Ухвала

від 02.12.2024 по справі 580/986/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа №580/986/24

адміністративне провадження №К/990/45125/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянувши заяву Приватного підприємства «Ланес» про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханової Р. Ф., Бившевої Л. І., Хохуляка В. В., від участі у розгляді справи № 580/986/24 за позовом Приватного підприємства «Ланес» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Ланес» (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00107610403 від 14 листопада 2023 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 384698,22 гривень.

Рішенням від 25 червня 2024 року Черкаський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року.

05 серпня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ланес» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року повернув особі, яка його подала у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Ланес» задоволено. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ланес» - задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року -скасовано та ухвалено нове судове рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 00107610403 від 14 листопада 2023 року.

25 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №580/986/24.

29 листопада 2024 року Приватне підприємство «Ланес» подало до суду касаційної інстанції заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханової Р. Ф., Бившевої Л. І., Хохуляка В. В. від участі у розгляді справи № 580/986/24.

Вказана заява мотивована порушенням порядку визначення судді для розгляду справи.

На думку скаржника, провадження у справі № 580/986/24 завершене прийняттям постанови Верховного Суду від 27 серпня 2024 року, тому розподіл касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року повинен був здійснюватися на загальних засадах.

Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини четвертої статті 40 Кас України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Верховний Суд зазначає, що головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу -запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, тому сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України.

Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами).

Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення складу суду […] здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (яке було викладене в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2023 року № 162/0/15-23 відтерміновано набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (яким визначено «Особливості автоматизованого розподілу судових справ») до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду.

Отже на даний час особливості розподілу судових справ визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, викладеного в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (із змінами).

Пунктом 2.3.44 цього Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються , зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

При цьому пунктом 2.3.13 цього ж Положення визначено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.

На підставі указаних норм Положенням про автоматизовану систему документообігу суду збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді прийняли рішення «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22 липня 2024 року № 9, яким установили, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Означене рішення зборів суддів застосовується з 23 липня 2024 року.

За наведених обставин доводи позивача про порушення порядку визначення складу суду у справі № 580/986/24 не знайшли свого підтвердження.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що суддя Бившева Л. І., якій заявлено відвід не брала участі у розгляді справи № 580/986/24, оскільки протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року здійснено заміну вказаного судді, замінивши її на суддю Олендера І. Я. Інших підстав необхідності відводу судді Бившевої Л. І. заява про відвід не містить.

Відтак, враховуючи вище викладене, відсутність порушення порядку визначення складу суду при розподілі касаційних скарг та необґрунтованість заявленого Приватним підприємством «Ланес» відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханової Р. Ф., Бившевої Л. І., Хохуляка В. В., від участі у розгляді справи № 580/986/24 питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Ланес» про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханової Р. Ф., Бившевої Л.І., Хохуляка В. В. від участі у розгляді справи № 580/986/24 визнати необґрунтованою.

2. Справу передати для проведення автоматизованого розподілу для визначення судді для розгляду заяви Приватного підприємства «Ланес» про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханової Р. Ф., Бившевої Л.І., Хохуляка В. В. від участі у розгляді справи № 580/986/24.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І.Я. Олендер

В. В. Хохуляк