Рішення

від 18.11.2024 по справі 380/11252/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 рокусправа № 380/11252/24

зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯнковська І.І.,

за участю:

представника позивача Черника В.М.,

представника відповідачаКухар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Міське комунальне підприємство «Новояворівськводоканал» (місцезнаходження: 81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Богдана Пасічника, 1, код ЄДРПОУ 22400071) (далі позивач, МКП «Новояворівськводоканал») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16.04.2024 №17225/13-01-04-10, яким до Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» застосовано відповідальність у вигляді штрафу на загальну суму 793729,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 21.03.2024 ГУ ДПС у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) МКП «Новояворівськводоканал» платежів з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №11965/13-01-04-10/22400071 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, МКП «Новояворівськводоканал» код ЄДРПОУ 22400071». На підставі акту камеральної перевірки 16.04.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») за №17225/13-01- 04-10, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість до МКП «Новояворівськводоканал» застосовано відповідальність у вигляді штрафу на загальну суму 793729,14 грн.

МКП «Новояворівськводоканал» вважає, що податкове повідомлення-рішення №17225/13-01-04-10 від 16.04.2024 прийняте ГУ ДПС у Львівській області з порушенням норм Податкового кодексу України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначає, що камеральна перевірка МКП «Новояворівськводоканал» була проведена не тільки на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, але й на підставі рішення суду у справі №380/4944/20 від 20.10.2020 про розстрочення/відстрочення податкового боргу. МКП «Новояворівськводоканал» звертає увагу суду на відсутність будь-якого рішення суду у справі №380/4944/20, яке було б ухвалене 20.10.2020. 06.08.2020 Львівським окружним адміністративним судом було задоволено позов ГУ ДПС у Львівській області до МКП «Новояворівськводоканал» про стягнення заборгованості з рахунків у банках та готівкових коштів в сумі 2 040 539,10 грн. (справа №380/4944/20). Задовольняючи позов у справі №380/4944/20 суд встановив, що податковий борг МКП «Новояворівськводоканал» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2040539,10 грн. виник на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та відповідно до податкових повідомлень-рішень.

Вказує, що 17.09.2020 Львівським окружним адміністративним судом у справі №380/4944/20 прийнято ухвалу про відстрочення виконання судового рішення, згідно з якою суд ухвалив відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі № 380/4944/20 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до МКП «Новояворівськводоканал» про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 2040539,10 грн строком на 1 (один) рік з дня його ухвалення до 06.08.2021. Як вбачається із рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №380/4944/20 сума податкового боргу МКП «Новояворівськводоканал», сплата якого була відстрочена ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, складається із сум самостійно задекларованих МКП «Новояворівськводоканал» грошових зобов`язань з податку на додану вартість та сум застосованих до МКП «Новояворівськводоканал» штрафів. Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України штраф не застосовується до сум грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків на підставі Податкового кодексу України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Податкового кодексу України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Позивач зазначає, що з акта камеральної перевірки неможливо визначити, на які суми податкового боргу МКП «Новояворівськводоканал», сплата якого була відстрочена ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №380/4944/20, нараховано штраф: на суми самостійно задекларованих МКП «Новояворівськводоканал» грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з поданими ним податковими деклараціями з податку на додану вартість чи на суми застосованих до МКП «Новояворівськводоканал» штрафів. Зважаючи на те, що камеральна перевірка МКП «Новояворівськводоканал» ГУ ДПС у Львівській області проведена не виключно на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, але й на підставі рішення суду у справі №380/4944/20 від 20.10.2020 про розстрочення/відстрочення податкового боргу, ГУ ДПС у Львівській області вийшло за межі камеральної перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення №17225/13-01-04-10 від 16.04.2024, прийняте за її результатами, є протиправним.

Також вказує, що в податковому повідомленні-рішенні №17225/13-01-04-10 від 16.04.2024 не вказано обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті камеральної перевірки; період фінансово-господарської діяльності МКП «Новояворівськводоканал», при здійсненні якої вчинено ці порушення; інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України; посилання на норму щодо строків сплати грошового зобов`язання, порушення якої встановлено.

Невідповідність змісту податкового повідомлення-рішення №17225/13-01-04-10 від 16.04.2024 вимогам підпунктів 58.1.1 та 58.1.2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та Додатку 7 до № 1204 є самостійною підставою для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Ухвалою від 03.06.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що 21 березня 2024 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Львівській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати МКП «Новояворівськводоканал» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період липень 2021 року лютий 2024 року, за результатами якої складено акт № 11965/13-01-04-10/22400071. Проведеною камеральною перевіркою щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість МКП «Новояворівськводоканал» встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість МКП «Новояворівськводоканал». За наслідками камеральної перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 793 729,14 грн, а саме: 5% суми податкового боргу (сума грошового зобов`язання без урахування штрафних (фінансових) санкцій та пені) 6 211,78 грн; 10% суми податкового боргу (сума грошового зобов`язання без урахування штрафних (фінансових) санкцій та пені) 787 517,36 грн.

Представник відповідача зазначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Оскільки позивачем допущено несвоєчасну сплату поточних податкових зобов`язань з податку на додану вартість, відповідно виникав податковий борг і по розстрочених сумах, що в свою чергу призвело до виникнення штрафних санкцій. В порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем протягом граничних строків, несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2021 року - лютий 2024 року та по рішенню суду про розстрочення/відстрочення ПБ №140/7674/22 в сумі 1371618,43 грн.

Також зазначає, що при обрахунку календарних днів прострочення зі сплати грошових зобов`язань за вищевказані періоди, має братись до уваги саме ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 про відстрочення виконання судового рішення № 380/4944/20.

Крім цього вказує, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, контролюючим органом зазначено: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання (793725,14 грн, акт камеральної перевірки № 11965/13-01-04-10/22400071 від 21.03.2024); граничні строки сплати грошового зобов`язання (десять робочих днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення); попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; граничні строки, для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином відповідач вважає, що ним дотримані вимоги щодо форми податкового повідомлення-рішення прийнятого за наслідками камеральної перевірки, а тому підстави для його скасування відсутні. Враховуючи вищевикладене вважає, що у даній справі позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 17225/13-01-04-10 від 16.04.2024, так само, як не пред`явлено суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов`язку щодо сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період липень 2021 року лютий 2024 року. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Від представника позивача 01.07.2024 надійшла відповідь на відзив.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 07.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Крім цього, від Головного управління ДПС у Львівській області 02.09.2024 та 15.10.2024 надійшли додаткові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МКП «Новояворівськводоканал» (код ЄДРПОУ 22400071) є юридичною особою та зареєстроване за адресою: вул. Б. Пасічника, 1, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, 81053.

ГУ ДПС у Львівській області 21.03.2024 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати МКП «Новояворівськводоканал» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період липень 2021 року лютий 2024 року, за результатами якої складено акт № 11965/13-01-04-10/22400071.

Камеральною перевіркою встановлено порушення МКП «Новояворівськводоканал» граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Зокрема, перевіркою встановлено, що МКП «Новояворівськводоканал» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, які виникли на підставі:

-декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року №9163398189 від 18.06.2021;

-декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року №9195996375 від 16.07.2021;

-декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року №9240445631 від 20.08.2021;

- декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року №9266128679 від 14.09.2021;

-декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року №9306063680 від 15.10.2021;

-декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року №9346718809 від 15.11.2021;

-декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року №9383284002 від 15.12.2021;

-декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року №9421743766 від 19.01.2022;

-декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року №903166686 від 15.02.2022;

-декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року №9042656291 від 18.03.2022;

-декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року №9046802782 від 18.04.2022;

-декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року №9053249212 від 19.05.2022;

-декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року №9088743808 від 21.06.2022;

-декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року №9130563937 від 18.07.2022;

-декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року №9158918693 від 15.08.2022;

-декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року №9185868654 від 16.09.2022;

-декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року №9212695105 від 17.10.2022;

-декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року №9240411469 від 14.11.2022;

-декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року №9052137563 від 16.03.2023;

-декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року №9082411318 від 17.04.2023;

-декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року №9114537885 від 17.05.2023;

-декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року №9143712048 від 16.06.2023;

-декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року №9177939000 від 19.07.2023;

-декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року №9209786900 від 17.08.2023;

-декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року №9241590723 від 18.09.2023;

-декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року №9276796810 від 19.10.2023;

-декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 року №9312211468 від 17.11.2023;

-декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року №9344583069 від 18.12.2023;

-декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року №9375383882 від 18.01.2024,

а також відстроченої суми податкового боргу в термін, вказаний в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4944/20 від 17.09.2020 про відстрочення виконання судового рішення.

Вказаний акт перевірки надісланий МКП «Новояворівськводоканал» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 8100097240276 та отриманий позивачем 28.03.2024.

На підставі акта камеральної перевірки ГУ ДПС у Львівській області 16.04.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 17225/13-01-04-10, яким до МКП «Новояворівськводоканал» на підставі статті 124 ПК України застосовано штраф в сумі 793 729,14 грн, в тому числі:

- 5% від розміру несвоєчасно сплаченої суми податкового боргу (грошового зобов`язання без урахування штрафних (фінансових) санкцій та пені) 6 211,78 грн;

- 10% від розміру несвоєчасно сплачених сум податкового боргу (грошового зобов`язання без урахування штрафних (фінансових) санкцій та пені) 787 517,36 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, МКП «Новояворівськводоканал» звернулося з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Львівській області було проведено камеральну перевірку МКП «Новояворівськводоканал» та встановлено несвоєчасну сплату позивачем до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, порушення позивачем норм пункту 203.2 статті 203 ПК України відбулось внаслідок несвоєчасної сплати сум самостійно визначених та узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях, зазначених в акті перевірки, та сум податкового боргу за рішенням суду від 06.08.2020, виконання якого відстрочено ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №380/4944/20 до 06.08.2021.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Згідно з пунктом 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

За приписами пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, вказаною нормою ПК України визначено обов`язок податкового органу щодо зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №826/12529/18, від 17.05.2023 у справі №520/3683/2020, від 20.06.2023 у справі № 0540/8008/18-а.

Так, за МКП «Новояворівськводоканал» обліковується податковий борг за самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість. При цьому, термін сплати частини податкового боргу за рішенням суду від 06.08.2020 у справі №380/4944/20 відстрочений згідно з ухвалою про відстрочення виконання рішення від 17.09.2020.

Зокрема, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №380/4944/20 стягнуто в дохід бюджету з МКП «Новояворівськводоканал» грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 2040539,10 гривень.

Як встановлено рішенням суду у справі №380/4944/20, станом на 30.04.2020 за МКП «Новояворівськводоканал» рахується податковий борг податку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2628481,48 грн, в тому числі: недоїмка 2407828,68 грн, залишок несплаченої пені 220652,8 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2040539,10 грн. виник, зокрема, на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість від 19 липня 2019 року за червень 2019 року у сумі 154421,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 14 серпня 2019 року за липень 2019 року у сумі 141791,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 16 вересня 2019 року за серпень 2019 року у сумі 175423,00 грн; уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14 листопада 2019 року за вересень 2019 року у сумі 219745,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 15 листопада 2019 року за жовтень 2019 року у сумі 11009,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 18 жовтня 2019 року за вересень 2019 року у сумі 219745,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 14 грудня 2019 року за листопад 2019 року у сумі 105942,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 14 січня 2020 року за грудень 2019 року у сумі 29627,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 13 лютого 2020 року за січень 2020 року у сумі 166475,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 13 березня 2020 року за лютий 2020 року у сумі 320460,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 15 квітня 2020 року за березень 2020 року у сумі 248671,00 грн.

Крім цього, податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 02.07.2019 № 0056435512, Головного управління ДПС у Львівській області від 01.11.2019 № 0076735204, Головного управління ДПС у Львівській області від 01.11.2019 № 0076955204.

В подальшому, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 відстрочено виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №380/4944/20 про стягнення податкового боргу в сумі 2040539,10 строком на 1 (один) рік з дня його ухвалення до 06.008.2021.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При цьому слід ураховувати, що саме положеннями статей 87-102 ПК України передбачено порядок, умови та інші особливості погашення податкового боргу платників податків.

Так, пунктом 100.1 статті 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Зі змісту статті 100 ПК України та статей 372, 378 КАС України слідує, що розстрочення чи відстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.

У свою чергу, відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Водночас, відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Таким чином, відстрочення/розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу.

Рішення суду про відстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Проте, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості.

Прийняття судових рішень, якими визначено згідно з процесуальним законом порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 124 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №819/441/16.

Отже, при відстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.

Таким чином, враховуючи наявність зазначеного боргу та відсутність доказів своєчасної сплати суб`єктом господарювання такого боргу, є правомірним зарахування відповідачем усіх платежів, які надходили від позивача, на погашення боргу за минулі періоди відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.

Крім того, у випадку зарахування контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у відповідних розмірах в залежності від терміну затримки.

Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов`язань, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що відповідачем в оскаржуваному рішенні протиправно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях.

Суд встановив, що податковий борг, який був предметом стягнення за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі № 380/4944/20 та термін сплати якого відстрочено за ухвалою суду від 17.09.2020, включає, зокрема, самостійно задекларовані позивачем грошові зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 1793309 грн та нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями в розмірі 243715,44 грн.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків МКП «Новояворівськводоканал» по податку на додану вартість за період, охоплений камеральною перевіркою, позивачем сплачено суму податквого зобов`язання, відстроченого за ухвалою суду від 17.09.2020, лише в розмірі 833478,83 грн. Таким чином, грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями, зазначеними в рішенні суду від 06.08.2020 у справі №380/4944/20, залишаються не погашеними. Доказів протилежного сторони суду не надали.

Враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2024 р. №17225/13-01-04-10, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 28.11.2024.

СуддяР.І. Кузан