Рішення

від 03.12.2024 по справі 460/12952/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Рівне№460/12952/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ ЛТД" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ ЛТД" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними і скасувати рішення Рівненської митниці від 09 серпня 2024 року №UA204040/2024/000079/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 серпня 2024 року № UA204040/2024/000059. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.08.2024 декларантом ТОВ "ВІКТОРІЯ ЛТД" до Рівненської митниці була подана митна декларація № 24UA204040003616U7 на товар: «Машини для збирання коренеплодів: Самохідний 3-х вісний, колісний бункерний комбайн для збирання цукрових буряків Ropa e-Tiger, тип V8-3, заводський номер - 607528; бувший у використанні; рік виготовлення - 2007; тип двигуна дизельний; н омер двигуна - 942.991-00-542893; мотогодин - 9500. Технічний стан: без ремонту, несправні електроніка, гідравліка та трансмісія», придбаний за ціною контракту за 25000 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт; інвойси, як документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи про оплату товару та транспортних послуг тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів. Листом від 09.08.2024 року декларант висловив прохання прийняти рішення без врахування вимог ч. 3 ст. 53 МКУ. 09.08.2024 відповідачем прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № UA204000/2024/000079/1 та Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204040/2024/000059. Позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів та похідним документом карткою відмови, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом такі не були надані. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації згідно переліку митних декларацій із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівнів, наявних у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд враховує наступне.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛТД» у якості Покупця та фірмою Ukrainian Resources s.r.o. (Словацька Республіка) у якості Продавця 10 липня 2024 року укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів № 2.

Згідно п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язався поставити Покупцю самохідний комбайн, у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно проформи-інвойсу, які є невід`ємною частиною цього контракту.

За п. 2.1. Контракту, ціна товару, що продається за цим контрактом, встановлюється в євро і приймається на умовах зазначених у проформі-інвойсу які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.2. Контракту визначено, що загальна вартість товару, що продається за цим контрактом, становить 25000.00 євро.

Розділ 3 Контракту зазначає, що країна відправки товару є Франція (п. 3.1.).

Продавець проводить поставку товару до 31 серпня 2024 року (п. 3.2.).

Продавець поставляє Покупцеві товар на умовах FCA місто Lorient, згідно з правилами Інкотермс 2020 (п. 3.3.).

Розділ 5 Контракту вказує, що Покупець здійснює оплату товару перерахуванням коштів на рахунок Продавця за передоплатою (п. 5.1.).

Валютою платежу є ЄВРО (п. 5.2.).

Платежі за реалізований товар здійснюються відповідно до проформи-інвойсу, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 5.3.).

Форма оплати - банківський переказ на рахунок Продавця, вказаний у п. 14 цього контракту (п. 5.4.).

За п. 6.1. Контракту кількість товару, що поставляється, становить 1 (одна) одиниця.

На виконання умов Контракту та з метою митного оформлення товарів словацьким контрагентом був переданий позивачу відповідний інвойс № 30240009 від 10 липня 2024 року, якою між сторонами була узгоджена поставка товару за цим контрактом на загальну суму 25000.00 Євро.

В цьому ж інвойсі міститься інформація про те, що покупець має сплатити таку суму у строк до 31 серпня 2024 року.

В свою чергу, позивач, відповідно до умов оплати за Контрактом, повністю оплатив грошову суму за такою поставкою, що зазначена у вищевказаному інвойсі, а саме 22 липня 2024 року у розмірі 25000.00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) № TF102529B0240722.

При цьому судом встановлено, що сума даного платежу 25000.00 Євро визначена як в інвойсі, так і в Контракті.

Також судом встановлено, що товар покупцю було поставлено постачальником на умовах FCA - місто Lorient (Лор?ян) Франція, що відповідає умовам п. 3.3. Контракту.

З метою митного оформлення товару та для підтвердження його митної вартості, декларантом були подані до митниці: декларацію митної вартості від 08.08.2024 року, зовнішньоекономічний контракт, рахунок-проформа (Інвойс), платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT), автотранспортна накладна № 000101/799 від 31.07.2024 року, Декларація про походження товару, Договір про перевезення, Договір про надання послуг митного брокера, Довідка про транспортні витрати, Митна декларація країни відправлення та інші товаросупровідні документи, повний перелік яких зазначено у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 серпня 2024 року № UA204040/2024/000059.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 08.08.2024 року посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів:

1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

3) документи, які підтверджують факт оплати товару, та який можна поширити на дану партію товару;

4) проформу-інвойс, яка є невід`ємною частиною Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2;

5) транспортні (перевізні) документи, що стосуються перевезення з міста Lorient (FR) до міста Seglien (FR) та документи, що підтверджують вартість такого перевезення;

6) заявка до Договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 18.05.2021 № 180521-1;

7) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом № від 09.08.2024 року декларант висловив прохання прийняти рішення без врахування вимог ч. 3 ст. 53 МКУ.

09.08.2024 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000079/1 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204040/2024/000059.

Підставою для прийняття Рішення, відповідно до його змісту, стали (за пунктами оскаржуваного Рішення):

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не надано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця мас право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р.;

2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

- п. 1.1. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2 передбачено, що продавець зобов`язується поставити покупцю самохідний комбайн, а покупець прийняти та оплатити товар згідно проформи-інвойсу, яка є невід`ємною частиною цього контракту;

- згідно з п.5.3. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2 платежі за реалізований товар здійснюються відповідно до проформи-інвойсу, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Однак, до митного оформлення така проформа-інвойс надана не була.

Відповідно до п. 4.2. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2 товар мас бути укомплектований штатним набором ручного ремонтного інструменту, ручним домкратом та запасним колесом, проте інформація про укомплектування товару в гр. 31 МД та будь-які документи на них відсутні.

Для підтвердження оплати за оцінюваний товар надано банківський документ (SWIFT) від 22.07.2023 № TF1025290240722, однак: у графі «Призначення платежу» банківського платіжного документу зазначено реквізити Контракту від 10.07.2024 № 2, проте відсутні реквізити проформи-інвойсу, відповідно до якої повинен був бути здійснений платіж згідно з п. 5.3. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2.

В п. 3.3. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2 та інвойсі від 10.07.2024 № 30240009 зазначено, що продавець поставляє покупцеві товар на умовах FCA Lorient, згідно з правилами Інкотермс 2020. Географічне місце умов доставки в гр. 20 МД зазначено з орфографічною помилкою, а також не кореспондується з містом завантаження товару в автотранспортній накладній від 31.07.2024 № 000101/799 (Seglien, France) та початком маршруту відповідно до рахунку на оплату ТОВ «ПРОФАГРОТРАНС» від 08.08.2024 № 239 та довідки про транспортні витрати від 05.08.2024 № 14.

Пункт 1.3. Договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 18.05.2021 № 180521-1 визначено, що перевезення вантажу здійснюється перевізником на підставі Заявки на перевезення вантажу, що підписується між сторонами даного договору, проте така Заявка до митного оформлення не надана.

Для підтвердження митної вартості товару надано документ від 08.07.2024 № A-2300-4, в якому зазначена ціна, запропонована під час аукціонних торгів та зафіксована ударом молотка - 26000,00 Євро, разом з тим дана вартість не кореспондується з сумою даного документа, та сумою скрину екрану про деталі трансакації, який не можна пов`язати з документом від 08.07.2024 № A-2300-4 та, який не являється офіційним банківським платіжним документом, що підтверджує оплату товару.

- митна декларація країни відправлення від 05.08.2024 № 2413010100945404 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних Декларацій (www.ec.europa.eu). Також у вказаній митній декларації країни відправлення відсутні реквізити контракту, згідно якого здійснюється зовнішньоекономічна операція.

Надана Дефектовка від 08.08.2024 № e-T V8-3 607528 не може бути взята до уваги через відсутність висновку експерта про стан техніки, необхідний ремонт та вартість такого ремонту.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірно та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару (подібного за маркою, моделлю, календарним роком виготовлення та призначенням), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 26.05.2023 Nє23UA205050037266U0 - 61 100,00Ђвро/од.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 61100євро/од, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2735300,36грн (61100EUR * 44,7676 UAH/EUR).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Розглядаючи правомірність таких підстав для коригування вартості, вказаної в якості «неточності», суд зазначає таке.

Щодо ненадання до митного оформлення проформи інвойсу.

Так, дійсно, п. 5.3 Контракту передбачено, що платежі за реалізований товар здійснюються відповідно до проформи-інвойсу, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Слід зазначити, що проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Проформа-інвойс зазвичай складається у випадках, коли товар поставляється безоплатно (гуманітарна допомога, для участі у виставках, акціях, аукціонах тощо).

При цьому, якщо шукати аналогію інвойсу в українському документообігу, то цей документ за своїми властивостями найбільше схожий на «рахунок-фактуру».

Наразі затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

У п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, на думку суду, в цьому випадку законодавець вживає поняття інвойсу та рахунку-проформи як тотожні.

Водночас, визначення поняття рахунок-фактура (інвойс) міститься в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання», де зазначено, що це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.

Крім того, інвойс (рахунок-фактура) може бути використаний як супровідний документ.

За наведеного, суд уважає, що рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 30240009 від 10.07.2024 року і є тим самим комерційним рахунком щодо такої поставки товару, виставлений продавцем у відповідності до п. 1.1. та п. 5.3. Контракту, що підтверджував обов`язок позивача здійснити оплату товару, яка ним була виконана 22.07.2024 року, та підтвердження чого було надано до митного органу відповідний платіжний документ (SWIFT) № TF102529B0240722 під час проходження процедури розмитнення товару.

Як висновок, вказані документи не мають жодних розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, а чітко встановлюють вартість товару у розмірі 25000.00 Євро, що і було сплачено позивачем та підтвердження чого було надано до митного органу.

Щодо відсутності штатного набору ручного ремонтного інструменту, ручного домкрату та запасного колеса, то їх відсутність є предметом господарських взаємовідносин між позивачем та постачальником та не впливає на митну вартість поставленого товару.

Стосовно Далі, банківського документа (SWIFT) від 22.07.2024 № TF102529B0240722, що у графі «Призначення платежу» відсутні реквізити проформи-інвойсу, відповідно до якої повинен був бути здійснений платіж, згідно з п. 5.3. Контракту купівлі-продажу від 10.07.2024 № 2, то суд звертає увагу на наступне.

Дослідивши зміст такого банківського документа (SWIFT) від 22.07.2024 № ТР102529B0240722 судом встановлено, що ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛТД» перерахувало контрагентові Ukrainian Resources s.r.o. (Словацька Республіка) грошові кошти у розмірі 25000.00 Євро.

У графі «Призначення платежу» зазначено: «prepaument under contract №2 for 10.07.2024. for combine harvester ROPA», що означає: «попередня оплата за договором № 2 від 10.07.2024р. за комбайн ROPA».

Отже в такому платіжному документі є чітке посилання на зовнішньоекономічний договір по такій поставці товару.

У п. 2.2. Контракту зазначено, що загальна вартість товару, що продається за цим контрактом, становить 25000.00 Євро, а п. 6.1. Контракту говорить про те, що кількість товару, що поставляється, становить 1 (одна) одиниця.

Таким чином судом встановлено, що за вказаним банківським документом позивач одним платежем в повному обсязі оплатив суму контракту, пославшись у призначені платежу на цей контракт і така сума повністю співпадає з ціною, що зазначена в контракті.

За таких умов, відсутність зазначення у призначенні платежу реквізитів проформи інвойсу у такому банківському документі жодним чином не впливає на встановлення митним органом всіх числових значень даної поставки товару.

Більше того, під час митного оформлення товару відповідачу був наданий Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 30240009 від 10.07.2024 року, зі змісту якого також вбачається, що вартість товару складає 25000.00 Євро і товаром є саме Комбайн для збирання цукрових буряків Ropa e-Tiger у кількості 1шт.

Всі ці три документи є документами, що у відповідності до п. 2 ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару, такі документи не мають жодних розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, а чітко встановлюють вартість товару у розмірі, який був сплачений позивачем та підтвердження чого було надано до митного органу.

З огляду на наведене, відсутність зазначення у призначенні платежу реквізитів проформи інвойсу у банківському документі не може слугувати для митного органу підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Щодо такої підстави як географічне місце умов доставки: в гр. 20 МД не кореспондується з містом завантаження товару в автотранспортній накладній від 31.07.2024 № 000101/799 (Seglien, France) та початком маршруту відповідно до рахунку на оплату ТОВ «ПРОФАГРОТРАНС» від 08.08.2024 № 239 та довідки про транспортні витрати від 05.08.2024 № 14.

Так, відповідно до п. 3.3. Контракту, Продавець поставляє Покупцеві товар на умовах FCA місто Lorient.

Відповідно до митної декларації країни відправлення від 05.08.2024 № 24L3010100945404, містом завантаження товару є місто Lorient.

Згідно Заявки на перевезення вантажу № 6 до Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 180521-1 від 18.05.2021, адресою завантаження є також Lorient, Франція.

Згідно матеріалів справи дійсно вбачається наявність розбіжності, а саме: в гр. 20 МД не кореспондується з містом завантаження товару в автотранспортній накладній від 31.07.2024 № 000101/799 (Seglien, France) та початком маршруту відповідно до рахунку на оплату ТОВ «ПРОФАГРОТРАНС» від 08.08.2024 № 239 та довідки про транспортні витрати від 05.08.2024 № 14.

Проте, згідно змісту листа ТОВ «ПРОФАГРОТРАНС» № 146 від 26.08.2024, наданого митному органу слідує, що під час оформлення CMR № 000101/799 до проформи-інвойсу № 30240009 від 10.07.2024, та довідки про транспортні витрати, працівниками ТОВ «ПРОФАГРОТРАНС» було допущено помилку: невірно вказано місто завантаження місто SEGLIEN, правильним вважати місто завантаження LORIENT.

Отже, у даному випадку, була наявна технічна помилка безпосередньо перевізника, який складав документи, а не позивача.

З приводу неподання митному органу Заявки на перевезення, то суд зазначає, що митному органу для підтвердження витрат на перевезення вантажу було надано ряд документів, а саме: Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 18.05.2021 № 180521-1, CMR № 000101/799, рахунок на оплату № 239 від 8 серпня 2024 року та довідку про транспортні виграти від 05.08.2024 № 14.

Обсяг зазначених документів давав можливість відповідачу чітко встановити той факт, що вартість перевезення товару до митної території України складає саме 301725,00 гривень.

Більше того, митним органом не запитувався такий документ до винесення оскаржуваного рішення, а тому до його винесення позивач не міг ніяким чином знати, що такий документ необхідно надати відповідачу, оскільки такий документ не може встановлювати митну вартість товару, так як там міститься загальна вартість перевезення, тобто включаючи і вартість перевезення по території України, що не входить до складу митної вартості товару.

В свою чергу, документом що встановлює числові значення витрат позивача на перевезення товару до митної території України є саме рахунок на оплату № 239 від 08 серпня 2024 року та довідка про транспортні витрати від 05.08.2024 № 14, які були надані відповідачу під час митного оформлення товару.

Щодо розбіжностей в ціні товару придбаного на аукціоні: згідно наданого документа від 08.07.2024 року № A-2300-А, в якому зазначена ціна, запропонована під час аукціонних торгів, митної декларації країни відправлення від 05.08.2024 № 24L3010100945404, Дефектовки від 08.08.2024 № e-T V8-3 607528, то суд зауважує, що зазначені документи не входять до переліку документів, що підтверджують митну вартість товару, який зазначений у ч. 2 ст. 53 МК України.

Слід зазначити, що в ч. 3 ст. 53 МК України зазначається, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

А тому, з аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що митний орган позбавлений права виносити рішення про коригування митної вартості на тій підставі, що декларантом не було подано певні документи, які не відносяться до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, що зазначені в ч. 2 ст. 53 МК України.

І лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових значень митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларантів надання додаткових документів (у даному випадку висновки про якісні та вартісні характеристики товарів) задля встановлення дійсної митної вартості товару. Проте, аж ніяк не навпаки - виносити рішення про коригування митної вартості товарів на підставі не подання декларантом додаткових документів при первинному зверненні до митного органу з метою розмитнення товару.

Відповідно, посилання відповідача на вказану обставину, як на підставу проведення коригування митної вартості товару є безпідставним.

Щодо того, що митна декларація країни відправлення не містить жодних відміток митниці, її відсутність у базі даних митних декларацій та відсутність реквізитів Контракту, то з даного питання суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 813/1350/14, за змістом якої, експортна митна декларація (документ форми Т1 є експортною митною декларацією), складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Таким чином, претензію митного органу до імпортера у даній частині суд вважає необґрунтованою та безпідставною.

Також оскаржуване рішення містить твердження посадової особи митниці про те, що митний орган володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів із цінової інформації САІС Держмитслужби, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме: МД від 26.05.2023 № 23UA205050037266U0 61100Євро/од.

Разом з тим вказані відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач у своїх рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення. Посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність розбіжностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи. У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування ціни митним органом за спірною поставкою.

Тому рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставними та протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів правомірногсті дій посадових осіб митниці при винесенні оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх доводів та вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 6706,79грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 26 від 18.10.2024, яка наявна в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 09 серпня 2024 року №UA204040/2024/000079/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 серпня 2024 року № UA204040/2024/000059.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6706,79грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 грудня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ ЛТД" (вул. Грушевського, 17, м. Васильків, Обухівський р-н, Київська обл., 08601, ЄДРПОУ/РНОКПП 20610440)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк