Рішення

від 03.12.2024 по справі 640/17256/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року № 640/17256/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу, 10.08.1994 року народження, компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на не професійній основі, за зверненням від 05.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.07.2022 про призначення позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсації, яким йому відмовлено у державній соціальній допомозі;

- зобов`язати відповідача призначити з 01.08.2022 позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.07.2022 він звернувся до відповідача з заявою № 899, разом із доданими документами, про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі щодо своєї рідної бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В цій заяві просив призначити йому компенсаційну виплату як особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80 років.

Додатково позивачем додавалися документи на підтвердження наявності або відсутності доходів в його дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме з Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості. Цими установами було вказано у відповідних довідках від 06.07.2022, що ОСОБА_3 не є зареєстрованою як безробітна і не отримує жодних соціальних допомог.

Проте відповідачем протиправно було прийнято рішення від 19.07.2022 про відмову у наданні державної соціальної допомоги.

Вказує, що враховуючи відсутність доходів у дружини позивача ОСОБА_3 не є обґрунтованими доводи відповідача про застосування до розміру доходу в одну мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2022, оскільки дружина позивача підпадає під категорію осіб, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи. Норми Постанови КМУ мають перевагу перед нормативно-правовими актами, які приймають міністерства, відомства, тому у випадку колізії між Постановою КМУ та актом, прийнятим міністерством, застосовуються нормативно-правові акти Уряду.

Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача від 19.07.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній соціальній допомозі, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 від 30.09.2019.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання № НОМЕР_5 від 03.10.2019 позивач зареєстрований з 2000 року і по теперішній час за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 09.03.2018 укладено шлюб.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_6 .

05.07.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, в якій просив призначити компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі ОСОБА_2 . У вказаній заяві зазначені відомості про склад сім`ї дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є інвалідом першої Б групи з 27.04.2015 (довічно) внаслідок трудового каліцтва та має ураження опорно-рухомого апарату, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0423492 від 28.04.2015. Підстава акт огляду МСЕК № 665 Б.

До заяви були додані наступні документи, які також наявні в матеріалах справи:

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 27.06.2022 щодо ОСОБА_1 , за період з 4 кварталу 2021 року по 1 квартал 2020 року;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.06.2022 щодо ОСОБА_3 , за період з 3 кварталу 2021 по 2 квартал 2022 року;

- довідку № 2631-1200/22 від 06.07.2022 Дарницької районної філії КМЦЗ про те, що ОСОБА_3 станом на 06.07.2022 не зареєстрована у Дарницькі районні філії КМЦЗ як безробітна та не зареєстрована засобами ЄІАЄ як безробітна в інших центрах зайнятості України;

- довідку № 01-07/1324 від 06.07.2022 Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про те, що ОСОБА_3 на обліку не перебуває та ніяких видів допомоги не отримує;

- довідку № 12/94 від 06.07.2022 Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Дарницького району міста Києва не перебуває.

Рішенням відповідача від 19.07.2022 відмовлено позивачу у наданні державної соціальної допомоги. В якості такої відмови вказано, що позивач не має права на державну соціальну допомогу, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

На адвокатський запит представника позивача від 28.07.2022 відповідач листом від 03.08.2022 № 108/2605-5854/33 повідомив, що згідно Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 16.06.2020 № 419, до сукупного доходу сім`ї входять, зокрема, нарахована заробітна плата (суддівська винагорода; грошове забезпечення; інші виплати, отримані відповідно до трудового договору), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; пенсія; доходи від підприємницької діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів, приватних виконавців.

При обрахунку середньомісячного доходу сім`ї ОСОБА_1 в дохід було враховано, надану заявником, його заробітну плату з урахуванням утриманого податку (6500 грн. - 1170 грн. = 5330 грн.). Оскільки, згідно наданих документів, його дружина не працює, не здійснює догляд за дитиною до трьохрічного віку, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, її дохід дорівнює одній мінімальній заробітні платі.

Таким чином, середньомісячний сукупний дохід сім`ї за обрахунковий період становить 70980 грн. Сім`я заявника складається з трьох осіб. Наразі, середньомісячний дохід на одного члена сім`ї 3943,33 грн./міс, при прожитковому мінімуму станом на 01.01.2022 - 2393 грн./міс.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII).

Згідно пункту 17 статті 1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

При цьому, частиною сьомою статті 13 Закону №2671-VIII визначено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято постанову Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі № 859, яка набрала чинності 25.09.2020 та діяла на момент звернення позивача до відповідача.

Так, вказаною постановою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок №859).

Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1161 (пункт 1 Порядку №859).

У відповідності до пункту 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до п. 4 Постанови № 859 розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону №2671-VIII обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16.06.2020 №419 (далі - Методика №419).

Згідно з цією Методикою №419 до складу сім`ї отримувача соціальних послуг належать особи, які спільно з ним проживають, поєднані з ним спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки і поєднані на підставі шлюбу/ кровного споріднення / усиновлення або на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 5 Постанови № 859 до складу сім`ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.

До складу сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.

Відповідно до пп. 12 п. 5 Методики №419 у разі відсутності офіційних даних про дохід працездатного члена сім`ї отримувача, відсутності у нього офіційного доходу (крім осіб, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою; перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я встановленого зразка; є алко- або наркозалежними, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я первинного рівня на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров`я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебуває на диспансерному обліку; зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості та не отримують допомоги по безробіттю; які звернулись за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги») його середньомісячний сукупний дохід дорівнює одній мінімальній заробітній платі.

Враховуючи вищевикладене і те, що позивач звернувся за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону №2671-VIII при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї фізичної особи дохід останньої відповідно до пп. 12 п. 5 Методики не може бути розрахований як такий, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі позивача.

Так відмовляючи в призначенні компенсації позивачу рішенням від 19.07.2022 відповідач розрахував сукупний дохід сім`ї (з 01.10.2021 по 31.03.2022) у розмірі 70980,00 грн. Сукупний середньомісячний дохід сім`ї відповідач розрахував у розмірі - 11 830,00 грн. (70980,00 грн. /6), кількість членів сім`ї -3, середньомісячний дохід на 1 члена сім`ї - 3 943,33 грн. (11 830,00 грн. /3).

Відповідно пояснень відповідача, викладених у листі від 03.08.2022 № 108/2605-5854/33 при обрахунку середньомісячного доходу сім`ї ОСОБА_1 в дохід було враховано, надану заявником, його заробітну плату з урахуванням утриманого податку (6500 грн. - 1170 грн. = 5330 грн.). Оскільки, згідно наданих документів, його дружина не працює, не здійснює догляд за дитиною до трьохрічного віку, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, її дохід дорівнює одній мінімальній заробітні платі.

Проте суд не погоджується з такими розрахунками відповідача, враховуючи наступне.

Частиною сьомою статті 13 Закону №2671-VIII визначено те, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Пунктом 13 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020, (в редакції на час звернення позивача) визначено те, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються:

0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів протягом періоду, за який враховуються доходи, та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Доказів про отримання дружиною позивача - ОСОБА_3 доходів за період з 01.10.2021 по 31.03.2022 року немає.

Враховуючи відсутність доходів у дружини позивача не є обґрунтованими доводи відповідача про застосування до розміру доходу в одну мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2022.

Дружина позивача - ОСОБА_3 за переконанням суду, підпадає під категорію осіб, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи.

Суд зазначає, що норми постанови Кабінету Міністрів України мають перевагу перед нормативно-правовими актами, які приймають міністерства, відомства, тому у випадку колізії між постановою Кабінету Міністрів України та актом, прийнятим міністерством, застосовуються нормативно-правові акти Уряду.

Згідно з усталеною позицією ЄСПЛ, висловленою, зокрема, у рішенні «Вєренцов проти України» (Заява № 20372/11) від 11.04.2013, ... Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія (див., наприклад, рішення у справах "Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (№ 1)" (The Sunday Times v. the United Kingdom (no. 1)), від 26 квітня 1979 року, п. 49, Series А № 30; "Реквеньї проти Угорщини" (Rekvenyi v. Hungary) [ВП], заява № 25390/94, п. 34, ECHR 1999-III; "Ротару проти Румунії" (Rotaru v. Romania) [ВП], заява № 28341/95, п. 55, ECHR 2000-V; та "Маестрі проти Італії" (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 30, ECHR 2004-І). (п. 52).

Згідно з висновками ЄСПЛ, висловленими у рішенні «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20.11.2020 р., аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином рішення про призначення компенсації від 19.07.2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у державної соціальної допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №200/9324/21.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2977,20 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2977,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на не професійній основі, за зверненням від 05.07.2022.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.07.2022 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсації, яким йому відмовлено у державній соціальній допомозі.

4. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 40; код ЄДРПОУ 37485511) призначити з 01.08.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на не професійній основі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі».

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 2977,20 грн. (дві тисячі, дев`ятсот сімдесят сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 40; код ЄДРПОУ 37485511).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.