Ухвала

від 27.11.2024 по справі 668/5288/16-к

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №668/5288/16-к

н/п 1-в/766/536/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі :

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Центр Пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 26 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 27.04.2017 року вироком Херсонського міського суду Херсонської області за ч.2 ст. 185 КК Українидо 3 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч.ч.2, 3ст. 74 КК України,-

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває подання Державної установи «Центр Пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 26 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч.ч.2, 3ст. 74 КК України.

Представник Філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській області звернувся до суду з поданням про вирішення питання про щодо застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 норм Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів, посилаючись на ту обставину, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Просив вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку з декриміналізацією вчиненого нею діяння.

Прокурор просила подання задовольнити.

Засуджена в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник «Центру пробації» надав до суду заяву, про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав.

Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали, дійшов наступного висновку.

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 27.04.2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2 і 3ст. 74 КК України.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 62 КК України),11,13,13-2 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 1378,00 грн.

Станом на 01.01.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" становить 3028,00 грн.

Частина 7 ст. 42 Закону України "Про правотворчу діяльність", проголошує, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.

Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028,00 грн., а отже суд вважає, що внаслідок прийняття Закону N3886-IX втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_4 оскільки розмір вартості викраденого майна становив 696 грн. 99 коп.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, згідно із ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, у ч. 6ст. 3 КК Українивстановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання.

Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана в ч. 2ст.74КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2ст.74КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст.74КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставіст. 58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України,Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд,-

постановив:

Подання Державної установи «Центр Пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 26 відносно ОСОБА_4 , про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч.ч.2, 3ст.74КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання згідно вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 27.04.2017 року в справі № 668/5288/16-к, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона був засуджена.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, який постановив дану ухвалу, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1