Ухвала
від 02.12.2024 по справі 240/33351/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа №240/33351/23

адміністративне провадження №К/990/44674/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року

у справі №240/33351/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 01 листопада 2023 року пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 листопада 2023 року, нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII, що дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячно.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 (далі - скаржник) 14 листопада 2024 року звернулася з касаційною скаргою, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору до Верховного Суду.

На обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги скаржник вказує на те, що копія оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року на її адресу не надходила. Лише за заявою про видачу копії судового рішення, поданою до суду першої інстанції, їй була надіслана копія судового рішення. Так копія судового рішення отримана нею лише 12 листопада 2024 року, що підтверджується копією конверта.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0610204668437, яким направлено ОСОБА_1 копію постанови від 16 вересня 2024 року, надіслане судом першої інстанції 07 листопада 2024 року та вручене адресату 12 листопада 2024 року.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, Суд вважає, що підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

У клопотанні позивачка просить звільнити її від сплати судового збору так вона є постраждалою 1 категорії від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має право на пільги та компенсації, що передбачені Законом №796-XII.

Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Встановивши обставини та дослідивши відповідні докази, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 є постраждалою 1 категорії від Чорнобильської катастрофи.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №230/96-ВР, а також не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №460/20412/23.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про відсутність підстав для застосування положень статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, яка передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

На обґрунтування необґрунтованості позиції судів першої і апеляційної інстанцій позивач наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №460/20412/23, у якому зазначено, що прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 29 червня 2021 року №1584-IX не досягаються мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином задовольняючи позов у справі колегія суддів вважала, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, якою передбачена можливість виплати пенсії як особі з інвалідністю 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

На підставі зазначеного у касаційній скарзі висновку Верховного Суду, позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 54 Закону №796-XII та перевірки необхідності застосування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №460/20412/23.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року передав справу №240/1121/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду для вирішення питання про відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі №460/20412/23, від 12 травня 2024 року у справі №400/12117/21, від 10 вересня 2024 року у справі №240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі №240/1024/24, від 02 жовтня 2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 та інших зі схожими висновками, щодо поширення на спірні правовідносини норм частини четвертої статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №240/33351/23.

2. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №240/33351/23.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №240/33351/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

4. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/33351/23.

5. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

6. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення02.12.2024
Оприлюднено04.12.2024
Номер документу123481156
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Судовий реєстр по справі —240/33351/23

Ухвала від 24.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 25.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 02.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 16.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 05.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 06.06.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Рішення від 08.05.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Горовенко Анна Василівна

Ухвала від 05.12.2023

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Горовенко Анна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні