Рішення

від 02.12.2024 по справі 686/22977/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22977/24

Провадження № 2-о/686/647/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

за участю: заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - Булки М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гвардійська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

встановив:

22.08.2024 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогою про встановлення факту перебування на утриманні свого брата ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування поданої заяви зазначила, що її брат ОСОБА_3 25.02.2022 року був призваний на військову службу під час загальної мобілізації та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від травм несумісних з життям під час проходження військової служби. Заявниця стверджує, що з липня 2021 року остання проживала з братом однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 та перебувала на його утриманні, оскільки ніде не працювала, та отримувала від ОСОБА_3 допомогу, яка булла для неї постійним та основним джерелом засобів для існування.

З метою реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із смертю військовослужбовця, який був годувальником, заявниця змушена звертатися до суду з вимогою встановлення факту перебування на повному утриманні у загиблого брата ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.08.2024 року заяву прийнято до розгляду в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2024 року, до участі у справі в якості заінтересованих осіб було залучено військову частину НОМЕР_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

02.12.2024 року від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду надійшли письмові пояснення щодо заяви у формі відзиву.

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги з викладених у заяві підстав.

Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви.

Представники Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, від представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується даними їхніх свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 08.10.1974 року та серії НОМЕР_3 від 09.09.1986 року, а також свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.06.1986 року, згідно якого вбачається, що мати заявниці уклала шлюб з ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 23.01.1993, а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 12.02.2015 року.

Згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.11.2022 року у справі №686/2752/22 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було розірвано. Спільних дітей у сторін не було.

ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» та помер під час проходження військової служби від травм несумнісних з життям, про що свідчать дані довідки №274 від 25.03.2024 року про безпосередню участь у бойових діях, донесення про смерть №662 від 26.02.2024 року та телеграми №663 від 26.02.2024 року.

Даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 04.03.2024 року, підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається зі змісту довідки Гвардійської сільської ради №559 від 19.04.2024 року ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті із сестрою ОСОБА_1 за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Водночас, ч. 4 ст. 16-1 цього Закону вказує, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

У постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц визначено, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Водночас, Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявниці, так як дозволить їй реалізувати свої права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із смертю військовослужбовця, який був годувальником.

За результатами судового розгляду справи встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні свого брата до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вони проживали разом за однією адресою, померлий ОСОБА_3 ніс усі витрати на купівлю майна спільного користування, постійно надсилав заявниці кошти на сплату за утримання житла, ремонт, комунальні послуги, продукти харчування. В період перебування на військовій службі перераховував щомісячно гроші на банківську карту, які були основним джерелом доходу заявниці. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями про переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 за період з 2022 р. по 2024 р., платіжними інструкціями про сплату комунальних послуг, товарними чеками, квитанціями, видатковими накладними щодо придбання продуктів, ліків, товарів, побутової техніки, здійснення ремонту, заміни вікон, дверей тощо за надіслані кошти ОСОБА_3 , а також показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які у судовому засіданні підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з її братом ОСОБА_3 за однією адресою та перебування останньої на його утриманні.

З наведених мотивів суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77-81, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гвардійська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.12.2024 року.

Суддя Сергій Стефанишин