Постанова

від 02.12.2024 по справі 681/1466/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1466/21

Провадження № 22-ц/4820/1471/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю прокурора Ткачук Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинивши право власності та право оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради Хмельницької області, на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року (суддя Горгулько Н.А.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ТОВ «А.Т.К.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14020-СГ від 13.06.2018 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6823680300:02:001:0149, та передано у власність ОСОБА_2 .

На підставі вказаного наказу, 01.08.2018 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.

У подальшому, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку на підставі договору оренди б/н від 19.07.2018 передав у оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років.

Вказував, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-3538-СГ від 13.06.2018 про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради, була вилучена з сільськогосподарського обороту та підлягала консервації шляхом заліснення.

При цьому, розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №477/2010-р від 24.11.2010 «Про затвердження проекту консервації» на день звернення із позовною заявою не визнано незаконним та є чинним, тому земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, що розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради (Полонська ОТГ) Шепетівського району Хмельницької області, знаходиться в межах Полонської територіальної громади та належить Полонській міській раді.

На стадії підготовчого провадження керівником Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області подано заяву про зміну предмету позову, в якій просив витребувати у ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та право оренди ТОВ «А.Т.К.» із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки відмовлено.

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05.05.2023, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір по 992 грн 10 коп. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ «А.Т.К.» земельної ділянки та скасування її в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, Хмельницька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції про неможливість витребування спірної земельної ділянки у її орендаря ТОВ «А.Т.К.» суперечать нормам матеріального права та висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 23.02.2022 (справа № 672/362/20), від 17.11.2021 (справа № 672/389/20), від 12.01.2022 (справа № 687/425/20). При цьому, відмова суду у витребуванні земельної ділянки в орендаря зумовлює подальше розорення деградованої земельної ділянки, тому необхідність витребування спірної земельної ділянки в орендаря обумовлена необхідністю припинення її використання для сільськогосподарських потреб, її розорення та подальше виснаження.

Вважає, що задоволення лише віндикаційного позову не призведе до повного відновлення порушеного права Полонської міської ради, оскільки вона, як власник майна, не зможе вчиняти щодо свого майна будь-які дії (володіти, користуватися та розпоряджатися), які не суперечать закону, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації цілого масиву деградованих земель, як об?єкта цивільних прав, наявністю двох власників земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, а тому таке рішення фактично не містить правових наслідків щодо ефективного вирішення спору. Так як, наявний поділ єдиного масиву земель на окремі земельні ділянки зумовлює необхідність їх об`єднання в майбутньому та зміну їх цільового призначення з земель сільськогосподарського на лісогосподарське призначення, тому наявні підстави для скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що надасть можливість сформувати масив деградованих земель на території Білецької сільської ради у водоохоронній зоні р. Деревичка, як єдиного об`єкта цивільних права із відповідними юридичними наслідками.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2024 року позовну вимогу керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ТОВ «А.Т.К.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» задоволено в частині земельної ділянки, площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження №532/23 від 05.05.2023, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Житомирземлепроєкт», яка розміщена в межах земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га.

У задоволенні позовної вимоги про одночасне припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень у зв`язку з припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» відмовлено.

Від Полонської міської ради надійшла заява про слухання справи у відсутності представника міської ради.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 06.08.2010 розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 314/2010-р надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського виробництва використання земель (шляхом заліснення) Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою» на території Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад Полонського району Хмельницької області (а.с. 22, т. 2).

Відповідно до даних проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району Хмельницької області, виготовленої у липні-серпні 2010 року, на підставі вищевказаного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації № 314 від 06.08.2010, проєктом передбачено консервацію загальної площі земельних ділянок 160,85 га. Зокрема, передбачено консервацію земельних ділянок на території Білецької сільської ради - 55,82 га (рілля - 55,46 га, пасовищ - 0,36 га), шлях консервації - заліснення.

Відповідно до даних висновку державної експертизи землевпорядної документації від 31.08.2010 № 582, затвердженого начальником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області Лахмотовим О.П., підсумкова оцінка результатів державної експертизи - проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, не у повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, повертається на доопрацювання. Контроль за виправленням зауважень покладається на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області (a.c. 58-267, т. 1).

24.11.2010 розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 477 2010-р затверджено вищевказаний проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити з активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради - 55,82 га. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Ковтонюка В. (а.с. 30-31, т. 2).

Вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства та зазначеного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010, у 2017-2018 розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передані у приватну власність, в тому числі, для ОСОБА_2 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.06.2018 за № 22-3538-СГ, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (кадастровий номер 6823680300:02:001:0149) та надано у власність ОСОБА_2 цю земельну ділянку (а.с. 38-39, т. 1).

На підставі цього ж наказу за ОСОБА_2 01.08.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613731568236, номер запису про право власності 27329004) (а.с, 36, т. 1).

19.07.2018 ОСОБА_2 на підставі договору оренди б/н передав в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років земельну ділянку, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42370949 від 03.08.2018, номер запису про право власності 27329160) (a.c. 37, т. 1).

Відповідно до даних Витягу з ЄРДР, 24.03.2021 за номером 42021242250000001 зареєстроване кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту якого вбачається, що прокурором вивченням даних публічної кадастрової карти України встановлено, що на території Полонської ОТГ (Білецька сільська рада), розташована земельна ділянка загальною площею 21,14 га, яка згідно розпорядження Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 підлягає консервації шляхом заліснення. Водночас, вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність (а.с. 21 т. 2).

У межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021242250000001 від 24.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, призначено земельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої № 541/21-22 від 19.10.2021, земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, повністю накладається на земельну ділянку № НОМЕР_1 на території Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області, яка згідно проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, затвердженого розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24.11.2010, підлягає консервації шляхом заліснення. Площа накладення становить 2,0000 га ( а.с. 42-57, т. 1).

Згідно з висновком експертного дослідження №532/23 від 05.05.2023, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Житомирземлепроєкт», земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га, розташована в межах агровиробничих ґрунтів: 53д площею 1,2517 та 56д площею 0.7483 га (а.с. 163-173, т. 2).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки суд мотивував обранням прокурором неефективного способу захисту порушеного права.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Таким чином, рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А тому, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки з підстав неефективності вказаних способів захисту. У зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Разом з тим, суд першої інстанції допустив порушення правил юрисдикції.

На підставі договору оренди землі б/н від 19.07.2018 ОСОБА_2 передав ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, у платне користування строком на 15 років.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Орендар земельної ділянки є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Згідно зі статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Ухвалюючи рішення у справі в частині вимог до ТОВ «А.Т.К.», суд першої інстанції не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині вимог в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року в справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» необхідно скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

У зв`язку із скасуванням рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» втрачає чинність і додаткове рішення суду від 23 липня 2024 року, ухвалене щодо позовних вимог до ТОВ «А.Т.К.», відповідно, додаткове рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради Хмельницької області задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» та додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

Повідомити прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» віднесений до юрисдикції господарського суду.

В решті рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай