Рішення

від 29.11.2024 по справі 440/11386/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа №440/11386/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, до Пирятинської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

Позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Пирятинської міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - греблю довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області;

зобов`язати Пирятинську міську раду Лубенського району вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: греблі довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, діючи в інтересах держави, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Пирятинської міської ради (далі також відповідач), про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження /а.с. 36-37/.

Ухвалю від 16.10.2024 клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення /а.с. 41-42/.

Аргументи учасників справи

Позов обґрунтований тим, що на території Пирятинської ТГ на ставку у басейні річки Перевід розташована гідроспоруда, а саме: гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 1,97 га у межах с. Березова Рудка. Пирятинська міська рада не вчиняла жодних юридичних дій стосовно оформлення права власності на вказані гідроспоруди, що свідчить про її тривалу бездіяльність.

Наявність непереданого територіальній громаді безхазяйного майна позбавляє орган місцевого самоврядування можливості здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства.

У наданому до суду 16.10.2024 відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 43-45/.

Свою позицію представник відповідача мотивував тим, що ставки, зазначені в позовній заяві та додатках до неї, є пересохлими, взагалі без води. На їх місці ростуть дерева та ці локації вже можна певною мірою визначити, як лісові насадження, а тому вони не можуть бути використані за призначенням і втратили своє значення й цінність самі греблі, які тепер не регулюють рівень води та не виконують своє призначення. Відтак, відпала й потреба в них, як в гідроспорудах. Позивачем не вказано точне місце розташування гідроспоруди, відсутні координати, адреса, що унеможливлює їх ідентифікацію. Сам позивач виїздом на місце не здійснював їх огляд та не зможе навіть показати в реальності, де знаходиться та чи інша гідроспоруда. Не наведено хоча б розташування греблі на карті (такі додатки до позовної заяви не додані). Як зазначає позивач, по верху греблі проходить асфальтована дорога, яка є автомобільною дорогою загального користування місцевого значення О1718261. Так як по верху гідротехнічної споруди (греблі) проходить асфальтова дорога, то відповідно до Закону України Про автомобільні дороги ця гребля є складовою автомобільної дороги загального користування місцевого значення і теж перебуває в державній власності і право на цю гідроспоруду не може бути набуте Пирятинською міською радою (гребля не може перебувати в комунальній власності). Пирятинською міською радою розроблено проєкт рішення вісімдесят першої сесії восьмого скликання Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, відповідно до якого буде взято на облік безхазяйне нерухоме майно гідроспоруди (греблі), серед яких і гребля, яка є предметом позову. Після прийняття сесією міської ради рішення будуть вжиті заходи по прийняттю зазначеного майна у комунальну власність Пирятинської міської територіальної громади.

18.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор зазначив, що у даному випадку порушення допущено самою Пирятинською міською радою, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру. Однак, враховуючи характер позовних вимог, а також беручи до уваги той факт, що позивач та відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем, то відповідно Пирятинська міська рада в даному випадку може бути виключно відповідачем по справі. Твердження відповідача про те, що ставки є пересохлими і без води жодним чином не підкріплені будь-якими документами. Твердження, наведені у відзиві про те, що міською радою не було вчинено порушення щодо невзяття на баланс гідротехнічних споруд, не відповідає дійсності. У переліку складових автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення відсутні гідроспоруди. При цьому зазначена у позовній заяві гідроспоруда безпосередньо пов`язана із водним об`єктом, де вона розташована, а не частиною земельної ділянки, під якою вона розташована, тобто дороги. Крім того, інженерна (гідротехнічна) споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 березня 2024 року у справі № 300/3657/22.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

На території Пирятинської ТГ на ставку у басейні річки Перевід (Перевод) розташована гідроспоруда, а саме гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 1,97 га у межах с.Березова Рудка.

Згідно листа Полтавської обласної військової адміністрації від 26.06.2024 №9668/1/01-52 розпорядженням рекомендовано головам районних рад, міським головам міст обласного значення, головам об`єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад відповідно до їх розташування та проінформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області для узагальнення та інформування облдержадміністрації до 01.12.2021.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 30.05.2024 №838/10-06 встановлено, що з метою упорядкування, утримання і безпечної експлуатації безгосподарських гідротехнічних споруд на штучно створених водних об`єктах (водосховищах і ставках) області головою обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження від 25.02.2019 № 127 "Про стан гідротехнічних споруд водних об`єктів (водосховищ і ставків) на території Полтавської області". Пунктом 6 розпорядження було доручено органам місцевого самоврядування вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність територіальних громад, відповідно до їх розташування та інформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області для узагальнення та інформування облдержадміністрації.

Комісією, створеною розпорядженням голови Пирятинської районної державної адміністрації від 02.04.2019 №75, було проведено обстеження та інвентаризацію штучно створених водних об`єктів (ставків) та гідротехнічних споруд вищезгаданих водних об`єктів на території колишнього Пирятинського району та складено акти інвентаризації. В актах та анкетах стану гідротехнічних споруд зазначено, що власники (балансоутримувачі) гідротехнічних споруд - відсутні та не виконано рекомендації голови облдержадміністрації, зазначені в пункті 6 розпорядження від 25.02.2019 №127 щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд ставків у державну чи комунальну власність територіальних громад, відповідно до їх розташування Так, відповідно до висновку, що є додатком до акту обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд №16 від 12.07.2019, який затверджено головою Пирятинської районної державної адміністрації 01.08.2019, встановлено, що водний об`єкт - ставок "№ 6" знаходиться в межах села Березова Рудка Березоворудської сільської ради. Загальна площа 1,97 га.

Гідроспоруда - ґрунтова гребля довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів. Гребля відноситься до насипних, однорідних гребель із замком. Гребля обладнана фронтальним водоспуском трубного типу. По верху греблі проходить асфальтована дорога. Комісія вважає стан гідроспоруди добрим і таким, який не несе загрози людям. Комісія не має інформації щодо виготовлення паспорта водного об`єкта на даний ставок. Згідно вказаного акту зазначена гідроспоруда розміщена на ставку на річці Перевод у межах с.Березова Рудка, а водний об`єкт перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське".

Відповідно інформації Пирятинської міської ради від 03.06.2024 №5068/02-33 та від 04.07.2024 №5081/02-33 гідроспоруди греблі знаходяться у межах населеного пункту с.Березова Рудка, обладнані водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, які розташовані на ставках 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97, га, 3,22 га, які розташовані на території населеного пункту с.Березова Рудка, на даний час перебувають у постійному користуванні ДП "СГП "Березівське", договори відсутні. Інформація стосовно характеристик вказаних гідроспоруд відсутня. Гідроспоруда, розташована на ставку у межах населеного пункту с.Крячківка, на балансі Пирятинської міської ради не перебуває.

Крім того, у листі Пирятинської міської ради від 03.09.2024 №7198/02-33, який надано у відповідь на запит Лубенської окружної прокуратури, вказано, що гідроспоруди знаходяться в межах населеного пункту с.Березова Рудка, обладнані водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, розташовані на ставках, площею 1,55 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, на даний час перебувають у постійному користуванні ДП СГП "Березівське", договори оренди відсутні.

Інформація стосовно характеристик вказаних гідроспоруд відсутня. На даний час ДП СГП "Березівське" знаходиться у стані ліквідації. Також у даному листі міської ради зазначено, що гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку площею 35,700 га, знаходиться у межах населеного пункту с.Крячківка, на балансі Пирятинської міської ради не перебуває. Договір оренди відсутній. Інформація стосовно характеристик даної гідроспоруди також відсутня. Зазначені гідротехнічні споруди на балансі Пирятинської міської ради не перебувають та не передавалися актом прийому-передачі.

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 05.06.2024 №10-122-92649 вказані гідротехнічні споруди не належать до сфери управління Регіонального відділення, а тому будь-яка інформація щодо даного майна у Регіональному відділенні відсутня. Також в указаному листі зазначено, що органом управління ДП "Сільськогосподарське підприємство "Березівське" є Фонд державного майна України. При цьому, Регіональне відділення ФДМУ не володіє інформацією стосовно гідроспоруд у межах с.Березова Рудка, які перебувають у користуванні ДП "СГП "Березівське" та проведення обстежень з оформленням відповідних актів.

Відповідно до інформації арбітражного керуючого ліквідатора Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське" від 22.05.2024 №01-28/423 встановлено, що 27.09.2011 Господарським судом Полтавської області постановлено ухвалу про порушення провадження у справі №18/2694/11 про банкрутство ДП "СГП "Березівське". Господарський суд Полтавської області у справі №18/2694/11 постановив визнати банкрутом Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", (код ЄДРПОУ 33582037) та відкрити ліквідаційну процедуру. У подальшому 24.04.2018 Харківський апеляційний господарський суд у справі № 18/2694/11 постановив призначити ліквідатором ДП "СГП "Березівське" арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича /а.с. 33-34/.

Також у листі ДП "СГП "Березівське" від 22.05.2024 №01-28/423 зазначено, що згідно документації з матеріалів справи про банкрутство, переданої від керівництва підприємства та виявленої під час ліквідації підприємства, договорів щодо перелічених у запиті гідротехнічних споруд із суб`єктом цивільних відносин не виявлено. Ліквідатором під час процедури банкрутства будь-яких договорів щодо згаданих гідротехнічних споруд не укладалось. Згідно наявної фінансово-бухгалтерської документації ДП "СГП "Березівське" на балансі підприємства згадані у запиті гідротехнічні споруди не обліковуються та у власності не перебувають. У зв`язку із тим, що згадані у запиті гідротехнічні споруди не перебувають у власності та не обліковуються на балансі ДП "СГП "Березівське" надати інформацію щодо стану споруд та використання за цільовим призначенням не вбачається за можливе.

Крім того, відповідно до листів Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 30.05.2024 №838/10-06 та від 05.07.2024 №138/12/10 встановлено, що про необхідність взяття на баланс гідротехнічних споруд, у тому числі вказаної гідроспоруди, Регіональний офіс повідомляв міські, селищні, сільські об`єднані територіальні громади і районні державні адміністрації листами №287/01-05 від 12.03.2019, №951/01-05 від 08.08.2019, №1290/01-05 від 09.06.2021, №1457/01-05 від 10.06.2020. Інформація про взяття на облік та/або оформлення права власності на вищезазначені гідротехнічні споруди протягом 2024 року Пирятинською міською радою Офісу не надавалась. Офісу невідомо хто є власником та балансоутримувачем споруд, ставків площами водного дзеркала 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га, розташованих у басейні річки Перевід на території Пирятинської міської ТГ. Офіс не звертався із позовною заявою до Пирятинської міської ради про взяття на облік вказаних гідроспоруд або оформлення на них права власності, оскільки дане питання не відноситься до повноважень Офісу.

Листом від 08.04.2021 №1931/02-35 Пирятинська міська рада повідомила Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області, що на території Пирятинської територіальної громади було проведено інвентаризацію гідротехнічних споруд. Заходи стосовно передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність не проводились.

Також 22.06.2021 та 01.12.2021 Пирятинська міська рада направила у Регіональний офіс Водних ресурсів у Полтавській області листи №3314/02-25 та №5067/02-25 аналогічного змісту щодо непроведення заходів стосовно передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність.

Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 16.08.2024 №354/12-10 встановлено, що інформація стосовно взяття на облік або оформлення права власності на вищевказану гідротехнічну споруду від Пирятинської міської територіальної громади до Регіонального офісу не надходила.

Крім того, відповідно до листа Регіонального офісу від 03.09.2024 №439/12-10 встановлено, що водний об`єкт (ставок), та його гідротехнічна споруда не належать до водних об`єктів державної власності, і не перебувають на балансі Офісу. Офіс не здійснює спостережень за наповненням водних об`єктів, згаданих в запиті, та не має повноважень самостійно проводити обстеження ставків і водосховищ, їх гідротехнічних споруд, які не є об`єктами державної власності і не перебувають на балансі Офісу. Поряд із викладеним вище Офіс у вказаному листі зазначив, що відповідно до статті 10 Водного кодексу України до компетенції і повноважень сільських, селищних та міських рад у галузі регулювання водних відносин, зокрема належить: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів. У вказаному листі Регіонального офісу також зазначено, що причинами недостатнього наповнення водних об`єктів можуть бути маловодні весняні повені, безсніжні зими та спекотні літні місяці із дефіцитом опадів. У результаті таких погодних умов протягом тривалого часу, можуть бути обмежені можливості наповнення водойм за рахунок природного стоку. Крім того, невирішене питання прийняття на баланс органів місцевого самоврядування гідротехнічних споруд водних об`єктів з метою забезпечення їх надійної, безаварійної експлуатації та проведення ремонтних робіт, негативно впливає на технічний стан елементів гідротехнічних споруд водних об`єктів та, зокрема, їх можливості утримувати рівень води на відмітці нормального підпірного рівня.

Прокурор стверджував, що безхазяйні гідротехнічні споруди є потенційно небезпечними об`єктами, які в свою чергу загрожують життю населення, затопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь під час проходження льодоходу, весняної повені та дощових паводків тощо.

На думку прокурора, Пирятинською міською радою допущено протиправну бездіяльність, оскільки до її завдань належить здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закону №280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №280 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною п`ятою статті 16 Закону №280 визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону №280, селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 60 Закону №280 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням статті 2 Закону №1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону №1952-VI взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладеним норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Висновки щодо правозастосування

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна, що надасть можливість здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Процедура визнанням майна безхазяйним передбачена статтею 335 ЦК України, відповідно до змісту якої, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Частиною першою статті 5 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Верховний Суд у правовій позиції, висловленій у постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21, дійшов таких висновків про застосування статті 355 Цивільного кодексу України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оскільки частину другу статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.

Питання щодо права власності на греблю довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області має важливе значення, оскільки визначає як особу, яка відповідає за організацію її утримання в належному стані, так і джерела коштів на її утримання.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон №5245-VI) з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Закону №5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Органи місцевого самоврядування з огляду на частини першу, п`яту статті 15 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п`ята статті 60 Закону №280/97-ВР).

Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

У частині першій статті 317 ЦК України визначено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей - право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 ЦК України).

Гребля є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною першою статті 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Гребля, які гідротехнічна споруда, належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.

В контексті обставин цієї справи, відповідно, гребля довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнана фронтальним водоспуском трубного типу, є нерухомим майном.

Відомості про право власності та інші речові права на греблю повинні бути зареєстровані у відповідному Реєстрі. Однак такі відомості у реєстрі відсутні. Відповідно до частини першої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на дамбу не встановлено, Суд дійшов висновку, що гребля є безхазяйною річчю і, відповідно стаття 335 ЦК України є застосовною.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

У преамбулі до Водного кодексу України (далі - ВК України) зазначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Пунктами 2 та 4 частини першої статті 81 ВК України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема: створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.

Відповідно до частини другої статті 107 ВК України під час проектування водогосподарських та інших об`єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об`єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Пунктом 1.4 цього Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.

У вже згадуваній постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21 було зроблено висновок про те, що:

"67. З вищенаведеного вбачається, що водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах".

Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі №806/1350/15, від 29.04.2020 у справі №802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі №822/589/17, від 03.02.2021 у справі №806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі №806/1325/17, від 06.09.2022 у справі № 822/591/17, від 19.10.2022 у справі № 354/609/15.

Судом встановлено, що протягом декількох років йде листування та проводяться засідання за участі як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, в тому числі за участі Пирятинської міської ради.

Вказане свідчить про тривалу бездіяльність Пирятинської міської ради у збереженні та підтриманні належного технічного стану греблі довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області.

Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме Пирятинська міська рада зобов`язана вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі. Якщо її власник невідомий, Пирятинська міська рада має обов`язок взяти греблю на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на греблю не встановлено, суд дійшов висновку, що гребля є безхазяйною річчю і, відповідно стаття 335 ЦК України є застосовною.

Пирятинська міська рада є, в даному випадку, уповноваженим органом місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйного майна, греблі довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області, та подальшого оформлення права комунальної власності на неї.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази про такі судові витрати суду не надано, то підстави для їх розподілу відсутні, а судовий збір у цьому випадку відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500) до Пирятинської міської ради (вул. Соборна, 42, м. Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 36000 код ЄДРПОУ 13955752) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Пирятинської міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: греблю довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області.

Зобов`язати Пирятинську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: гребля довжиною 88 метрів, шириною 8 метрів, обладнана фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об`єкту ставку, загальною площею 1,97 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Березова Рудка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков