Рішення

від 03.12.2024 по справі 440/19083/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/19083/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (надалі ТОВ "АКТИВБУД-М") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а саме, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000048/2 від 18.09.2023, №UA806070/2023/000007/2 від 18.09.2023, №UA806000/2023/000047/2 від 18.09.2023;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000161, №UА806070/2023/000164, №UА806070/2023/000162.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність оспорюваних рішень та карток відмови, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару та надають змогу встановити усі складові митної вартості товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості імпортованих товарів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху.

08.01.2024 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/19083/23 за позовом ТОВ "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /том 1 а.с. 150-179/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 15.02.2024, позивач зазначив, що заперечення відповідача жодним чином не спростовують обґрунтованість вимог позивача та не доводять законності оскаржуваних у позовній заяві рішень. Аргументи, на які посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, більшою мірою зводяться до дублювання викладених ним в оскаржуваних рішеннях від 18.09.2023 №UA806000/2023/000048/2, №UA806000/2023/000047/2, №UA806070/2023/000007/2 доводів, спростування яких наведено позивачем у позовній заяві. Отже, висновки про законність та обґрунтованість зазначених відповідачем тверджень та вимог під час проведення митних консультацій повною мірою розкрито в позовній заяві та у відповіді на відзив додатково не аналізуються. Відповідач у відзиві посилається на обставини, які не досліджувались ні під час проведення митної консультації, ні під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та не були підставою (або навіть однією з підстав) для прийняття оспорюваних рішень, у зв`язку з чим не заслуговують на увагу. Будь-яких аргументів чи навіть зауважень з приводу обраного позивачем методу визначення митної вартості майна у поданих деклараціях відповідач не висловлював. Відсутність зауважень митного органу щодо обраного методу визначення вартості майна відповідно до частини сьомої статті 53 МК України створює для позивача правомірне право очікувати, що обраний ним метод визначення вартості є доведеним та правильним, як такий, що не піддається сумніву з боку суб`єкта владних повноважень, яким здійснюється контроль правильності визначення митної вартості товарів. Піддаючи сумніву ціну, визначену контрактом №61 від 31.08.2023, митний орган не навів будь-яких обґрунтованих доказів, що сторонами контракту допущено порушення законодавства, звичаїв ділового обороту чи вимог розумності і справедливості. Посилання на інформацію, що міститься на веб-сайті продавця, не може заслуговувати на увагу, оскільки ґрунтується на припущеннях, позаяк, беручи до уваги вартість схожого причепу на веб-сайті продавця, відповідачем не здійснювались заходи щодо визначення технічних характеристик і фактичного стану такого транспортного засобу, як і не встановлено рівень фактичної амортизації такого майна. При цьому подані до митного контролю експертні висновки щодо оцінки товарів є чинними, складеними експертом у межах компетенції та повноважень, не скасованими у встановленому законом порядку та такими, що не піддавалися рецензуванню, а тому відсутні підстави для ставлення їх під сумнів /том 2 а.с. 1-5/.

У запереченнях, що надійшли до суду 27.02.2024, представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю товарів, задекларованих за МД, за якими в подальшому митницею прийняті оскаржені рішення від 18.09.2023 №UA806000/2023/000048/2, №UA806070/2023/000007/2, №UA806000/2023/000047/2, до Полтавської митниці від ТОВ "АКТИВБУД-М" будь-які звернення щодо проведення консультацій не надходили. Твердження позивача про те, що Полтавська митниця не може посилатися на обставини, які не досліджувались ні під час проведення консультацій, ні під час прийняття спірних рішень, є такими, що не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства. При цьому представник позивача, стверджуючи про наявність таких обставин, їх не зазначає та не конкретизує, чим не надає можливість відповідачу їх заперечити або іншим чином відреагувати на них. Водночас, у противагу представнику позивача представник відповідача зазначає, що до відзиву на адміністративний позов Полтавською митницею долучені копії документів, які подавались до митного контролю саме ТОВ "АКТИВБУД-М", за виключенням витягу з Інтернет-сайту продавця товарів. Отже, ця обставина в повному обсязі спростовує твердження представника позивача, що митниця посилається на обставини, які не досліджувались під час митного контролю. Також у кожній графі 33 спірних рішень розглядалось питання можливості застосування методів визначення митної вартості, передбачених статтями 59-63 МК України, чим спростовуються твердження представника позивача про відсутність зауважень з боку митниці щодо обраного декларантом резервного методу визначення митної вартості. У долученому до відзиву на адміністративний позов витягу веб-сайті продавця розміщені оголошення про продаж причепів саме тієї марки та моделі, які декларувалися позивачем /том 2 а.с. 8-15/.

Суд розглядає цю справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2023 між компанією "Maschinenhandel Polewka" (Plankenfels, Germany) (продавець) та ТОВ "АКТИВБУД-М" (покупець) укладено контракт №61 /том 1 а.с. 20-22/, яким визначено, що продавець продав, а покупець купив на умовах EXW Plankenfels, the Germany причепи у кількості 3 шт:

1) марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро;

2) марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро,

3) марка Krone AZ18K, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро, які далі будуть називатися товаром (пункт 1 контракту).

Загальна сума контракту становить 7500,00 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів. У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункті 1 контракту. Ціни на товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають (пункт 2 контракту).

Загальна сума передоплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути сплачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 15.09.2023. Усі платежі виконуються у ЄВРО на відповідний рахунок (пункт 3 контракту).

Приймання товару повинно бути здійснено в країні продавця уповноваженими спеціалістами покупця до 30.09.2023 (пункт 4 контракту).

Термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.10.2023 (пункт 5 контракту).

18.09.2023 товар ввезено на митну територію України, що учасниками справи не заперечується.

Позивач з метою митного оформлення вказаних вище товарів (причепів) надав Полтавській митниці митні декларації:

- №23UA806070004645U5, у якій зазначив, що ціна причепа марка Krone AZ18K, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , був у використанні, рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, становить 2500,00 євро /том 1 а.с. 189-190/;

- №23UA806070004642U8, у якій зазначив, що ціна причепа марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , був у використанні, рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, становить 2500,00 євро /том 1 а.с. 196-197/;

- №23UA806070004643U7, у якій зазначив, що ціна причепа марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , був у використанні, рік випуску 2016, країна походження: Німеччина, становить 2500,00 євро /том 1 а.с. 198-199/.

Разом із митною декларацією ІМ 40 ДЕ №23UA806070004642U8 від 18.09.2023 з метою митного оформлення за резервним методом імпортованого товару: Причіп вантажний двовісний BDF, марка Krone AZ18F, шасі: НОМЕР_1 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2016. Марка: Krone, тип/модель: AZ, версія 18F, дата першої реєстрації: 23.02.2016, ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_1 . Максимальна вага навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та елементах підвіски, відшарування ЛФП, знос покришок 55-65%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; ціна товару - 2500,00 євро, митному органу надано такі документи:

- декларацію митної вартості /том 1 а.с. 196-197/;

- контракт №61 від 31.08.2023 /том 1 а.с. 22/;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті №54 від 05.09.2023 /том 1 а.с. 23/;

- рахунок-фактуру (комерційний інвойс) від 06.09.2023 №23275 /том 1 а.с. 24-25/;

- договір від 11.11.2022 №11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладений між ПП "ТРАНЗИТ-СЕРВІС" та ТОВ "АКТИВБУД-М" /том 1 а.с. 26-29/;

- заявку від 05.09.2023 по надання послуг з доставки по договору №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с. 30/;

- експортну декларацію МRN№23DE860215099142Е7 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 31-34/;

- довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 /том 1 а.с. 35/;

- рахунок-фактуру №567 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 36/;

- міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №334475 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 37/;

- висновок експерта №175/1-23 від 18.09.2023 /том 1 а.с. 38-48/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 23.02.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 48-49/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 23.02.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 50-51/;

- договір про надання послуг митного брокера.

Загальна митна вартість товару "причіп, Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2016, бувший у використанні, країна походження: Німеччина" позивачем визначена у розмірі 3735,34 євро, що включає: вартість причепу за експертним висновком №175/1-23 від 18.09.2023 3530,00 євро + вартість транспортних витрат до кордону України 205,34 євро, що по курсу Євро 38,96 становить 8000 грн.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митний орган визначив, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

- розділом №1 контракту №61 від 31.08.2023 передбачено поставка товарів на умовах ЕХW Plankenfels, Німеччина. ЕХW термін Інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, отримання експортної ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець. Таким чином, умови поставки ЕХW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються. Відповідно розділу 2 контракту №61 від 31.08.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;

- надано банківський платіжний документ №54 від 05.09.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару;

- надано висновок експерта №175/1-23 від 18.09.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших моделей. Вартість причепів інших моделей може бути відмінною від вартості оцінюваного товару.

Як наслідок, за висновками митного органу, у зв`язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності декларанту необхідно згідно зі статтями 53, 54 Митного кодексу України в 10-денний термін надати такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- на підставі статті 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог пункту 2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631;

- за власним бажанням декларант може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару /том 1 а.с. 56-57/.

Листом від 18.09.2023 №18/2/09-01 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів /том 1 а.с. 58/.

Рішенням від 18.09.2023 №UA806000/2023/000048/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 29.06.2023 №23UA204020026227U9 - 10000,00 євро за штуку /том 1 а.с. 59-63/.

Того ж дня відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 №UA806070/2023/000161 /том 1 а.с. 64-65/, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Разом із митною декларацією ІМ 40 ДЕ №23UA806070004643U7 від 18.09.2023 з метою митного оформлення за резервним методом імпортованого товару: Причіп вантажний двовісний BDF, марка Krone AZ18F, шасі: НОМЕР_2 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2016. Марка: Krone, тип/модель: AZ, версія 18F, дата першої реєстрації: 23.02.2016, ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_2 . Максимальна вага навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та елементах підвіски, відшарування ЛФП, знос покришок 55-65%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; ціна товару - 2500,00 євро, митному органу надано такі документи:

- декларацію митної вартості /том 1 а.с. 198-199/;

- контракт №61 від 31.08.2023 /том 1 а.с. 22/;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті №54 від 05.09.2023 /том 1 а.с. 23/;

- рахунок-фактуру (комерційний інвойс) від 06.09.2023 №23275 /том 1 а.с. 24-25/;

- договір від 11.11.2022 №11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладений між ПП "ТРАНЗИТ-СЕРВІС" та ТОВ "АКТИВБУД-М" /том 1 а.с. 26-29/;

- заявку від 05.09.2023 по надання послуг з доставки по договору №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с. 30/;

- експортну декларацію МRN№23DE860215099142Е7 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 31-34/;

- довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 /том 1 а.с. 35/;

- рахунок-фактуру №567 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 36/;

- міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №334475 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 37/;

- висновок експерта 175/2-23 від 18.09.2023 /том 1 а.с. 66-75/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 23.02.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 76-77/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №R-S-0-004/21-00138 від 23.02.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 78-79/;

- договір про надання послуг митного брокера.

Загальна митна вартість товару "причіп, Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску 2016, бувший у використанні, країна походження: Німеччина" позивачем визначена у розмірі 3735,34 євро, що включає: вартість причепу за експертним висновком №175/2-23 від 18.09.2023 3530,00 євро + вартість транспортних витрат до кордону України 205,34 євро, що по курсу Євро 38,96 становить 8000 грн.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митний орган визначив, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

1. Розділом №1 контракту №61 від 31.08.2023 передбачено поставка товарів на умовах ЕХW Plankenfels, Німеччина.

- розділом №1 контракту №61 від 31.08.2023 передбачено поставка товарів на умовах ЕХW Plankenfels, Німеччина. ЕХW термін Інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, отримання експортної ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець. Таким чином, умови поставки ЕХW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються. Відповідно розділу 2 контракту №61 від 31.08.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;

- надано банківський платіжний документ №54 від 05.09.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару;

- надано висновок експерта №175/1-23 від 18.09.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших моделей. Вартість причепів інших моделей може бути відмінною від вартості оцінюваного товару;

- надано рахунок № 23275 від 06.09.2023, але у ньому не зазначено ні контракт, згідно з яким проводиться зовнішня операція, ні умови поставки даної операції, що не уможливлює віднести даний рахунок до даної поставки, а також упевнитись, яким чином сформована ціна цього товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару.

Як наслідок, за висновками митного органу, у зв`язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності декларанту необхідно згідно статтями 53, 54 Митного кодексу України в 10-денний термін надати такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- на підставі статті 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог пункту 2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631;

- за власним бажанням декларант може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару /том 1 а.с. 84-85/.

Листом від 18.09.2023 №18/2/09-02 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів /том 1 а.с. 86/.

Рішенням від 18.09.2023 №UA806070/2023/000007/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 29.06.2023 №23UA204020026227U9 - 10000,00 євро за штуку /том 1 а.с. 87-91/.

Того ж дня відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 №UA806070/2023/000164 /том 1 а.с. 92-93/, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Разом із митною декларацією ІМ 40 ДЕ №23UA806070004645U5 від 18.09.2023 з метою митного оформлення за резервним методом імпортованого товару: Причіп вантажний двовісний BDF, марка Krone AZ18К, шасі: НОМЕР_3 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2016. Марка: Krone, тип/модель: AZ, версія 18К, дата першої реєстрації: 12.12.2016, ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_3 . Максимальна вага навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та елементах підвіски, відшарування ЛФП, знос покришок 55-65%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; ціна товару - 2500,00 євро; митному органу надано такі документи:

- декларацію митної вартості /том 1 а.с. 198-199/;

- контракт №61 від 31.08.2023 /том 1 а.с. 22/;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті №54 від 05.09.2023 /том 1 а.с. 23/;

- рахунок-фактуру (комерційний інвойс) від 06.09.2023 №23275 /том 1 а.с. 24-25/;

- договір від 11.11.2022 №11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладений між ПП "ТРАНЗИТ-СЕРВІС" та ТОВ "АКТИВБУД-М" /том 1 а.с. 26-29/;

- заявку від 05.09.2023 по надання послуг з доставки по договору №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с. 30/;

- експортну декларацію МRN№23DE860215099142Е7 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 31-34/;

- довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 /том 1 а.с. 35/;

- рахунок-фактуру №567 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 36/;

- міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №334475 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 37/;

- висновок експерта 175/3-23 від 18.09.2023 /том 1 а.с. 94-103/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 12.12.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 104-105/;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №R-S-0-004/21-00140 від 12.12.2016 з перекладом на українську мову від 15.09.2023 /том 1 а.с. 106-107/;

- договір про надання послуг митного брокера.

Загальна митна вартість товару "причіп, Krone AZ18К, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , рік випуску 2016, бувший у використанні, країна походження: Німеччина" позивачем визначена у розмірі 3735,34 євро, що включає: вартість причепу за експертним висновком №175/3-23 від 18.09.2023 3530,00 євро + вартість транспортних витрат до кордону України 205,34 євро, що по курсу Євро 38,96 становить 8000 грн.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митний орган визначив, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- розділом №1 контракту №61 від 31.08.2023 передбачено поставка товарів на умовах ЕХW Plankenfels, Німеччина. ЕХW термін Інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, отримання експортної ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець. Таким чином, умови поставки ЕХW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються. Відповідно розділу 2 контракту №61 від 31.08.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;

- надано банківський платіжний документ №54 від 05.09.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару;

- надано висновок експерта №175/3-23 від 18.09.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших моделей. Вартість причепів інших моделей може бути відмінною від вартості оцінюваного товару.

Як наслідок, за висновками митного органу, у зв`язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності декларанту необхідно згідно зі статтями 53, 54 Митного кодексу України в 10-денний термін надати такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- на підставі статті 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог пункту 2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631;

- за власним бажанням декларант може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару /том 1 а.с. 112-113/.

Листом від 18.09.2023 №18/2/09-03 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів /том 1 а.с. 114/.

Рішенням від 18.09.2023 №UA806000/2023/000047/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 29.06.2023 №23UA204020026227U9 - 10000,00 євро за штуку /том 1 а.с. 115-119/.

Того ж дня відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 №UA806070/2023/000162 /том 1 а.с. 120-121/, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Позивач, не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частинами другою - третьою, шостою - сьомою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 МК України.

Так, згідно з частинами першою-третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і підставою його незастосування є обставини, які визначені частиною другою статті 58 МК України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 58 МК України розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Щодо доводів митного органу про те, що митна вартість спірного товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- розділом №1 контракту №61 від 31.08.2023 передбачено поставка товарів на умовах ЕХW Plankenfels, Німеччина. ЕХW термін Інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, отримання експортної ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець. Таким чином, умови поставки ЕХW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються. Відповідно розділу 2 контракту №61 від 31.08.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак, відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;

- надано банківський платіжний документ №54 від 05.09.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару;

- надано висновок експерта №175/3-23 від 18.09.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших моделей. Вартість причепів інших моделей може бути відмінною від вартості оцінюваного товару.

Як наведено відповідачем, відповідно розділу 2 контракту №61 від 31.08.2023 ціна товару включає мито і платежі, також вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару.

При цьому суд виходить з того, що за змістом пункту 2 контракту №61 від 31.08.2023 загальна сума контракту становить 7500,00 євро; ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних платежів; у вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причепів), заявлених у пункту 1 контракту.

Суд враховує, що у контракті №61 від 31.08.2023 сторони погодили поставку товарів на умовах EXW.

За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати базис поставки EXW (англ. Ex Works), або (Франко завод (…назва місця)) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.

Таким чином, умови поставки EXW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються.

Водночас, продавцем придбаного позивачем товару є компанія "Maschinenhandel Polewka" (Plankenfels, Germany), відповідно саме ця компанія визначає ціну продажу товару, види та розмір її складових.

Як до митного оформлення, так і у ході судового розгляду справи до суду позивач надав документи, які підтверджують укладення між ТОВ "АКТИВБУД-М" та транспортною компанією ПП "ТРАНЗИТ-СЕРВІС" договору про надання послуг з перевезення імпортованих товарів, а саме: договір від 11.11.2022 №11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні /том 1 а.с. 26-29/; заявку від 05.09.2023 по надання послуг з доставки по договору №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с. 30/; довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 /том 1 а.с. 35/; рахунок-фактуру №567 від 07.09.2023 /том 1 а.с. 36/.

Зі змісту наведених документів слідує, що загальна вартість транспортних витрат з перевезення імпортованих причепів транспортним засобом НОМЕР_8 по маршруту Plankenfels, Німеччина м. КРЕМЕНЧУК, Україна складає 40000,00 грн, з яких 24000,00 грн (по 8000,00 грн за кожен причеп) це транспортування з Plankenfels, Німеччина до митного кордону України, а 16000,00 грн доставка вантажу по території України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу були надані належні документи, які містили розшифровку складових транспортних витрат.

Стосовно доводів митного органу про те, що банківський платіжний документ №54 від 05.09.2023 не містить посилання на інвойс, суд зазначає наступне.

Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216 у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216): 1) установлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції"; 2) визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, вимоги щодо її оформлення; 3) установлює порядок прийняття до виконання, порядок зарахування суми коштів за платіжною операцією в іноземній валюті або банківських металах та здійснення надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів в іноземній валюті та банківських металів на рахунках користувачів; 4) установлює порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів в іноземній валюті або банківських металах.

Пунктом 15 розділу ІІ Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.

Суд звертає увагу на те, що платіжна інструкція в іноземній валюті №54 від 05.09.2023 містить призначення платежу: "оплата за причепи за контрактом від 31.08.2023 №61", що дозволяє ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії "Maschinenhandel Polewka" перераховані кошти в сумі 7500,00 євро.

Крім того, умовами контракту від 31.08.2023 №61 передбачено здійснення покупцем 100% передоплати за товар у строк до 15.09.2023, фактичну оплату позивач здійснив 05.09.2023, тоді як відвантаження товару разом з рахунками на оплату мало місце лише 07.09.2023.

Таким чином, з огляду на наведене, посилання митного органу на те, що платіжне доручення без вказівки у ньому на інвойс, на підставі якого здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, є помилковим.

З урахуванням наведеного, є безпідставним посилання відповідача на пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012", оскільки за частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також висновок відповідача про те, що у зв`язку з тим, що у наданому рахунку № 23275 від 06.09.2023 не зазначено ні контракт, згідно з яким проводиться зовнішня операція, ні умови поставки даної операції, це не уможливлює віднести даний рахунок до даної поставки, а також упевнитись, яким чином сформована ціна цього товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару, є безпідставним та неправомірним з огляду на наступне.

Як вищенаведено, згідно з пунктом 3 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

У постанові від 02.11.2018 у справі № 821/3874/15-а Верховний Суд вказав, що відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного контракту сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

При цьому суд дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи дають можливість ідентифікувати поставлений товар.

Щодо посилань відповідача на те, що у висновках експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 15.09.2023 №175/1-23, №175/2-23 та №175/3-23 досліджувалася ринкова вартість причепів, поставлених позивачу за контрактом від 31.08.2023 №61, а не види платежів, які включені до ціни товару згідно з цим контрактом, що має значення для перевірки правильності визначення позивачем митної вартості товарів, суд виходить з того, що сукупність наданих позивачем разом з митними деклараціями документів не містить відомостей про понесення ТОВ "АКТИВБУД-М" інших витрат у зв`язку з придбанням товарів, ніж ті, що включені у їх митну вартість.

Суд також враховує, що визначена експертом вартість товарів є вищою, ніж їх договірна (контрактна) вартість, водночас, наведене не зумовлює підстав стверджувати про заниження позивачем митної вартості товарів.

Водночас, відповідач для визначення митної вартості товарів урахував раніше визнану митну вартість на підставі митних декларацій від 29.06.2023 №23UA204020026227U9 у розмірі 10000,00 євро за одну штуку (причеп).

При цьому, як свідчить зміст митної декларації від 29.06.2023 №23UA204020026227U9, на її підставі на територію України поставлено товар: "напівпричіп бувший у використанні, марки Krone, модель SD, календарний рік виготовлення 2016, номер шасі НОМЕР_9 , призначений для використання на дорогах загального користування, маса в разі максимального навантаження 39000 кг, вантажопідйомність 32150 кг, категорія ТЗ за документами виробника 04, тип напівпричіп тентований, 3-х осний, виробник Krone, DE, торговельна марка Krone, вага брутто 6850 кг /том 1 а.с. 204-205/.

Порівняння основних характеристик товарів, ввезених позивачем, а також товару, обраного відповідачем для коригування митної вартості товарів, свідчить про значні відмінності між ними (максимальна маса навантаження ввезених позивачем причепів становила 18000 кг, вага брутто 2705 кг, причіп двовісний, а у випадку обраного митницею товару максимальна вага навантаження причепу 39000 кг, вага брутто 6850 кг, напівпричіп трьохосний), що у своє чергу значною мірою впливало на визначення договірної вартості таких товарів.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу надані належні документи, які містили повну інформацію щодо вартості товарів.

Суд також звертає увагу, що відповідно до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд зазначив, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Натомість, у самих рішенннях про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.

З урахуванням наведеного, відповідачем у порушення частини третьої статті 53 МК України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №400/3133/18, від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначав, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених у частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, також і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду з огляду на вищенаведене.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган, як на суб`єкта владних повноважень.

Однак відповідачем таких доказів суду не надано.

Оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "АКТИВБУД-М" у цій частині задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

З огляду на вищенаведені висновки суду, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 №UА806070-2023/000161, №UА806070/2023/000164, №UА806070/2023/000162 так само належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "АКТИВБУД-М" повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (вул. Цісик Квітки, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 44678428) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000048/2 від 18.09.2023, №UA806070/2023/000007/2 від 18.09.2023, №UA806000/2023/000047/2 від 18.09.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 №UА806070/2023/000161, №UА806070/2023/000164, №UА806070/2023/000162.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (вул. Цісик Квітки, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 44678428) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11566,64 грн (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна