Постанова

від 03.12.2024 по справі 320/24247/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24247/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Куць М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, суддя Парненко В.С., у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Безпека.Регіон.23» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Безпека.Регіон.23» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві №10919143/44986209 від 17.04.2024 пpo вiдмoвy в peєcтpaцiї пoдaткoвoї нaклaднoї №8 вiд 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану приватним підприємством «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, подану приватним підприємством «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №8 від 31.03.2024. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у м. Києві позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником податків документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну. Вказане свідчить про протиправність рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як такого, що не відповідає критерію правової визначеності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м.Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Безпека.Регіон.23» (код ЄДРПОУ 44986209) зареєстровано 24.05.2023, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі (Шевченківський район м. Києва).

Видами діяльності за КВЕД є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний), 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 80.30 Проведення розслідувань; 84.24 Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

В межах своєї господарської діяльності, станом на 31 березня 2024 року позивач використовував наступні орендовані офісні приміщення:

- приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до укладеного Договору оренди нежитлового приміщення №713 від 10.11.2023 р. з ПОГ «Київське УВП №3 УТОС» (ЄДРПОУ 03967702);

- приміщення за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до укладеного Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.12.2023 р. з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

- приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до укладеного Договору оренди нежитлового приміщення №01/01/24-2 від 01.01.2024 р. з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ).

З метою доставки персоналу охорони на об`єкти Замовників, а також з метою контролю за несенням служби охороною та необхідністю автотранспорту для начальників відділу охорони Замовників Позивачем укладено договори оренди автотранспортних засобів №№1,2 від 15.11.2023 р., №3 від 01.12.2023 р., а з 11.01.2024 р. укладено ще договори оренди автотранспортних засобів з ТОВ «АВТО-РЕМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37372165). Вищевказана матеріально-технічна база ПП «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23» підтверджується поданими ф.20-ОПП зі змінами та доповненнями до контролюючого органу протягом листопада 2023 р. - березня 2024 р.

01.02.2024 р. між позивачем та ТОВ «СТОРОЖОВА ЗАСТАВА» (код ЄДРПОУ 44983941, ліцензія на провадження охоронної діяльності від 10.04.2023 р. на підставі Декларації № 032562/23) укладено договір про надання охоронних послуг №01/02-24 від 01.02.2024 р., згідно якого ТОВ «Сторожова застава» приймає на себе зобов`язання за плату надати послуги з контрою за несенням служби та/або послуги по організації та забезпеченню охорони об`єктів, що належать третім особам і здані під охорону позивачу.

Для заправки паливом орендованих транспортних засобів позивачем укладено договори поставки паливно-мастильних матеріалів:

- №39ПК-384/24 від 10.01.2024 р. на використання паливних карток з ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 44800224);

- №040412-220124 ПК-0274 від 22.01.2024 р. на використання паливних карток з ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 44763104).

Позивачем укладені договори на послуги з ремонту орендованого автотранспорту та на постачання запчастин:

- з ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (код ЄДРПОУ 33010822) договір №003071-24 від 18.01.2024 р.;

- з ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 30721457), згідно рахунків-фактур та видаткових накланих;

- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВЕСМА» (код ЄДРПОУ 32250025), згідно рахунків-фактур та видаткових накладних.

Для забезпечення форменим одягом персоналу охорони та спецзасобами позивача здійснено придбання спецодягу у ТОВ «Торговий Дім «СПЕЦОДЯГ» (код ЄДРПОУ 38662719) згідно договору купівлі-продажу №б/н від 02.01.2024 р.

Для забезпечення і ведення контролю постів охорони у ТОВ «БУМВЕСТ» (код ЄДРПОУ 23702466) закуплено книги-обліку та канцелярське приладдя згідно договору поставки №9 від 02.01.2024 р.

Між Приватним підприємством «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23» (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 36843876 (далі ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА», Замовник) укладено Договір про надання послуг з охорони об`єктів власності № 01/12/23 від 01.12.2023 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору охорони виконавець зобов`язується здійснювати охорону об`єктів, якими Замовник володіє або користується та розпоряджається на законних підставах, власними силами та засобами, а Замовник зобов`язується приймати надані Виконавцем послуги та оплачувати їх на умовах та у порядку, визначених Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору охорони вартість послуг Виконавця за Договором визначається Сторонами на підставі наданого Виконавцем Розрахунку вартості охорони Об`єктів, що є невід`ємною частиною Договору (додаток № 6) та залишається незмінною на протязі не менше одного календарного року з дати укладення Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору охорони оплата наданих Виконавцем послуг за Договором здійснюється Замовником щомісяця за час, фактично витрачений Виконавцем на охорону Об`єктів у поточному місяці шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Актів приймання виконаних робіт, що є підставою для оплати.

Згідно з п. 3.5 Договору охорони Акт приймання виконаних робіт складається Сторонами щомісяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця. Акт приймання виконаних робіт надається Виконавцем Замовникові для підписання.

Відповідно до п. 3.6. Договору охорони у разі мотивованої відмови Замовника від приймання послуг Сторонами складається Акт приймання виконаних робіт з урахуванням зауважень Замовника та, відповідно, вартість наданих послуг підлягає корегуванню. Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Замовником акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 6.1 Договору охорони цей Договір укладається строком дії з 01 грудня 2023 року по 30 листопада 2024 року включно і набуває чинності з дати підписання Сторонами Акту приймання Об`єктів під охорону (Додаток №5). У випадку, якщо жодна зі Сторін за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, не заявить про намір його розірвати, Договір вважається пролонгований на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до п.9.1. Договору охорони «сторони домовились про визнання документів в електронній формі та обмін документами в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 9.2. Договору охорони сторони домовились про оформлення та направлення одна одній засобами електронної пошти із використанням комп`ютерної програми «Вчасно» (надалі - Платформа) наступних документів: рахунки, акти виконаних робіт/послуг, акти звірки, реєстри, додаткові угоди, договори тощо, складені в електронній формі та підписані електронним цифровим підписом із посиленим сертифікатом відкритого ключа чи кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП).

Відповідно до п. 9.3. Договору охорони підписання документів між сторонами буде відбуватися в електронній формі із застосуванням Платформи із обов`язковим підписанням їх КЕП уповноваженої особи, що буде відповідати оригіналу особистого підпису уповноваженої особи сторони відповідно до законодавства України, чинного на момент підписання документів.

Згідно з п. 9.6. Договору охорони «підписанням цього Договору сторони підтверджують, що мають технічні можливості для підписання всіх документів КЕП із застосуванням Платформи, надають свою згоду на реєстрацію в Платформі та її використанні при документообігу, та підтверджують свою згоду на ведення всього документообігу між сторонами в електронній формі через Платформу із використанням КЕП.

Відповідно до Додатку 6 «РОЗРАХУНОК вартості фізичної охорони об`єктів власності та користування ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА», що охороняється силами ПП «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23» від 01.12.2023 до Договору охорони «всього щомісячна вартість фізичної охорони об`єкту становить 367 920,53 (триста шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 53 коп. з ПДВ».

На виконання вимог договору охорони виконавець (позивач) надав замовнику в березні 2024 року охоронні послуги на загальну суму 367 920,53 (триста шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 53 коп. з ПДВ, що відповідає узгодженій вартості охоронних послуг згідно Додатку 6 «РОЗРАХУНОК вартості фізичної охорони об`єктів власності та користування ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА», що охороняється силами ПП «БЕЗПЕКА.РЕГІОН.23» від 01.12.2023 р. до Договору охорони.

Відповідно до п.п. 3.5., 3.6. договору охорони виконавець та замовник склали та підписали 31.03.2024 р. Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000028 від 31.03.2024 р. на загальну суму 367 920,53 (триста шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 53 коп. з урахуванням ПДВ.

Надані охоронні послуги були прийняті без зауважень по кількості та якості, вище вказаний Акт підписаний уповноваженими представниками сторін виконавця та замовника.

02 квітня 2024 року ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА» здійснили повну оплату позивачу за надані охоронні послуги в березні 2024 року в розмірі 367 920,53 (триста шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять) грн 53 коп. з урахуванням ПДВ згідно платіжної інструкції № S90231 від 02.04.2024 р.

За результатом зазначеної господарської операції (охоронні послуги за березень 2024р.) позивачем була складена 31.03.2024 р. та подана 03.04.2024 р. на реєстрацію податкова накладна № 8 від 31.03.2024 р. на суму 367 920,53 грн 53 коп., в тому числі ПДВ 61 320,09 грн.

03.04.2024 р. о 11:01:28 позивачем було отримано квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної № 8 від 31.03.2024 року (реєстраційний номер документа № 9079303436) зупинена. В якості причини зупинення реєстрації податкової накладної № 8 від 31.03.2024 року контролюючим органом вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок 1165), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.03.2024 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 80.10., перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано 03.04.2024 р. до контролюючого органу повідомлення № 2 (форма J1312603) про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До повідомлення №2 позивачем долучено 12 додатків: пояснення № 15 від 03.04.2024 р.; наказ МВС № 637 від 03.08.2023 р.; штатний розпис б/н від 01.01.2024 р.; договір про надання послуг з охорони об`єктів власності № 01/12/23 від 01.12.2023 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000028 від 31.03.2024 р.; договір оренди нежитлового приміщення № 713 від 10.11.2023 р.; договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2023; договір оренди нежитлового приміщення № 01/01/24-2 від 01.01.2024 р.; договір оренди автотранспортних засобів № 2 від 15.11.2023 р.; договір оренди автотранспортних засобів № 3 від 01.12.2023 р.; договір оренди автотранспортних засобів № 5 від 11.01.2024 р.; договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток № 39ПК-384/24 від 10.01.2024 р.

17.04.2024 р. Головне управління ДПС у м. Києві прийняло рішення № 10919143/44986209 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

В графі оскаржуваного рішення «Додаткова інформація» відсутні будь-які примітки/зауваження та/або перелік конкретних документів, які на думку контролюючого органу ненадані позивачем та/або частково надані стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 8 від 31.03.2024 р.

22.04.2024 р. позивач подав до ДПС України скаргу щодо рішення № 10919143/44986209 від 17.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної.

29.04.2024 р. за результатами розгляду скарги позивача, комісією центрального рівня було прийнято рішення № 26817/44986209/2 про залишення скарги без задоволення та рішення №10919143/44986209 від 17.04.2024 р. комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з зазначенням підстави: ненаданням платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У відповідності до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).

За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте у зв`язку із ненаданням платником податку первинних документів.

Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.

Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні лише процитоване положення пунктів Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, та конкретних документів, які оформлені із порушенням законодавства, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Разом з тим, в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

При цьому, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Разом з тим, в квитанції в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, приймаючи оскаржуване рішення контролюючим органом визначено його підстави, як надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, з переліку документів, що були подані позивачем до повідомлення № 2, позивач надав усі наявні господарські та первині документи, якими була оформлена фінансово-господарська операція з надання охоронних послуг позивачем Замовнику (ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА») в березні 2024 року згідно договору охорони, та які є єдиними документами, що передбачені законодавством України, для підтвердження факту здійсненні даної операції. Інших первинних документів за такою операцією не передбачено. Також позивач надав додаткові пояснення та копії запитуваних документів, які підтверджують факт наявності у нього трудових ресурсів та наявність матеріально-технічної бази для виконання господарської операції

В той же час, посилаючись на ненадання документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Водночас, колегія суддів зазначає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної документи, розкривають зміст господарської операції та, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В оскаржуваному рішенні податковим органом не вказано, які саме надані документи складені з порушенням законодавства, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів.

Також, контролюючий орган не вказав, чому наданих позивачем документів недостатньо для реєстрації спірної податкової накладної, які документи були взяті ним до уваги, а які відхилені та причини їх неприйняття, чи містили документи дефекти, тощо. Отже така позиція контролюючого органу не може бути визнана судом обґрунтованою.

Таким чином, податковий орган при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати, у тому числі не деталізував, які саме документи складені із порушення законодавства.

Отже, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, суд першої інстпанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 31.03.2024 року.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиції висловлена Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/22.

Разом з тим, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві №10919143/44986209 від 17.04.2024 пpo вiдмoвy в peєcтpaцiї пoдaткoвoї нaклaднoї №8 вiд 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану приватним підприємством «Безпека.Регіон.23» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, подану приватним підприємством «Безпека.Регіон.23», колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 31.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, подану приватним підприємством «Безпека.Регіон.23».

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.