Постанова

від 28.11.2024 по справі 520/8470/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 р.Справа № 520/8470/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Великобурлуцької селищної ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бідонько А.В.) від 17.09.2024 року (повний текст складено 20.09.24 року) по справі № 520/8470/22

за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації

до Великобурлуцької селищної ради

третя особа Великобурлуцька селищна військова адміністрація

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Великобурлуцька селищна рада звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила відстрочити виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 року по справі № 520/8470/22, якою було зобов`язано Великобурлуцьку селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку Великобурлуцький степ площею 2042,6 га, що знаходиться на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду терміном до 01.01.2025 року (до прийняття Державного бюджету України на 2025 рік).

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що коштів у спеціальному фонді селищної ради не має та з метою отримання субвенції з державного бюджету для здійснення заходу Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України були подані заявки для виділення вказаних коштів. Відповідно до наданої відповіді було роз`яснено, що Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік Міндовкілля не передбачена бюджетна програма Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності, в зв`язку з чим заявка та документи повернуті без розгляду. Відповідно до довідки фінансового управління Великобурлуцької селищної територіальної громади станом на 11.07.2024 року залишок коштів, котрі можливо було використати на вказані цілі становить 229613,09 грн. Підсумовуючи викладене, зазначає, що коштів на виконання рішення суду у селищної ради бракує, бюджетна програма у вигляді субвенції на вказані цілі на 2024 рік не передбачена, а Великобурлуцька селищна рада вжила всіх можливих дій на виконання рішення суду, у зв`язку з чим звертається з зазначеною заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року по справі № 520/8470/22 в задоволенні заяви відмовлено.

Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити подану, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при приймаючи рішення судом не були враховані аспекти факту військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та розташування території громади на якій розташований ландшафтний парк у зоні можливих бойових дій, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309. Також не враховано проведення на території розташування ландшафтного парку обов`язкової евакуації, відповідно до розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації № 58 від 12.07.2024 року., № 81-В від 27.03.2023 року, № 26-В від 14.03.2024 року. Також вказує, що відповідно до ст. 67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. Враховуючи, що вказаних коштів у спеціальному фонді селищної раді не має та з метою отримання субвенції з державного бюджету для здійснення заходу «Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля) були подані заявки для виділення вказаних коштів. Відповідно до наданої відповіді було роз`яснено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Міндовкілля не передбачена бюджетна програма «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності», в зв`язку з чим заявка та документи повернуті без розгляду. Зазначає, що відповідно до довідки фінансового управління Великобурлуцької селищної територіальної громади станом на 11.07.2024 року залишок коштів, котрі можливо було використати на вказані цілі становить 229613,09 грн. Тобто, коштів на виконання рішення суду у селищної раді бракує, бюджетна програма у вигляді субвенції на вказані цілі на 2024 рік не передбачена.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року по справі № 520/8470/22 адміністративний позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_1 (вул. Центральна, буд. 9а, смт. Шевченкове, Куп`янський район, Харківська область, 63601) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61000) до Великобурлуцької селищної ради (вул. Центральна, буд. 40, смт. Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область, 62602), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Великобурлуцька селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області (вул. Центральна, 9, Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область, 62600) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 520/8470/22 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 520/8470/22 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Великобурлуцької селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку Великобурлуцький степ площею 2042,6 га, який знаходиться на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язано Великобурлуцьку селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку Великобурлуцький степ площею 2042,6 га, який знаходиться на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що наведена Великобурлуцькою селищною радою така підстава для розстрочення виконання судового рішення як відсутність коштів не є обставиною, з якою закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Також суд зазначив, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/8470/22 датована 30.08.2023 року, тобто на даний час пройшло вже більше року з дня ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі №520/8470/22. Крім того, суд зазначив, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 заяву Великобурлуцької селищної ради про відстрочення виконання рішення вже залишено без задоволення, позивач правом апеляційного оскарження даної ухвали не скористався, отже фактично погодився зі змістом ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 2 статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Згідно ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Наведена норма статті 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вказані обставини повинні мати, як правило, об`єктивний характер, але обов`язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що відстрочення або розстрочення виконання судового рішення стосується саме тих судових рішень, за якими відповідач повинен вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача у справі або тих судових рішень, які стосуються стягнення з відповідача заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що питання щодо відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Із системного аналізу наведених положень слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

У свою чергу, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Судовим розглядом встановлено, що з метою виконання рішення суду, враховуючи, що відповідних фахівців у відповідача не має, Великобурлуцька селищна рада звернулась до відповідної землевпорядної організації, яка може виконати зазначений в рішенні суду об`єм робіт з проханням надати розрахунок кошторису на проведення робіт щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду- Регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ» на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Відповідачу був наданий зведений кошторис, договірна ціна за яким була у розмірі 1642245,16 грн. Також листом землевпорядної організації було зазначено, що територія парку розташована у зоні бойових дій, пов`язаних з військовою агресією з боку рф і на думку виконавця такі обставини є проблемою для виконання топографо-геодезичних робіт і значно впливають на строки їх виконання або взагалі їх унеможливлюють (а.с. 141, т. 3).

При вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває дотепер.

Наказом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно якого Великобурлуцька селищна територіальна громада (UA63080010000040281) з 10.09.2022 р. входить до територій можливих бойових дій.

Крім того, відповідач вказує на проведення на території розташування ландшафтного парку обов`язкової евакуації, відповідно до розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації № 58 від 12.07.2024 року., № 81-В від 27.03.2023 року, № 26-В від 14.03.2024 року.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

За рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністром України, фінансуються, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Згідно з п. 621 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147, розроблення документації із землеустрою для територій та об`єктів природно-заповідного фонду є видом діяльності, що належать до природоохоронних заходів.

Механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності закріплений в Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 228.

Згідно з п. 3 зазначеного нормативно-правового акту субвенція надається з метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища, поліпшення стану навколишнього природного середовища та створення відповідних умов для цього, що дасть можливість здійснити природоохоронні заходи на об`єктах комунальної власності, і спрямовується відповідно до напрямів, передбачених переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147, на: охорону і раціональне використання водних ресурсів; охорону атмосферного повітря; охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів; охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин); раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів.

Таким чином, покриття витрат органу місцевого самоврядування на фінансування робіт із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду може проводитись за рахунок субвенції з державного бюджету.

При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує, що відповідачу був наданий зведений кошторис, договірна ціна за яким була у розмірі 1642245,16 грн., в той час як відповідно до довідки фінансового управління Великобурлуцької селищної територіальної громади станом на 11.07.2024 року залишок коштів, які можливо було використати на вказані цілі становить 229613,09 грн.

З метою отримання відповідного фінансування, відповідач звертався до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із відповідними заявками, але згідно наданої відповіді було роз`яснено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Міндовкілля не передбачена бюджетна програма «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об`єктах комунальної власності», в зв`язку з чим заявка та документи повернуті без розгляду.

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення відповідача до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2025 р., а саме до дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Враховуючи наведені заявником обставини у їх сукупності, а саме факт того, що Великобурлуцька селищна територіальна громада входить до територій можливих бойових дій, проведення на території розташування ландшафтного парку обов`язкової евакуації, відповідно до розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації № 58 від 12.07.2024 року., № 81-В від 27.03.2023 року, № 26-В від 14.03.2024 року та дату, до якої відповідач просить відстрочити виконання судового рішення, спрямованість дій відповідача на виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що вказані заявником обставини, які обумовили подання заяви про відстрочку виконання рішення в цих конкретних правовідносинах, є винятковими, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8470/22, якою зобов`язано Великобурлуцьку селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку Великобурлуцький степ площею 2042,6 га, який знаходиться на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду до 01.01.2025 року.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великобурлуцької селищної ради задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/8470/22 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву Великобурлуцької селищної ради про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Відстрочити виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8470/22, якою зобов`язано Великобурлуцьку селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку Великобурлуцький степ площею 2042,6 га, який знаходиться на території Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду до 01.01.2025 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)І.С. ЧалийСудді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 03.12.2024 року