Рішення

від 03.12.2024 по справі 620/12230/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/12230/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 №9230/ж10/25-01-07-00, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 728153,04грн.

З податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2024 №9230/ж10/25-01-07-00 позивач не погоджується, вважає що таке рішення прийняте передчасно, оскільки з боку товариства відсутні порушення частини 2 статті 13 Закону України від21.06.2018 №2473 «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічного контракту. Зазначає, що нарахування пені суперечить положенню абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ ПК України. Крім наведеного вказує, що відповідно до ч.6 ст.13 наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від відповідальності Закону України від21.06.2018 №2473 «Про валюту і валютні операції» виконання експортних/імпортних договорів зупиняється у зв`язку з виникненням форм-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняється на весь період дії фор-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Суд ухвалою від03.10.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву.

Відповідач подав відзив на позов в якому позовні вимоги не визна, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що Підтвердження від 12.03.2024 №PUIG/2024/SSZ/03/12/1 не є належним доказом виникнення і існування форс-мажорних обставин, що б перешкоджало виконанню нерезидентом своїх зобов`язань щодо оплати у повному обсязі за поставлені товари згідно контракту від 25.08.2022 №25-08/22, оскільки таке Підтвердження зазначає лише про те, що обставини мають ознаки форс-мажорних обставин та носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Крім того, Підтвердження від 12.03.2024 №PUIG/2024/SSZ/03/12/1, видане Польсько-Українською господарчою палатою, чітко не визначає і не конкретизує форс-мажорні обставини, не розкриває їх зміст, а також не зазначає - в чому саме полягає неможливість виконання нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. своїх зобов`язань щодо оплати у повному обсязі за поставлені ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» товари згідно контракту від 25.08.2022 №25-08/22 через наявність таких обставин (причинно-наслідковий зв`язок таких обставин із невиконанням нерезидентом своїх зобов`язань).

Вважає, що ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» не надано належних та допустимих, у розумінні чинного законодавства України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із нерезидентом Veles Agro sp. z о. о., як і не надано обгрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів та неможливістю виконання нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. зобов`язань за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Головним управління ДПС у Чернігівській області отримано лист від ДПС України від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07 з витягом податкової інформації від Національного банку України (лист від 19.05.2023 №25-0008/106/ДСК) про виявлені факти порушень валютного законодавства ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (податковий номер 44076922) при виконанні умов контракту від 25.08.2022 №25-08/22 (дата здійснення операції 25.11.2022).

На підставі наказу від 11.03.2024 №223-п, виданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст 78, ст.79, пп.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (скорочене найменування: «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА»), податковий номер 44076922, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 25.08.2022 по 22.04.2024 по контракту від 25.08.2022 №25-08/22.

В ході проведення перевірки, згідно документів наданих ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» листами від 18.04.2024 №27 (вх. Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.04.2024 №11147/6/25-01/ЕКПП) та №27 від 18.04.2024 (вх. Головного управління ДПС у Чернігівській області від від 23.04.2024 №11147/6/2) на запит Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.09.2023 №1921/Ж12/25-01-07-06-05 встановлено, що ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (податковий номер 44076922) в особі директора ОСОБА_1 уклало контракт від 25.08.2022 №25-08/22 з нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. (ul. Aleja Bohaterow Wrzesnia 18/42 02-389 Warszawa Polska), в особі комерційного директора Jerzy Karpinski щодо продажу зерна пшениці 4 класу, країна походження товару - Україна. Загальна сума контракту визначається сумою рахунків та інвойсів, що підтверджують передачу товару від продавця покупцю. Валюта контракту євро.

На виконання умов експортного контракту від 25.08.2022 №25-08/22 ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» здійснило поставку зерна пшениці 4 класу в адресу нерезидента Veles Agro sp. z о. о. (ul. Aleja Bohaterow Wrzesnia 18/42 02-389 Warszawa Polska) згідно митної декларації ЕК 10 АА №22UA102030001089U8 від 25.11.2022 на загальну суму 39 747,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1513231,88 грн. Граничний термін надходження валютної виручки за товар 23.05.2023.

Додатковою угодою від 14.04.2023 №б/н до контракту від 25.08.2022 №25-08/22 внесено зміни в розділ 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін», а саме змінено банківські реквізити продавця на наступні: АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві, МФО 380805, р/р № НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено, що оплата за товар на виконання контракту від 25.08.2022 №25-08/22 від нерезидента Veles Agro sp. z о. о. (Польща) надійшла на розрахунковий рахунок ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» № НОМЕР_1 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві, МФО 380805 в розмірі 39 747,00 євро згідно з платіжним документом від 25.10.2023 №179/2410234407692, що становить за офіційним курсом НБУ 1546520,0 грн. (Лист-уточнення від 24.10.2023 №90 від ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» по надходженню валютних коштів в сумі 70 439,00 євро 24.10.2023, про зарахування 39 747,00 євро як оплату за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22 та 30 692, 00 євро як оплату за контрактом від 20.06.2022 №20-06/02).

Зведені дані про виконання експортного контракту від 25.08.2022 №25-08/22 відображено в додатку № 5 до акту

Станом на 22.04.2024 за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22, укладеним з нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. (Польща), згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» розрахунки завершені.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було направлено запит до ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» від 13.09.2023 №1921/Ж12/25-01-07-06-05 щодо надання інформації, у разі звернення до судових органів з позовною заявою про стягнення боргу з нерезидента, та надання позовних заяв з підтвердженням про отримання судом, ухвал (рішень) суду та ін. ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до перевірки не надавались відомості щодо звернення до судових органів з позовною заявою до нерезидента Veles Agro sp. z о. о. (Польща) про стягнення боргу по контракту від 25.08.2022 №25-08/22. Висновок Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22, укладеним з нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. (Польща), ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до перевірки не надавався.

ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до перевірки надано Підтвердження від 12.03.2024 №PUIG/2024/SSZ/03/12/1, видане Польсько-Українською господарчою палатою, в якому зазначено наступне: «Відповідно до ст.5 п.п.5 Закону від 30 травня 1989 року (Законодавчий вісник 2019.579) про господарчі палати, на підставі заяви від фірми ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» від 25.02.2024 Польсько-українська господарча палата підтверджує, що події, що відбулися в діяльності українського підприємця - ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», які описані у заяві від 25.02.2024, заяві від фірм ТОВ VELES AGRO, ТОВ РТS від 23.02.2024 та у зв`язку зі страйком польських фермерів і частковим блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів носять ознаки форс-мажорних обставин, тобто ситуації, яка має значний негативний вплив і перешкоджає або унеможливлює належне виконання договорів та господарських зобов`язань. Ми вважаємо, що відповідно до належної комерційної практики, сторони, що співпрацюють, повинні брати до уваги проблеми, у яких жодним чином не завинила інша сторона і які не могли бути передбачені навіть при максимальній старанності іншої сторони договору».

Втім зазначене Підтвердження до уваги відповідачем не прийнято, оскільки на його думку, не є належним доказом виникнення і існування форс-мажорних обставин, що б перешкоджало виконанню нерезидентом своїх зобов`язань щодо оплати у повному обсязі за поставлені товари згідно контракту від 25.08.2022 №25-08/22, оскільки таке Підтвердження зазначає лише про те, що обставини мають ознаки форс-мажорних обставин та носить загальний інформаційний характер, оскільки констату абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Крім того, Підтвердження від 12.03.2024 №PUIG/2024/SSZ/03/12/1, видане Польсько-Українською господарчою палатою, чітко не визначає і не конкретизує форс-мажорні обставини, не розкриває їх зміст, а також не зазначає - в чому саме полягає неможливість виконання нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. своїх зобов`язань щодо оплати у повному обсязі за поставлені ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» товари згідно контракту від 25.08.2022 №25-08/22 через наявність таких обставин (причинно-наслідковий зв`язок таких обставин із невиконанням нерезидентом своїх зобов`язань).

З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» не надано належних та допустимих, у розумінні чинного законодавства України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із нерезидентом Veles Agro sp. z о. о., як і не надано обгрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів та неможливістю виконання нерезидентом Veles Agro sp. z о. о. зобов`язань за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22 та вказав на порушення ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 25.08.2022 №25-08/22 в частині порушення 180-денного терміну розрахунків за операцією в сумі 39 747,00 євро на 155 днів (з 24.05.2023 по 25.10.2023).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 03.05.2024 №6406/Ж5/25-01-07-06-01, який направлено ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий платником податків 08.05.2024.

ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області подано заперечення на акт перевірки від 03.05.2024 №6406/Ж5/25-01-07-06-01 від 21.05.2024 №32.

Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Головного управління ДПС у Чернігівській області було розглянуто заперечення ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та за результатами розгляду товариству було надано відповідь листом від 04.06.2024 №935/ж-12/25-01-07-06-05.

За результатами перевірки, з врахуванням висновку комісії за результатами розгляду заперечення ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» винесене податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 №9230/Ж10/25-01-07-00 за формою «С» та нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності 728 153,04 грн.

ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» було оскаржено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.06.2024 №9230/Ж10/25-01-07-00 в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Державної податкової служби України. За результатами розгляду матеріалів скарги, ДПС України прийнято рішення від 06.08.2024 №23878/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, згідно якого залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.06.2024 №9230/Ж10/25-01-07-00, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон №2473-VIII) у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Пунктом 14 прим. 3 Постанови №18 визначено, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (із змінами і доповненнями) від 06.12.2019 №361-IX (чинний з 28.04.2020) визначено порогові фінансові операції - фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень).

Згідно з пунктом 14 прим. 4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (зі змінами) «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі Інструкція №7) банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Враховуючи норми підпункту 2 пункту 9 Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з пунктом 1 статті 14-1 цього ж закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Визначення форс-мажорних обставин та інших термінів наведені у розділі Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) за п.3.3 якого сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до Розпорядження ТТП України від 25.02.2022 №3 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, у тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44 (5) (із змінами та доповненнями).

Отже, зі змісту наведених вище правових норм слідує, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видають Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, або уповноважені організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Ці сертифікати в силу частини 6 статті 13Закону №2473-VІІІ є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків у сфері ЗЕД на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

У постанові від 22.05.2024 у справі №620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положенняЗакону України «Про валюту та валютні операції»не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIIІнадає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Тому, якщо Закон №2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то контролюючий орган не має права вимагати від суб`єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.

При цьому, Закон №2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставин непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції).

Суд зауважує, що при проведенні перевірки позивач надав контролюючому органу Підтвердження від 12.03.2024 №PUIG/2024/SSZ/03/12/1, видане Польсько-Українською господарчою палатою, в якому зазначено наступне, що відповідно до ст.5 п.п.5 Закону від 30 травня 1989 р. (Законодавчий вісник 2019.579) про господарчі палати, на підставі заяви від фірми ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» від 25.02.2024 Польсько-українська господарча палата підтверджує, що події, що відбулися в діяльності українського підприємця - ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», які описані у заяві від 25.02.2024, заяві від фірм ТОВ VELES AGRO, ТОВ РТS від 23.02.2024 року та у зв`язку зі страйком польських фермерів і частковим блокуванням перетину польсько-українського кордону для вантажних автомобілів носять ознаки форс-мажорних обставин, тобто ситуації, яка має значний негативний вплив і перешкоджає або унеможливлює належне виконання договорів та господарських зобов`язань.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД згідно із частиною 2 статті 13 Закону №2473-VІІІ у вигляді нарахування пені, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім наведеного, суд також звертає увагу, що згідно з абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відтак, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження №К/990/31125/23). Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі №420/11208/23.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

За наведених фактичних обставин справи, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу за період з 24.05.2023 по 30.06.2023, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення-рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, внаслідок безпідставного не застосування до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідач невірно визначив позивачу грошове зобов`язання щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Оскільки нарахування (перерахування) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не відноситься до компетенції суду, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню з наведених вище мотивів.

Окрім зазначено, суд також звертає увагу на те, що наявність складу валютного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.

При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

У свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Суд звертає увагу на те, що пункт 112.8. статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що порушення позивачем граничних строків розрахунків протягом періоду, що підлягав перевірці контролюючим органом, вчинено внаслідок обставин непереборної сили, а саме страйком польських фермерів і частковим блокуванням перетину кордону для вантажних автомобілів, що є загальновідомою обставиною, а тому такі обставини виключають можливість застосування фінансової відповідальності.

Судомвраховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.06.2024 №9230/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» судові витрати в сумі 3028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА "КЛАДЬКІВКА» (вул. Польова, 3, Б, с. Вертіївка, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, 16624, код ЄДРПОУ 44076922);

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Повне рішення суду складено 03.12.2024.

Суддя Л.О. Житняк