МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2024 р. справа № 400/8232/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомДепартаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачаУправління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, 42А, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування вимоги від 12.08.2024 р. № 151406-14/1487-2024
В С Т А Н О В И В:
Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (далі - позивач або Департамент) звернувся з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу № 151406-14/1487-2024 від 12.08.24 р. про усунення порушень законодавства.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що оскаржувана вимога є протиправною, оскільки позивачем не було допущено порушень, визначених в акті перевірки та у самій оскаржуваній вимозі. Також, вимоги відповідача щодо усунення порушень є неконкретизованими, що також свідчить про протиправність оскаржуваною вимоги.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки під час перевірки закупівель в Департаменті в частині стану виконання умов договорів, відповідачем було встановлено ряд порушень, які призвели до безпідставних витрат коштів бюджету.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача та зазначив, що позивачем у позові було повністю спростовано твердження відповідача.
Суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
У період з 01.05.24 р. до 25.06.24 р. (із зупиненням з 08.05.24 до 03.06.24 р., 11.06.24 р. до 20.06.24 р.) в Департаменті проведено перевірку закупівель, дослідженням питань дотримання вимог законодавства під час здійснення процедур закупівель, укладенні договорів про закупівлю та їх виконанні.
За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки закупівель в Департаменті в частині стану виконання умов договорів.
Відповідач склав вимогу № 151406-14/1487-2024 від 12.08.2024 про усунення порушень законодавства, в якій вимагає:
- проаналізувати матеріали та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб;
- забезпечити стягнення завищеної вартості будівельних робіт, незаконно сплачених товариству з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» коштів в сумі 259,66 тис. грн. відповідно до норм статті 216-229 Господарського кодексу України;
- з метою недопущення у подальшому закупівлі товарів, робіт і послуг без проведення визначених законодавством процедур, забезпечити дотримання вимог Закону «про публічні закупівлі».
Позивач, не погоджуючись з вимогою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Пунктом 1 Положення № 43 передбачено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно із пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. При цьому, п.п. 27 п. 11 Положення № 43 передбачено, що голова Держаудитслужби діє в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.15 р. № 922-VIII із змінами (далі - Закон № 922).
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель передбачені в ч. 2 ст. 8 Закону № 922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Частиною 2 ст.8 Закону № 922 визначено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За наявності однієї або декількох підстав, які визначено ч. 2 ст. 8 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) приймає рішення про початок моніторингу закупівлі. Відповідно до ч.3 зазначеної статті Закону №922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закон № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктами 3-7 та 3-8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.22 р. № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Особливостями встановлюється порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» із забезпеченням 7 захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п. 3 Особливостей, Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до підпункту 8 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.
Так, відповідачем проведено перевірку закупівель в Департаменті енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради в частині стану виконання умов договорів і в акті перевірки, а також у спірній вимозі відповідач зазначив, що в порушення підпункту 8 пункту 13 Особливостей позивачем укладено договір від 14.03.24 р. № 1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» на суму 1 552,0 тис. грн. без проведення процедури закупівлі.
Такого висновку відповідач дійшов через те, що за його розрахунками вартість основного договору складає 2 995 698 грн. без ПДВ, а сума укладеного договору від 14.03.24 р. № 1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» - 1 552,0 тис. грн., відтак вартість додаткових робіт у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі, а тому, відповідач вважає, що позивачем неправомірно укладено договір без проведення процедури закупівлі і порушив підпункт 8 пункту 13 Особливостей.
Суд дослідив умови основного договору підряду № 47 від 02.08.23 р. та договору від 14.03.24 р. № 1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» та встановив невідповідність висновку відповідача про перевищення 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.
Так, вартість основного договору підряду № 47 від 02.08.23 р., укладеного за результатами процедури відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор UA-2023-07-12-007854-а) між Департаментом та товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» складає 4 266 850 грн., а сума укладеного договору від 14.03.24 р. № 1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» складає 1 148 770 грн., що становить близько 36,37% вартості основного договору, відтак не перевищує 50%.
При цьому, суд зауважує, що відповідач під час розрахунку, який і став висновком того, що позивачем порушено підпункт 8 пункту 13 Особливостей, взяв за основу суму 2 995 698 грн. без ПДВ, однак зазначена сума визначена додатковою угодою до основного договору, тоді як сумою договору № 47 від 02.08.23 р. є саме 4 266 850 грн., а також відповідач під час розрахунку взяв суму договору 1 552 033,35 грн., хоча вона складає 1 148 770 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 8 пункту 13 особливостей.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог п. 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва Кошторисних норм України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.21 р. № 281 та підпункту 2.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи Кошторисних норм України, затверджених наказом міністерства розвитку громад та територій України від 31.21.21 р. № 374, а саме до акту форми № КБ-2в безпідставно включено матеріальні ресурси, які не передбачені елементними кошторисними нормами з влаштування віконних робіт на суму 97,35 тис. грн та витрат бюджетних коштів. Однак, суд дослідивши матеріали справи, встановив, що зазначений висновок є безпідставним, оскільки включення зазначених відповідачем матеріальних ресурсів було передбачено проєктно-кошторисною документацією, яка пройшла експертизу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська міжрегіональна будівельна експертиза» та отримала позитивні експертні висновки.
У висновку відповідач зазначив, що позивач при укладені договору від 14.02.24 р. № 1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Злата Буд-М» до договірної ціни включено роботи, які були предметом основного договору, що на його думку призвело до завищення ціни. Однак, суд зауважує, що позивачем надавались пояснення, які на думку суду мали бути прийняті відповідачем до уваги, а саме під час виконання робіт у підрядника виникла необхідність проведення додаткових робіт і через технічну неможливість продовжувати роботи за основним договором № 47 від 02.08.23 р. частина передбачених цим договором робіт не могла бути виконана і перейшла у договір від 14.03.24 р. № 1. При цьому, зазначене не суперечить предмету закупівлі.
Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність висновку відповідача щодо вчинення позивачем вищезазначених порушень.
Щодо вимог зазначених відповідачем у спірній вимозі, суд зазначає наступне.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-XIІ, згідно з якими законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються, Верховний Суд у постанові від 8 травня 2018 р. у справі № 826/3350/17 досліджував питання: якою є правова природа «законної вимоги» контролюючого органу, її правове навантаження.
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
У спірній вимозі орган державного фінансового контролю не зазначив спосіб, у який підлягають відновленню та до якої відповідальності притягненню винні особи, не вказано які саме заходи позивач має вчинити для відшкодування втрат матеріальних ресурсів, заподіяних внаслідок порушення.
Суд зазначає, що вимога органу державного фінансового контролю приймається з метою корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства шляхом усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Відтак, спірна вимога винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначене у світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині коригування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як індивідуального акту, тобто оскаржувана вимога не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог про скасування такої вимоги.
Аналогічний правовий підхід застосовано у постанові Верховного Суду від 6 серпня 2020 р. у справі № 826/6254/17, в постанові від 14 грудня 2020 р. в справі № 200/7584/19-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, спірна вимога № 151406-14/1487-2024 від 12.08.2024 про усунення порушень законодавства є протиправною та підлягає скасуванню.
Позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 3 028 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби в сумі 3 028 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 41210490) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-А, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 41168670), задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-А, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 41168670) № 151406-14/1487-2024 від 12.08.2024 року щодо усунення порушень законодавства.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (вул. Спаська, 42-А, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 40477150) на користь Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 41210490) судовий збір в сумі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 05.12.2024 |
Номер документу | 123474399 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні