Постанова

від 02.12.2024 по справі 140/1518/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1518/24 пров. № А/857/11613/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року (головуючий суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000554/2 від 11.08.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 серпня 2023 року №UA205140/2023/000555/2.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що на думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Крім того, суд з врахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог внаслідок помилкового зазначення відповідачем невірного номеру рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000554/2 від 11.08.2023, копія якого надана позивачу, замість вірного номеру №UA205140/2023/000555/2 від 11.08.2023.

Так, у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, ст.257 МК України, для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Автодімсервіс» було подано МД №23UA205140063601U0 від 09.08.2023 на 29 товарних позицій (автозапчастини, згідно гр.31) та перелік товаро-супровідних документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631) ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митну вартість заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.

Частиною п`ятою статті 54 МК України за митним органом, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, визначено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зауважує, що по №23UA205140063601U0 від 09.08.2023 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 105-2, 106-2, 203-1, 902-1, 911-1. А тому відповідно до вказаних ризиків митним органом було здійснено відповідні митні формальності.

При цьому, одними із основних профілів ризику були:

105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», де у повідомленні зазначалося:

«Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості».

106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», де у повідомленні зазначалося:

«По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару:(5)

Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»

Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

-числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23HU8110002B784452 від 28.07.2023 20594556,64 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі від 28.07.2023 № HUSI23600757 55446,67 євро;

-згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту 2/2023 від 25.05.2023 передбачені умови поставки DAP м.Хелм;

-декларація країни відправлення Польща не подано до митного оформлення;

-відправником товару та торговою країною (графи 1 та 11 митної декларації) є POL- CEL Sp.z.o.o., Польща, тоді як контракт 2/2023 від 25.05.2023 заключений між ТОВ «АВТОДІМСЕРВІС» та A.B.S. HUNGARY KFT;

-в декларації № 23HU8110002B784452 від 28.07.2023 країною відправлення є Угорщина, а транспортні витрати згідно рахунку № СФ-0000045 від 08.08.2023 надані лише по маршруту м. Хелм (Польща) м. Луцьк.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

Як встановлено за обставин даної справи надані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Згідно автотранспортної накладної від 08.08.2023 №710198 вага товару брутто становить 22223,66 кг, однак згідно рахунку-фактури (Invoice) від 28.07.2023 №HUSIS23600757 та експортної декларації №23HU8110002B784452 від 28.07.2023 вага товару брутто становить 13583,648 кг.

Зауважує, що як і рахунок-фактура так, і автотранспортна накладна відповідно до положень МК України є документами, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості і саме у вказаних документах виявлено вказані розбіжності, які ніякими документами не підтверджено та не спростовано.

Інвойс (рахунок-фактура) у відповідності до ч.2 ст.53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару. Митна декларація країни відправлення, зважаючи на її самостійне подання до митного контролю та оформлення декларантом, також піддається обов`язковому контролю та перевірці на предмет достовірності та можливості підтвердити митну вартість.

Експортна декларація - це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.

Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 2 липня 1993 (CCIP), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності.

Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- члена ЄС, де оформлюється експорт.

Звертає увагу, що Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включатися допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

З огляду на вищезазначене, розбіжності у числових показниках в рахунку-фактурі та експортній декларації можуть призводити до сумнівів щодо вартості товару.

Також, судом першої інстанції при винесення оскаржуваного рішення не було враховано те, що відправником товару та торговою країною (графи 1 та 11 митної декларації) є POL-CEL Sp.z.o.o., Польща, тоді як контракт 2/2023 від 25.05.2023 заключений між ТОВ «АВТОДІМСЕРВІС» та A.B.S. HUNGARY KFT.

Участь у господарських операціях третіх осіб (відправника POL-CEL Sp.z.o.o.), викликала у митного органу обґрунтований сумнів щодо можливого впливу третіх осіб на формування вартості товару.

Проте позивачем до митного оформлення товару не надано договорів з третіми особами, в тому числі з компанією POL-CEL Sp.z.o.o., яка є відправником товару, а тому вважаємо, що митний орган, встановивши розбіжності в наданих документах, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність витребування додаткових документів, серед яких - договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

Таким чином, зазначені у рішенні про коригування митної вартості розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (постанова Верховного Суду у справі №810/5503/15).

Відповідно до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; декларацію країни відправлення Польща; платіжні документи за здійснені митні оформлення згідно зовнішньоекономічного контракту 2/2023 від 25.05.2023.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант надав наступні документи: картки рахунку від 02.06.2023, 01.05.2023, 28.03.2023, 13.06.2023, 01.05.2023 однак дані документи видані раніше, ніж укладений зовнішньоекономічний контракт 2/2023 від 25.05.2023 та лише інформують про діяльність підприємства за попередні періоди; видаткові накладні від 08.05.2023, 06.06.2023, 07.06.2023, 17.06.2023, 28.03.2023, 05.04.2023, 25.04.2023, 01.05.2023, 04.05.2023, вказані накладні містять відомості про діяльність підприємства за попередні періоди, не стосуються партії товарів, поданих до митного оформлення; заява від 11.08.2023 ТОВ «АВТОДІМСЕРВІС» про надання документів.

Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 11.07.2023.

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Митницею у відповідності до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Зауважує, що при проведенні консультації митним органом було зазначено, що митну вартість імпортованого товару не може бути визнано за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. Також наголошено на причинах неможливості використання методів 2а -2ґ. Так, у Волинській митниці відсутня цінова інформація про вартість: ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 МК України; продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 МК України; товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 МК України.

При цьому декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. Однак декларантом така інформація надана не була.

Вищезазначена інформація свідчить про належне виконання митним органом вимог ч. 5 ст. 57 МК України.

Тому, у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта; зважаючи на розбіжності, виявлені в поданих до митного контролю документах, що унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару за першим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору), а також враховуючи спрацювання системи ризиків АСАУР та відмову декларанта від подання додаткових документів, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

товар №3 - 4,39 дол.США/кг за МД №UA100120/2023/615767 від 06.07.2023;

товар №5 - 6,25 дол.США/кг за МД № UA100120/2023/614078 від 22.05.2023.

Митним органом порівнювався рівень заявленої митної вартості оцінюваного товару з наявною інформацією про рівень цін на такі товари у період 90 днів, проте, за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні.

Водночас, саме МД, на які посилається митний орган в оскаржуваних рішеннях, містять найбільше ідентичних характеристик товару із характеристиками оцінюваного товару.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що ст.64 МК України передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.

Також апелянт звертає на те, що у прийнятому рішенні про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару вказано номер митної декларації, яка була використана при коригуванні, а також вартість товару, яку взято за основу при такому коригуванні. При цьому, вартість зазначеного товару наведена за 1 кілограм. Таке зазначення обумовлене специфікою ведення АСМО «Інспектор». Разом з тим, зауважує, що при заповненні митної декларації декларант зазначає інформацію про товари відповідно до товарних позицій. У кожній товарній позиції декларант вказує опис товару (гр. 31), вагу брутто та нетто товару (гр. 35 та 38), ціну товару (гр. 42), митну вартість товару у валюті України (гр. 45), у графі 23 МД вказується курс валют.

Дана інформація дозволяє розрахувати вартість оформленого товару за 1 кілограм відповідно до обраної валюти за формулою: Митна вартість (гр.45 «Коригування» МД) : вагу нетто (гр.38) : курс валюти (гр.23МД) = вартість товару за 1 кілограм в іноземній валюті.

Вказане беззаперечно свідчить про відсутність будь-яких порушень зі сторони митниці при коригуванні заявленої декларантом митної вартості.

Крім того, апелянт зазначає, що митна вартість товарів була скоригована по 2-м товарним позиціям із 29 у зв`язку із тим, що саме по цим товарам відбулося спрацювання ризиків в системі АСАУР, й митного органу за результатами порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, була наявна інформація про вищу вартість товару.

Під час порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товару з митною вартістю такого ж товару, інформація щодо якого внесена до ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація щодо якої міститься в ЄАІС.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів стала ще одним із факторів, що призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно п.8 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 №476, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.

Водночас, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар.

Декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140064532U0 від 11.08.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Відповідно до ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Проте ТОВ «Автодімсервіс» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

Таким чином, з огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000555/2 від 11.08.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.05.2023 між ТОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «A.B.S Hungary Kft» (продавець) було укладено контракт №2/2023, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну. Ціна товару встановлюється в євро. Ціна товару включає в себе вартість його пакування, маркування та завантаження на транспортний засіб покупця. Постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказані в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах DAP Chelm (Інкотермс-2020). Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови (в т.ч. строки) поставки та оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки і оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється. Покупець в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, оплачує повну вартість виставленого рахунку-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках- фактурах, наданих продавцем.

09.08.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (29 товарних позицій автозапчастини), декларант позивача подав МД №23UA205140063601U0. Фактурна вартість товару становить 55446,67 євро (еквівалентно 2218609,79 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 2222789,79 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 4180,00 грн. До митної декларації додано: контракт №2/2023 від 25.05.2023; сертифікати відповідності №UA46A(b)055400-700 від 09.01.2019, сертифікат відповідності від 12.05.2021; пакувальний лист №HUS123600757 від 28.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №HUS123600757 від 28.07.2023; автотранспортну накладну (CMR) 710198 від 08.08.2023; декларацію про походження товару №HUS123600757 від 28.07.2023; прайс-лист виробника товару від 28.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих. №27 від 08.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №СФ-0000045 від 08.08.2023; договір №4/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023; заявку на перевезення вантажу №07/08/23 від 07.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митної декларації країни відправлення №23HU8110002В784452 від 28.07.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; декларацію країни відправлення Польща; платіжні документи за здійснені митні оформлення згідно зовнішньоекономічного контракту 2/2023 від 25.05.2023.

Декларант надав наступні документи: картки рахунку від 02.06.2023, 01.05.2023, 28.03.2023, 13.06.2023, 01.05.2023, однак, як зазначає митниця, дані документи видані раніше, ніж укладений зовнішньоекономічний контракт 2/2023 від 25.05.2023 та лише інформують про діяльність підприємства за попередні періоди; видаткові накладні від 08.05.2023, 06.06.2023, 07.06.2023, 17.06.2023, 28.03.2023, 05.04.2023, 25.04.2023, 01.05.2023, 04.05.2023. Вказані накладні містять відомості про діяльність підприємства за попередні періоди, не стосуються партії товарів, поданих до митного оформлення.

Відповідач зазначає, що декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 11.07.2023.

У зв`язку з наведеним 11.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000555/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006046.

При цьому суд слушно зауважив, що вірним номером оскаржуваного рішення Волинської митниці від 11.08.2023 про коригування митної вартості товарів є №UA205140/2023/000555/2, а не №UA205140/2023/000554/2, оскільки відповідач помилково вказав такий номер рішення, що підтверджується відзивом та копією долученого до відзиву рішення про коригування митної вартості товарів. Вірний номер такого рішення (від 11.08.2023 №UA205140/2023/000555/2) підтверджується зокрема копією картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006046, яка долучена позивачем до позову, а відповідачем до відзиву, де міститься вірний номер оскаржуваного рішення.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 11.08.2023 №UA205140/2023/000555/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.

Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23HU8110002B784452 від 28.07.2023 20594556,64 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 28.07.2023 №HUSI23600757 55446,67 євро.

Згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту 2/2023 від 25.05.2023 передбачені умови поставки DAP м. Хелм, декларації країни відправлення Польща не подано до митного оформлення.

Відправником товару та торговою країною (графи 1 та 11 митної декларації) є POL-CEL Sp.z.o.o., Польща, тоді як контракт 2/2023 від 25.05.2023 заключений між ТОВ «Автодімсервіс» та A.B.S. HUNGARY KFT - в декларації №23HU8110002B784452 від 28.07.2023 країною відправлення є Угорщина, а транспортні витрати згідно рахунку № СФ-0000045 від 08.08.2023 надані лише по маршруту м. Хелм (Польща) м. Луцьк. Вказане, на думку митниці, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Зважаючи на ненадання декларантом документів, які б підтвердили митну вартість згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, рівень митної вартості товару 3 становить 4,39 дол. США/кг за МД №UA100120/2023/615767 від 06.07.2023, рівень митної вартості товару 5 становить 6,25 дол. США/кг за МД №UA100120/2023/614078 від 22.05.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140064432U0 від 11.08.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно вважав, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також судом правильно враховано, що згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При цьому суд підставно зауважив, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже вказані норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Однак, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даній спірній ситуації спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд першої інстанції слушно зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, декларант позивача подав наступні документи: контракт №2/2023 від 25.05.2023; сертифікати відповідності №UA46A(b)055400-700 від 09.01.2019, сертифікат відповідності від 12.05.2021; пакувальний лист №HUS123600757 від 28.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №HUS123600757 від 28.07.2023; автотранспортну накладну (CMR) 710198 від 08.08.2023; декларацію про походження товару №HUS123600757 від 28.07.2023; прайс-лист виробника товару від 28.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих. №27 від 08.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №СФ-0000045 від 08.08.2023; договір №4/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023 р.; заявку на перевезення вантажу №07/08/23 від 07.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митної декларації країни відправлення №23HU8110002В784452 від 28.07.2023.

З урахуванням цього правильним є висновок суду першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню оскільки контрактом від 25.05.2023 №2/2023 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) вартість товару становить 55446,67 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови поставки, строк оплати (протягом 60 днів - до 26.09.2023), ціна товару в інвойсі №HUS123600757 від 28.07.2023 (55446,67 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140063601U0 від 09.08.2023 (графа 22).

При цьому суд правильно вказав, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205140063601U0 від 09.08.2023 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №HUS123600757 від 28.07.2023. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Зазначення у декларації країни відправлення 23HU8110002B784452 від 28.07.2023 вартості товару у сумі 20594556,64, яка виражена у валюті країни відправлення Угорщини форинтах (HUF) не є розбіжністю, що впливає на митну вартість, оскільки фактурна вартість відповідно до пункту 2.1. контракту №2/2023 від 25.05.2023 встановлюється у євро, що підтверджується інвойсом №HUS123600757 від 28.07.2023.

Крім того, умови поставки також відображені у цьому контракті, а саме DAP Хелм (п. 3.1. контракту), тому саме з країни Польща відбулось транспортування позивачем товару відповідно до автотранспортної накладної (CMR) 710198 від 08.08.2023, що також підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000045 від 08.08.2023 на підтвердження транспортних витрат. Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1.3 контракту №2/2023 від 25.05.2023 передача товару та документів здійснюється з різних складів продавця, на які надходить товар, який виробляється на підприємствах у різних країнах. Назви складів зазначаються у товаросупровідних документах та рахунках-фактурах. З урахуванням цього в МД №23UA205140063601U0 від 09.08.2023, в автотранспортній накладній (CMR) 710198 від 08.08.2023 вантажовідправником вказано POL-CEL Sp.z.o.o (Польща), тобто фірму-представника продавця товару за місцем складу товару. При цьому, контракт №2/2023 від 25.05.2023, як зазначалося вище, укладений з продавцем товару компанією A.B.S Hungary Kft, яка склала інвойс №HUS123600757 від 28.07.2023, відобразивши в якому адресу фірми-представника, де знаходиться склад продавця товару.

З урахуванням умов оплати товару, тобто післяплати протягом 60 днів з дня поставки товару або до 26.09.2023, які відображені в інвойсі №HUS123600757 від 28.07.2023, платіжні документи за придбання товару відповідно до контракту №2/2023 від 25.05.2023 до митного оформлення не були надані у зв`язку з їх відсутністю.

Відтак, правильним є твердження суду першої інстанції, що вищенаведені розбіжності, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не впливають на митну вартість, а заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Крім того суд правильно врахував, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Тому правильним є твердження, що необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного, суд вірно вважав, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також судом першої інстанції правильно враховано позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, про те, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, відтак суд вірно вважав, що це не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм. Більше того, не дивлячись на те, що за однією митною декларацією оформлялися інші товари, спірне рішення прийняте тільки стосовно коригування митної вартості товару №3 та №5, тобто, стосовно двох товарних позицій із двадцяти дев`яти, хоч їх оформлення здійснювалося за тим ж самими документами. Таким чином, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення при цьому обґрунтування такого коригування, не довівши підстав для таких дій.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того суд першої інстанції правильно врахував, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З огляду на вказане, правильним є висновок, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №UA205140/2023/000555/2 не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну Волинської митниці - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №140/1518/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула