Постанова

від 21.11.2024 по справі 729/1230/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 листопада 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/1230/23

Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/623/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В., Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської

області

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області на рішення Носівського районного суду Чернігівської області у складі судді Киреєва О.В. від 07 лютого 2024 року, місце ухвалення рішення - м. Носівка, у справі за позовом ОСОБА_1 до Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовом до Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якому просила скасувати постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, яка видана 29.12.2022 року державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. Також позивач ставила питання про стягнення із відповідача на її користь понесених судових витрат по сплаті судового збору. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані в с.Озеряни Бобровицького району Чернігівської області. 25.01.2002 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй на праві власності майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті, заповіла племінницям. У ОСОБА_2 відсутні спадкоємці за законом першої черги. У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулась до Бобровицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте, у процесі перевірки документів було виявлено, що у неї недостатньо документів, які підтверджують факт того, що вона є племінницею померлої. У зв`язку із даними обставинами, нотаріус не міг видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, і тому виникла необхідність у судовому порядку встановити факт родинних відносин із померлою. 22.02.2022 року Оболонський районний суд м.Києва ухвалив рішення у справі №756/16862/21 про встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після отримання копії судового рішення позивач звернулася до державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Кучерявець Л.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але нотаріус відмовила їй, оскільки вважала, що позивачем не було надано необхідних документів, що підтверджують родинні зв`язки із спадкодавицею. На думку нотаріуса, копія рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22.02.2022 року була виготовлена із порушенням вимог розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. В подальшому, позивач звернулась до Оболонського районного суду міста Києва, із проханням надати їй копію судового рішення, яка б відповідала вимогам, які описані у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і на звернення отримала відповідь, що судове рішення оформлено згідно чинних вимог та Інструкції. Позивач вважає, що постанова державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Кучерявець Л.О. є незаконною, оскільки обмежує її право на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті тітки. Позивач стверджує, що підстава для відмови у вчиненні нотаріальної дії, а саме, ненадання документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, є необґрунтованою та безпідставною. За доводами позивача, посилання нотаріуса на невірність оформлення копії рішення Оболонського районного суду міста Києва, є надуманою причиною для відмови у здійсненні нотаріальної дії. Будь-яких інших реальних підстав, які за законом можуть бути підставами для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, у оскаржуваній постанові не зазначено.

У зв`язку із задоволенням заяви судді Кузюри В.О. про самовідвід (а.с.51), справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, було передано на розгляд до Носівського районного суду Чернігівської області.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року позов ОСОБА_1 , задоволено. Судом скасовано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесену 29.12.2022 року державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Людмилою Олександрівною, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки: площею 0,218 га, кадастровий номер 7420685200:01:000:0139, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та площею 5,3754 га, кадастровий номер 7420685200:05:003:0070, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з Бобровицької державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської області просить скасувати рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року. Доводи апеляційної скарги Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року підлягає скасуванню, оскільки його ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права; справа була розглянута судом поверхнево, судом не було досліджено всі обставини, які мають значення для справи, не витребувано необхідні документи; мають місце протиріччя щодо одних і тих самих фактів; порушено ряд норм матеріального права, на які суд першої інстанції не звернув уваги. В доводах апеляційної скарги Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської області зазначає, що дійсно державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори Кучерявець Л.О. 29.12.2022 року, за №1438/02-14 було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, з них: земельна ділянка під номером 37а, площею 0,218 га, кадастровий номер 7420685200:01:000:0139, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка під номером НОМЕР_1 , площею 5,3754 га, кадастровий номер 7420685200:05:003:0070, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Озерянської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість, позивач по справі ОСОБА_1 предметом оскарження зазначає постанову про вчинення нотаріальної дії, яку Кучерявець Л.О. , державний нотаріус нотаріальної контори, не виносила. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у матеріалах цивільної справи відсутня копія примірника рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.02.2022 року (провадження №2-о/756/51/22, унікальний №756/16862/21) про встановлення факту родинних відносин, а саме факту, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було надано позивачем по справі ОСОБА_1 безпосередньо при зверненні у нотаріальну контору 29.12.2022 року, і оформлення якого неналежним чином стало однією із підстав для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Апелянт вказує, що до позовної заяви було додано вже інший варіант копії рішення від 22.02.2022 року, відмінний від того, який було надано спадкоємицею ОСОБА_1 безпосередньо при особистому зверненні в нотаріальну контору, оформлений знову ж таки із порушенням вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814. Доводи апеляційної скарги зазначають, що при розгляді даної справи Носівський районний суд Чернігівської області не надав правової оцінки копії рішення від 22.02.2022 року, що стало однією із підстав для винесення Кучерявець Л.О. , державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. За доводами апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи не звернув увагу на інші підстави відмови, які було зазначено Кучерявець Л.О. , державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори, при винесенні постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У заповіті, складеному спадкодавцем ОСОБА_2 25.01.2002 року за реєстровим номером 01, та посвідченому секретарем Озерянської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, було зазначено, що заповідачка все належне їй майно заповіла племінницям - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Останньою доказів родинних зв`язків надано не було. Про відсутність документів, які б підтверджували родинні зв`язки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , та про необхідність їх надання також було зазначено у винесеній Кучерявець Л.О. постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр", 16.07.2021 року завідувачем нотаріальної контори Кучерявець Л.О. , заявниці ОСОБА_1 було сформовано запити, необхідні для отримання Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та надано консультацію щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини за заповітом на вищезазначені земельні ділянки. Проте, як оригінали Витягів, так і самі державні акти на землю, у спадковій справі відсутні. Доводи апеляційної скарги вказують, що дана норма не була виконана в повному обсязі, тобто, ОСОБА_1 , спадкоємицею по даній спадковій справі, не було надано документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначені земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.12.2022 року спадкоємиці ОСОБА_1 на її письмове звернення як у Бобровицьку державну нотаріальну контору, так і в Міністерство юстиції України, повторно було надано роз`яснення щодо успадкування за заповітом вищезазначених земельних ділянок, що залишилися їй у спадок після ОСОБА_2 . За доводами апелянта, Носівським районним судом Чернігівської області не було витребувано копію спадкової справи №255/2021, заведеної Бобровицькою державною нотаріальною конторою Чернігівської області після смерті ОСОБА_2 , що стало перешкодою для всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних доказів та всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення про скасування постанови від 29.12.2022 року, Носівський районний суд Чернігігвської області прийняв до уваги лише одну з підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, а не всі підстави відмови в сукупності. Доводи апеляційної скарги вказують, що державний нотаріус Кучерявець Л.О. 07.02.2024 року не змогла з`явитись до суду першої інстанції, як представник відповідача, але справа була розглянута за її відсутності, чим порушено її права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, у зв`язку із її безпідставністю, а також вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у зв`язку із розглядом даної справи - 15 000 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області - Кучерявець Л.О. підтримала вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник Б.І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року - залишити без змін, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 15 000 грн.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилась.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, в тому числі, і копію спадкової справи №255/2021, заведену 16.07.2021 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що у провадженні Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області знаходиться спадкова справа №255/2021 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с.11).

22.02.2022 року Оболонським районним судом м.Києва було ухвалене судове рішення у справі №756/16862/21, провадження №2-о/756/51/22, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин було задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 25.03.2022 року (а.с.17-21).

29.12.2022 року державний нотаріус Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки: площею 0,218 га, кадастровий номер 7420685200:01:000:0139, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та площею 5,3754 га, кадастровий номер 7420685200:05:003:0070, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-16).

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, проаналізувавши докази по справі у їх сукупності, погодився із доводами сторони позивача відносно того, що підстава для відмови у вчиненні нотаріальної дії, яка зазначена нотаріусом у оскаржуваній постанові, а саме, ненадання документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, є надуманою та необґрунтованою. Суд першої інстанції констатував, що копія судового рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22.02.2022 року про встановлення факту родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена у відповідності до положень Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 року. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги стверджують, що у матеріалах цивільної справи відсутня копія примірника рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.02.2022 року (провадження №2-о/756/51/22, унікальний №756/16862/21) про встановлення факту родинних відносин, а саме факту, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було надано позивачем по справі ОСОБА_1 безпосередньо при зверненні у нотаріальну контору 29.12.2022 року, і оформлення якого неналежним чином стало однією із підстав для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Апелянт вказує, що до позовної заяви було додано вже інший варіант копії рішення від 22.02.2022 року, відмінний від того, який було надано спадкоємицею ОСОБА_1 безпосередньо при особистому зверненні в нотаріальну контору, оформлений знову ж таки із порушенням вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814. Доводи апеляційної скарги зазначають, що при розгляді даної справи Носівський районний суд Чернігівської області не надав правової оцінки копії рішення від 22.02.2022 року, що стало однією із підстав для винесення Кучерявець Л.О. , державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, скільки вони спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи копії судового рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22.02.2022 року про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17-21,43-47) та копію даного рішення, яка була витребувана апеляційним судом у відповідача для приєднання до матеріалів цивільної справи (а.с.165-165, зворот), апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що вказані копії рішення оформлені у відповідності до положень Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року.

За доводами апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи не звернув увагу на інші підстави відмови, які було зазначено Кучерявець Л.О. , державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори, при винесенні постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У заповіті, складеному спадкодавцем ОСОБА_2 25.01.2002 року за реєстровим номером 01, та посвідченому секретарем Озерянської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, було зазначено, що заповідачка все належне їй майно заповіла племінницям - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Останньою доказів родинних зв`язків надано не було. Про відсутність документів, які б підтверджували родинні зв`язки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , та про необхідність їх надання також було зазначено у винесеній Кучерявець Л.О. постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр", 16.07.2021 року завідувачем нотаріальної контори Кучерявець Л.О. , заявниці ОСОБА_1 було сформовано запити, необхідні для отримання Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та надано консультацію щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини за заповітом на вищезазначені земельні ділянки. Проте, як оригінали Витягів, так і самі державні акти на землю, у спадковій справі відсутні. Доводи апеляційної скарги вказують, що дана норма не була виконана в повному обсязі, тобто, ОСОБА_1 , спадкоємицею по даній спадковій справі, не було надано документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначені земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.12.2022 року спадкоємиці ОСОБА_1 на її письмове звернення як у Бобровицьку державну нотаріальну контору, так і в Міністерство юстиції України, повторно було надано роз`яснення щодо успадкування за заповітом вищезазначених земельних ділянок, що залишилися їй у спадок після ОСОБА_2 . За доводами апелянта, Носівським районним судом Чернігівської області не було витребувано копію спадкової справи №255/2021, заведеної Бобровицькою державною нотаріальною конторою Чернігівської області після смерті ОСОБА_2 , що стало перешкодою для всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних доказів та всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення про скасування постанови від 29.12.2022 року, Носівський районний суд Чернігігвської області прийняв до уваги лише одну з підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, а не всі підстави відмови в сукупності.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, виходячи із наступного.

Приписи статті 7 Закону України "Про нотаріат" регламентують вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ч.1 статті 39 Закону України "Про нотаріат", порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Таким актом законодавства України є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, у редакції, чинній на час винесення державним нотаріусом оскаржуваної постанови від 29.12.2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, главою 10 розділу ІІ якого регулюється питання видачі свідоцтв про право на спадщину.

Підпунктами 4.12, 4.14 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку №296/5 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно із підпунктами 5.1 - 5.5 пункту 5 глави 10 розділу ІІ Порядку №296/5 при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі. Якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись положеннями статті 1254 Цивільного кодексу України. Якщо заповіт визнаний судом недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 та 231 Цивільного кодексу України. У разі визнання заповіту недійсним спадкування відбувається за законом. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов`язково з`ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч.1 статті 67 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат", нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно статті 46 Закону України "Про нотаріат", нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

За змістом положень в п.4.15 Порядку №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Згідно із п.4.18 Порядку №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як вбачається із п.9 ч.1 статті 49 Закону України "Про нотаріат", підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у статті 49 Закону України "Про нотаріат", не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених статтею 49 Закону України "Про нотаріат", на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги вказують, що Носівський районний суд Чернігівської області при розгляді справи не звернув увагу на інші підстави відмови, які було зазначено Кучерявець Л.О. , державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори, при винесенні постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме, ненадання позивачем документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з тексту постанови державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. від 29.12.2022 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом вказано те, що копія рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22.02.2022 року виготовлена із порушенням вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №814 від 20.08.2019 року. Інші підстави відмови, а саме, ненадання позивачем документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тексті постанови чітко не зазначено. Крім того, як зазначає сам апелянт, на виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" 16.07.2021 року завідувачем нотаріальної контори Кучерявець Л.О . заявниці ОСОБА_1 було сформовано запити, необхідні для отримання Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та надано консультацію щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини за заповітом на вищезазначені земельні ділянки. Проте, як оригінали Витягів, так і самі державні акти на землю, у спадковій справі відсутні.

Доказів того, що позивачем ОСОБА_1 були отримані оригінали вказаних Витягів, але з власної волі не подані нотаріусу, матеріали спадкової справи не містять. Також відсутні відомості щодо дотримання нотаріусом вимог статті 46 Закону України "Про нотаріат", в частині визначення строку, протягом якого мають бути надані необхідні документи, та можливості відкладення чи зупинення вчинення нотаріальної дії.

В доводах апеляційної скарги Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської області зазначає, що дійсно державним нотаріусом Бобровицької державної нотаріальної контори Кучерявець Л.О. 29.12.2022 року, за №1438/02-14 було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, з них: земельна ділянка під номером 37а, площею 0,218 га, кадастровий номер 7420685200:01:000:0139, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка під номером НОМЕР_1 , площею 5,3754 га, кадастровий номер 7420685200:05:003:0070, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Озерянської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість, позивач по справі ОСОБА_1 предметом оскарження зазначає постанову про вчинення нотаріальної дії, яку Кучерявець Л.О. , державний нотаріус нотаріальної контори, не виносила.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, оскільки з тексту позовної заяви ОСОБА_1 (а.с.2-7) вбачається, що позивач просить скасувати саме постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки державного нотаріуса Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області Кучерявець Л.О. від 29.12.2022 року, а не постанову про вчинення нотаріальної дії, як зазначає апелянт.

Приписами статті 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 статті 76 ЦПК України).

Положеннями ч.2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч.1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до приписів ч.1, ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України, яка регламентує оцінку доказів, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги вказують, що державний нотаріус Кучерявець Л.О. 07.02.2024 року не змогла з`явитись до суду першої інстанції, як представник відповідача, але справа була розглянута за її відсутності, чим порушено її права.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи 07.02.2024 року відбувся судом першої інстанції у відсутності сторони відповідача, належним чином повідомленого про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.83). При цьому, відповідних заяв про відкладення розгляду справи 07.02.2024 року стороною відповідача не вчинялось. Перед цим розгляд даної справи судом першої інстанції було призначено на 22.11.2023 року, і розгляд справи було судом відкладено на 07.02.2024 року на 11.00 год. (а.с.79), з підстав подання стороною відповідача заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я Кучерявець Л.О. (а.с.78). За даних обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави, у контексті приписів статті 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи 07.02.2-24 року.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторони спору посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області - необхідно залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року, необхідно залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник Б.І. просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 15 000 грн., відповідно: 6 000 грн. - судові витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції + 9 000 грн. - судові витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.2 статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із положень норм права, які регулюють дані правовідносини, а також умов укладених угод про надання правової (правничої) допомоги від 28.05.2024 року (а.с.133,зворот, 134-134,зворот), апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області, та залишаючи без змін рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07.02.2024 року, проводить розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При цьому, розподіл судових витрат між сторонами в суді першої інстанції, проводиться судом першої інстанції за результатами розгляду по суті вимог заявленого позову.

Згідно матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Олійник Б.І., на підставі: угоди про надання правової (правничої) допомоги №01/05-КС від 28.05.2024 року, додаткової угоди №01/05-КС/ДУ від 28.05.2024 року до угоди про надання правової (правничої) допомоги №01/12-ВС від 12.01.2024 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Олійником Б.І., № АІ 1622796 від 29.05.2024 року (а.с.131, зворот, 133, 134-134, зворот). Відповідно до додаткової угоди №01/05-КС/ДУ від 28.05.2024 року до угоди про надання правової (правничої) допомоги №01/12-ВС від 12.01.2024 року, яка визначає розмір та порядок оплати юридичних послуг адвоката за надання правової допомоги клієнту, відповідно до угоди про надання правової (правничої) допомоги №01/05-КС від 28.05.2024 року, а саме, розмір оплати послуг за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) за даною угодою у строк до 01.06.2024 року за наступні дії: написання та подання відзиву на апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду; написання та подання будь-яких процесуальних документів до Чернігівського апеляційного суду; надання клієнтові консультацій; ведення переговорів від імені клієнта (за необхідності); ознайомлення та вивчення матеріалів та документів (у разі їх надходження). Факт оплати позивачем ОСОБА_1 послуг адвоката у розмірі 9 000 грн., підтверджується копією квитанції про оплату: №275573108 від 29.05.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 здійснена оплата послуг адвоката Олійника Б.І., відповідно до угоди №01/05-КС та додаткової угоди №01/05КС/ДУ (а.с.132,зворот).

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пунктів: 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Враховуючи критерії виваженості, реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), на підставі наданих стороною позивача доказів, а також приймаючи до уваги доводи сторони відповідача щодо неспівмірності судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення із відповідача на користь позивача 5 000 грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги наведене вище, приписи ч.4, ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, а також Законодавчо встановлені критерії відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи наявність клопотання сторони відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, дослідивши надані стороною позивача докази щодо обсягу наданих послуг правничої допомоги, а також виходячи із критерію реальності адвокатських послуг, а саме, визначення їх дійсності та необхідності, конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн., відповідає засадам виваженості, обґрунтованості, розумності, співмірності та справедливості.

Керуючись статтями: 137, 141, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області - залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2024 року, залишити без змін.

Стягнути з Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: