Рішення

від 02.12.2024 по справі 199/8161/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8161/24

(2/199/3590/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршала Малиновського 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що в червні 2016 року відбулась державна реєстрація позивача, яким протоколами від 02 березня 2017 року, 04 квітня 2017 року, 03 січня 2018 року, 25 вересня 2020 року, 13 травня 2021 року затверджено на відповідні періоди розміри внесків співвласників ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території за 1 м2. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а тому є співвласником будинку та входить до складу ОСББ, однак свій обов`язок зі сплати внесків належним чином не виконує, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість станом на 01 жовтня 2024 року в розмірі 15513,29 гривень. За викладених обставин позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача означену суму заборгованості, нараховані на неї на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 6635,47 гривень та 3% річних в розмірі 1398,75 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Судом встановлено, що 30 червня 2016 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршала Малиновського 6», яке є юридичною особою та діє на підставі статуту, остання редакція якого затверджена 27 березня 2017 року, що підтверджується копією означеного статуту, а також копією витягу із вказаного реєстру.

Згідно п.п.1, 3 розділу ІІ Статуту позивача метою створення останнього є забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІІ Статуту позивача передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визнання порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 11 розділу ІІІ Статуту позивача визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Пунктом 2 розділу V Статуту позивача передбачено, що співвласник зобов`язаний, окрім іншого, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

02 березня 2017 року, 04 квітня 2017 року, 03 січня 2018 року, 25 вересня 2020 року, 13 травня 2021 року відбулись загальні збори ОСББ «Маршала Малиновського 6», на яких були прийняті рішення щодо встановлення розміру членських внесків на належне утримання (управління) будинку з 05 березня 2017 року в розмірі 1,76 гривень за 1 м2, з 05 квітня 2017 року в розмірі 2,5 гривень за 1 м2, з 05 січня 2018 року в розмірі 3,3 гривень за 1 м2, з 01 листопада 2020 року в розмірі 3,9 гривень за 1 м2, з 01 червня 2021 року в розмірі 5 гривень за 1 м2. Викладене підтверджується копіями протоколів (виписок з них) загальних зборів.

Згідно наданої стороною позивача суду довідки про заборгованість позивачем відповідачу, як боржнику, за період з березня 2017 року по вересень 2024 року нараховано заборгованість з оплати внесків в загальному розмірі 15513,29 гривень. А згідно тексту позову на вказану суму заборгованості, яка остаточно сформувалась лише у вересні 2024 року (до цього її розмір був менший), позивачем за період з 30 вересня 2021 року по 30 вересня 2024 року нараховано на підставі ст.625 ч.2 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 6635,47 гривень та 3% річних в розмірі 1398,75 гривень. В той же час, матеріали справи взагалі не містять жодних доказів належності відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 , тобто доказів того, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, де утворено і діє ОСББ «Маршала Малиновського 6».

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (далі - Правила).

Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст.ст.11, 525 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.319, 322, 382 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом норм ст.ст.7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Колективний споживач зобов`язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 7 Правил передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (далі - об`єднання). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Аналогічне положення містить ст.ст.1, 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За змістом ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку (співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно норми ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Нормою ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Положеннями ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Нормою ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За змістом ст.ст.16, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право укладати договори, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Положеннями ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані, окрім іншого, виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Положеннями ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Правова позиція суду, покладена в основу такого результату розгляду справи, ґрунтується на тому, що відповідно до змісту наведених вище норм законодавства у спірних правовідносинах обов`язок відповідача виконувати рішення загальних зборів позивача та сплачувати встановлені такими рішеннями внески та інші обов`язкові платежі виникає за умови, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, де створено і діє ОСББ «Маршала Малиновського 6», тобто за умови, що відповідач є власником/співвласником квартири та/або нежитлового приміщення у такого багатоквартирному будинку. На підтвердження своїх позовних вимог до відповідача сторона позивача посилається у позові на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , однак жодних належних та допустимих доказів, з яких би можна було б встановити наявність у відповідача права власності з певного часу на квартиру, суду не подає. Останнє зумовлює можливість сприйняття судом тверджень сторони позивача про право власності відповідача лише як припущень, на яких у відповідності до ст.81 ч.6 ЦПК України не може ґрунтуватись рішення суду.

Крім того, підставою для відмови у задоволенні позову в частині заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних є та обставина, що позивач нараховує вказані суми на загальний розмір основної заборгованості за період з 30 вересня 2021 року по 30 вересня 2024 року, в той час як сам розмір пред`явленої до стягнення основної заборгованості сформувався лише наприкінці вересня 2024 року (до цього був меншим), тобто пізніше періоду, за який позивач розраховує інфляційні втрати та 3% річних.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд приходить до висновку, що судові витрати, понесені позивачем в ході розгляду справи, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 319, 322, 382, 385, 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст.1, 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.1, 4, 6, 10, 13, 15-17, 20, 22, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.1, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», п.7 Правил, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршала Малиновського 6» (ЄДРПОУ 40608886; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 6) до ОСОБА_1 (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко