Рішення

від 03.12.2024 по справі 500/5520/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5520/24

03 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Тернопільській області податкове повідомлення-рішення № 00111610701 від 28 серпня 2024 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 268 901,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.09.2024 позивачем отримано прийняте відповідачем на підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 9828/19-00-07- 01/41624830 від 08.08.2024 податкове повідомлення-рішення № 00111610701 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 268 901,60 грн. Зокрема, збільшено суму за податковими зобов`язаннями на 244456 грн, за штрафними санкціями на 24445,60 грн.

Вказує, що згідно Акту контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ "Фелісіті Індастрі" ресурсів для виконання зобов`язань перед позивачем за Договором поставки № 01/07/19 від 01.07.2019 та, як наслідок, нереальність господарських операцій. Однак, на переконання позивача, вказаний висновок має характер необґрунтованого припущення та зроблений виключно на підставі відомостей з інформаційно-аналітичної бази даних, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03.10.2024 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на виконання умов "Договору поставки" №01/07/19 від 01 липня 2019 року ТОВ "Фелісіті Індастрі" оформлено в липні та серпні 2019 року видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 1466739,18 грн, в тому числі ПДВ - 244456,53 грн.

Зазначає, що ТОВ "Техномістбуд холдинг" ПДВ відповідно до податкових накладних включено до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість, що підтверджено Додатком 5 до Декларації з податку на додану вартість в загальній сумі - 244456,53 грн, в тому числі по періодах: липень 2019 року - 121794,12 грн, серпень 2019 року - 122662,41 грн.

Вказує, що у серпні - жовтні 2019 року розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Фелісіті Індастрі". За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Техномістбуд холдинг" станом на 01.07.2019 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" відсутня. Станом на 31.10.2019 та на 30.07.2024 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" становить Кт - 435974,46 грн.

Зазначає, що контролюючим органом за місцезнаходженням ТОВ "Фелісіті Індастрі" було вжито заходи щодо з`ясування фактичного постачання ТМЦ покупцям та їх придбання у продавців. За результатами вжитих заходів до ГУ ДПС у Тернопільській області надійшла узагальнена податкова інформація, щодо ТОВ "Фелісіті Індастрі" за звітні періоди декларування ПДВ липень, серпень, вересень 2019 року. На податковому обліку ТОВ "Фелісіті Індастрі" (код ЄДРПОУ42440891) перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Донецькій області (581.(Центральний район М.МАРІУПОЛЬ. З метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "Фелісіті Індастрі" (код ЄДРПОУ42440891) до ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області спрямовано запит від 29.07.2019р. № 2751/05-99-46-03.Отримано відповідь від 02.10.2019р. № 133/05-99-21-13 згідно якої встановлено, що в ході виїзду за адресою посадові особи не встановлені.

Вказує, що згідно наданого звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування інформація про трудові ресурси середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період липень 2019р. - 4 особи , середня заробітна плата - 2295,69 грн.

Зазначає, що засвідчено відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів наявним трудовим ресурсам з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна; будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень орендодавця); інформації про транспортування та надання в оренду транспортних засобів(наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на переконання контролюючого органу, вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за липень- вересень 2019 року по ланцюгу постачання. Таким чином, не вбачається можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання, продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним на підприємстві трудовим ресурсом. Крім цього, інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП та про основні засоби підприємства відсутня у зв`язку з неподанням відповідної податкової та фінансової звітності. Інформація про земельні ресурси відсутня. Інформація про наявність транспортних засобів згідно з АІС "Автомобіль" відсутня.

08.10.2024 до суду від позивача надійшли доводи, міркування щодо обставин справи, в яких зазначено, що у відзиві відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки, згідно наданих товарно-транспортних накладних на відпуск вищевказаних будівельних матеріалів, інформаційних баз даних, податкової та фінансової звітності не зазначено повної адреси пункту навантаження, а саме: зафіксовано лише: м. Київ, вул. Зрошувальна, що унеможливлює ідентифікувати пункт навантаження вищезазначеної продукції.

Втім, позивач вказує, що відповідачем належним чином не обґрунтовано того, яким чином не зазначення номеру будинку (за умови зазначення назви населеного пункту та вулиці) у товарно-транспортних накладних ставить під сумнів факт перевезення вантажу за відповідними товарно-транспортними накладними. Вказує, що зазначена у товарно-транспортних накладних інформація дозволяє з достатньою повнотою встановити вид товару, який було перевезено, його обсяг, місце відправлення та місце призначення.

Вказує, що також, у відзиві зазначено, що у серпні - жовтні 2019 року розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Фелісіті Індастрі". За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Техномістбуд холдинг" станом на 01.07.2019 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" відсутня. Станом на 31.10.2019 та на 30.07.2024 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" становить Кт - 435974,46 грн.

Однак, позивач вказує, що відповідач жодним чином не обґрунтовує того, як вищезазначені обставини, зокрема наявність або відсутність заборгованості у взаєморозрахунках між сторонами, свідчать про нібито нереальність господарських операцій.

Також зазначає, що нерухоме майно не було предметом господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фелісіті Індастрі". Тому сам по собі факт відсутності у державних реєстрах даних про зареєстроване за ТОВ "Фелісіті Індастрі" нерухоме майно є недостатнім для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фелісіті Індастрі".

Вказує, що такі обставини можуть свідчити про порушення ТОВ "Фелісіті Індастрі" порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або подання звітності, однак, на його переконання, позивач у будь-якому випадку не має нести відповідальність за порушення, допущені іншим суб`єктом господарювання, навіть якщо вони дійсно мали місце.

Ухвалою суду від 17.10.2024 витребувано у Головного управління ДПС у Тернопільській області матеріали на які посилається контролюючий орган в акті перевірки від 08.08.2024 №9828/19-00-07-01/41624830.

На виконання вимог вказаної ухвали 27.10.2024 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшло клопотання про долучення доказів.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 26.07.2024 №1675-п на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд холдинг" за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі", результати якої оформлено актом від 08.08.2024 №9828/19-00-07-01/41624830.

Як слідує зі змісту вказаного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Техномістбуд Холдинг" п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 244455 грн, в тому числі по періодах: липень 2019 року - 121794 грн, серпень 2019 року - 122662 грн.

16.08.2024 позивачем було подано заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки, за результатом розгляду яких, контролюючий орган повідомив позивача листом від 27.08.2024, що прийнято рішення залишити висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

Вподальшому Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2024 №00111610701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму268901,60 грн, в тому числі 244456,00 грн за податковим зобов`язанням та 24445,60 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо контролю за правильністю формування податкового кредиту, від`ємного значення з податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, витрат платниками податку між суб`єктами господарювання та контролюючим органом регулюються нормами Податкового кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У відповідності до вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як передбачено п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до змісту п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 5 ст.9 Закону №996 передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення доходу.

Водночас, неотримання підприємством доходу від окремих операцій або певної їх сукупності не свідчить, що такі операції не пов`язані із господарською діяльністю, оскільки при здійснені господарських операцій завжди існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від таких операцій.

Отже, прибуток - це мета усієї діяльності, а не результат кожної окремої операції, здійсненої під час такої діяльності. Податковим кодексом віднесення тієї чи тієї господарської операції до господарської діяльності, що становить підприємництво, не ставиться в залежність від того, прибуткова вона чи збиткова.

Таким чином, господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування.

Вищенаведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №809/2736/13-а, від 21.08.2018 у справі №0870/8352/12, від 27.11.2018 у справі №804/8024/14.

В постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 Верховним Судом сформовано наступний правовий висновок.

Умовами реалізації права платника на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, правові наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально (фактично) вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Верховний Суд в постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 вказав, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Враховуючи наведені позиції Верховного Суду, суд зазначає, що дослідженню підлягають всі обставини здійснення господарських операцій в сукупності з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, наявності трудового ресурсу, змісту послуг, що надаються, тощо.

Як встановлено судом, за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 ТОВ "Техномістбуд холдинг" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 600464 грн.

Для проведення перевірки своєчасності, повноти відображення в податковому і бухгалтерському обліку, податковій звітності операцій по фінансово-господарських відносинах із ТОВ "Фелісіті Індастрі" посадовими особами ТОВ "Техномістбуд холдинг" надано наступні первинні документи по взаємовідносинах із вищезазначеним контрагентом щодо придбання: Sikagard-680S фарба, відро 30 кг RAL 7032; Sika Monotop-910N ремонтна суміш, мішок 25 кг; Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш мішок 25 кг:

1) "Договір поставки" №01/07/19 від 01 липня 2019 року укладений у с. Острів між ТОВ "Техномістбуд холдинг", надалі по тексту - "Покупець", в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту з одного боку, та ТОВ "Фелісіті Індастрі", надалі по тексту - "Продавець" в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменовані Сторони, уклали цей Договір про наступне:

п.1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар (будівельні суміші та інші будівельні матеріали, відповідно замовлення Покупця), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, на умовах та у порядку визначених цим Договором.

п.1.2. Асортимент, кількість та вартість одиниці товару визначається у Накладних виписаних на виконання цього Договору, які є його частинами.

п.1.3. Товар, що передається за цим Договором є придатним до використання за цільовим призначенням ( в т.ч. щодо строку придатності), відповідає вимогам якості для такої категорії товарів (придатний для використання за повідомленою метою).

п.1.4. Товар, що передається за цим Договором є власністю Продавця. Треті особи не мають прав на товар.

п.2.1. Сумарна вартість товару, що є предметом цього Договору визначається загальною сумою Накладних, виписаних на виконання цього Договору, а у випадку її не зазначення - є загальною сумою вартості товарів, що були передані за цим Договором.

п.2.2. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця суми зазначеної в накладній на відпуск Товару. Вартість товару не може бути зміненою після виписки накладної на товар, а у випадку попередньої оплати - після фактичної оплати товару.

п.2.5. Оплата товару вважатиметься такою, що відбулася з моменту фактичного списання коштів з поточного рахунку Покупця.

п.2.6. За виникнення розбіжностей у питанні оплати товару Сторони зобов`язуються провести звірку взаєморозрахунків.

п.3.1. Продавець передає Покупцеві товарне пізніше наступного дня, коли була виписана товарна накладна, або в інший погоджений Сторонами строк. Покупець здійснюватиме вивіз товару власними засобами та за власний кошт з приміщення вказаного Продавцем або Продавець здійснюватиме вивіз товару власними засобами та за власний кошт на адресу вказану Покупцем.

п.3.2. Передача товару відбуватиметься за місцезнаходженням Продавця або місцем вказаним Покупцем, передача товару вважатиметься такою, що відбулася з моменту огляду та прийнятття товару Покупцем (повноваженим представником).

п.3.3. Покупець в момент приймання-передачі товару Продавцем зобов`язується оглянути товар на предмет відсутності зовнішніх пошкоджень, відповідності найменувань товару - обумовленому накладною.

п.3.3. У випадку, якщо в строк встановлений цим Договором Покупець не оплатить або ж відмовиться прийняти товар без поважної причини, Продавець має право вимагати від нього здійснити відповіднеабо ж вимагати припинення цього Договору.

п.4.1. За невиконання або ж неналежне виконання зобов`язань визначених у цьому договорі Сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах визначених діючим законодавством.

п.5.1. Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін. Договір діє до 31.12.2019 року.

2) Виконання умов "Договору поставки" №01/07/19 від 01 липня 2019 року ТОВ "Фелісіті Індастрі" оформлено наступними видатковими накладними, а саме:

№63 від 16.07.2019 (Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг 14500 кг; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг 700 кг; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 180кг). Всього 608970,60 грн, ПДВ 121794,12, всього із ПДВ 730764,72 грн;

№99 від 17.08.2019 (Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг 13500 кг; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг 1175 кг; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 240 кг). Всього 613312,05 грн, ПДВ 122662,41 грн, всього із ПДВ 735974,46 грн;

№148 від 17.08.2019 (Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг 13500 кг; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг 1175 кг; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 032 240 кг). Всього 613312,05 грн, ПДВ 122662,41 грн, всього із ПДВ 735974,46 грн.

Згідно вищезазначених видаткових накладних ТОВ "Техномістбуд холдинг" у липні-серпні 2019 року оформлено придбання у ТОВ "Фелісіті Індастрі" вище вказаних будівельних матеріалів на загальну суму 1466739,18 грн, в тому числі: ПДВ - 244456,53 грн.

Згідно змісту акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Техномістбуд холдинг" вищезазначені податкові накладні включено до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість, що підтверджено Додатком 5 до Декларації з податку на додану вартість в загальній сумі - 244456,53 грн, в тому числі по періодах: липень 2019 року - 121794,12 грн, серпень 2019 року - 122662,41 грн.

ТОВ "Техномістбуд холдинг" в обліку дані операції відображено наступними бухгалтерськими проведеннями:

Дт 205 - Кт 631 (отримано будівельні матеріали від постачальника);

Дт 6442 - Кт 631 (відображено суму ПДВ);

Дт 6412 - Кт 6442 (відображено податковий кредит з ПДВ після отримання податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН).

3) У серпні - жовтні 2019 року розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Фелісіті Індастрі", а саме:

- платіжне доручення №322 від 06.08.2019 на загальну суму 140000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 23333,33 грн), призначення платежу - "Оплата за ремонтну суміш, фарбу згідно рахунку № б/н від 16.07.2019";

- платіжне доручення №2615 від 15.08.2019 на загальну суму 200000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн), призначення платежу - "Оплата за ремонтну суміш, фарбу згідно рахунку № б/н від 16.07.2019";

- платіжне доручення №2718 від 11.09.2019 на загальну суму 390764,72 грн (в т.ч. ПДВ - 65127,45 грн), призначення платежу - "Оплата за ремонтну суміш, фарбу згідно рахунку № б/н від 16.07.2019";

- платіжне доручення №28412 від 11.10.2019 на загальну суму 300000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн), призначення платежу - "Оплата за ремонтну суміш, фарбу згідно рахунку № б/н від 16.07.2019";

За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Техномістбуд холдинг" станом на 01.07.2019 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" відсутня. Станом на 31.10.2019 та на 30.07.2014 заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Фелісіті Індастрі" становить Кт - 435974,46 грн.

4) Транспортування будівельних матеріалів, придбання яких оформлено від ТОВ "Фелісіті Індастрі", засвідчено наступними товарно-транспортними накладними:

Відповідно до видаткової накладної №63 від 16.07.2019

- № 933 від 16.07.2019, автомобіль - SKANIA НОМЕР_2, причіп/напівпричіп - KRONE НОМЕР_1, автомобільний перевізник - ТОВ "Техномістбуд холдинг", водій - ОСОБА_3 , замовник - ТОВ "Фелісіті Індастрі", вантажовідправник - ТОВ "Фелісіті Індастрі", вантажоодержувач - ТОВ "Техномістбуд холдинг", пункт навантаження - м. Київ, вул. Зрошувальна, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Алма-алтинська, найменування вантажу - Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг - 14500 кг.; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг - 700 кг.; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 - 180 кг.

Відповідно до видаткової накладної №99 від 17.08.2019

- № 1116 від 17.08.2019, автомобіль - SKANIA НОМЕР_2, причіп/напівпричіп - KRONE НОМЕР_1, автомобільний перевізник - ТОВ "Техномістбуд холдинг", водій - ОСОБА_3 , замовник - ТОВ "Фелісіті Індастрі", вантажовідправник - ТОВ "Фелісіті Індастрі", вантажоодержувач - ТОВ "Техномістбуд холдинг", пункт навантаження - м. Київ, вул. Зрошувальна, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Алма-алтинська, найменування вантажу - Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг - 13500 кг.; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг - 1175 кг.; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 - 240 кг.

Отже, у липні-серпні 2019 року вантажовідправником на ТОВ "Техномістбуд холдинг" Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 у загальній кількості 30295кг було ТОВ "Фелісіті Індастрі".

Поряд із цим, згідно наданих товарно-траспорних накладних на відпуск вищевказаних будівельних матеріалів, інформаційних баз даних, податкової та фінансової звітності перевіркою встановлено, що не зазначено повної адреси пункту навантаження, а саме: зафіксовано лише: м. Київ, вул. Зрошувальна, що унеможливлює ідентифікувати пункт навантаження вищезазначеної продукції.

Також встановлено, що у Державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно по ТОВ "Фелісіті Індастрі" відомості відсутні. Також, немає жодної інформації про об`єкти оподаткування чи об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП (не подано відповідної звітності).

Крім того, контролюючим органом за місцезнаходженням ТОВ "Фелісіті Індастрі" було вжито заходи щодо з`ясування фактичного постачання ТМЦ покупцям та їх придбання у продавців. За результатами вжитих заходів до ГУ ДПС у Тернопільській області надійшла узагальнена податкова інформація, щодо ТОВ "Фелісіті Індастрі" за звітні періоди декларування ПДВ липень, серпень, вересень 2019 року , у якій зазначено наступне:

"З метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "Фелісіті Індастрі" (код ЄДРПОУ42440891) до ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області спрямовано запит від 29.07.2019 № 2751/05-99-46-03, отримано відповідь від 02.10.2019 № 133/05-99-21-13 згідно якої встановлено, що в ході виїзду за адресою посадові особи не встановлено".

Також, як слідує із акта перевірки, в ході проведення перевірки, згідно аналізу інформаційної бази ІС "Податковий блок", Архіву електронної звітності ЄРПН встановлено, що ТОВ "Фелісіті Індастрі" (код ЄДРПОУ42440891) в 2019 році будівельних матеріалів: Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг; Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг; Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032 не придбавав, а також іншим своїм контрагентам не реалізовував.

Встановлено, що згідно зареєстрованих податкових накладних за 2019 рік ТОВ "Фелісіті Індастрі" придбало у контрагентів-постачальників: продукти харчування (жувальні гумки, цукерки, мармелад, яйця, водорослі морські, свинина в напівтушах, безалкогольні напої, тощо), автошини, акумулятори, автомобільні запасні чистини, музичні інструменти, меблі, матраци, одяг (труси, халати, хустки, футболки, тощо), побутова техніка (чайники, тостери, швейні машини, тощо) і т.д.

Встановлено, що ТОВ "Фелісіті Індастрі" остання Декларація з податку на додану вартість подана за серпень 2019 року, за період з 24 вересня 2019 року по дату написання акту перевірки будь-якої податкової чи фінансової звітності товариством не подано.

При цьому, як встановлено в акті перевірки, заборгованість по взаєморозрахунках позивача та ТОВ "Фелісіті Індастрі" з 31.10.2019 становить 435 974,46 грн.

Отже, враховуючи наведене, не можливо підтвердити реальність постачання товару по "ланцюгу" до ТОВ "Фелісіті Індастрі" та від ТОВ "Фелісіті Індастрі" до ТОВ "Техномістбуд холдинг".

Фактично, ТОВ "Техномістбуд холдинг" введено в товарообіг (легалізувало) товар - Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг, Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг та Sikagard - 680S фарба.відро 30кг RAL 7032 невідомого виробництва та виробника, з метою формування податкового кредиту за липень-серпень 2019 року в загальній сумі 244456,53 грн.

Тому, з урахуванням наведеного, суд погоджується із висновком контролюючого органу, що ТОВ "Фелісіті Індастрі" фактично не поставляло позивачу Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг, Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг та Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032. ТОВ "Фелісіті Індастрі" в порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, оформлені завідомо недостовірні документи, а саме: видаткові та податкові накладні на господарські операції з поставки на ТОВ "Техномістбуд холдинг", оскільки, на момент проведення таких операцій у ТОВ "Фелісіті Індастрі" був відсутній сам актив - Sika Monotop-412N RS ремонтна суміш, мішок 25 кг, Sika Monotop-910N ремонтна суміш мішок 25 кг та Sikagard -680S фарба.відро 30кг RAL 7032.

Суд зазначає, що з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин, за яким платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, платник податків все одно має бути обачним у виборі контрагента, оскільки несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише за невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на формування податкових вигод в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин (поставки товару), і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог чинного законодавства України суд вважає, що первинні документи, надані позивачем до перевірки та до суду, не відображають реального настання господарських операцій, оскільки сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Верховним Судом в постановах від 30 червня 2021 року у справі № 804/1267/16, від 29 січня 2021 року у справі № 826/8752/16, від 23 жовтня 2020 року у справі № 826/10616/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 806/647/16, від 25 травня 2021 року у справі № 803/58/17 неодноразово зазначалось, що належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

З постанов Верховного Суду можна зробити певні висновки щодо того, як саме платник податків може підтвердити власну належну обачність. Зокрема, необхідно: перевірити контрагента за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків); отримання засвідчених копій статутних та реєстраційних документів, копії паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо; перевірити загальнодоступну інформацію щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента.

Зазначене вказане, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 140/1611/19, від 16 березня 2021 року у справі № 815/1592/16.

Необхідно також звернути увагу на повноваження особи, яка підписуватиме договір та первинні документи (постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18); та перевірити наявність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 200/7209/19-а, від 12 листопада 2021 року у справі №520/1769/19).

У зв`язку з вище наведеним, господарські операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, відсутності в достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про юридичну дефектність оформлених первинних документів, про відсутність законного джерела походження ідентифікованого активу, відсутність існування активу, неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по ланцюгу оформлення первинних документів до кінцевого споживача.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, стосовно встановлених порушень, відповідальність за які застосована вказаним податковим повідомленням-рішенням, підтверджені під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг" (місцезнаходження: вул. Промислова, 3 Б, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47728, код ЄДРПОУ 41624830);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.