Рішення

від 03.12.2024 по справі 280/8267/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2024 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/8267/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» (вул.Дніпровські пороги, буд.31, кв.121, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69121; код ЄДРПОУ 41701176)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Фізкультури, буд.9, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Чубанова, буд.8, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69118)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» (надалі позивач, ТОВ «Грузлогістик») до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 за №ПШ045332 на суму 17000,00 грн.

У позовній заяві зазначено наступне: «… Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправно винесено відносно підприємства постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 №ПШ 045332, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону «Про автомобільний транспорт» накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Відповідно до акту перевірки мене звинувачено у відсутності «заповнених тахокарт водія ОСОБА_1 за період, що передбачений ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності...». Водночас ЄУТР передбачає період - день поїздки і попередні 28 днів. Проте водій не міг мати за цей період тахокарт чи бланку підтвердження діяльності, оскільки він почав працювати лише з 15.04.2024 і пред`явив документи за свій фактичний період працевлаштування. Оскаржувана постанова винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень: підприємство забезпечило належне ведення обліку режиму праці і відпочинку водія ОСОБА_1 ; водій мав у наявності під час перевезення Бланк підтвердження діяльності за час «відсутності керування» на весь період його роботи, починаючи з дня прийняття на посаду водія і включно до дня поїздки, тобто з 15.04.2024 по 09.05.2024; водій не повинен був пред`являти тахокарти чи Бланк підтвердження діяльності за період з 11.04.2024 по 14.04.2024, оскільки не перебував працівником підприємства в ці дні, а тому в даному випадку в діях підприємства відсутні порушення приписів ст.48 Закону «Про автомобільний транспорт», а саме: … Наше підприємство здійснює діяльність у сфері вантажних транспортних перевезень. Маємо у користуванні малотоннажну вантажівку вантажопідйомністю на 8,700 тонн, якою надаємо ці послуги. Ми сумлінно дотримуємося закону і справно сплачуємо всі податки. Відповідно до наказу про прийняття від 15.04.2024, на посаду водія з 15.04.2024 прийнято громадянина ОСОБА_1 . Саме на цій вантажівці вказаний найманий водій їхав після розвантаження та був зупинений 09.05.2024 працівниками Укртрансбезпеки. Оскільки вказаний водій за період з 15.04.2024 по 20.04.2024 не їздив на автомобілі, то він пред`явив: - Бланк підтвердження діяльності із вказанням що за період з 15.04.2024 по 20.04.2024 він виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом; - Тахокарти обліку робочого часу водія під час здійснення поїздок за період з 21.04.2024 та 08.05.2024. Тобто водій пред`явив повністю всі документи на підтвердження своєї діяльності з дати призначення на посаду. Проте інспектори Укртрансбезпеки почали вимагати документи па підтвердження керування автомобілем з 11.04.2024 по 15.04.2024. У відповідь водій повідомив, що у Бланку підтвердження діяльності чітко вказано, що він почав працювати з 15.04.2024, а тому він не зобов`язаний мати документів на підтвердження своєї діяльності як водія у період до початку свого працевлаштування, тобто з 11.04.2024 по 15.04.2024. Далі я взяв участь у розгляді справи та надав додатково копії бланку підтвердження діяльності за період з 15.04.2024 по 20.04.2024 та копії тахокарт за період з 21.04.2024 по 08.05.2024. Однак мені повідомили, що водій мав вказати у бланку підтвердження діяльності що у період з 28.03.2024 но 15.04.2024 він був у «простої». Я заперечив та вказав, що такого не передбачено законом. Проте мої аргументи проігнорували та на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону «Про автомобільний транспорт» винесли постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 17000 грн. Вважаємо, що дії посадових осіб Укртрансбезпеки є неправомірними, а винесені відносно підприємства постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу - протиправними. … Як зазначалось вище, відповідно до акту перевірки мене звинувачено у відсутності «заповнених тахокарт водія ОСОБА_1 за період, що передбачений ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності...» … Вказане дає підстави для висновку, що водій зобов`язаний надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - Бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Отже, системним аналізом вказаним норм можна підсумувати три ключові аспекти: 1. Бланк підтвердження діяльності виписується підприємством- перевізником та конкретним водієм у разі, коли водій не керував автомобілем протягом свого фактичного періоду роботи, але не більше як за 28 днів; 2. В Бланку підтвердження діяльності передбачено дату початку роботи водія, по якому заповнюється такий бланк, починаючи з якої мають вказуватися відповідні відомості; 3. Бланк підтвердження діяльності не передбачає внесення в нього інформації про інших водіїв, оскільки заповнюється суто на конкретного водія; 4. Оформлення Бланку підтвердження діяльності є не обов`язком, а правом, про що чітко вказано в законі «Перевізник МОЖЕ ЗАПОВНЮВАТИ бланк підтвердження діяльності»; Під час вказаного перевезення: 1. Підприємство виписало Бланк підтвердження діяльності за час «відсутності керування» протягом періоду роботи конкретного водія ОСОБА_1 , який здійснював вантажне перевезення; 2. Підприємство вказало в Бланку підтвердження діяльності дату початку роботи водія з 15,04.2024, починаючи з якої вказуються відповідні відомості; 3. Підприємство не мало обов`язку вказувати в одному Бланку підтвердження діяльності інших водіїв; 4. Підприємство могло і не заповнювати жодних бланків, оскільки вимога щодо Бланку підтвердження діяльності є не обов`язком, а правом підприємства. Тому вказаний документ не відноситься до числа документів, які є обов`язковими в дорозі і за відсутність якого передбачено відповідальність. Оскільки вказаний водій почав лише працювати на підприємстві 15.04.2024 і за період з 15.04.2024 по 20.04.2024 не їздив на автомобілі, то він пред`явив: - Бланк підтвердження діяльності із вказанням що за період з 15.04.2024 по 20.04.2024 він виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом; - Тахокарти обліку робочого часу водія під час здійснення поїздок за період з 21.04.2024 та 08.05.2024. Тобто водій пред`явив повністю всі документи на підтвердження своєї діяльності з дати призначення на посаду. Зважаючи на те, що у Бланку підтвердження діяльності чітко вказано, що водій почав працювати на підприємстві з 15.04.2024, то він не зобов`язаний був мати документів на підтвердження своєї діяльності як водія у період до початку свого працевлаштування, тобто з 11.04.2024 по 15.04.2024. Таким чином, в діях підприємства відсутні жодні порушення і підприємство діяло у відповідності до закону! Як наслідок, відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову про застосування штрафу на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону «Про автомобільний транспорт», що обумовлює її скасування. … Таким чином, оскаржувана постанова винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень, а саме: підприємство забезпечило належне ведення обліку режиму праці і відпочинку водія ОСОБА_1 ; водій мав у наявності під час перевезення Бланк підтвердження діяльності за час «відсутності керування» на весь період його роботи, починаючи з дня прийняття на посаду водія і включно до дня поїздки, тобто з 15.04.2024 по 09.05.2024; водій не повинен був пред`являти тахокарти чи Бланк підтвердження діяльності за період з 11.04.2024 по 14.04.2024, оскільки не перебував працівником підприємства в ці дні, а тому в даному випадку в діях підприємства відсутні порушення приписів ст.48 Закону «Про автомобільний транспорт». З огляду на викладене, вважаю, що застосування відносно підприємства фінансових санкцій відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону "Про автомобільний транспорт" на суму 17000 грн. є протиправним, а тому постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… 1.Щодо суб`єктного складу правовідносин та наявності повноважень щодо здійснення заходів державного контролю на транспорті. … Отже на цей час суб`єктом владних повноважень щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання, є Укртрансбезпека в особі її територіальних органів відділів державного нагляду (контролю) в областях України. 2.Щодо проведення рейдової перевірки транспортного засобу. … Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, - 09.05.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дныпропетровськый області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 949 км + 826 м а/д М-30 Стрий-Умань-Дныпро-Ізварине. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422). Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_2 пред`явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки: - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ; посвідчення водія серії НОМЕР_5 ; - тахокарта за 24-25.04.2024 р.; 25.04.2024-27.04.2024, 27.04.-01.05.2024; - ТТН № Р568 від 08.05.2024. Звертаємо увагу суду, що під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки, заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за період, що передбачені ЄУТР або бланк підтвердження діяльності; Відповідно до ст. 48 Закону України « Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі Інструкція №385): Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Водій, відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.15 Порядку № 1567 повинен надати документи для перевірки уповноваженим посадовим особам. Отже, на момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки було виявлено порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 п. 3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія тахокартами у кількості, що передбачена ЄУТР або бланком підтвердження діяльності, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2024 №АР039295. Водій ОСОБА_2 з актом перевірки № АР039295 від пояснень і підпису акту відмовився. 3. Обґрунтування заперечень на позов. 3.1. … Звертаємо увагу, що під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки заповнені тахокарти або бланк підтвердження діяльності, тому був складений акт № АР039295. Приписами ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» чітко визначено обов`язок водія мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення перевезень. 3.2. Аналіз положень Пункту 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні). З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності. Відповідно до наказу № 2403 від 15.04.2024 водій ОСОБА_2 прийнятий на роботу для керування автомобілем SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SOMMER, номерний знак НОМЕР_2 з 15.04.2024. Враховуючи, що рейдова перевірка проводилась 09.05.2024, відповідно тахокарти повинні бути в наявності з 15.04.2024 по 09.05.2024, в разі відсутності тахокарт, необхідно було б надати бланк підтвердження діяльності за той же період. Натомість, в момент проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_2 надав для перевірки тахокарти лише за 24-25.04.2024 р., 25.04.2024-27.04.2024, 27.04.-01.05.2024. По-перше, тахокарти заповнені невірно, оскільки одна паперова тахокарта розрахована на фіксацію даних протягом 24 годин, а в наданих тахокартах дані фіксуються за однією з тахокарт з 25.04.2024 по 27.04.2024, за іншою з 27.04.2024.2024 по 01.05.2024, таке заповнення тахокарт є грубим порушенням. По-друге бланки підтвердження діяльності не надавались водієм в момент проведення рейдової перевірки, вказані твердження підтверджуються фотофіксацією здійсненою посадовою особою Укртрансбезпеки в момент проведення рейдової перевірки. Отже, у водія були відсутні тахокарти з 15.04.2024 по 23.04.2024, за 26.04.2024, з 02.05.2024 по 08.05.2024. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази). Приєднання до матеріалів адміністративного позову тахокарти та бланку підтвердження діяльності, не свідчить про пред`явлення її на момент складання акта про проведення перевірки та на момент розгляду справи. Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей з`ясування правомірності винесеної постанови, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх згодом, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин. 3.3. Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. … Звертаємо увагу суду, що перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним. … Поряд з цим, враховуючи, що транспортний засіб Позивача має повну масу понад 3,5 тонни та повинен бути обладнаний тахографом, відповідно до чинного законодавства України, Позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; … На підставі вищевикладеного, Позивач не надав суду належні документальні докази того, що оскаржувана постанова є неправомірною. Зважаючи на зазначене, Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045332 від 11.06.2024 за порушення ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». …».

Відповідач заперечував проти позовної заяви.

Ухвалою судді від 17.09.2024 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 18.09.2024 по 09.10.2024 перебував у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045332 від 11.06.2024 до ТОВ «Грузлогістик» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. 00 коп.

У вказаній Постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045332 від 11.06.2024 зазначено: «… ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРУЗЛОГІСТИК» 09.05.24р., 949 км + 826 м а/д М-30 Стрий Умань Дніпро Ізварине, Акт №АР039295 допущено порушення вимог ст.34, ст.48 ЗУ «Про авто. транс.», п.6.1 наказу МТЗУ 340 від 07.06.2010 п.3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія тахокартами у кількості, що передбачена ЄУТР або бланком підтвердження діяльності відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» …».

У Наказі ТОВ «Грузлогістик» від 15.04.2024 за №2403 «Про призначення та закріплення водія» зазначено: «… Для забезпечення експлуатації автомобіля «Сканія» 114L380 державний номер НОМЕР_1 та причіпа «Соммер» державний номер НОМЕР_2 і підтримання техніки в справному технічному стані НАКАЗУЮ: 1. Прийняти на роботу ОСОБА_3 для керування автомобілем «Сканія» державний номер НОМЕР_1 та причіпом «Соммер» державний номер НОМЕР_2 з 15 квітня 2024 року. 2. Для підтримання автомобіля «Сканія» державний номер НОМЕР_1 та причіпа «Соммер» державний номер НОМЕР_2 в належному технічному стані закріпити ОСОБА_4 за цією технікою. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи, у тому числі копії: Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2024 за №АР039295; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; Бланка підтвердження діяльності від 01.05.2024; тахокарт; фотознімку транспортного засобу SCANIA з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; Посвідчення водія ОСОБА_2 ; Товарно-транспортної накладної від 08.05.2024 за №Р568; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено: «Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження. Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків».

За ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За п.1.3 Розділу І "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої 24.06.2010 Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (надалі - "Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті"), ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з п.1.4 Розділу І "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні, зокрема: перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

У п.3.3 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Як зазначено у п.3.5 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (п.2.5 Розділу II "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті").

Згідно з п.1.3 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого 07.06.2010 наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів"), вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до п.1.5 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (п.6.1 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів").

За п.26 «Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», затвердженого 08.11.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1567 (надалі «Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)»), справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно з п.27 «Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

У ч.8 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються досліджуваного публічно-правового спору.

Як позивач, так і відповідач не надали до суду доказів фіксування засобами аудіо- та відеотехніки проведення суб`єктом владних повноважень 09.05.2024 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Судом враховано, що водій ОСОБА_2 працює у ТОВ «Грузлогістик» з 15.04.2024.

Судом прийнято до уваги, що водій ОСОБА_2 надав 09.05.2024 посадовій особі відповідача під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом «заповнені тахокарти», що підтверджується долученням цих документів відповідачем до відзиву на позовну заяву.

З огляду на приписи п.6.1 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", водій ОСОБА_2 не міг надати 09.05.2024 посадовій особі відповідача під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом «заповнені тахокарти» до 15.04.2024 тобто, до дня прийняття його на роботу у ТОВ «Грузлогістик».

Протилежного відповідачем не доведено.

Як свідчать матеріали справи, у позивача по водію ОСОБА_2 є у наявності «заповнені тахокарти» та «Бланк підтвердження діяльності».

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045332 від 11.06.2024 відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною та підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача мають бути стягнуті понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3028 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» (вул.Дніпровські пороги, буд.31, кв.121, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69121; код ЄДРПОУ 41701176) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Фізкультури, буд.9, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Чубанова, буд.8, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69118) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045332 від 11.06.2024, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грузлогістик» (вул.Дніпровські пороги, буд.31, кв.121, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69121; код ЄДРПОУ 41701176) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Фізкультури, буд.9, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Чубанова, буд.8, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69118) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3028 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 03.12.2024.

Суддя О.О. Прасов