Постанова

від 21.11.2024 по справі 444/860/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/860/24 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р. Б.

Провадження № 22-ц/811/2081/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» - Галаня В.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник адвокат Фостяк О.Я., звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що наказом від 01 лютого 2024 року № 34-К його звільнено з роботи з посади головного лісничого Філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи те, що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

У наказі про звільнення, також здійснюється покликання на накази по Філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року № 12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 15 січня 2024 року № 23.21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення», якими йому оголошувались догани.

Вважав, що наведені накази винесені безпідставно та всупереч нормам діючого законодавства й відповідно підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на роботі.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року №12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану; визнати незаконним та скасувати наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про накладення дисциплінарного стягнення від 15 січня 2024 року № 23/21.23, яким ОСОБА_1 оголошено догану; визнати незаконним та скасувати наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 01 лютого 2024 року № 34-К «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді головного лісничого філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 02 лютого 2024 року; стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» в користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року №12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану.

Визнано незаконним та скасовано наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про накладення дисциплінарного стягнення від 15 січня 2024 року № 23/21.23, яким ОСОБА_1 оголошено догану.

Визнано незаконним та скасовано наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 01 лютого 2024 року № 34-К «По звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лісничого філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 02 лютого 2024 року.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» в користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 103 915.41 грн.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» в користь держави судовий збір в розмірі 1 112.20 грн.

Рішення суду оскаржив адвокат Галань Василь Миколайович в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України в особі Філії "Рава-Руське лісове господарство".

В апеляційній скарзі покликається на те, що згідно розділу 2 посадової інструкції головний лісничий, зокрема, має наступні завдання і обов`язки:

-Здійснює загальне керівництво організацією і виконанням на підприємстві всіх технічних і виробничо-господарських заходів щодо охорони лісів від пожеж та лісопорушень, впровадження новітніх досягнень науки і техніки в галузі охорони лісів;

-Організовує виконання планів і завдань по лісогосподарських і лісо відновлювальних роботах;

-Розробляє та здійснює заходи щодо раціонального використання земель Держлісфонду;

-Здійснює безпосереднє керівництво виробничою діяльністю лісництв. Періодично перевіряє на місцях виконання робочих планів і завдань лісництвами.

-Розробляє та здійснює заходи, спрямовані на раціональну розробку деревин^' на лісосіках головного і проміжного користування, підвищення проценту виходу цінних сортиментів.

-Організовує здійснення дійового контролю щодо використання за

призначенням земель держлісфонду, закріплених за іншими лісокористувачами.

-Вживає заходи щодо запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Стверджує, що в даному випадку до позивача було абсолютно підставно та обґрунтовано застосовано заходи дисциплінарного впливу за невиконання ним своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією головного лісничого, у вигляді догани та, зрештою, звільнення.

Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

30 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, вважає таку безпідставною та необгрунтованою. Наголошує, що основу оскаржуваного рішення покладено ряд порушень відповідачем вимог трудового законодавства, які доведені належними і допустимими доказами, які у своїй сукупності дозволяють зробити однозначний висновок про підставність позовних вимог. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» - Галаня В.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що Наказом від 01 лютого 2024 року № 34-К звільнено ОСОБА_1 , головного лісничого Філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України", за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи те, що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, пункт 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, 01 лютого 2024 року. Крім цього, таким наказано бухгалтерії провести повний розрахунок з ОСОБА_1 та у відповідності до ст. 83 КЗпП України виплатити грошову компенсацію за 11 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 22 серпня 2023 року по 01 лютого 2024 року. Наказ підписано директором Філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України" ОСОБА_14

З вказаного наказу вбачається, що актом службового розслідування від 01 лютого 2024 року, проведеного тимчасовою комісію з проведення службового розслідування на виконання наказу по Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 18 січня 2024 року № 30/21.23 «Про утворення тимчасової комісії з проведення службового розслідування», встановлено:

- причиною виникнення розбіжностей по повноті і запасу в об`ємах ліквідної деревини понад 10% по відведених в рубку лісосіках головного користування на 2024 рік є неналежне виконання своїх посадових (трудових) обов`язків головним лісничим Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1 ;

- до головного лісничого Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1 раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, а саме:

- наказом по Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 08.01.2024 року № 12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за неналежне виконання та невиконання своїх посадових обов`язків головному лісничому ОСОБА_1 оголошено догану;

- наказом по філії Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 15.01.2024 роду № 23/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за неналежне виконання та невиконання своїх посадових обов`язків головному лісничому ОСОБА_1 оголошено догану, тобто працівником - головним лісничим Філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України" ОСОБА_1 систематично не виконувались без поважних причин обов`язки, покладені на нього трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами, правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Правовою підставою для звільнення позивача з роботи відповідачем визначено пункт 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Встановлено, що до моменту звільнення, до відповідача застосовувались заходи дисциплінарного стягнення наказами від 08 січня 2024 року № 12/21.23 та від 15 січня 2024 року № 23.21.23, з якими позивач ОСОБА_1 не погоджується і оскаржує.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 01 лютого 2024 року № 34-К «Про звільнення ОСОБА_1 », суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані у Доповідній службовій записці головного інженера філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_3 , яка в свою чергу була однією з підстав для звільнення позивача, обставини мали місце ще в 2023 році, а не в період після 08 січня 2024 року та після 15 січня 2024 року, коли до позивача застосовувались заходи дисциплінарного стягнення наказами від 08 січня 2024 року № 12/21.23 та від 15 січня 2024 року № 23.21.23.

З такими висновками колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

ОСОБА_1 звільнено згідно Наказу № 34-К від 01 лютого 2024 року (а.с. - 33) з посади головного лісничого Філії "Рава-Руське лісове господарство" ДП "Ліси України", за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи те, що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, пункт 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, 01 лютого 2024.

Підставою для прийняття такого рішення в наказі про звільнення зазначено: 1. Акт службового розслідування від 01 лютого 2024 року; 2. Доповідна службова записка головного інженера Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 18 січня 2024 року № 1/21.23-С3; 3. Наказ по Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 08 січня 2024 року № 12/21,23 «Про накладення дисциплінарного стягнення»; 4. Наказ по Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 15 січня 2024 року № 23/21/23 «Про накладення дисциплінарного стягнення»; 5. Електронні листки непрацездатності ОСОБА_1 від 18 січня 2024 №10569892-2019809364, від 23 січня 2024 № 10569892-2019936181-1, від 26 січня 2024 № 10723984-2020090420-1.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Вказане узгоджується із висновками ВС у Постанові від 21 червня 2023 року справа № 212/5018/20 провадження № 61-2744св23.

За правилами ст. 4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (ратифікована 04 лютого 1994 року) трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Згідно службової записки Доповідна службова записка головного інженера Філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 18 січня 2024 року (а.с. - 31), вбачається, що Актом передачі лісосічного фонду головного користування, затвердженого директором Філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», підписаного головним лісничим Філії ОСОБА_1 , для виконання пункту 6 підпункту 6.1 та 6.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів, затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 21 січня 2013 № 9 (надалі Методичні вказівки) в.о. головного інженера Філії ОСОБА_3 у грудні 2023 року проведено передачу відведених лісосік головного користування на 2024 рік - відомості чергової лісосіки на 2024 рік, підписаною 01 грудня 2023 року провідним інженером лісового господарства ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2.7 Методичних вказівок відведення лісосік проводиться для рубок головного користування - за один рік до початку року рубки. А згідно п.6.1 та п.6.2 після проведення робіт з відведення і таксації лісосік провадиться попередня передача лісосік для заготівлі деревини. 6.2. Державні лісогосподарські підприємства в рік, що передує року початку рубки, але не пізніше 1 жовтня, пред`являють лісозаготівельникам відведені лісосіки з документами матеріально-грошової оцінки для попередньої передачі.

Таким чином, всі роботи з відведення лісосік для рубок головного користування, зокрема й визначення їх фактичних таксаційних характеристик та передача для проведення рубок було проведено ще в 2023 році.

Згідно п. 2.6 Методичних рекомендацій, якщо у процесі відведення лісосік встановлено, що деревостани не можуть бути відведені в рубку через виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування (невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти тощо), складається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, який направляється органам Держлісагентства для затвердження.

З наведеної службової записки вбачається, що ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності, за начебто неналежне виконання ним посадових обов`язків у грудні 2023 році, яке проявилося в неналежному відведенні лісосік головного користування для рубок в 2024 році.

Натомість, ні в у наказі про звільнення, ні в службовій записці від 18 січня 2024 року, не вказується жодних посадових обов`язків, які ОСОБА_1 були невиконані після 08 січня 2024 року чи після 15 січня 2024 року (дати притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності).

Таким чином, встановивши, що відповідачем не доведено системність невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погодилась колегія суддів, про наявність правових підстав для скасування наказу філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 01 лютого 2024 року № 34-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку.

В наказі про звільнення зазначено: «встановлено, що причиною виникнення розбіжностей по повноті і запасу в об`ємах ліквідної деревини понад 10% по відведених в рубку лісосіках головного користування на 2024 рік є неналежне виконання своїх посадових обов`язків головним лісничим Філії « Рава - Руське лісове господарство» ДП «Ліси України ОСОБА_1 ».

Згідно з п.2.6 Методичних рекомендацій, якщо у процесі відведення лісосік встановлено, що деревостани не можуть бути відведені в рубку через виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування (невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти тощо), складається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, який направляється органам Держлісагентства для затвердження.

Вказана норма не містить вимог про величину невідповідності об`ємів в розмірі 10% та більше, між встановленими даними та даними визначеними матеріалами лісовпорядкування. Йде мова виключно про випадки неможливості відведення деревостанів в рубку через невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти).

Однак, відповідно до вимог п. 6.1 та 6.2 Методичних рекомендацій, головному інженеру пред`явлено відведені лісосіки з документами матеріально - грошової оцінки для попередньої передачі. До 18 січня 2024 року жодних запитів від головного інженера ОСОБА_3 стосовно наявності актів про виявлення розбіжностей з даними лісовпорядкування та необхідності їх оформлення, не надходило. При цьому до 18 січня 2024 року не було відхилено жодної заявки на виписку лісорубного квитка по причині відсутності акту розбіжності з матеріалами лісовпорядкування. Зазначене спростовує доводи посадових осіб відповідача, що нескладення актів розбіжності призвело до неможливості проведення рубок і як наслідок до невиконання плану. Водночас п. 2.6 Методичних рекомендацій, передбачаючи обов`язок складання актів розбіжностей, не визначає строки складання такого акту. Такий може бути складений і в подальшому безпосередньо перед поданням заявки на отримання лісорубних квитків. Станом на 18.01.2024 року всі заявки на видачу лісорубних квитків подавались з актами розбіжностей (за необхідності) і відповідно погоджувались Західним міжрегіональним управління лісового та мисливського господарства.

Окрім цього, із врахуванням п. 9.1 - 9.5 Методичних рекомендацій, суд вважав безпідставними доводи відповідача про те, що причиною виникнення розбіжностей по повноті і запасу в об`ємах ліквідної деревини понад 10% по відведених в рубку лісосіках головного користування на 2024 рік є неналежне виконання своїх посадових обов`язків головним лісничим Філії «Рава- Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Не відповідає дійсності те, що нескладення актів розбіжностей призвело до наступних наслідків: «Філією не виконуються плани і завдання по заготівлі деревини внаслідок відсутності підстав для проведення лісозаготівельних робіт та у зв`язку з відсутністю заготовленої і облікованої деревини Філією не забезпечено реалізацію деревини та не виконання умов аукціонних договорів за результатами проведених торгів 1 кварталу 2024 року та графіків поставки деревини станом на 18 січня 2024». До 18 січня 2024 року не було відхилено жодної заявки на виписку лісорубного квитка по причині відсутності акту розбіжності з матеріалами лісовпорядкування. Окрім того, станом на 18 січня 2024 року в філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» знаходилось на залишку більше 6000 м.куб деревини, а станом на 30 січня 2024 року виписаної і не заготовленої деревини було в наявності більше 2 000 м.куб.

Доводи апеляційної скарги, щодо скасування вищезазначеного наказу, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Щодо наказів філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року №12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 15 січня 2024 року № 23/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення», якими ОСОБА_1 оголошено догану, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 607/9072/22 виклав висновок про те, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни».

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Замість дисциплінарного стягнення роботодавець може передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу чи його органу (ст. 152 КЗпП). Рішенням трудового колективу чи його органу (наприклад, товариського суду) до порушників трудової дисципліни можуть застосовуватися заходи громадського стягнення або впливу.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Підставою для наказу філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року №12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення», слугував висновок службового розслідування від 29 грудня 2023 року, проведеного згідно наказу ДП «Ліси України» від 29 грудня 2023 року № 2219. Зазначений висновок в свою чергу складений на підставі фактів, виявлених при проведенні планового внутрішнього аудиту фінансово - господарської діяльності за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року згідно наказу ДП Ліси України» від 15 листопада 2023 року № 1864.

У наказі від 08 січня 2024 року № 12/21.23 вказується: встановлено відсутність матеріалів про лісові пожежі по окремо зазначеним фактам, в де - яких конкретно зазначених випадках матеріали оформлені ( складені) не в повному обсязі, встановлення фактів недостовірних даних по обліку лісових пожеж, що є порушенням: Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМ України від 26 грудня 2003 року № 2030, Інструкції з організації ведення обліку лісових пожеж та їх наслідків в системі Держкомлісгоспу України, затвердженої наказом Держкомлісгоспу від 27 грудня 2004 року № 279 та інших нормативних актів. Також в наказі зазначено, що відповідальною особою за вказаний напрямок є головний лісничий ОСОБА_1 ( попередня посада - начальник відділу охорони та захисту лісу). Водночас у наказі не визначено жодних конкретних фактів порушень.

Висновком службового розслідування, встановлено: «З матеріалів аудиту вбачається, що згідно записів у Книзі обліку лісових пожеж у 2022 році зафіксовано три низові пожежі на площі 9,7 га ( квартали 19,20 та 29), причина пожежі - підпал. Матеріали про лісові пожежі направлені листом від 29 березня 2022 року № 176/02-ох до відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області. На день аудиторської перевірки відповіді щодо стану розслідування фактів лісових пожеж на адресу Філії не надходило, а запитів від Філії щодо того, чи до ЄДРД було внесено відомості за фактами лісових пожеж, не виявлено.

При перевірці актів про лісові пожежі встановлено, що відповідальним особами підприємства/ Філії (головний лісничий ОСОБА_5 , начальник відділу охорони та захисту лісу ОСОБА_1 та лісничий Рава - Руського лісництва ОСОБА_13) складено лише акти про лісові пожежі від 27 березня 2022 року № 1, № 2 та від 28 березня 2022 року № 3. Також згідно акту від 30 березня 2022 року № 1 про списання лісових культур, лісових плантацій, посівів та рослин у розсадниках, що загинули внаслідок стихійного лиха 2022 року, комісією у складі головного лісничого ОСОБА_5 , провідного інженера лісових культур ОСОБА_6 , та лісничого Рава - Руського лісництва ОСОБА_13, за участю старости Забірської сільської ради ОСОБА_7 списано ділянки лісових культур на загальній площі 3 га по причині лісової пожежі яка відбувалась в період з 26 березня 2023 року по 27 березня 2023 року (ймовірно описка в написанні року, правильно - в 2022 році). Встановлено факт внесення недостовірних даних до обліку лісових пожеж: заниження площі лісової пожежі орієнтовно на 30га».

Таким чином, суд першої інстанції, встановив, що всі наведені обставини, зокрема складання відповідних актів з недостовірними, на думку перевіряючих, даними, мали місце ще в 2022 році.

Керуючись ч.2 ст. 148 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі порушення не може бути накладено дисциплінарне стягнення, у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Окрім цього, судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лісничого Філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 22 серпня 2023 року, тобто після 1 року та 4 місяців з моменту пожежі, яка мала місце та складання відповідних документів за її наслідками.

На момент виникнення пожежі та складання відповідних документів ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу охорони лісу Державного підприємства «Рава - Руське лісове господарство».

Окрім цього, в наказі від 08 січня 2024 року №12/21.23 вказується, про виявлення в частині недотримання вимог договорів про довгострокове тимчасове платне користування лісовими ділянками, які знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в постійному користуванні ДП «Ліси України» філія «Рава - Руське лісове господарство (ДП «Рава - Руське лісове господарство»), окремими користувачами, зокрема:

- договір від 21 жовтня 2009 року № 1 (ТОВ «Яворівський відпочинок»);

- договір від 15 березня 2010 року № 2 ( ОСОБА_8 );

- договір від 26 квітня 2020 року № 3 ( ОСОБА_9 );

- договір від 21 травня 2010 року № 4 ( ОСОБА_10 );

- договір від 17 липня 2013 року № 5 (ПП ОСОБА_11 );

- договір від 12 травня 2015 року № 7 ( релігійна громада УПЦ - Київський патріархат);

- договір від 21 листопада 2022 року №8 ( ОСОБА_12 )

Зазначені порушення встановлені за результатами планового внутрішнього аудиту фінансово - господарської діяльності за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року.

Наказом від 08 січня 2024 року №12/21.23 ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності за невчинення ним дієвих заходів щодо перевірки використання земель іншими користувачами в період з 22 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року. Однак, для вжиття відповідних заходів необхідне проведення оглядів відповідних лісових земельних ділянок з повідомленням тимчасових лісокористувачів, що в свою чергу потребує значного періоду часу.

Окрім того, про наявність частини з вищенаведених порушень було відомо директору Філії ОСОБА_14, оскільки такі порушення були виявлені ще до моменту призначення ОСОБА_1 на посаду головного лісничого Філії. Це, зокрема, порушення по договорах від 26 квітня 2020 року № 3 ( ОСОБА_9 ) та від 21 жовтня 2009 року № 1 (ТОВ «Яворівський відпочинок»), про що були складені акти обстеження від 08 листопада 2021 року за участю позивача, коли він ще перебував на посаді провідного інженера лісу ДП «Рава - Руське лісове господарство».

Наказом філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про накладення дисциплінарного стягнення від 15 січня 2024 року № 23/21.23, головному лісничому ОСОБА_1 також оголошено догану за неналежне виконання та невиконання своїх посадових обов`язків, яке виявилось в неналежному здійсненні заходів раціонального використання земель держлісфонду; здійсненні контролю щодо використання за призначенням земель держлісфонду; вжитті заходів щодо запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства; здійсненні контролю щодо подання документів на осіб, що вчинили лісопорушення у правоохоронні та судові органи, зафіксовані наказом ДП «Ліси України» від 10 січня 2024 року № 56 «Про вжиття заходів за результатами планового внутрішнього аудиту філії «Рава- руське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Вказані правопорушення були встановлені за результатами планового внутрішнього аудиту фінансово - господарської діяльності за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року згідно із наказом ДП Ліси України» від 15 листопада 2023 року № 1864.

Судом встановлено, що наказом про накладення дисциплінарного стягнення від 15 січня 2024 року № 23/21.23, ставиться у вину головному лісничому ОСОБА_1 ті ж самі порушення щодо невжиття заходів контролю за використанням лісовими земельними ділянками, що перебувають в постійному користуванні ДП «Ліси України» філія «Рава - Руське лісове господарство (ДП «Рава - Руське лісове господарство»), та надані в тимчасове користування, зокрема:

- договір від 21 жовтня 2009 року № 1( ТОВ «Яворівський відпочинок»);

- договір від 15 березня 2010 року № 2 - ( ОСОБА_8 );

- договір від 26 квітня 2020 року № 3 ( ОСОБА_9 );

- договір від 21 травня 2010 року № 4 ( ОСОБА_10 );

- договір від 17 липня 2013 року № 5 (ПП ОСОБА_11 );

- договір від 12 травня 2015 року № 7 ( релігійна громада УПЦ - Київський

патріархат);

- договір від 21 листопада 2022 року №8 ( ОСОБА_12 ).

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вказана норма порушена при винесенні наказу від 15 січня 2024 року № 23/21.23.

Окрім того, в даному наказі також вказується про виявлення аудиторською перевіркою 21 випадку незаконних рубок на ділянках 2023 року та за їх межами, що ніби-то свідчить про неналежне виконання головним лісничим ОСОБА_1 своїх обов`язків, зокрема неподання повідомлення про факти виявлених незаконних рубок.

ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лісничого 22 серпня 2023 року. Аудит охоплював період з 01 січня 2022 по 30 вересня 2023 року. Тобто мова може йти виключно за незаконні рубки, що здійснені у період з 22 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року (один місяць і вісім днів).

Проте, матеріалами справи підтверджено, що головним лісничим ОСОБА_1 за час перебування на посаді здійснювався належний контроль за виявленням незаконних рубок, шляхом отримання від усіх лісничих щомісячних рапортів про наявність/ відсутність самовільних рубок, а також ділянок, які потребують санітарно - оздоровчих заходів на території відповідних лісництв (а.с. - 8-28).

Із врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодилвсь колегія суддів, про визнання незаконними та скасування наказів філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 08 січня 2024 року №12/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 15 січня 2024 року № 23/21.23 «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Вказані висновки суду узгоджуються із матеріалами справи, доказів на спростування вказаних обставин апеляційна скарга не містить.

Саме лише посилання в апеляційній скарзі відповідачем на посадову інструкцію у оскаржуваних наказах, без надання доказів вини ОСОБА_1 та без встановлення наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням не є обгрунтованою підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних, зазначених у табелях обліку використаного часу за вересень, жовтень 2021 року позивачка працювала два робочі дні у вересні 2021 року, тобто їй здійснювались виплати заробітної плати протягом двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбулося звільнення, з яким, власне, і пов`язана відповідна виплата.

Згідно розрахунку проведеного судом, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1194,43 гривень.

Кількість днів вимушеного прогулу з 02 лютого 2024 року по 03 червня 2024 року становить 87 дні.

Звідси, 1194,43 х 87 = 103 915,41 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розрахунок наведеного розміру відповідачем не спростовано.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство» - залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.