Ухвала

від 28.11.2024 по справі 9901/323/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024 року

м. Київ

справа №9901/323/21

адміністративне провадження № П/9901/323/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М., Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

секретаря судового засідання - Лабунської П.Ю.,

представника позивача - Гелемея Ю.М.,

представника відповідача - Президента України - Пантюхової Л.Р.,

представника третьої особи - Служби Безпеки України - Яновського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Плюс» до Президента України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 16 серпня 2021 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Плюс» (далі - ТОВ «Максимус Плюс») до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати Указ Президента України від 21 квітня 2021 року № 169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оброни України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 52 додатку № 2, відповідно до якого застосовано обмежувальні заходи до позивача - ТОВ «Максимус Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34259527).

Цією ухвалою, крім іншого, було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України і Службу безпеки України та встановлено строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

31 серпня 2021 року від Президента України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Максимус Плюс».

14 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли пояснення Служби безпеки України, у яких третя особа наводить доводи про те, що оскаржуваний Указ Президента України від 21 квітня 2021 року № 169/2021 видано на підставі, у межах повноважень та у законний спосіб.

Цього ж дня від Служби безпеки України надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання до суду доказів щодо позову ТОВ «Максимус Плюс».

04 жовтня 2021 року та 08 жовтня 2021 року Служба безпеки України подала до Верховного Суду заяви, в яких просила продовжити процесуальний строк для подання до суду доказів і пояснень щодо позову терміном до 20 жовтня 2021 року. 22 жовтня 2021 року Служба безпеки України подала до Верховного Суду заяву, в якій також просила продовжити процесуальний строк для подання до суду доказів і пояснень щодо позову.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року заяву Служби безпеки України про продовження процесуального строку для подання доказів у справі №9901/323/21 задоволено. Продовжено Службі безпеки України процесуальний строк для подання до суду доказів до 15 грудня 2021 року.

23 червня 2022 року начальником відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду складена службова записка, відповідно до якої повідомлено, що 26 січня 2022 року відділом режимно-секретної роботи отримано від Управління правового забезпечення Служби безпеки України на виконання ухвали Верховного Суду матеріальні носії секретної інформації (далі - МНСІ) у справі № 9901/323/21, а саме: лист вих. СБУ № 16/31/т від 24 січня 2022 року, вх. ВС № 55/АС-147т від 26 січня 2022 року, додатком до якого була довідка щодо підстав застосування санкцій, якій було надано гриф секретності «Таємно».

До 25 лютого 2022 року МНСІ по справі № 9901/323/21 були на зберіганні у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду.

25 лютого 2022 року у зв`язку із виникненням реальної загрози захоплення МНСІ та відсутності можливості їх вивезення у безпечне місце МНСІ, які були на зберіганні у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду (у тому числі матеріали судових справ та додаткові матеріали до них), знищено відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, про що у відділі режимно-секретної роботи Верховного Суду є відповідні підтверджуючі документи (Акт про знищення секретних документів від 14 квітня 2022 року №57/ВС-35ДСК).

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року повторно витребувано від Служби безпеки України належним чином засвідчені копії документів, що стали фактичною підставою для застосування обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Указу Президента України від 21 квітня 2021 року № 169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оброни України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 52 додатку № 2, відповідно до якого застосовано обмежувальні заходи до позивача - ТОВ «Максимус Плюс». Встановлено строк подання вказаних документів до 12 вересня 2022 року.

12 вересня 2022 року від Служби безпеки України надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які на виконання вимог ухвали суду від 10 серпня 2022 року надіслані на адресу режимно-секретного відділу Верховного Суду, а саме лист СБУ від 31 серпня 2022 року № 16/2619/т-в. СБУ зазначає, що надані ним документи підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ «Максимус Плюс».

Також 12 вересня 2022 року від Служби безпеки України надійшло клопотання про подальший розгляд справи в закритому судовому засіданні на підставі статей 10, 44, 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з повним фіксуванням його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу із додержанням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці. Клопотання вмотивоване тим, що надані СБУ окремі документи, які підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ «Максимус Плюс» місять інформацію, що становить державну таємницю (гриф обмеження доступу «таємно»).

08 лютого 2023 року Верховний Суд задовольнив частково клопотання Служби безпеки України про подальший розгляд справи № 9901/323/21 у закритому судовому засіданні та ухвалив проводити розгляд справи № 9901/323/21 у закритому судовому засіданні в частині дослідження доказів, які містять державну таємницю.

Представник ТОВ «Максимус Плюс» адвокат Гелемей Ю.М. повідомив Суду, що не має допуску та доступу до державної таємниці і наміру отримувати такий допуск також не має. У зв`язку із цим представник позивача із матеріалами справи, що містять гриф секретності «Таємно», не ознайомлювався.

28 листопада 2024 року Верховний Суд отримав заяву представника ТОВ «Максимус Плюс» - адвоката Гелемея Ю.М., у якій він зазначає, що ТОВ «Максимус Плюс» прийняв процесуальне рішення щодо відмови від позову та просить прийняти таку відмову. До заяви адвокат долучив копію ордера у якому зазначено, що договором про надання правничої (правової) допомоги повноваження адвоката не обмежуються, а відтак цей представник користується всіма правами учасника справи (сторони позивача), наданими йому статтями 44, 47 КАС України, в тому числі й щодо відмови від позову.

У судовому засіданні представник ТОВ «Максимус Плюс» просив задовольнити його заяву та закрити провадження у справі, представники відповідача та третьої особи - Служби безпеки України не заперечували проти задоволення заяви.

Вирішуючи подану позивачем заяву про відмову від позову, Суд виходить з наступного.

За змістом частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина п`ята статті 189 КАС України).

Вивчивши та проаналізувавши викладені у заяві доводи, Суд ураховує, що трирічний термін санкцій, застосованих оскаржуваним Указом Президента України, сплинув, позивач очевидно втратив інтерес до розгляду його позову Судом, заява про відмову від позову подана належною особою, позивач скористався наданим йому правом відмовитися від позову і такі його дії не суперечать закону, чиї-небудь права, свободи або інтереси не порушують, будь-яких перешкод для прийняття Судом відмови позивача від позову немає.

За частиною третьою статті 189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Аналогічні положення закріплені у пункті 2 частини першої статті 238 КАС України, за приписами якої суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З урахуванням зазначеного, судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 189, 238, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Плюс» про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Плюс» від позову до Президента України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині.

Закрити провадження у справі № 9901/323/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Плюс» до Президента України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України в частині.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 03 грудня 2024 року.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

О.А. Губська

Ж.М. Мельник-Томенко

М.В. Білак

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду