Ухвала

від 03.12.2024 по справі 520/12364/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 520/12364/24

адміністративне провадження № К/990/44466/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №520/12364/24 за позовом Фермерського господарства "ШАРУС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ШАРУС" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про продовження строку на усунення недоліків, поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №520/12364/24.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області 20.11.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 адміністративний позов Фермерського господарства "ШАРУС" задоволено.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі №520/12364/24 залишено без руху та надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково та продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повернуто скаржнику.

Головне управління ДПС у Харківській області 01.10.2024 вдруге звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, а апеляційна скарга була залишена без руху. Надано Головному управління ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, податковий орган подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скаржник зазначив, що Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але таку було повернуто через несплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про продовження строку на усунення недоліків, поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №520/12364/24.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду, та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. До того ж, неналежне фінансування суб`єктів владних повноважень з Державного бюджету України не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, також не є поважною підставою пропуску цього строку.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.10.2024 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб податкового органу, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №520/12364/24 за позовом Фермерського господарства "ШАРУС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова