Рішення

від 03.12.2024 по справі 520/28352/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2024 року № 520/28352/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною дії і бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не виконання вимог ст. 1, 4, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження" і відмови начальника Управління органу МЮ у розгляді заяви про відновлення ВП і вжиття заходів і дій згідно ЗУ "Про виконавче провадження" та повернення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвали суду від 29.12.20 про заміну сторони виконавчого провадження без виконання, а також не надання копії постанови про закінчення ВП від 08.09.20 та від 28.12.2020;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 за ВП № НОМЕР_3 відкритим за виконавчим листом №520/5552/19 виданим 20.09.2019 на виконання рішення суду від 03.07.2019;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" і вжити заходів примусового виконання рішення суду № 520/5552/19 від 03.01.2019 та ухвали суду від 29.12.2020 про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_3.

В обґрунтування позову зазначено, що дії і бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щодо не виконання вимог ст. 1, 4, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження" і відмови начальника Управління органу МЮ у розгляді заяви про відновлення ВП і вжиття заходів і дій згідно Закону України "Про виконавче провадження" та повернення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвали суду від 29.12.2020 про заміну сторони виконавчого провадження без виконання, а також не надання копії постанови про закінчення ВП від 08.09.2020 та від 28.12.2020 є протиправними та такими, що порушують її права. Також позивачем вказано на обставини протиправності рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у вигляді постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 за ВП № НОМЕР_3, відкритого за виконавчим листом №520/5552/19, виданим 20.09.2019 на виконання рішення суду від 03.07.2019, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Також разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про поновлення строку подання позову і про витребування матеріалів ВП НОМЕР_3; постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача; допущення негайного виконання рішення суду.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. від 17.01.2022 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, 5, ЄДРПОУ 14099344); запропоновано надати пояснення щодо позову та докази, якими обґрунтовуються пояснення протягом трьох днів з дня отримання ухвали суду; зобов`язано позивача протягом трьох днів з дня отримання ухвали суду надати копію адміністративного позову з додатками для направляння на адресу третьої особи; вказано, що питання поновлення строку на звернення до суду буде розглянуто після отримання матеріалів виконавчого провадження; витребувано у відповідача належним чином завірені матеріали виконавчого провадження НОМЕР_3, в тому числі докази надіслання оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 на адресу позивача, які надати суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 06.08.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами ст. 287 КАС України; витребувано від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_3, в тому числі докази надіслання оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 на адресу ОСОБА_1 , які надати суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останнім зазначено, що відповідач заперечує проти заявленого позову. При цьому вказано, що 08.09.2020 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із повідомленням про смерть стягувача. В подальшому, 15.11.2021 до відділу надійшла заява позивача у цій справі з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі № 520/5552/19 про заміну сторони виконавчого провадження. У зв`язку з тим, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5552/19 набрала законної сили 29.12.2020, тобто після завершення виконавчого провадження, державним виконавцем було направлено на вказану адресу ОСОБА_1 листа де зазначено, що для прийняття вищезазначеної ухвали до виконання, ОСОБА_1 необхідно звернутися до Харківського окружного адміністративного суду та отримати оригінал виконавчого листа № 520/5552/19 та пред`явити його до відділу примусового виконання рішень разом з оригіналом ухвали (згідно фіскального чека поштового відправлення № 6102409565645 ОСОБА_1 отримано листа 04.12.2021). В той же час, представником відповідача вказано, що надати більш детальну інформацію не вбачається можливим, в зв`язку з тим, що відповідно до Розділу 11 частини 2 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання підлягають знищенню. Так відповідно до акту знищення виконавчих проваджень від 29.02.2024 року, виконавче провадження № НОМЕР_3 було знищено. Отже, вказано, що державним виконавцем вжито всі дії відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року розгляд справи №520/28352/21 за вказаним вище позовом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №20.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду позивачем подано заяву, про проведення судового засідання без її участі через неможливість прибуття за станом здоров`я.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником відповідача подано заяву, про проведення судового засідання без участі представника відділу.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

ОСОБА_1 , вдова учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліда війни 3 групи, захворювання яким отримано при виконанні обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року у справі №520/5552/19 позов задоволено; скасовано рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №29 від 15.05.2019 р., яке винесено відносно ОСОБА_2 ; зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ40387920, пр. Незалежності, 2 м. Ізюм, Харківська область, 64309) провести ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 року перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести відповідні виплати (з урахуванням сплачених раніше сум пенсії).

Зазначене судове рішення не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили, у зв`язку з чим позивачу було видано виконавчий лист.

Позивачем у вказаній адміністративній справі було передано зазначений виконавчий лист для примусового виконання.

Своєю чергою в подальшому 29.10.2019 року постановою виконавця Баранова Я.О. відкрито ВП НОМЕР_3 за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 р. у справі № 520/5552/19.

Як зазначено ОСОБА_1 , судове рішення у справі №520/5552/19 станом на час її звернення до суду із позовом у цій справі не було виконано.

Під час розгляду справи встановлено, що державним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження було закінчено останнє на підставі відповідної постанови.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року у справі №520/4496/2020 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 по справі № 520/4496/2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 від 21.02.2020 року за виконавчим листом №520/5552/19 від 30.09.2019 року на виконання рішення суду від 03.07.2019 року №520/5552/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести ОСОБА_2 з 25.04.2019 року перерахунок державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати - скасовано; прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_2 в зазначеній частині - задоволено; визнано незаконним та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 від 21.02.2020 року за виконавчим листом №520/5552/19 від 30.09.2019 року на виконання рішення суду від 03.07.2019 року №520/5552/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести ОСОБА_2 з 25.04.2019 року перерахунок державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 по справі №520/4496/2020 - залишено без змін.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що на виконання судового рішення постановою державного виконавця Барановою Я.О. від 03.08.2020 відновлено ВП НОМЕР_3, але з часу відновлення виконавчого провадження та станом на 20.09.2021 року, про хід і стан виконання судового рішення не повідомлялося, судове рішення не виконано.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що ухвалою суду від 29.12.2020 року у справі №520/5552/19 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони та про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - ОСОБА_2 , у справі №520/5552/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, його правонаступником - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ); у задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року по справі № 520/5552/19 - залишено без змін.

Позивачем зазначено, що у відповідь на подану 17.03.2021 року до суду першої інстанції заяву щодо видачі копії ухвали від 29.12.2020, що набрала законної сили, вказана ухвала на її адресу не надходила, а у відповідь на подану 26 06.2021 року заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо стану виконання рішення від 03.07.2019 і ухвали суду від 29.12.2020 про заміну стягувана, територіальним органом Пенсійного фонду України листом від 28.07. 21 №9131-14189/Х-02/8-2000/21 повідомлено, що згідно ухвали суду змінено стягувана, виплата коштів здійснюється за рахунок бюджетних коштів та виплата за рішенням суду буде проводитися в межах затверджених бюджетних призначень.

Отже, вказані обставини, на думку позивача, є свідченням невиконання відповідачем судового рішення в повному обсязі. При цьому позивачем вказано, що нарахована сума заборгованості за період з 25.04.2021 по 30.06.2019 у розмірі 7255,93 грн не виплачена.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що нею здійснювались неодноразові звернення до різних установ стосовно невиконання вказаного судового рішення.

Так, у відповідь на звернення позивача від 21.09.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) листом від 02.11.2021 року №38993/77202/23/21/04.4, який отримано 10.11.2021 року, повідомлено про хід виконавчого провадження, а також зазначено, що виконавче провадження згідно із постановою від 08.09.2020 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлення про смерть стягувача.

Також направлене позивачем до Міністерства юстиції України звернення від 12.11.2021 року останнім було надіслано за належністю до заступника начальника Східного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Харків), про що позивача було повідомлено листом від 19.11.2021 року №111843/Х35589/20.4.2, який отримано 03.12.2021 року.

Листом від 25.11.2021 року НОМЕР_3/937/В-4 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо заміни сторони виконавчого провадження, який отримано 04.12.2021 року, позивача було повідомлено про те, що 08.09.2020 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначено, що для прийняття ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі №520/5552/19 про заміну сторони виконавчого провадження необхідно звернутися до Харківського окружного адміністративного суду та отримати оригінал виконавчого листа №520/5552/19 для пред`явлення його до відділу примусового виконання рішень разом із оригіналом ухвали.

Листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)від 08.12.2021 року №44384/Х-5992/04.4 на виконання доручення №111843/Х35589/20.4.2, який отримано позивачем 17.12.2021 року, повідомлено позивача про хід виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, повторно повідомлено про закриття виконавчого провадження з підстав смерті стягувача, а також вказано на обставини отримання заяви позивача з ухвалою суду від 29.12.2020 року у справі №520/5552/19 про заміну сторони виконавчого провадження. Отже, зазначено, що у зв`язку з тим, що ухвала суду у справі №520/5552/19 набрала законної сили 29.12.2020 року, тобто після завершення виконавчого провадження, державним виконавцем було направлено на адресу ОСОБА_1 листа, в якому зазначено, що для відкриття виконавчого провадження їй необхідно пред`явити до виконання виконавчий лист виданий на підставі зазначеного рішення суду, який остання має отримати у суду разом із ухвалою суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що в телефонному режимі державним виконавцем їй було повідомлено про повернення виконавчого листа до суду у зв`язку з закінченням виконавчого провадження та необхідністю для відкриття виконавчого провадження, їй як новому стягувачу надати до відділу виконавчий лист разом із ухвалою суду про заміну стягувача.

На виконання вимоги державного виконавця вона 30.11.2021 року звернулась до голови суду та просила видати і надіслати на її адресу виконавчий лист №520/5552/19 повернутий виконавцем на адресу суду, але станом на 21.12.2021 року відповіді не отримала.

Своєю чергою позивачем вказано, що постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 нею так отримано і було.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що відповідачем було допущено порушення Закону України «Про виконавче провадження», а саме ст.ст.1, 4, 18, 26, а саме в порушення норм ст.ст.1, 2, 5, 18 зазначеного Закону не було вчинено чітко регламентовані обов`язки та заходи, що призвело до прийняття протиправного рішення у вигляді постанови про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом у цій справі.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

Як передбачено положеннями ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було отримано оскаржувану постанову, а доказів протилежного до суду під час розгляду справи надано не було, доводи і обґрунтування позивача стосовно того, що про порушення своїх прав йому стало відомо з отриманих листів відповідача та органів Міністерства юстиції, а також вчинялись дії направлені на усунення порушення власних прав, а до суду із позовом у цій справі позивач звернулась шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку 24.12.2021 року, то суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк встановлений законодавством строк на звернення до суду.

Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із приписами ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

При цьому, приписами ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

За правилами ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Частиною 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016№ 2832/5) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Враховуючи викладене вище, слід дійти висновку про те, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, із заявою про заміну її правонаступником, мають право звернутися до суду виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована особа.

Під час розгляду справи зі змісту матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження № НОМЕР_3 було закінчено державним виконавцем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю стягувача, в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (згідно приписів ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Доказів звернення позивача, як заінтересованої особи, до державного виконавця до прийняття спірної у цій справі постанови про закінчення виконавчого провадження із заявою у відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення державного виконавця до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за відсутності звернення позивача, як заінтересованої особи, до державного виконавця із заявою у відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні правові підстави вважати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 року за ВП № НОМЕР_3, відкритим за виконавчим листом №520/5552/19, виданим 20.09.2019, на виконання рішення суду від 03.07.2019.

В той же час зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, посилаючись на обставини допущення відповідачем порушення положень ст.ст. 1, 4, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», не навів обґрунтувань стосовно того в чому саме полягає порушення відповідачем зазначених норм.

Своєю чергою фактичною обставиною, що, на думку позивача, є свідченням порушення відповідачем зазначених норм є саме поверненням їй ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження та не здійсненням відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що такі посилання позивача фактично стосуються не виконання боржником судового рішення у справі №520/5552/19 в цілому, тоді як необхідним у такому випадку є вирішення питання стосовно наявності підстав у державного виконання для відновлення закінченого виконавчого провадження або відкриття нового виконавчого провадження.

Суд зазначає, що положеннями ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Враховуючи висновки суду стосовно правомірності винесення зазначеної постанови у відповідача були відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження, оскільки таке відновлюється саме після скасування такої постанови про закінчення виконавчого провадження у випадку її незаконності, а враховуючи, що заява позивача разом із ухвалою суду про заміну сторони виконавчого провадження надійшла вже після закінчення виконавчого провадження, то така постанова не може бути визнана незаконною.

В той же час приписами ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються: 1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; 2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Відтак визначальним для вирішення питання про наявність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження є визначення обставин відповідності заяви позивача вимогам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Так зазначеною нормою передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення саме на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Натомість, позивач звертаючись до відповідача лише із заявою, до якої долучено ухвалу суду від 29.12.2020 року у справі №520/5552/19, яка не є у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження», фактично не дотрималась норми ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» в частині подачі виконавчого документа, а відтак у відповідача підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні.

Під час розгляду справи встановлено, що про вказані обставини позивача було повідомлено листами від 25.11.2021 року та від 08.12.2021 року.

Своєю чергою суд враховує доводи позивача стосовно обов`язковості виконання судового рішення у справі №520/5552/19, проте зазначає, що такий обов`язок покладено на відповідача у вказаній справі, а у спірному випадку вирішується питання стосовно правомірності рішення, дії або бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Відтак з огляду на викладене вище суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дії і бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не виконання вимог ст. 1, 4, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, суд зазначає, що з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини слід дійти висновку про те, що листи, направлені на адресу позивача не можуть вважатися відмовою начальника Управління органу МЮ у розгляді заяви про відновлення ВП і вжиття заходів і дій згідно ЗУ "Про виконавче провадження" та повернення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвали суду від 29.12.20 про заміну сторони виконавчого провадження без виконання, оскільки направленими на адресу позивача листами відповідачем було роз`яснено порядок дій, вчинення яких обумовлює подальше відкриття виконавчого провадження.

При цьому, зазначені листи не містять відмови відповідача у видачі позивачу копії постанови про закінчення ВП від 08.09.20 та від 28.12.2020, що також свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасувати рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2020 за ВП № НОМЕР_3, відкритим за виконавчим листом №520/5552/19, виданим 20.09.2019 на виконання рішення суду від 03.07.2019, суд зазначає, що такі з огляду на висновки суду у цій справі є такими, що не підлягають задоволенню.

В той же час, з огляду на встановлені обставини не допущення відповідачем порушення способу та порядку вчинення дій підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" і вжити заходів примусового виконання рішення суду № 520/5552/19 від 03.01.2019 та ухвали суду від 29.12.2020 про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_3 за відсутності відкритого виконавчого провадження у суду відсутні.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.