Рішення

від 03.12.2024 по справі 607/11297/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2024Справа №607/11297/24

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого В.М. Братасюка

за участі секретаря Є.І. Тинкалюк

представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції у Тернопільській області, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування завданої моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції у Тернопільській області, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 148800 гривень, завданої внаслідок незаконних дій органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

На обґрунтування вимог позивач вказує, що органом досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні крмпінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, пізніше перекваліфікованого на ч.2 ст. 263КК України.

Після перебування під слідством і судом 18 місяців та 18 днів, вироком суду першої інстанції був виправданий, а на стадії апеляції апеляційне провадження закрите у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скраги .

В період тривалого незаконного кримінального переслідування позивач не мав можливості повноцінно розпоряджатися всіма своїми конституційними правами, важко переживав з приводу незаконного обвинувачення, вимушена була впродовж майже двох років доводити власну невинуватість, докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Вищезазначене потягло негативні наслідки вимушених змін в житті, ступені зниження авторитету в очах оточуючих, репутації та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Зазначав, що після повідомлення про підозру у вчиненні злочину, якого не вчиняв, сприйняла все близько серця, в нього виникла підвищена тривожність, пропав апетит, що відобразилоася на самопочутті та призвело до порушення стану здоровя.

Виходячи з наведених обставин і того, що під слідством і судом позивач перебувала 18 місяців та 18 днів, мінімальний розмір грошового відшкодування моральної шкоди складає 148800 гривень.

У судовове засідання представник позивача з`явився, позов підтримав у повноум обсязі.

Представник Головного управління національної поліції у Тернопільській області в судове засідання зявився, попередньо подав відзив на позов змістом якого вимогу заперечив у повному обсязі.

Представник Тернопільської обласної прокуратури в судове засідання зявився, попередньо подав відзив на позов змістом якого вимогу заперечив у повному обсязі.

Судом встановлені такі обставини.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 квітня 2024 апеляційне провадження за апеляційної скаргою прокурора на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України закрите у зв?язку із відмовою прокурора від апеляційної скарги.

24 серпня 2022 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні

№12022211040001237, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 4.2 ст.263 Кримінального кодексу України (далі КК України).

30 вересня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Процесуальні повноваження слідчого у кримінальному провадженні №

12022211040001237 від 24 серпня 2022 року доручено здійснювати групі слідчих у складі: старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Дорощука I.M.; слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП Чокеня Н.В.; слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Поморянська Ю.В.

Процесуальні повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022211040001237 від 24 серпня 2022 року доручено здійснювати групі прокурорів у складі: прокурора Тернопільської окружної прокуратури Мігери Дмитра Миколайовича, прокурора Тернопільської окружної прокуратури Зарівни Галини Богданівни, прокурора Тернопільської окружної прокуратури Галаса Назара Володимировича.

21 листопада 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні

№ 12022211040001237 від 24 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_4 затверджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури Д.М.Мігерою та скеровано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для розгляду.

Таким чином, ОСОБА_4 перебував під слідством та судом в період з 30 вересня 2022 року по 17 квітня 2024 року, що становить 18 місяців 18 днів.

Враховуючи те, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.263 КК України, закрите на підставі ч.1 ст. 403 КПК України - у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги, а останній фактично визнав факт невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості позивача у суді, а тому останній вважає, що має право на відшкодування завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності моральної шкоди.

При цьому ОСОБА_4 зазначає, що вимога про відшкодування моральної шкоди є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки кримінальне переслідування, яке тривало 18 місяців 18 днів, залишило непоправний слід в його житті, призвело до порушення нормальних життєвих зав?язків, що виразилося у втраті авторитету, зменшення кола спілкування, зміни ставлення до нього та втрати довіри як до працівника на ТЗоВ «Ірена Ко», призвело до обговорення його проблеми в колах трудового колективу, що також негативно відобразилося на його морально-психологічному стані. Вищезазначене потягло у свою чергу для нього негативні наслідки у вигляді вимушених змін у житті, ступені зниження його авторитету, престижу, репутації і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, які настали для нього в результаті безпідставного кримінального переслідування.

Перебування під слідством та судом ОСОБА_4 призвело до приниження його честі та гідності, порушення нормальних життєвих зв?язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, завдало йому стресу, що полягало у підвищеній тривожності, відсутності апетиту, пов?язаних із свавіллям органу досудового розслідування, судовими процесами, необхідністю доведення своєї правоти шляхом надання доказів невинуватості, призначення експертизи.

Крім того, моральні страждання проявлялися у переживаннях щодо розголосу факту притягнення його до кримінальної відповідальності за місцем проживання, що негативно вплинуло на стосунки з знайомими, оскільки він неодноразово отримував повістки в тому числі з необхідністю прибуття щоденно, що викликало нездоровий інтерес до його особи в роботодавця, чим було поставлено під сумнів його честь та гідність.

Вимоги позивача узгоджуються із змістом ст. ст. 3, 56 Конституції України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. ст. 23, 1176 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Разом з тим, ОСОБА_4 змушений був протерпіти принизливе для ньго неправомірне звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, якого він не вчиняв.

Так, станом на день ухвалення рішення колегією суддів Тернопільського апеляційного суду про закриття апеляційного провадження та набранням у зв?язку з цим законної сили вироку Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2023 року, а саме 17 квітня 2024 року, мінімальний розмір заробітної плати, згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 квітня становив 8 000 гривень. Таким чином, з розрахунку за 18 місяців 18 днів перебування під слідством і судом (18 х 8000 гривень та 8000/30*18), мінімальний розмір моральної шкоди, яку необхідно відшкодувати ОСОБА_4 , становить 148 800 гривень. Розмір завданої позивачеві моральної шкоди обраховано, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на момент пред`явлення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши наведені ними доводи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного звязку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1176 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діямиорганів, що здійснюютьоперативно розшукову діяльність,органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Як передбаченост. 2 вказаного Закону,право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у ряді випадків, у тому числі: постановлення виправдувального вироку суду (п. 1); встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів (п. 1-1); закриття справи про адміністративне правопорушення (п. 4).

Відповідно до ст.3 цього Закону, у наведених в статті 1 випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина 6статті 4 вказаного Закону).

У положеннях ч. ч. 2, 3 ст. 13цього Законузазначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Також, у п. 2 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, йдеться про те, що вищевказаний Закон встановлює випадки, умови та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбаченихзаконами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правовіоснови боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства, поновлення порушених у зв`язку з цим трудових, службових, пенсійних, житлових, інших особистих і майнових прав, а також визначає органи, на які покладається вчинення дій по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої громадянинові, та пов`язані з цим обов`язки зазначених органів.

Виходячи з вимог п. 17 вказаного вище Положення, передбачене частиною 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Окрім того, як розяснив з цього приводу Пленум Верховного Суду України у п. 14Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4,відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та її розмір вирішується за заявою громадянина ухвалою суду першої інстанції, який розглядав кримінальну справу або якому вона мала бути підсудна.

Розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Також у п. 9 цієїПостанови Пленуму Верховного Суду Українизазначено, що коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром зарплати, то суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної зарплати, що діє на час розгляду справи.

Судом установлено, що внаслідок незаконних дій органів, що здійснювали досудове розслідування, та прокуратури позивач ОСОБА_4 зазнав моральної шкоди, оскільки їх дії призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зокрема зазначив: «Суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkov v. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyy v. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayev v. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р .) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridin v. Russia), скарга № 4171/04, § 20 березня)».

Позиція Європейського Суду з прав людини з приводу відшкодування моральної шкоди є такою, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Виходячи з аналізу вищенаведеного законодавства стосовно відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та суду, з розяснень щодо застосування цього законодавства, практики Європейського Суду з прав людини, враховуючи обставини справи, беручи до уваги, що початковим моментом реалізації функції обвинувачення є акт повідомлення особи про підозру; ОСОБА_4 повідомлено пропідозру 30 вересня 2022 року року, розгляд кримінально їсправи тривавдо 17.04.2024 року, Суд приходить до переконання, що позивач має право на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди. Зокрема позивач перебував під слідством і судом 18 міс. та 18 днів.

У результаті незаконних дій органів досудового розслідування і прокуратури ОСОБА_5 переніс душевні страждання, зазнав моральних втрат, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок і бажань, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від людини додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що ОСОБА_4 не надав доказів на підтвердження причинно-наслідкового звязку заподіяння моральної шкоди, оскільки така шкода є очевидною. Позивач безпідставно перебував під слідством і судом, вимушеними обмеженнями прав і свобод, позбавлений тривалий час можливості жити звичним життям та працювати, що не могло не вплинути на його душевний стан і спосіб життя.

Сам факт безпідставного перебування позивача під слідством і судом доведений. І внаслідок цього позивач за визначенням зазнавав моральної шкоди.

Окремо Суд наголошує, що не приймає заперечення відповідачів щодо відсутності підстав, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Критичність сприйняття цих заперечень полягає в тому, що Судолм встановлено причину закриття провадження стосовно позивача ухвалою апеляційного суду за клопотанням прокурора - пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, не підтвердилося. Тобто мав місце факт невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 у суді і вичерпання можливостей їх отримати.

Однак, як вище зазначалося,з огляду на вимоги закону, особа, якій заподіяно моральної шкоди внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, не позбавлена можливості звертатися безпосередньо до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Відповіднодостатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено обовязок судів застосовувати при розгляді справКонвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зміст права на справедливий суд, в силу п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, полягає у праві кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відтак, ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно, за приписами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Крім того, мінімальні стандарти ефективності розслідування, встановлені практикою Суду, включають в себе вимоги того, що розслідування має бути незалежним, безстороннім та бути предметом уваги з боку громадськості, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та оперативністю (наприклад, рішення у справі «Менешева проти Росії», заява N 59261/00, п. 67, ECHR 2006-III).

Аналізуючи вищезазначені обставини в даній справі, застосовуючиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права, Суд приходить до висновку про захист порушеного права позивача саме в обраний ним спосіб, з врахуванням правових підстав, визначених ст.1176ЦК УкраїнитаЗаконом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного:

Як зазначалося, розмір моральної шкоди має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом, виходячи з такого розміру мінімальної зарплати, що діє на час розгляду справи.

При цьому Верховний Суду постанові№468/901/17-цвід 04 грудня 2019 року зробив наступний правовий висновок.

«Згідно зправовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постановівід 2.12.2015у справі№6-2203цс15, відповідно доч.3ст.13закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи зрозміру не менш як одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,що діють на час розгляду справи.»

Станом на дату ухвалення означеного рішення, розмір мінімальної заробітної плати становить 8000 гривень.

З урахуванням обставин справи, виходячи з обсягу душевних страждань позивача, характеру немайнових втрат, яких він зазнав, наявності вимушених змін у його життєвих стосунках, виходячи з засад виваженості, розумності, справедливості, враховуючи положенняст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд приходить до переконання, що достатнім і справедливим розміром відшкодування позивачу моральної шкоди є розмір, визначений, виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати станом на дату ухвалення судового рішення, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, що становить 148800 гривень, з розрахунку за 18 міс. та 18 днів.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення шляхом стягнення в користь позивача 148800 гривень за рахунок державного бюджету України відповідно до вимогст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яке провадиться з Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку згідно з вимогами ст. ст.23,48 Бюджетного кодексу України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.23,1176 Цивільного кодексу України,Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», керуючись ст.4,12,13,81,133,137,263,265,352,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити .

Стягнути з державного бюджету шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_4 148800 гривень.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач ОСОБА_4 ід.номер НОМЕР_1 вул. Зарічна, 8 Тернопіль

Відповідач Тернопільська обласна прокуратура місцезнаходження: вул. Листопадова, 4 м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02910098.

Відповідач Відповідач: Головне Управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк