Рішення

від 02.12.2024 по справі 580/9536/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року справа № 580/9536/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Птах Нафта до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Птах Нафта (далі ТОВ Птах Нафта, позивач) подало позов до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека, відповідач), в якому, просить визнати протиправною та скасувати постанову № 135097 від 17.09.2024 Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн відносно ТОВ Птах Нафта.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сутність виявленого порушення полягає у тому, що під час проведення перевірки водій позивача не надав роздруківки з цифрового тахографа за період, передбачений законодавством або бланк підтвердження діяльності водія. Позивач доводить до відома, що законодавством чітко не встановлено обов`язку водія мати при собі бланки підтвердження діяльності водія, адже перевізник може заповнювати такий бланк, проте не зобов`язаний цього робити. Також вказав, що у водія наявна роздруківка даних цифрового тахографа від 31.07.2024 в якій міститься прізвище, ініціали та підпис державного інспектора. Крім того, обставина наявності у водія позивача картки водія, як альтернативного до роздруківки даних цифрового тахографа документу, не знайшла відображення в акті перевірки.

Ухвалою від 01.10.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.10.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову та зазначила, що із положень Поправки № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970 року слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт (а в даному випадку, при використанні цифрового тахографа 29 роздруківок даних роботи цифрового тахографу з інформацією про режим праці та відпочинку водія). Факт нездійснення водієм перевезень за певний період може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності. На момент перевірки відсутня роздруківка даних роботи тахографа водія ОСОБА_1 за період, що передбачено ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності, що не заперечувався водієм. Наголосила, що за умови однієї тільки наявності особистої картки водія (існування її в природі), яку останній не використовує (не встановлює в слот тахографа) протягом всього керування транспортного засобу, водій не зможе отримати роздруківку даних роботи цифрового тахографа відносно себе. Для отримання інформації про режим робот та відпочинку водія під час здійснення перевезень у слоті тахографа має знаходитися картка водія, і лише за таких умов, і картка водія і роздруківка з цифрового тахографа будуть містити інформацію, стосовно режиму праці та відпочинку останнього.

16.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача, зокрема зазначив, що відповідач в акті чітко не вказав за який самий період водій позивача не надав роздруківку даних з цифрового тахографу. Крім того, відповідно до положень абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 передбачено відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами згідно п. 3.3 Інструкції № 385 в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа. Станом на 31 липня 2024 року, а саме на дату здійснення представником відповідача перевірки транспортного засобу позивача, у водія останнього був перший робочий день після відпустки, у зв`язку із чим на вимогу п.3.3 Інструкції № 385 водієм була зроблена роздруківка саме за 31 липня 2024 року та надана перевіряючому органу. За інші дні роздруківка тахографу не надавалась по причині її фізичної відсутності, так як водій ОСОБА_2 у період з 18 липня 2024 року по 30 липня 2024 року знаходився у відпустці за власний рахунок і не виконував покладені на нього обов`язки водія. Вважає, що оскільки у водія позивача на момент перевірки була в наявності діюча картка водія, констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344 в цьому випадку не має жодних підстав. Звернув увагу, що Положення № 340 не містить чітко визначеного обов`язку перевізника на заповнення бланку підтвердження діяльності водія. Крім того, в акті перевірки відсутній період за який потрібно було надати бланк підтвердження діяльності.

28.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивач повинен виконувати вимоги пунктів 6.1. 6.4 Положення № 340 та статті 34 Закону № 2344-III, а водій повинен дотримуватись вимог п. 3.3 Розділу ІІІ Інструкції № 385 та статті 48 Закону № 2344-III, в тому числі зобов`язаний мати та використовувати особисту картку водія до цифрового тахографа кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та мати роздруківку даних роботи тахографа, яка б відображала інформацію про роботу та відпочинок саме цього водія протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення і надавати їх для перевірки, або бланк підтвердження діяльності, який би підтверджував що в попередні дні водій не працював. Звернула увагу, що у разі перебування водія позивача у відпустці до 31.07.2024, позивач разом з водієм перед виходом останнього в рейс зобов`язаний був заповнити бланк підтвердження діяльності, в якому обов`язково зазначається години, день, місяць, рік та причина не здійснення перевезень, який би підтверджував, що в попередні дні цей водій не працював, а водій у свою чергу зобов`язаний був мати такий документ та пред`явити його працівнику Укртрансбезпеки на момент перевірки.

30.10.2024 представник позивача надав суду додаткові пояснення, в яких зазначив зокрема, що норми Інструкції № 385 зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа. Позивач звертає увагу суду на те, що роздруківка цифрового тахографу в верхній частині містить унікальний номер НОМЕР_1 картки водія ОСОБА_2 , а отже на момент перевірки картка водія була в наявності, як того вимагають приписи Інструкції № 385. Звернув увагу, що оскаржувана постанова № 135097 від 17.09.2024 не містить посилання на порушення позивачем норм ст. 34 ЗУ Про автомобільний транспорт, у зв`язку із чим посилання на порушення вимог ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт вважає безпідставним.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 25.07.2024 № 001512 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками перевірки складено Акт від 31.07.2024 № 039432, в якому зафіксовано, що о 09 год. 40 хв. на а/д М-30 Стрий Умань Дніпро Ізварине 916 км.+897 м. ТОВ Птах Нафта за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX д/н НОМЕР_2 , з напівпричепом марки SCHMITZ д/н НОМЕР_3 здійснював перевезення вантажу згідно ТТН ОТГ005986 від 30.07.2024 за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме відсутня роздруківка даних роботи тахографа водія ОСОБА_2 за період, що передбачено ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності, чим порушено п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, наказ МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

Водій копію Акту отримав, про що свідчить його особистий підпис.

За вказане порушення постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.09.2024 № 135097 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

Вказану постанову позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи, органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Статтею 1 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху

Приписами частини другої статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначені документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів : для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За змістом п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 15 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Згідно Акту перевірки від 31.07.2024 № 039432 посадова особи Уктрансбезпеки встановили відсутність у водія на момент перевірки роздруківок даних роботи тахографа за період, що передбачено ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності.

Надаючи оцінку встановленому порушенню, суд зазначає таке.

07.09.2005 прийнятий Закон України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі Закон № 2819-IV).

Статтею 14 Закону України Про міжнародні договори України передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі Інструкція № 385) визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт та Про дорожній рух.

Положеннями пункту 1.2, 1.3 Інструкції № 385 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктами 3.3, 3.5 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; у разі використання цифрового тахографа - використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Аналіз положень пункту 6.1 Положення № 340 у зіставленні із пунктами 3.3, 3.5 Інструкції № 385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання цифрового тахографа водій транспортного засобу повинен мати роздруківки даних роботи тахографа протягом робочої зміни та попередні 28 дні.

Суд врахував, що з 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Із наведених вище положень слідує, що у разі обладнання ТЗ цифровим тахографом, водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю роздруківки даних роботи тахографа за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 роздруківок.

Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.

Суд встановив, що у спірних правовідносинах позивач здійснював перевезення вантажу згідно ТТН ОТ Г005986 від 30.07.2024 транспортним засобом марки MAN TGX д/н НОМЕР_2 , з напівпричепом марки SCHMITZ д/н НОМЕР_3 , що обладнаний цифровим тахографом, що підтверджується роздруківкою даних роботи тахографа за 31.07.2024, яка надавалась посадовій особі Уктрансбезпеки під час перевірки, що підтверджується відповідачем.

Разом з тим, згідно Акту перевірки від 31.07.2024 № 039432 суд встановив, що в ході перевірки у водія були відсутні роздруківки даних роботи тахографа за попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності водія.

Суд встановив, що позивач не заперечує відсутність вказаних документів у водія на момент перевірки, натомість, в обґрунтування протиправності спірної постанови позивач зазначає, що у період з 18.07.2024 по 30.07.2024 водій перебував у відпустці.

Надаючи оцінку вказаним посиланням, суд зазначає, що нездійснення водієм позивача вантажних перевезень протягом вказаного періоду не позбавляє позивача обов`язку від виконання чинних для України приписів Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, обов`язок із виконання вимог якої виник із прийняттям Закону № 2819-ІV. Суд зазначає, що у випадку нездійснення водієм позивача вантажних перевезень протягом вказаного періоду, для підтвердження вказаної обставини перевізник мав заповнити бланк підтвердження діяльності за формою згідно Додатку 4 Положення № 340.

Стосовно посилання позивача, що Положення № 340 не містить обов`язку заповнювати бланк підтвердження діяльності, суд зазначає, що відповідно до п. 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5 Інструкції № 385 водій під час здійснення вантажних перевезень має надати перевіряючим належні документи, що підтверджують його режим роботи та відпочинку. При цьому підзаконні нормативно-правові акти не містять альтернативної форми документа, що може підтверджувати обставину нездійснення водієм перевезень у певний період. За вказаних обставин суд доходить висновку, що факт нездійснення водієм перевезень у зв`язку із перебуванням у відпустці може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності, у зв`язку із чим вказані посилання представника позивача суд вважає необґрунтованими.

Доводи позивача про те, що норми Інструкції № 385 зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа суд також відхиляє, оскільки п. 6.1 Положення № 340 встановлює для водія обов`язок зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. У цьому випадку, з огляду на обладнання вантажного ТЗ позивача цифровим тахографом, у водія на момент перевірки мали бути роздруківки даних роботи тахографа за попередні 28 днів перед 31.07.2024 або, в разі нездійснення перевезень у цей період бланк підтвердження діяльності.

З урахуванням зазначеного, вказані доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи, що матеріалами перевірки підтверджено відсутність у водія на момент проведення перевірки роздруківок даних роботи тахографа за попередні 28 днів перед днем перевірки або бланку підтвердження діяльності водія, що в свою чергу позивач у позові не заперечує, суд вважає доведеним належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовані штрафні санкції.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 157, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Птах Нафта (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, офіс 7, код ЄДРПОУ 44833794);

2) відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.12.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК