Рішення

від 03.12.2024 по справі 600/731/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/731/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулись до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.02.2023 року № 0002112-2411-2407 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 12710 грн 75 копійок;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.02.2023 року № 0002113-2411-2407 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 12710 грн 75 копійок.

1.2. Ухвалою суду від 20.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позовної заяви, позивач-1 та представник позивача-2 зазначають, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення рішення:

- від 06.02.2023 року №0002112-2411-2407, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2022 рік у розмірі 12 710,75 грн;

- від 06.02.2023 року №0002113-2411-2407, відповідно до якого ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2022 рік у розмірі 12 710,75 грн.

2.2. Дані ППР винесені щодо обох позивачів у рівних частках з огляду на наступне. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нежитлової будівлі - корівника, загальною площею 782,20 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1

2.3. Позивачі отримали право власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 05 жовтня 2010 року. Вищевказане нерухоме майно, а саме нежитлова будівля - корівника, загальною площею 782,20 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить позивачам на праві спільної часткової власності використовується в господарській діяльності для задоволення власних потреб, з реалізацією надлишку, що безпосередньо пов`язано з веденням особистого селянського господарства.

2.4. Разом з тим, позивач-1 ОСОБА_1 є власником земельних ділянок (кадастровий номер 7323082200:02:001:0029), загальною площею 0,8091 га, та земельної ділянки (кадастровий номер 7323082200:02:001:0074), загальною площею 0,7786 га що розташовані за адресою: с.Жилівка Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення. Також позивач-2 ОСОБА_2 є власником земельних ділянок (кадастровий номер 7323082200:02:001:0066), загальною площею 0,7201 га, та ОСОБА_3 , дружина Позивача №2 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 7323082200:02:001:0065), загальною площею 2,1567 га що розташовані за адресою: с.Жилівка Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення. Свої земельні ділянки позивачі використовують для ведення особистого селянського господарства та для вирощування свійських тварин.

2.5. Вказана будівля - корівника використовується позивачами для задоволення власних потреб, з реалізацією надлишку, що безпосередньо пов`язано з веденням особистого селянського господарства. Отже, фактично нежитлова будівля - корівника, загальною площею 782,20 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є нерухомістю сільськогосподарських товаровиробників.

2.6. До того ж, позивачі орендують земельну ділянку під будівлею - корівником згідно договору оренди з Ванчиковецькою сільською радою, та добросовісно кожного року сплачують орендні платежі.

2.7. Проте, ГУ ДПС у Чернівецькій області безпідставно та помилково визначила нежитлову будівлю - корівник до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

2.8. Наголошують, що всі вимоги передбачені положеннями пп. ж пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового Кодексу України, яка передбачає, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, позивачами дотримані.

Аргументи відповідача

2.9. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що заперечує щодо задоволення позову, свою позицію обґрунтовує наступним.

2.10. Так зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно: нежитлова будівля-корівник загальною площею - 782.2 кв.м. реєстраційний номер 33994419. розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2.11. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

2.12. Рішенням Ванчиківської сільської ради від 14.07.2021 року №01-09/21 встановлені ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб на 2022 рік в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 року (6500 грн.) або 32,5 грн. за 1 квадратний метр площі, зокрема на будівлі сільськогосподарського призначення (код Класифікації будівель та споруд 1271) ставка встановлена в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 року (6500 грн.) або 32,5 грн. за 1 квадратний метр площі.

2.13. Таким чином, Новоселицьким відділом Головного управління ДПС у Чернівецькій області нарахований податок на нерухоме майно по нежитловій нерухомості згідно:

- ППР №0002112-2411-2407 від 06.02.2023 року на суму 12710,75 грн. по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з частки площі 391.1 грн.

- ППР №0002113-2411-2407 від 06.02.2023 року на суму 12710,75 грн. по ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виходячи з частки площі 391.1 грн.

2.14. Наголошує, що згідно підпункту «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Зазначені об`єкти нерухомості класифікуються у класі «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000).

2.15. Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, застосовується виключно для цілей глави 1 розд. XIV ПК України «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати Податку дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII ПКУ «Податок на майно».

2.16. Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг.

Коди продукції сільського господарства та пов`язані з цим послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010.

2.17. Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

2.18. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зареєстровані як фізичні особи-підприємці .

