Рішення

від 03.12.2024 по справі 620/13490/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/13490/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати відмову Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області видати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям у формі, шо затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 протиправною;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області видати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям у формі, шо затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою звернення щодо переходу на пенсію державного службовця позивач, з врахуванням того, що установа, в якій вона працювала, ліквідована, звернулась до відповідача з проханням надати довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048, однак відповідач відмовив їй у такій видачі.

У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечує щодо доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що позивач перед звільненням працювала на посаді директора районного центру соціальних служб для молоді та відповідно до розпорядження голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 18.06.1999 № 211 звільнена з посади, з 18.06.1999 у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі п. 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до Розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 27.11.2022 № 337 припинено шляхом ліквідації юридичну особу публічного права Новгород-Сіверський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Утворено ліквідаційну комісію з питань припинення діяльності Новгород-Сіверського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Позивач звернулась до відповідача із зверненням щодо надання довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.

Листом від 20.06.2024 № 06-17/1569 відповідач відмовив у видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаєтьсяЗаконом України «Про державну службу» № 889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889- VIII з 1 травня 2016 року втратив чинністьЗакон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 11, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889- VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІУ, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд в постанові від 1 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17 зазначив, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XIIпісля 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XIIі Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

На виконання пунктів 10 і 12 розділуХІПрикінцеві та перехідні положення Закону «Про Державну службу», у яких визначено право окремої категорії осіб (за дотримання певних умов) на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям працівників (далі також Порядок № 622).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

Наказом Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 за № 766/30634 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок №750).

Пунктом 3 названого Порядку №750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають:

Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України;

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.

Довідки для призначення пенсії видаються за формами довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 (пункт 5 Порядку №750)

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Відповідно до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, затвердженоїпостановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3, така видається для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про державну службу» пенсії відповідно достатті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ«Про державну службу» про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а виплати (надбавки, місячні премії) зазначаються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, зазначаються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, виходячи із середнього розміру таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, визначеного з урахуванням кількості відповідних (прирівняних) посад.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача від 06.05.1961 позивач зокрема з 26.02.1969 по 21.07.1980 працювала на посаді завідуючого відділом обліку та фінансів РК ЛКСМУ в Новгород-Сіверському РК ЛСМУ (записи в трудовій книжці № 16-17); з 21.07.1980 по 27.10.1993 - на посаді завідуючої загальним відділом Новгород-Сіверської державної адміністрації (записи в трудовій книжці № 18-21); з 22.01.1996 по 18.06.1999 - на посадах в Новгород-Сіверському районному центрі соціальних служб для молоді (записи в трудовій книжці № 22-31).

Крім того, до матеріалів позовної заяви долучено копію архівної довідки КУ «Міський трудовий архів» від 10.06.2024 № 07-02/92, від 05.06.2024 № 07-02/90 про складові заробітної плати ОСОБА_1 за липень 1997 року червень 1999 року.

Згідно пункту 6 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженогонаказом Міністерством соціальної політики України № 750 від 10.05.2017 року, якщо особа працювала на посаді державної служби після 01 травня 2016 року в державному органі, який ліквідовано без правонаступника, або в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи в якому на час призначення пенсії відсутні посади державної служби, довідка для призначення пенсії видається органами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 3 цього Порядку, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Пунктом 8 Порядку № 750 встановлено, що для отримання довідки подаються такі документи: заява; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.

Враховуючи приведені вище положення законодавства та обставини справи, суд приходить до висновку, що до повноважень відповідача відноситься вирішення питання щодо видачі позивачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18.06.2007 року №4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституціята закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22Конституції Українине допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а самеКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року, яка була ратифікованаЗаконом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, та відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IVвстановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

ЄСПЛ у п.52,56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннямистатті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з частиною 2статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також слід звернути увагу на приписистатті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 72-74,77,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, які полягають у відмові видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048;

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністраці Чернігівської області вул. Бориса Майстренка, 6,м. Новгород-Сіверський,Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н,16000, код ЄДРПОУ 03196104.

Повний текст рішення виготовлено 03 грудня 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА