Рішення

від 03.12.2024 по справі 240/8600/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/8600/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТАТО» до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТАТО" (далі - позивач, товариство, ТОВ "АВТОТАТО") із позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митний орган, Житомирська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 №UА101000/2024/000080/1.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.03.2024 ТОВ "АВТОТАТО" відповідно до договору (зовнішньоекономічного контракту) з компанією "AUTOWINI INC" (КОRЕА) від 01.02.2023 №SV15063 через уповноважену особу з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) пошкоджений автомобіль Volkswagen, модель Tiguan, вартістю 12 945,00 USD було надано Житомирській митниці вантажно-митну декларацію №24UA101020010304U9, в якій була заявлена ціна відповідно до договору та всі необхідні документи. Після вивчення поданих документів, уповноваженою особою відповідача безпідставно були винесені картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яким було визначено іншу загальну вартість товару замість 12 945 USD згідно договору, що призвело до збільшення сум сплачених митних платежів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що уповноваженою особою позивача до митного органу була подані митна декларація №24UA101020010304U9, в якій митна вартість товару самостійно була визначена за резервним методом. При проведенні митного оформлення зазначеного позивачем товару уповноваженими особами Житомирської митниці було встановлено, що подані для митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни товару. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару (транспортного засобу) було запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення. На вимогу митного органу декларантом було додатково надано лише витяг з особистого кабінету та копію митної декларації країни відправлення з перекладом. Подання декларантом зазначених додаткових документів не призвело до спростування сумнівів у достовірності інформації про ціну товару та сплату коштів саме за вказаним контрактом. Більш того, подані документи ще більше засвідчили про наявність розбіжностей щодо ціни товару.

За результатами проведених консультацій з декларантом встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість була визначена за резервним методом відповідно до вартості товару, зазначеного в МД №23UА500100006230U8 від 12.12.2023.

Крім того, Товариство у відповіді на відзив та Житомирська митниця у запереченнях на відповідь на відзив надали пояснення аналогічні тим, що вже наводились, відповідно, у позовній заяві та відзиві на неї.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача дослідивши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару (транспортний засіб, пошкоджений легковий автомобіль, рік виготовлення - 2023 марка Volkswagen, модель Tiguan, VIN НОМЕР_1 ) (надалі - Товар), що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягає митному контролю, його кількості та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до правомірності коригування ціни вказаного товару.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що 18.03.2024 ТОВ "АВТОТАТО" відповідно до договору (зовнішньоекономічного контракту) з компанією "AUTOWINI INC" (КОRЕА) від 01.02.2023 №SV15063 через уповноважену особу з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію №24UA101020010304U9.

В поданій декларації декларантом самостійно була заявлена ціна Товару за резервним методом, а не за ціною договору.

Дані обставини підтверджуються інформацією, яка міститься в даній вантажно-митній декларації №24UA101020010304U9, копія якої досліджена судом.

Так, в графі "43" цієї митної декларація зазначений код "6", що свідчить, що митна вартість товару уповноваженою особою позивача (декларантом) визначена за шостим, резервним методом, а не за першим методом.

Одночасно, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що загальна вартість товару в сумі 545 331,19 грн., що відображена в графі "45" цієї декларації свідчить, що вартість товару, враховуючи курс валюти (38,7998 грн.), відповідає сумі, яка перевищує ціну товару в 12 945,00USD.

В судовому засіданні встановлено, що до вказаної митної декларації №24UA101020010304U9 було додано відповідні документи, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.02.2023 №SV15063;

- інвойс від 08.11.2023 №РІА-2311016956;

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 10.11.2023 №242;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 31.10.2023 №20231108014256;

- додаткова інформація - технічні характеристики від 18.03.2024;

- фото транспортного засобу.

Такий перелік поданих документів відображено в графі "44" дослідженої судом копії митної декларації №24UA101020010304U9 від 18.03.2024.

Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, тощо.

Під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено розбіжності в поданих документах.

У графі 2 митної декларації відправником товару зазначено компанію АUТОWІNІ INC. Згідно з комерційним інвойсом №РІА-2311016956 від 08.11.2023 продавцем товару є АUТОWІNІ INC. Разом з тим до митної декларації як підставу купівлі-продажу оцінюваного автомобіля надано контракт №SV15063 від 01.02.2023, укладений з компанією Aslan Trading.

Платіжна інструкція в іноземній валюті №242 від 10.11.2023 свідчить про перерахування коштів компанії АUТОWІNІ, яка не є стороною у зовнішньоекономічному контракті №SV15063 від 01.02.2023, на який містить посилання (графа 71).

Суд зазначає про обґрунтованість доводів представників відповідача в цій частині, оскільки під час проведення процедури консультації декларантом не спростовано вказану інформацію та не надано до митного оформлення зовнішньоекономічний контракт №SV15063 від 01.02.2023, який укладено між компанію "AUTOWINI INC" та ТОВ "АВТОТАТО".

Також суд зазначає про обґрунтованість доводів відповідача щодо розбіжності банківських реквізитів продавця товару зазначених у комерційному інвойсі від 08.11.2023 №РІА-2311016956 і отримувача коштів за платіжною інструкцією в іноземній валюті від 10.11.2023№ 242.

Аналогічно суд зазначає про обґрунтованість доводів відповідача щодо розбіжності у поданих позивачем документах щодо умов поставки Товару, які можуть впливати на достовірність декларування та числові значення складової митної вартості - витрати на транспортування товару до митного кордону.

Так, із даними графи 20 митної декларації №24UA101020010304U9 від 18.03.2024 Товар поставляється на умовах DАР Житомир, натомість у комерційному інвойсі №РІА-2311016956 від 08.11.2023, зазначено порт кінцевого призначення - Клайпеда, Литва.

Крім того, згідно з даними граф 18,21,25,26 митної декларації №24UA101020010304U9 від 18.03.2024 Товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом, але всупереч вимогам ч.1 ст.335 Митного кодексу України до митного оформлення не було долучено транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), що підлягають врахуванню при здійсненні митного оформлення.

При цьому, саме вказані документи та бажання декларанта здійснити митне оформлення товару за шостим (резервним) методом свідчили про розбіжності в поданих декларантом документах, а також призвели до виникнення у митного органу сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару та сумніву про здійснення такої оплати саме відповідно до вказаного контракту.

Суд погоджується із доводами відповідача, що вказані обставини в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України дали право уповноваженій особі митниці запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення.

Зазначена правова норма ч.3 ст.53 Митного кодексу України одночасно зобов`язує декларанта або уповноважену ним особу на письмову вимогу органу доходів і зборів надати запитувані додаткові документи протягом 10 календарних днів.

Таким чином, доводи позивача щодо невідповідності дій уповноважених осіб митного органу вимогам ст.53 Митного кодексу України є безпідставними.

Також судом встановлено та визнається сторонами, що на вимогу митного органу позивачем в особі декларанта було надано витяг з особистого кабінету та копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

Інші запитувані документи на запит митного органу позивачем в особі декларанта не були надані, що підтверджується копією листа декларанта ОСОБА_1 від 18.03.2024 №11803 з додатками.

Водночас суд вважає слушними доводи відповідача, що додатково наданий позивачем «витяг з особистого кабінету», не може бути використаний для підтвердження ціни товару, оскільки: 1) не містить даних про джерело отримання даної інформації; 2) не містить даних про покупця то продавця товару; 3) суму в розмірі 12 055 доларів США не визначена як ціна товару та/або сума до оплати саме за оцінюваний товар, 4) в документі зазначено про інші збори, числові значення яких митниці невідомі.

Також, суд зазначає про обґрунтованість доводів відповідача щодо неможливості використання додатково наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення з перекладом, з огляду на таке.

Так, за приписами ч.1 ст.254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Пунктом 2.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631) визначено, що правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Разом з тим, позивач всупереч вимогам ст.77 КАС України на підтвердження своїх доводів не надав суду доказів наявності засвідченого перекладу тексту такої декларації засвідченої у відповідності до вимог ст.254 Митного кодексу України та пункту 2.5. Порядку 631 та надання митному органу тексту даного документу з належним перекладом на українську мову. Крім того, вказана копія митної декларації країни відправлення неналежної якості (нечітке та розмите зображення), що, у свою чергу, позбавляє можливості перевірити дані, що містяться у документі.

Загальновідомо, що відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене свідчить, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару, ненадання декларантом на вимоги митного органу додаткових документів правомірно слугували підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування.

Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні встановлено, що за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у вантажно-митній декларації №24UA101020010304U9 від 18.03.2024, та її відповідність ціні договору (контракту), було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах.

Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально і сам декларант, подаючи таку декларацію стверджував, що митна вартість підлягає визначенню саме за резервним методом, а не за ціною договору.

В зв`язку із цим між декларантом та митним органом була проведена процедура консультації.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на зазначений товар, методи 2а та 2б не могли бути застосовані у зв`язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Більш того, всупереч ч.7 ст.57 Митного кодексу України жодних клопотань від позивача чи його декларанта про застосування методів на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) до митного органу не надходило.

Відповідно до вимог ст.ст.57 і 64 Митного кодексу України відповідачем при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість (МД №23UА500100006230U8 від 12.12.2023), тобто скориговану митну вартість ввезеного раніше ідентичного товару (легковий автомобіль, пошкоджений, бувший у використанні, модельний рік 2022 марка Volkswagen Tiguan, двигун дизельний, робочий об`єм двигуна -1968.

Загальний розмір скоригованих митних платежів становить 14 055,00 USD, а розрахунок скоригованих платежів наведено в графі "45" МД №24UА101020010746U4.

Жодних доводів (документів) щодо відсутності підстав для врахування відповідачем саме вказаної митної вартості за (МД №23UА500100006230U8 від 12.12.2023) декларантом до митного органу не було подано.

Перевіряючи доводи позивача, суд приходить до висновку, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів: (договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, копії митної декларації країни відправлення).

Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (№21-5204а-15), яка відповідно до вимог ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню.

Більш того, суд враховує, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару правомірно слугували підставою для прийняття відповідачем картки відмови в митному оформленні товару за поданою декларантом вантажно-митною декларацією №24UA101020010304U9 від 18.03.2024 і за заявленою в ній митній вартості товару.

Вказане рішення відповідача позивачем не оскаржено і не оскаржується в межах даної справи, а тому є чинним і таким, що підтверджує відсутність підстав для митного оформлення товару за заявленою митною вартістю.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості зазначеного товару, Житомирська митниця, діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством. Доводи позивача не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТАТО" (вул.Небесної Сотні, 5-А, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 44977092) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 №UA101000/2024/000080/1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

03.12.24