2.19. Жодних відомостей, щодо фактичного здійснення сільськогосподарської діяльності як товаровиробник протягом 2022 року, до Головного управління ДПС у Чернівецькій області надано не було, отже й користуватись пільгою відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України немає законних підстав.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно: нежитлова будівля-корівник загальною площею - 782.2 кв.м. реєстраційний номер 33994419. розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 29.11.2023 року № 356320898.

3.2. Також, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судом встановлено наступне:

- позивач-1 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 7323082200:02:001:0029), загальною площею 0,8091 га, та земельної ділянки (кадастровий номер 7323082200:02:001:0074), загальною площею 0,7786 га, що розташовані за адресою: с.Жилівка Чернівецького району Чернівецької області.

- позивач-2 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 7323082200:02:001:0066), загальною площею 0,7201 га, що розташована за адресою: с.Жилівка Чернівецького району Чернівецької області.

3.3. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення рішення:

- від 06.02.2023 року №0002112-2411-2407, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2022 рік у розмірі 12 710,75 грн;

- від 06.02.2023 року №0002113-2411-2407, відповідно до якого ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2022 рік у розмірі 12 710,75 грн.

3.4. Позивач-1 звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області із заявою від 20.11,2023р. (вх. ГУ ДПС у Чернівецькій області від 24.11.2023р.) про надання інформації щодо правомірності нарахування податку на нерухоме майно, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Листом від 06.12.2023 року №1129/Г/24-13-24-02 ГУ ДПС у Чернівецькій області повідомило про те, що податкові повідомлення-рішення за 2022 рік №0002112-2411- 2407 від 06.02.2023 року на суму 12710,75 грн. та №0002113-2411-2407 від 06.02.2023 року на суму 12710,75 грн. сформовані відповідно до чинного законодавства та підлягають сплаті згідно норм пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при здійсненні правосуддя у цій справі

4.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила правовий конфлікт (яким є публічно-правовий спір) та ефективні, разом з цим справедливі, шляхи її усунення.

4.2. Сутністю цього спору є те, що позивач, не погоджується із прийнятими по відношенню до нього податковими повідомленнями-рішеннями. А тому, суд надасть таким рішенням податкового органу оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

4.3. Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

4.4. При цьому, варто зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, у тому числі з фізичною особою-підприємцем, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

4.5. Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.6. При наданні оцінки на предмет правомірності оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що такі акти в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому мають відповідати критеріям законності таких рішень, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України.

4.7. Водночас суд звертає увагу на положення частини 2 статті 77 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Щодо суті спору

4.8. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України (далі в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень).

4.9. Так, порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України.

4.10. Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

4.11. Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

4.12. Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

4.13. Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

4.14. Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

4.15. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

4.16. У свою чергу, суд звертає увагу на те, що пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, серед яких будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України)

4.17. Тобто, пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

4.18. Правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність трьох умов, перша з яких власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, друга об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесено до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а третя такі об`єкти нерухомості не здається їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

4.19. Стосовно того, чи є позивачі сільськогосподарським товаровиробником, тобто, чи виконується перша умова для застосування пільги, встановленої пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд зазначає наступне.

4.20. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач-1 представник позивача-2 зазначають про те, що нежитлова будівля-корівник загальною площею - 782.2 кв.м. реєстраційний номер 33994419, розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується позивачами для задоволення власних потреб, з реалізацією надлишку, що безпосередньо пов`язано з веденням особистого селянського господарства. Отже, фактично нежитлова будівля - корівник, загальною площею 782,20 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є нерухомістю сільськогосподарських товаровиробників.

4.21. Так, відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

4.22. Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу Спрощена система оподаткування, облік та звітність, тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно).

4.23. Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

4.24. Так, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься також у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» №2238-III від 18 січня 2001 року, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

4.25. З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції». Так, відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

4.26. Підпунктом 14.1.76 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково - дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

4.27. Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що фізична особа-підприємець може підпадати під визначення сільськогосподарського товаровиробника. Наведені вище поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 261.11.2020 року (справа №560/168/19).

4.28. Також, національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.

4.29. Сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).

4.30. Більш того, на користь висновку про те, що положення пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є застосовними в тому числі й для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання.

4.31. Так, Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII пункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, що наведена судом раніше (діючій на час спірних правовідносин), згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

4.32. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

4.33. З огляду на наведені вище положення законодавства та враховуючи висновки Верховного Суду, у цій справі можна констатувати, що позивачі можуть підпадати під критерії наявності статусу сільськогосподарського товаровиробника, будучи фізичними особами, у разі здійснення такої діяльності.

4.34. Стосовно того, чи об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесено до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, тобто, чи виконується друга умова для застосування пільги, встановленої пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд зазначає наступне.

4.35. Так, згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

4.36. Окрім цього, до цього класу класифікатора будівель та споруд належать також: будівлі для тваринництва (код 1271.1); будівлі для птахівництва (код 1271.2); будівлі для зберігання зерна (код 1271.3); будівлі силосні та сінажні (код 1271.4); будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (код 1271.5); будівлі тепличного господарства (код 1271.6); будівлі рибного господарства (код 1271.7); будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (код 1271.8); будівлі сільськогосподарського призначення інші (код 1271.9).

4.37. Своєю чергою, продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»).

4.38. Суд зазначає, що в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 29.11.2023 року № 356320898 наявна наступна інформація щодо технічного опису по спірному об`єкту нерухомості, а саме: нежитлова будівля, корівник.

4.39. Така ж інформація визначена у Витязі з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (Реєстраційний номер документу: Т101:5392-1963-6283-1730).

4.40. Як видно з технічного опису майна спірного об`єкту нерухомості (корівник), то його дійсно можна віднести до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507.

4.41. Водночас, з метою вирішення питання щодо наявності у позивачів права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суду належить встановити не тільки те, чи наділені вони статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, а й встановити факт використання позивачами спірних нежитлових будівель як об`єктів сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

4.42. Тобто, не є об`єктами оподаткування згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України лише ті будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, які призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

4.43. Саме таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові 04 березня 2021 року у справі № 500/2782/18, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.

4.44. Більше того, у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 Верховним Судом наголошено, що встановлена пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

4.45. При цьому суд погоджується з позицією відповідача, згідно якої, сама лише належність будівель та споруд до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) не свідчить про безумовну належність їх до об`єктів, які в розумінні пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування, оскільки для отримання права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивачам належить використовувати такі об`єкти за призначенням як об`єкти сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

4.46. Так, обґрунтовуючи належність досліджуваного об`єкту нерухомості до таких, які не є об`єктами оподаткування в розумінні пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивачі не наводять жодних доводів в частині характеру їх господарської діяльності, на логічність процесів використання нерухомого майна, не надають жодних фотоілюстрації об`єкту нерухомості, з яких було б видно, їх приналежність до сільськогосподарської діяльності.

4.47. З огляду на це, суд висновує, що позивачами не надано будь-яких доказів того, що описана вище будівля використовувалась (прямо чи побічно) у виробництві сільськогосподарської продукції (не надано жодних доказів використання спірної будівлі для здійснення сільськогосподарської діяльності (зберігання зернових, розведення скота тощо).

4.48. Для перевірки наведеного суд міг провести виїзне засідання, однак на сьогодні в цьому немає доцільності, оскільки суд здійснює перевірку правомірності формування відповідачем по відношенню до позивачів податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень у 2023 році за 2022 рік, що не дає можливості встановити достовірність даних у зв`язку з перебігом строку.

4.49. Таким чином, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні докази дійсності використання позивачами спірної нежитлової будівлі за призначенням як об`єкта сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб у період, за який сформовано податкове зобов`язання.

4.50. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачі не наділені правом користуватись пільгою за спірний об`єкт нерухомого майна відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

4.51. Відповідно, суд наголошує на відсутності підстав для перевірки наявності третьої умови для застосування пільги, встановленої пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а саме чи спірний об`єкт нерухомого майна не здається їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

6.2. При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

6.3. У публічно-правових відносинах презюмується правомірність поведінки суб`єкта приватного права, якщо це не буде спростовано в порядку визначеному законом. У даному разі будь-яких порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача судом не встановлено.

6.4. Суд вважає, що доводи позивачів щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є не обґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002112-2411-2407 та від 06.02.2023 року №0002113-2411-2407 є правомірними та скасуванню не підлягають.

6.5. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

6.7. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню повністю з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

6.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач-1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач-2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200А, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.В. Анісімов