Ухвала

від 02.12.2024 по справі 308/12061/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12061/24

1-кп/308/847/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгород матеріали обвинувального акта в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2024 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

До початку судового розгляду, з огляду на вимоги закріплені ст. 32, 615 КПК України, судом було поставлено на обговорення питання щодо підсудності даного обвинувального акту Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Прокурор вказала, що при направленні обвинувального акту до суду керувалася ст. 615 КПК України, оскільки Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області припинив свою діяльність, вказане кримінальне провадження було направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Відомостей про те, чи здійснював правосуддя Комунарський районний суд м. Запоріжжя на момент направлення обвинувального акта до суду прокурору не відомо. Вважає справу підсудною Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Захисник заперечень стосовно підсудності справи Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області не зазначала. Вважала за можливе розгляд кримінального провадження здійснювати в Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Поряд з цим, зазначила, що свідки в межах даного кримінального провадження не знаходяться на території Закарпатської області.

У підготовче судове засідання обвинувачена не зявилась, повідомлялась належним чином, у даному кримінальному проваджені здійснювалось спеціальне досудове розслідування на підставі ухвали слідчого судді.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

У відповідності до п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.

Дане питання підлягає першочерговому вирішенню, до початку судового розгляду, оскільки судове рішення підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, "суд" має завжди бути "встановленим законом". Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення питань щодо можливого притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Отже, інститут територіальної юрисдикції безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

До початку судового розгляду суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Разом з тим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Згідно ч.3 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Як вбачається із обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у тому, що з метою забезпечення формування, функціонування та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання в сфері праці та соціальної політики, окупаційною адміністрацією, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, на базі колишнього Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, указом №15 6-у від 22.07.2022 виконавчого органу «Военно-гражданская администрация Запорожской области», а саме - мовою оригіналу, «Совета министров ВГА Запорожской области», було створено незаконний орган державної влади, мовою оригіналу, «Министерство труда и социальной политики Военно-гражданской администрации Запорожской области», основним видом діяльності якого є реалізація на тимчасово окупованій території Запорізької області державної політики окупаційної адміністрації та держави-агресора рф у сфері трудових відносин і соціального забезпечення. Так, громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючи на території міста Мелітополь Запорізької області, яке з 25.02.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, діючи умисно та за власною ініціативою, встановила контакти з представниками військової окупаційної адміністрації рф, з метою отримання владних повноважень у незаконно створених окупаційною владою органах, установах та підприємствах, створених на тимчасово окупованій території Запорізької області та з подальшим надання представникам рф допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, шляхом вчинення активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Запорізької області, підтримка та виконання її рішень, та інші форми сприяння.

Так, ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що діючи умисно, та з метою сприяння окупаційній владі у проведенні підривної діяльності проти України, маючи проросійські погляди та критичне невдоволене ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням час, прийняла пропозицію від осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняла посаду начальника одного із структурних підрозділів незаконно створеного органу державної влади, а саме посади «начальника Управление методологии и контроля Министерство труда и социальной политики Военно-гражданской администрации Запорожской области».

ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що перебуваючи на вищевказаній посаді підтримує рішення окупаційної влади у сфері соціальної політики, забезпечує їх виконання, проводить агітацію серед місцевого населення, а також іншими формами сприяння забезпечує функціонування незаконно створеного державного органу, метою якого є запровадження стандартів трудових відносин та соціальної політики держави агресора рф. Підтримуючи окупацію російською федерацією Запорізької області, вступивши у змову з представниками окупаційної адміністрації та діючи на виконання вказівок її представників, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в умовах воєнного стану надає допомогу представникам іноземної держави у здійсненні підривної діяльності проти України шляхом підтримки та виконання рішень окупаційної влади у сфері соціальної політики, а також забезпечення функціонування незаконно створеного органу влади, який уповноважений окупаційною адміністрацією на реалізацію державної політики окупаційної адміністрації та держави-агресора рф у сфері трудових відносин і соціального забезпечення на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, а саме державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, Іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що вчинене в умовах воєнного стану.

Як слідує з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, місцем вчинення кримінального правопорушення є територія міста м. Мелітополь Запорізької області, тобто, на території адміністративно-територіальної одиниці, яка перебуває поза межами територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Водночас досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, здійснювалось та закінчено слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу абз. 1 ч. 9 ст. 615 КПК України, суд вважає, що скерування обвинувального акту для розгляду судом, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, можливе за наявності двох підстав: введення воєнного стану та відсутність об`єктивної можливості звернення до суду з обвинувальним актом в порядку, визначеному ст. 32 КПК України.

При цьому в підготовчому судовому засіданні встановлено, що відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 3 березня 2022 року № 2112-ІХ) у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Тобто на час направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України до суду, змінено територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Разом з тим об`єктивних причин щодо неможливості здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, Комунарським районним судом м. Запоріжжя в судовому засіданні не встановлено.

Положеннями ч. 9 ст. 615 КПК не передбачено альтернативну підсудність розгляду кримінальних проваджень. Тільки в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати судом у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення правосуддя, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

При цьому, враховуючи вимоги абз. 1 ч. 9 ст. 615 КПК України, за відсутність встановлених підстав для об`єктивної неможливості звернення до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом в порядку, визначеному ст. 32 КПК України, у розумінні статей 34, 615 КПК у їх взаємозв`язку, судом не встановлюються данні про неможливість здійснення правосуддя іншим судом.

Крім цього, як вбачається, з матеріалів кримінального провадження, пояснень прокурора та захисника обвинуваченої свідки в межах даного кримінального провадження не проживають на території м.Ужгород та Закарпатської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку учасників кримінального провадження, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності, з урахуванням правил, визначених ст. 32, 34, 615 КПК України, з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне направити обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні до Закарпатського апеляційного суду для звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, за територіальною підсудністю, а саме до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 34, 314, 365, 615 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024070000000104 від 12 липня 2024 року, за обвинуваченням громадянки України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - направити до Закарпатського апеляційного суду для звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання щодо звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, за територіальною підсудністю з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3