Постанова

від 02.12.2024 по справі 320/45536/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45536/24 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодром Плюс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодром Плюс» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодром Плюс», в якій просило: підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Технодром Плюс» (код ЄДРПОУ 45341147).

Заява обґрунтована тим, що при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Технодром Плюс» головними державними інспекторами Головного управління ДПС у м. Києві Бондарем О.Ю. та Антонюком М.М. було встановлено факт відсутності у ТОВ «Технодром Плюс» реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, що засвідчено актом від 30.09.2024 №8674/26-15-07-07-00-17, тому було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 01.10.2024 №4, для підтвердження обґрунтованості якого контролюючий орган звернувся до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Технодром Плюс» (код ЄДРПОУ 45341147).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що наказ від 27.09.2024 року № 6468-п «Про проведення фактичних перевірок» та направлення на перевірку від 27.09.2024 року № 22002/26-15-07-07-01 та № 22003/26- 15-07-07-03 не відповідають приписам статей 80-81 ПК України, оскільки не існує такої юридичної особи/суб`єкта господарювання, як «Магазин «eStore».

На думку скаржника, оскільки правовою підставою для прийняття Головним управлінням ДПС у місті Києві рішення від 01.10.2024 року № 4 про застосування умовного адміністративного арешту платника податків стали положеннями підпункту 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме: «відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством», втім 08 жовтня 2024 року ТОВ «Технодром Плюс» було зареєстровано реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій за № 4000976692, вказане свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Cторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, а подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі відповідно до статті 304 КАС України є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, наказу від 27.09.2024 №6468-п «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 27.09.2024 №22002/26-15-07-07-01, №22003/26-15-07-07-03, №22312/26-15-55-01 та №22288/26-15-55-01 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарського об`єкта ТОВ «Технодром Плюс», а саме: магазину «eStore», розташованого за адресою: м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1.

При цьому, наказ про проведення фактичної перевірки вказаного об`єкта вручений уповноваженій особі відповідача, що підтверджується розпискою від 28.09.2024 о 11:35.

У той же час, при проведенні фактичної перевірки контролюючим органом було встановлено факт відсутності у ТОВ «Технодром Плюс» реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, про що складено акт від 30.09.2024 №8674/26-15-07-07-00-17.

Враховуючи вказані обставини, керуючись положеннями підпункту 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 01.10.2024 №4 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до якого застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Технодром Плюс» (код 45341147), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, буд. 1, кв. 12; Київська область, Броварський район, село Погреби, вулиця Лідіївська, 10 та м. Києві, Майдан Незалежності, 1.

Як наслідок, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення керівника контролюючого органу від 01.10.2024 №4.

Задовольняючи заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановлення факту відсутності у ТОВ «Технодром Плюс» реєстратора розрахункових операцій та / або програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, за адресою господарської діяльності: м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1, зазначене свідчить про наявність у контролюючого органу правових та фактичних підстав для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У силу вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є фактичні перевірки.

Положеннями статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, що здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Тобто, лише дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов`язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доповідної записки управління фактичних перевірок від 27.09.2024 №1864/26-15-07-07-00-12 у ході виконання функціональних повноважень управлінням фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві стало відомо про діяльність на території м. Києві платників податків / об`єктів торгівлі (послуг), які здійснюють роздрібну торгівлю товарами, складною побутовою технікою, яка підлягає гарантійному ремонту або надають послуги без застосування РРО/ПРРО, без видачі фіскальних розрахункових документів при проведенні розрахунків та відсутність можливості розрахуватись в безготівковій формі.

На підставі вказаної доповідної записки прийнято наказ від 27.09.2024 №66468-п та видані направлення на проведення фактичної перевірки, зокрема, господарської одиниці ТОВ «Технодром Плюс», а саме: магазину «eStore» (м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1), тривалістю 10 діб.

З метою проведення фактичної перевірки ТОВ «Технодром Плюс» за адресою м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1, представниками податкового органу були пред`явлені їх службові посвідчення, направлення та копія наказу від 27.09.2024 №66468-п, у примірниках яких працівником господарського об`єкту ТОВ «Технодром Плюс», який був присутнім при проведенні фактичної перевірки, проставлено відповідні підписи.

Вказані обставини свідчать про те, що фактична перевірка ТОВ «Технодром Плюс» за вищевказаною адресою була проведена представниками податкового органу з дотриманням встановленого законом порядку.

Посилання скаржника на те, що наказ від 27.09.2024 № 6468-п «Про проведення фактичних перевірок» та направлення на перевірку від 27.09.2024 року № 22002/26-15-07-07-01 та № 22003/26- 15-07-07-03 не відповідають приписам статей 80-81 ПК України, оскільки не існує такої юридичної особи/суб`єкта господарювання, як «Магазин «eStore» колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи, що фактична перевірка проводилась саме суб`єкта господарювання - ТОВ «Технодром Плюс», який здійснював свою господарську діяльність в магазині «eStore», що розташований за адресою: м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1.

Так, згідно пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно підпункту 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України до арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.

У силу вимог п. п. 94.6.1 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, застосування адміністративного арешту з підстав, наведених у підпункті 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 ПК України можливе у разі, коли у суб`єкта підприємницької діяльності відсутні реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій, зареєстровані у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.

Відтак, враховуючи, що під час проведення перевірки було встановлено факт відсутності у ТОВ «Технодром Плюс» реєстратора розрахункових операцій та / або програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, за адресою господарської діяльності: м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 1, вказане свідчить про наявність у контролюючого органу правових та фактичних підстав для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку відповідно до пункту 94.2 статті 94 ПК України.

Доводи апелянта про те, що 08 жовтня 2024 року ТОВ «Технодром Плюс» було зареєстровано реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій за № 4000976692 колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що на як момент проведення фактичної перевірки (28.09.2024), так і на момент звернення до суду (01.10.2024), і на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (03.10.2024) було встановлено факт відсутності у ТОВ «Технодром Плюс» реєстратора розрахункових операцій та / або програмного реєстратора розрахункових операцій, при цьому у розумінні частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків не є санкцією за вчинення платником податків порушення податкового законодавства, а лише необхідною мірою, визначеною Податковим кодексом України, для спонукання відповідача усунути такі порушення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодром Плюс» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко