Ухвала від 02.12.2024 по справі 296/4785/24

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 296/4785/24

провадження № 61-15165ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року про відмову у відкритті провадження та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, відповідно до якого просила визнати недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України», яке оформлено протоколом № 12 від 02 жовтня 2020 року, та поновити ОСОБА_1 в членах цієї громадської організації.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що спір щодо примусового виключення члена Кінологічної спілки України не може бути предметом розгляду в судовому порядку, оскільки стосується питань внутрішньостатутної діяльності громадської організації, статутом якої визначено можливість оскарження такого рішення до органів Кінологічної спілки України. Роз`яснено ОСОБА_1 , що вказаний спір віднесено до компетенції органів Кінологічної спілки України шляхом подачі відповідної заяви до Президії Кінологічної спілки України після попереднього розгляду

Конфліктно-правовою комісією.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року залишено без змін.

02 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира

від 29 травня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 26 вересня 2024 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що справа не підлягає розгляду в судовому порядку, порушивши її право на доступ до правосуддя та судовий захист.

Разом із касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки касаційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з дня отримання заявницею копії оскарженої постанови апеляційного суду

Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, що підтверджено, зокрема, висновками Верховного Суду у постановах від 03 червня 2021 року в справі

№ 2-1210/11, від 08 червня 2021 року в справі № 2-1207/2011.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Відповідно до положень частини другої та третьої статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Згідно із положеннями статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах:

1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності;

4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об`єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об`єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов`язок громадського об`єднання забезпечувати такий доступ.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про громадські об`єднання» членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Членами (учасниками) громадської спілки, крім молодіжної та дитячої, можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об`єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними. Вік членів молодіжної, дитячої спілки визначається її статутом у межах, встановлених законом.

У статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» перелічені права громадського об`єднання. Також окремо зазначені права громадського об`єднання зі статусом юридичної особи, зокрема: право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до ЄДР.

У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що «з урахуванням вимог Закону України «Про громадські об`єднання» можна зробити висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об`єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації; делегування своїх представників на загальні збори громадської організації, у керівні органи, участі у розробці рішень та їх реалізації, можливості вносити пропозиції, рекомендації та проекти документів на розгляд органів громадської організації; користування послугами громадської організації, а також усіма видами методичної, консультативної та іншої допомоги, яку може надати громадська організація, на умовах, затверджених правлінням; обговорення питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; вимоги розгляду на засіданнях правління будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації; отримання інформацію про роботу органів громадської організації, участі у заходах, які проводяться громадською організацією або організовані за її участю; користування підтримкою громадської організації для вдосконалення, розширення та підвищення ефективності своєї роботи, вільно обговорювати питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; установлення і розвитку через громадську організацію двосторонніх та багатосторонніх зв`язків з іншими членами громадської організації; отримання інформаційних, методичних та інших матеріалів, практичної допомоги у створенні професійних творчих центрів, майстерень, лабораторій та інше.

Можна зробити висновок, що внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.

Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду».

Дійшовши вказаних висновків у справі № 127/21764/17, Велика Палата Верховного Суду проаналізувала норми спеціального законодавства, що регулює спірні правовідносини, та зазначила чіткий перелік випадків, у яких діяльність громадської організації є внутрішньостатутною та належить до її виключної компетенції, що не впливає на її повноваження як учасника цивільних чи трудових правовідносин, та відповідно на такі відносини не поширюється юрисдикція суду.

У розглядуваній справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав того, що спір не може бути предметом розгляду в судовому порядку з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд першої інстанції встановив, що пунктом 5.9. статуту Житомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» визначено право члена Кінологічної служби України на оскарження рішення про примусове його виключення із членів Кінологічної служби України до Президії Кінологічної служби України після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією і такі положення статуту місцевого осередку Кінологічної служби України не суперечать положенням п. 5.15 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» щодо можливості оскарження рішень будь-якого статутного органу місцевого осередку Кінологічної служби України.

Вступаючи до громадської організації, ОСОБА_1 вочевидь не була позбавлена можливості ознайомитись з її внутрішньостатутними документами.

Враховуючи зазначені обставини, ОСОБА_1 може захистити свої права які вважає порушеними, шляхом оскарження рішення правління Житомирського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України», яке оформлено протоколом № 12 від 02 жовтня 2020 року, до відповідних органів Кінологічної служби України в передбаченому внутрішньостатутними документами порядку.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судами пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року

у справі № 296/4785/24.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 296/4785/24.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников