/24

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1969/24

Провадження № 4-с/306/6/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.24 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за скаргою державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (адреса: вул.Хотівська, буд.4, літ "А", м.Київ, 03118, код ЄДРПОУ 37264503, електронна пошта:info@fininpro.com), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) (адреса: вул.Ю.Здановської, буд. 22/15, код ЄДРПОУ 34999976, електронна пошта golosrvdvs@gmail.com) на вимогу державного виконавця.

В С Т А Н О В И В :

ДП "Фінансування інфраструкукрних проектів", в інтересах якого діє представник Дорога-Воробйова А.Ю. звернулося в суд із скаргою на вимогу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, у якій просить скасувати вимогу головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яблонської Дарії Вікторівни від 10.09.2024 року про надання платіжних інструкцій № НОМЕР_2.

Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 16:45 годину 28.11.2024 року.

Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 446 ЦПК України - процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом; ч. 1 ст. 447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст. 55, 124 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

З матеріалів скарги та досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що на виконанні Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м.Києві перебуває виконавчий лист № 306/2708/23, виданий 28.08.2024 року про стягнення із скаржника на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу.

На виконання вказаного рішення з боржника стягнуто всю суму заборгованості, що вказана у рішенні Закарпатського апеляційного суду від 01.08.2024 року.

Головний державний виконавець Д.Яблонська направила боржнику вимогу про надання платіжних інструкцій, які б підтверджували сплату відрахованих ПДФО та військового збору, що утримані з середнього заробітку при звільненні ОСОБА_3 .

Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога державного виконавця не являється правомірною з огляду на таке.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц зазначив, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

На думку ВС, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №523/14396/19 зазначив, що суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу, без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у Постановах від 16 листопада 2020 року у справі №607/3509/17; від 25 березня 2021 року у справі №185/2109/18-ц; від 03 листопада 2021 року у справі №645/2856/18; від 23 грудня 2021 року у справі №607/1429/17.

Отже, при виконанні рішень судів про стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу з боржника підлягають стягненню суми, зменшені на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Враховуючи, що державний виконавець не зобов"язаний проводити відповідні розрахунки, то він мав зажадати від боржника розрахунок сум податків та зборів, які підлягають сплаті та стягнути з боржника суму за рішенням суду за мінусом сум, розрахованих на сплату податків та зборів..

За умови виконання вказаних вимог, вимога про надананя платіжних інструкцій являлась би правомірною та узгоджувалася з нормами Закону.

Натомість з боржника стягнуто всю суму, визначену за рішенням суду, в тому числі і суми коштів, що підлягають сплаті податковим агентом в якості податків та зборів, не зважаючи на те, що у самому рішенні апеляційного суду вказано, що сума зазначена із подактками та обов`язковими платежами.

Отже вимога державного виконавця не являється правомірною.

Однак, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Отже, до суду підлягають оскарженню рішення, дія чи бездіяльність державного виконавця. Вимога державного виконавця не являється рішенням і не підлягає скасуванню. У випадку незгод з діями державного виконавця сторони у справі мають право оскаржити до суду дії державного виконавця.

Відтак, суд вважає, що скаржник заявляючи вимогу про скасування вимоги державного виконавця обрав невірний спосіб захисту свого права і у задоволенні скарги необхідно відмовити з цих підстав.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України - за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищенаведене, аналізуючи надані скаржником докази на обґрунтування заявлених вимог у скарзі, суд доходить висновку, що скаргу ДП "ФІНІНПРО" необхідно залишити без задоволення.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 447, 450, 451 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (адреса: вул.Хотівська, буд.4, літ "А", м.Київ, 03118, код ЄДРПОУ 37264503, електронна пошта:info@fininpro.com), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) (адреса: вул.Ю.Здановської, буд. 22/15, код ЄДРПОУ 34999976, електронна пошта golosrvdvs@gmail.com) на вимогу державного виконавця про скасування вимоги головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яблонської Дарії Вікторівни від 10.09.2024 року про надання платіжних інструкцій №75950650 - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 28.11.2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА