МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2024 р. справа № 400/7793/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал транс - 2023», вул. 40 років Перемоги, 4, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 56601,
до відповідачівДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150 Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
провизнання протиправною та скасування постанови від 01.08.24 р. № ПШ058395
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал транс - 2023» (далі - позивач) звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 01.08.24 р. № ПШ058395 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що у спірній постанові відповідач застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн., тоді як абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яку також зазначив відповідач у постанові, передбачає застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн). Також, позивач зазначив, що як встановлено в ході перевірки, фактична маса транспортного засобу склала 40 080 кг, тобто з врахуванням 2% похибки, що дорівнює 800 кг, знаходилася в межах допустимих норм, а відповідно він не був великогабаритним. До того ж, законодавець у пункті 23 Порядку прямо передбачив можливість власника великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноваженої ним особи усунути перевантаження на одиничну вісь, однак інспектор не надав водію такої можливості і навіть заборонив це зробити. Відтак, підстави для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відсутні, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідач 1 надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та наголошує, що встановлене під час перевірки перевищення на одиничну вісь на 10,08% від нормативу, знаходиться у діапазоні понад 10%, але не більше 20% та відповідає кваліфікації встановленого порушення саме за абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідач 2 надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що оскільки при проведенні габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення вагових норм на одиночну вісь, чим допущено порушення ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає. Щодо посилання позивача на зазначення в оскаржуваній постанові абз. 14, то це є технічною помилкою, що підтверджується матеріалами перевірки, в яких зафіксовано порушення позивачем саме абз. 15 і суму застосованого адміністративно-господарського штрафу.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги.
Суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
07.03.24 р. посадовими особами Відділу державного нагляду було проведено ваговий контроль транспортного засобу MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та було виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезені подільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, чим порушено абз. 15 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 015762 р.
Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ058395 від 01.08.24 р. до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад від 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезені подільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Позивач не погоджуючись із вищезазначеною постановою, звернувся до суду з даним позовом.
Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.15 р. передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 від 08.11.06 р. передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
На підставі розпорядження КМУ від 2.12.21 р. № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки було реорганізовано у Відділ державного нагляду (контролю) у Миколаївській області.
За статтею 33 Закону України від 8 вересня 2005 р. № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.01 р. № 30 з метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила № 30).
Згідно з п. 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже, з наведеного слідує, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу порівняно з визначеними в пункті 22.5 Правил дорожнього руху дозволяється не більше ніж на 2%.
З акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.03.24 р. № АВ002222 вбачається, що транспортним засобом перевищено нормативи вагових параметрів, а саме: повна фактична маса 40 080 т (нормативно допустима - 40 т); навантаження на вісь 12,660 т (нормативно допустима - 11,500 т).
Отже, в ході проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження 12,660 т при нормативно допустимих 11,500 т, тобто на 10,8% від нормативу.
Відтак, матеріалами справи підтверджено перевищення позивачем габаритно-вагових норм, що є складом правопорушення, за який абз. 15 ч. 1 ст. 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови тим, що у постанові зазначено, що позивачем порушено абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" і застосовано 17 000 грн, замість 8 500 грн.
Відповідачем у відзиві надано пояснення, що у постанові при посиланні на норму допущено технічну помилку.
Судом досліджено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.03.24 р. № АВ002222, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 015762 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.03.24 р. і встановлено, що дійсно посилання в постанові на абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" замість абз. 15 ч. 1 ст. 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" є суто технічною помилкою і вона не впливає на суть встановленого під час перевірки порушення та не може бути підставою для скасування постанови.
Щодо того, яким чином впливає на розрахунки похибка у 2%, суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 28.07.22 р. у справі № 380/5173/20 та від 18.08.22 р. у справі № 340/4673/20, в яких зазначено, що «… Колегія суддів визнає помилковими твердження скаржника про те, що встановлена законодавством 2% величина похибки повинна враховуватися при обчисленні загальної величини перевищення вагових параметрів над нормативними не лише при обчисленні плати за проїзд автомобільними дорогами, а й при застосуванні адміністративно-господарського штрафу, оскільки такі твердження не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що перевищення вагових параметрів на 2% в порівнянні з визначеними в пункті 22.5 Правил дорожнього руху є саме понаднормативним перевищенням (а не допустимим відхиленням у перевищенні вагових параметрів, як помилково вважає позивач), проте таке перевищення не несе таких наслідків для перевізника як обов`язок оформити відповідний дозвіл та внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування. При цьому Суд зауважує, що у пункті 30 Порядку № 879 наведено формулу, за якою здійснюється розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту. Як вірно зазначає відповідач у своєму відзиві на касаційну скаргу, ця формула не містить необхідності включення у розрахунок жодної похибки. Законодавством не передбачено альтернативного способу обчислення перевищення вагових норм, не зазначено, що 2% величини похибки не береться до розрахунку вагових параметрів, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху….».
Щодо посилання позивача про ненадання відповідачем можливості водію розподілити вантаж рівномірно по осям, що надало б йому змогу привести у відповідність габаритно-вагові параметри, суд зазначає, що відповідна можливість, встановлена Порядком КМУ № 879, є правом власника великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, тобто є мірою його свободи, яка може бути реалізована ним за власним волевиявленням.
Суд заважує, що Порядок КМУ № 879 не містить жодних застережень щодо кореспондуючого обов`язку уповноваженого органу вчинити активні дій для реалізації цього права власником великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач не надав суду доказів протиправності постанови, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал транс - 2023» (вул. 40 років Перемоги, буд. 4, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56601, ЄДРПОУ 44944698) до Державної служби з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845), відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 05.12.2024 |
Номер документу | 123474448 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні