Рішення

від 26.11.2024 по справі 450/3475/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3475/24 Провадження № 2/450/1761/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Микитів Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області

про (предмет позову):

позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дітьми повноліття,

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.,

підстава позову (позиція позивача): 29.08.2009 між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. У шлюбі в них народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачем. З 2023 року відповідач не виконує батьківських обов`язків, відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавився успіхами сина, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням та розвитком, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу. Однак на момент подання позовної заяви має труднощі в утриманні дітей, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає та повністю самоусунулася від своїх батьківських обов`язків. Позивач зазначає, що відповідач не має інших дітей на утриманні, однак точний розмір доходу позивачу невідомий. Вважає, що з відповідача на утримання сина слід стягувати аліменти в розмірі 2 000, 00 грн.

Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності позивача, просив позовні вимоги задоволити.

позиція відповідача: на виклики суду не з`явилася, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітет Солонківської сільської ради Львівського району: представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

26.07.2024 року ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі який зареєстрований у міському відділ реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 29.08.2009 року.

Від шлюбу у них народилися дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 11.05.2023, виданим Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3608; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 30.06.2017 виданим Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального упралвіння юстиції у Львівській області, актовий запис № 1772.

Діти проживають разом з батьком, що підтверджується актом обстеження за місцем проживання Солонківської сільської ради від 21.05.2024 року.

Заявою відповідача від 15.02.2024 року підтверджено, що відповідач надає згоду на позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Розгляд питання щодо позбавлення його батьківських прав в усіх компетентних органах (органах опіки та піклування, судах, тощо) просить проводити у її відсутності. Наслідки позбавлення батьківських прав йому роз`яснені та зрозумілі.

Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Якимів Л.С. Засвідчено справжність підпису гр. ОСОБА_2 , який зроблено у її присутності. Особу гр. ОСОБА_2 , яка підписала документ, встановлено. Заяву зареєстровано в реєстрі за № 239.

Рішенням № 768 від 23.10.2024 року Виконавчого комітету Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області затверджено висновок опікунської ради виконавчого комітету Солонківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 04 жовтня 2024 року старостою Жирівського старостинського округу, головним спеціалістом ЦНАП Солонківської сільської ради, начальником Відділу у справах ветеранів та соціального захисту населення, обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його неповнолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході обстеження встановлено, що умови проживання належні, у помешканні підключено всі комунікації. Будинок складається з трьох кімнат, кухні та санвузла. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають окреме місце для сну, проведення дозвілля та підготовки до навчання. Діти забезпечені одягом, взуттям, іграшками та канцтоварами відповідно до віку та потреб. Враховуючи наведене, доцільно позбавити громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України), є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Аналізуючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свою вимогу про позбавлення батьківських прав стосовно сина, суд приходить до висновку про їх доведеність. При розгляді даної справи судом встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

За ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд враховує висновок опікунської ради опікунської ради виконавчого комітету Солонківської сільскої ради від 23.10.2024 року, яким остання не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює належних умов для виховання та утримання дитини, письмово надала згоду на позбавлення його батьківських прав щодо дітей а тому позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України від 2002 року сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. У статтях 151 та 163 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на "особисте виховання" малолітніх дітей та на те, щоб вони проживали з ними. Права батьків, у тому числі тих, хто живе окремо від дитини, на виховання дитини і спілкування з нею можуть бути обмежені лише законом (статті 153 і 157). Згідно ч. 3 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», на момент розгляду справи у суді, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років з 1 січня - 3196 гривні.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що кожен з батьків повинен приймати рівну участь у духовному розвитку та матеріальному забезпеченні дитини. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Тому з врахуванням, наведеного, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини, що встановлений ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та заява відповідача про визнання позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню, та слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовної заяви та доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Питання судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 259, 263, 265 ЦПК України суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову (23.07.2024 року) і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ; орган опіки та піклування Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04369699, с. Солонка, вул. Центральна, 3.

Повне рішення суду складено 26.11.2024 року.

СуддяЄ. О. Данилів