Ухвала

від 02.12.2024 по справі 240/27410/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа №240/27410/23

адміністративне провадження № К/990/41073/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/27410/23 за позовом Приватного підприємства "ВІП-КРИСТАЛ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВІП-КРИСТАЛ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації при Головному управлінні ДПС у м. Києві від 12.06.2023 № 8972550/35975542; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2022 № 92.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві 28.10.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2024 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 06.11.2024 о 22:46.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду, відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/27410/23 та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, доводи контролюючого органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду в межах строку визначеного законом, однак ухвалами Верховного Суду від 26.08.2024, від 23.09.2024 та від 10.10.2024 касаційні скарги були повернуті у зв`язку з недотриманням вимог статті 328 КАС України, а саме у зв`язку з незазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга, з належним їх обґрунтуванням.

На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску, оскільки подання касаційної скарги свідчить про намір оскаржити судові рішення.

Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.

Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у м. Києві доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, податковий орган посилається на відсутність належного фінансування.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління ДПС у м. Києві перешкоджає доплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Вказані посилання Головного управління ДПС у м. Києві не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №240/27410/23 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору у справі №240/27410/23.

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/27410/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/27410/23 за позовом Приватного підприємства "ВІП-КРИСТАЛ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова