Ухвала

від 02.12.2024 по справі 240/21935/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/21935/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76422000 від 30.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 76422000 від 30.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 76422000 від 30.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №76422000 від 31.10.2024;

- зобов`язати Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повернути стягувачу без прийняття до виконання постанову №4АВ05366470 від 25.03.2024.

Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч зазначеному, позивач не надала документа про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру мого річного доходу за попередній календарний рік.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон).

Частиною 1 статті 8 цього Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 цієї правової норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити позивача від сплати судового збору.

Суд відмічає, що умовою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Водночас, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При вирішені питання про звільнення від сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

На підтвердження свого майнового позивач надала довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік, з яких вбачається, що протягом 2023 року позивач отримала сукупний дохід, що становить 10320 грн.

Разом з тим, доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати також довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2023 рік; довідку з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2023 рік.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.

Оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог заявленого клопотання, суд не вбачає наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені частиною 1 статті 8 Закону, за наявності яких позивачу можна було б відстрочити сплату судового збору, то клопотання позивача про звільнення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на те, що предметом позову є дії суб`єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2024 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи те, що позовна заява містить 5 вимог немайнового характеру, тому розмір судового збору за її подання складає 6056 грн. (3028,00 грн. х 0,4 х 5).

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 6056грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович