Ухвала

від 02.12.2024 по справі 320/55803/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 року м. Київ № 320/55803/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34903037, вул. Л. Українки, 86, м. Вишневе, Київська область, 08132) щодо закінчення виконавчого провадження № 72835737 з виконання постанови №51400207 від 18.09.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34903037, вул. Л. Українки, 86, м. Вишневе, Київська область, 08132) закінчити виконавче провадження № 72835737 з виконання постанови №51400207 від 18.09.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Як встановлено судом, позивачем заявлена 1 вимога майнового характеру (визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10364,25 доларів США та 16879,87 грн.).

Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити 12112,00 грн судового збору, а саме: за одну вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але з урахуванням вищезазначеного обмеження.

Проте, до позовної заяви долучені докази оплати судового збору лише у розмірі 1211,20 грн.

Отже, позивачем не доплачений судовий збір у розмірі 10900,80 грн.

Також, відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, ст.287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, зокрема просить визнати протиправною бездіяльність щодо закінчення виконавчого провадження з виконання постанови від 18.09.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Більше того, представник позивача долучає звіт про здійснені відрахування та виплати за постановою від 20.09.2023р. ВП № 72835737, Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ "ДІЛА", як роботодавцем позивача, за період з 01.10.2023р.по 31.10.2024р.

Згідно з зазначеним звітом протягом періоду з листопада 2023 по листопад 2024 року з позивача здійснювалося відрахування коштів в оскаржуваному виконавчому провадженні.

Тому, позивач не міг не знати про ймовірне порушення своїх прав з моменту початку здійснення відповідного стягнення.

Проте, до суду позивач звертається лише у листопаді 2024 року, при цьому не зазначає, що йому перешкоджало звернутися до суду у визначений процесуальним законодавством строк.

Тобто, суд акцентує увагу, що законодавець чітко пов`язує строк на звернення до суду моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не з моментом направлення заяви (у даному випадку 28.10.2024 року), коли позивач вирішив, що настав час діяти.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві необхідно надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про фактичну дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваною постановою.

При цьому, жодних посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.

Також суд звертає увагу на те, що положення «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату (доплату) 10900,80 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску або пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали особисто позивачеві з`ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.