Постанова

від 21.11.2024 по справі 160/27162/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/27162/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року ( суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2023 за №UA110130/2023/000071/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204 від 02.05.2023;

визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023 за №UA110130/2023/000131/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2023 за №UA110130/2023/000387.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , що надає товариству з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» митно-брокерські послуги, подано до Дніпровської митниці до митного оформлення митну декларацію №23UA110130008484U8 від 01.05.2023 та митну декларацію №23UA110130013460U6 від 03.07.2023. До митного органу були надані документи необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, посадові особи Дніпровської митниці, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняли рішення №UA110130/2023/000071/1 від 02.05.2023, №UA110130/2023/000131/1 від 05.07.2023 про коригування митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом. Відмову в митному оформленні товарів відповідач оформив картками відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204, №UA110130/2023/000387. На думку представника товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» надані документи в своїй сукупності подані у відповідності до положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України та загалом підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, крім того, витребовувані документи щодо виробника товару (країни походження) жодним чином не можуть вплинути на митну вартість, яка заявлена декларантом; витребовувані документи, які підтверджують вартість перевезення були надані у вигляді довідок про транспортні витрати, що є допустимим доказом на підтвердження вказаних витрат. Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів - №UA110130/2023/000071/1 від 02.05.2023, №UA110130/2023/000131/1 від 05.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204, №UA110130/2023/000387, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи скаржника зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Дніпровської митниці були подані електронні митні декларації, в яких митну вартість товару розраховано за основним методом за ціною договору (контракту), а саме митні декларації: №23UA110130008484U8 від 01.05.2023 та митну декларацію №23UA110130013460U6 від 03.07.2023 .

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною з зазначених декларацій представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» надав митному органу пакет документів.

За ЕМД №23UA110130008484U8 від 01.05.2023 представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» до Дніпровської митниці надав:

пакувальний лист (Packing list) №21996651 від 27.04.2023, рахунок-проформа (Pro forma invoice) PI-23.0100FA від 26.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) FA/000266/2023 від 27.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 6000002354 від 27.04.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) FA/000266/2023 від 27.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №30 від 27.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 27.04.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом №4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ТКА-9 від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017; договір (контракт) про перевезення 26/04/236 від 26.04.2023; заявка за №26 від 26.04.2023 року; опис від 19.01.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL445010E1123580 від 27.04.2023.

За ЕМД №23UA110130013460U6 від 03.07.2023 представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» до Дніпровської митниці надав:

пакувальний лист (Packing list) 227703173 від 28.06.2023; рахунок-проформа (Pro forma invoice) PI-23.0231FA від 26.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) FA/000449/2023 від 28.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 6000002740 від 28.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) FA/000449/2023 від 28.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Р2306274633006 від 27.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №418 від 28.06.2023; документ що підтверджує вартість перевезення довідка про транспортні витрати 2 від 27.06.2023 ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ТКА-9 від 27.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода б/н від 26.06.2023 у; договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2023; договір (контракт) про перевезення 26022021 від 26.02.2021; заявка за №2606 від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1687033 від 28.06.2023.

На етапі перевірки митних декларацій Дніпровською митницею повідомлено позивачеві про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару за основним методом, оскільки відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з повідомлень Дніпровської митниці від 01.05.2023 та від 03.07.2023 для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів документи відповідно до статті 53 Кодексу, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою.

Листами товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» від 02.05.2023 вих.№02/05/2023, та від 04.07.2023 №04/07/2023 повідомлено відповідачеві про те, що декларантом надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару, а надати інші додаткові запитувані документи декларант немає можливості у встановлений 10-тиденний строк.

Однак, митним органом виявлено наступні розбіжності в поданих позивачем до митного оформлення електронних митних деклараціях:

- товар заявлено походженням з декількох країн: Китай, Тайвань, Туреччина. При цьому, зазначено лише виробника ATHS GmbH для всіх товарів та торгову марку STELLOX. Надані документи від 01.05.2023 «тех.опис» складений трьома мовами одночасно, англійською, польською та російською, при цьому відомості щодо торгової марки внесені англійською мовою, а відомості щодо виробника внесені російською мовою.

- у вищезазначених документах фігурують дані про країну походження Китай, проте відсутні дані щодо турецького та тайванського походження; товари з даними країнами походження заявлені до митного контролю;

- надані до митного контролю рахунки від 26.04.2023 №PI-23.0100FA, від 27.04.2023 №FA/000266/2023 не містять даних щодо виробника, проте містять відомості щодо торгової марки;

- відомості, що заявлені до митного контролю та відомості, що розміщені на упаковці товару та вкладишах до нього, що були виявлені в ході митного огляду, містять розбіжності, що в свою чергу може впливати на рівень митної вартості товару;

- у поданих до митного оформлення документах відомості щодо виробника оцінюваних товарів відсутні. Згідно контракту покупець надсилає продавцю замовлення на постачання партії, яка узгоджується шляхом складання відповідного інвойсу, на підставі якого здійснюється поставка та оплата товару;

- наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 27.04.2023 №23PL445010E1123580 містить загальну вартість товарів 225598 польських злотих, що в перерахунку за курсом на дату 27.04.2023 (додаткова інформація щодо курсу міститься у рахунку від 27.04.2023 №Fa/000266/2023 - 4,5887 PLN за євро) складає 49 163,8155 євро, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 48114,20 євро, тобто числові значення у документах містять розбіжності;

- у розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат, страхові документи, акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата товару, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення до митного контролю не надано.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000071/1 від 02.05.2023, №UA110130/2023/000131/1 від 05.07.2023, відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

До товарів №№ 17, 18, 35, 36, 38 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості: товару №17 - за ЕМД від 06.06.2023 №UА205050/2023/39747 складає 7,9754 євро/кг; товару №18 - за ЕМД від 13.06.2023 №UА209170/2023/46175 складає 8,95 євро/кг; товару №35 - за ЕМД від 07.06.2023 №UА205030/2023/009801 складає 4,1141 євро/кг; товару №36 - за ЕМД від 31.05.2023 №UА205050/2023/38418 складає 3,938 євро/кг; товару №38 - за ЕМД від 16.06.2023 №UА100120/2023/614992 складає 5,8481 євро/кг.

У подальшому, Дніпровською митницею прийнято:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з прийняттям 02.05.2023 рішення про коригування митної вартості №UA110130/2023/000071/1;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000387, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з прийняттям 05.07.2023 рішення про коригування митної вартості №UA110130/2023/000131/1;

- запропоновано декларанту подати нові митні декларації з урахуванням рішень про коригування митної вартості.

На думку представника товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» надані документи в своїй сукупності подані у відповідності до положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України та загалом підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, саме тому представник вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів - №UA110130/2023/000071/1 від 02.05.2023, №UA110130/2023/000131/1 від 05.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204, №UA110130/2023/000387, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі- МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень колегія суддів враховує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

При цьому приписи митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів з врахуванням матеріалів справи та оцінюючи доводи скаржника, зазначає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною з зазначених декларацій представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» надав митному органу пакет документів.

За ЕМД №23UA110130008484U8 від 01.05.2023 представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» до Дніпровської митниці надав:

пакувальний лист (Packing list) №21996651 від 27.04.2023, рахунок-проформа (Pro forma invoice) PI-23.0100FA від 26.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) FA/000266/2023 від 27.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 6000002354 від 27.04.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) FA/000266/2023 від 27.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №30 від 27.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 27.04.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом №4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ТКА-9 від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017; договір (контракт) про перевезення 26/04/236 від 26.04.2023; заявка за №26 від 26.04.2023 року; опис від 19.01.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL445010E1123580 від 27.04.2023.

За ЕМД №23UA110130013460U6 від 03.07.2023 представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» до Дніпровської митниці надав:

пакувальний лист (Packing list) 227703173 від 28.06.2023; рахунок-проформа (Pro forma invoice) PI-23.0231FA від 26.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) FA/000449/2023 від 28.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 6000002740 від 28.06.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) FA/000449/2023 від 28.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Р2306274633006 від 27.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №418 від 28.06.2023; документ що підтверджує вартість перевезення довідка про транспортні витрати 2 від 27.06.2023 ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ТКА-9 від 27.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода б/н від 26.06.2023 у; договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2023; договір (контракт) про перевезення 26022021 від 26.02.2021; заявка за №2606 від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1687033 від 28.06.2023.

Колегія суддів зазначає, що надані Товариством документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена.

В спростування зауважень митниці, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Щодо доводів про недоліки виробника товару.

Так, відповідно до пункту 1.2. контракту №ТКА-9 від 27 березня 2023 року, продавець зобов`язується поставляти по заявкам покупця в порядку в порядку і на у мовах, що визначаються цим контрактом, автомобільні запчастини в асортименті з метою подальшої реалізації товарів, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товари в порядку і на умовах цього контракту.

Товар, який постачається, виробляється в Китаї, Тайвані, Турції, на потужностях, що використовуються ATHS GmbH, який є виробником товару. У зв`язку з чим ATHS GmbH є саме виробником товару, який постачається. Більш того, країна походження товару, який декларується, жодним чином не може впливати на митну вартість товару, яка заявлена декларантом.

Дані щодо країни походження товару містяться в інвойсах від 27.04.2023 року №FA/000266/2023, від 28.06.2023 року №FA/000449/2023.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо відсутності недоліків щодо виробника товару, який зазначений в двох ЕМД поданих позивачем 01 травня 2023 року та 03 липня 2023 року є обґрунтованими.

Щодо документів які підтверджують вартість перевезення.

Статтею 53 Митного кодексу України визначені документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Водночас, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Крім того, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Відтак, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню судом в спірних правовідносинах.

Щодо витребування додаткових документів, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Колегією суддів, здійснюючи аналіз таких документів судом не встановлено розбіжностей або будь-який інших відомостей, що б не підтверджували задекларовану митну вартість, що стосується транспортних складових.

З урахуванням викладеного та зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Отже, як зазначено вище і підтверджується матеріалами справи Товариством було надано достатньо документів з вартістю товару і реквізитами, що дозволяють ідентифікувати товар.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 820/2660/18, від 13 жовтня 2023 року у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.05.2023 за №UA110130/2023/000071/1 та від 05.07.2023 за №UA110130/2023/000131/1 які підлягають скасуванню.

З огляду на те, що саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугували підставою для видання карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованих Дніпровською митницею карок відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000204 від 02.05.2023 та від 05.07.2023 за №UA110130/2023/000387.

Таким чином, позовні вимоги задоволено правомірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров